2) Пояснення умовних позначень на планах, картах тощо (пор. Ле-

генда). 3) Детальний режисерський план постановки спектаклю.

ЕКСПЛЩИТНИЙ (від лат. explicitus — розплутаний, впорядкова-

ний) — розгорнутий, доступний зовнішньому спостереженню.

Протилежне — імпліцитний.

ЕКСПЛУАТАЦІЯ (франц. exploitation) — 1) Одержання власника-

ми засобів виробництва прибутків за рахунок чужої праці. 2) Систе-

матичне використання людиною родовищ корисних копалин, про-

мислового устаткування, засобів транспорту тощо.

ЕКСПОЗИЦІЯ (від лат. expositio — виклад, опис) — 1) Системати-

зоване розміщення експонатів у музеї або на виставці. 2) Вступна

частина літературного або музичного твору. 3) Величина, яка харак-

теризує кількість освітлення, що потрапляє на світлочутливі мате-

ріали при фотографуванні чи кінозніманні.

ЕКСПОНАТ (від лат. ехропо — виставляю для огляду) — предмет

мистецтва, взірець продукції, що їх виставляють на виставці, у му-

зеї.

191

ЕКСПОНЕНТ

ЕКСПОНЕНТ [від лат. exponens (exponents) — який виставляє для

огляду] — 1) Особа чи організація, що виставляє на виставці, у музеї

експонати^ організує виставку. 2) Показник степеня.

ЕКСПОНОМЕТР (від лат. ехропо — виставляю, показую і ...метр) —

прилад, яким визначають експозицію при фотографуванні чи кіно-

зніманні. Інша назва — експозиметр.

ЕКСПОРТ (англ. export, від лат. exporto — вивожу) — 1) Вивіз за

межі країни товарів, капіталу, цінних паперів для реалізації їх на

зовнішньому ринку. 2) Кількість і вартість вивезених за кордон то-

варів (пор. імпорт).

ЕКСПОРТЕР (франц. exporteur, від лат. exporto — вивожу) — особа,

організація або країна, яка вивозить товари, капітали або цінні па-

пери за кордон.

ЕКСПРЕС (англ. express, від лат. expressus, з exprimere — вираз-

ний) — швидкісний пасажирський поїзд, судно, автобус, які рухаю-

ться без зупинок або з мінімальною кількістю їх.

ЕКСПРЕС- (англ. express, від лат. expressus — виразний, опук-

лий) — у складних словах означає "моментальний", "терміновий",

напр.: експрес-аналіз, експрес-інформація.

ЕКСПРЕС-АНАЛІЗ (від експрес- і аналіз) — І) Сукупність методів

кількісного хімічного аналізу, шо дають змогу швидко контролюва-

ти певний виробничий чи технологічний процес. 2) Швидкий, опе-

ративний аналіз увізних сферах науки та практичної діяльності.

ЕКСПРЕСИВНИЙ (франц. expressif, від лат. expressus — виразний,

опуклий) — виразний, наділений експресією.

ЕКСПРЕС-ІНФОРМАЦІЯ (від експрес- та інформація) — оператив-

не інформаційно-бібліографічне видання, яке містить реферати пу-

блікацій про головні досягнення, відкриття, винаходи в якій-не-

будь галузі науки і техніки.

ЕКСПРЕСІОНІЗМ (від франц. expression — вираження, вираз-

ність) — течія в мистецтві й літературі першої третини 20 ст., різно-

вид авангардизму. Для Е. характерні яскравість, гротескність худож-

нього образу.

ЕКСПРЕСІЯ (лат. expressio — вираження, від exprimo — чітко ви-

мовляю, зображую) — виразність, підкреслене виявлення почуттів,

переживань.

ЕКСПРОМТ (від лат. expromtus — який є під рукою, готовий) —

короткий виступ (прозовий, віршований, музичний) без підготов-

ки, різновид імпровізації.

ЕКСПРОПРІАЦІЯ (лат. expropriate, від ехргоргіо — позбавляю

власності) — 1) Примусове вилучення майна у власність держави.

2) Позбавлення засобів виробництва певного класу іншим кла-

сом, яке здійснюється як економічним, так і насильницьким

шляхом.

ЕКСТАЗ (від грец. єиатоок — нестяма, несамовитість) — найвищий

ступінь захоплення, що межує з нестямою.

192

ЕКСТРАКЦІЯ

ЕКСТЕНСИВНИЙ (від лат. extensivus — розширювальний) — по-

в'язаний з кількісним (а не якісним) збільшенням, розширенням,

поширенням. Протилежне — інтенсивний.

ЕКСТЕР'ЄР (франц. exterieur, від лат. exterior — зовнішній) — зов-

нішній вигляд і будова тіла тварини.

ЕКСТЕРИТОРІАЛЬНИЙ (від екс... і територія) — який користу-

ється особливими правами, що надаються дипломатичним предста-

вникам за взаємною домовленістю держав.

ЕКСТЕРН (від лат. externus — зовнішній, сторонній) — особа, що

складає екзамени в навчальному закладі, не відвідуючи заняття у

ньому.

ЕКСТЕРНАТ (від лат. externus — зовнішній, сторонній) — система

навчання, що грунтується на самостійному вивченні курсу навчаль-

ного закладу без відвідування занять з наступним складанням екза-

менів за цей курс.

ЕКСТРА (від лат. extra — поза, крім, над) — найвищий ступінь яко-

сті; вище від загальноприйнятих норм або зразків.

ЕКСТРА... (від лат. extra — поза, зовні, крім) — префікс, що означає

надмірність, винятковість, розташування поза чимсь, напр.: екстра-

корпоральний, екстраординарний.

ЕКСТРАВАГАНТНИЙ (від франц. extravagant — безглуздий, недо-

ладний) — який привертає увагу своєю незвичайністю; своїм вигля-

дом, манерами, суперечить, кидає виклик загальноприйнятим зви-

чаям, нормам, моді.

ЕКСТРАВЕРСІЯ (нім. Extraversion, від екстра... і лат. versere — обер-

нений, направлений) — тип особистості, якому притаманний ін-

терес до об'єктів зовнішнього світу, легкість контактів з оточен-

ням. Протилежне — інтроверсія.

ЕКСТРАВЕРТ (нім. Extravert, від екстра... і лат. vertio — повер-

таю, обертаю) — людина, інтереси якої спрямовані на об'єкти зо-

внішнього світу, товариська, контактна. Протилежне — інтро-

верт.

ЕКСТРАДИЦІЯ (від екс... і лат. traditio — передача) — видача інозем-

ній державі особи, що вчинила злочин проти цієї держави.

ЕКСТРАКТ (від лат. extractum — вилучене) — 1) Згущена випарову-

ванням водна, спиртова або ефірна витяжка з рослинних чи тварин-

них тканин. 2) Переносно — стислий виклад якогось твору, доку-

мента тощо.

ЕКСТРАКТОР (від лат. exstractor — витягальний) — 1) Апарат для

екстракції (І). 2) Пристрій для видалення стріляної гільзи чи патро-

на з патронника. 3) Медичний інструмент для видаляння зуба, зуб-

ного нерва тощо.

ЕКСТРАКЦІЯ (від лат. extraho — витягаю, вилучаю) — 1) Розділення

суміші речовин на складові частини за допомогою розчинників.

2) Медична операція видалення, витягнення чого-небудь, напр. е.

зуба.

193

ЕКСТРАОРДИНАРНИЙ

ЕКСТРАОРДИНАРНИЙ (від лат. extraordinarius — надзвичайний,

незвичайний) — винятковий, рідкісний. Протилежне — ординарний.

ЕКСТРАПОЛЯЦІЯ (від екстра... і лат. polio — пригладжую, оброб-

ляю) — 1) Наближене знаходження за рядом даних значень функції

інших її значень, що містяться поза цим рядом (пор. інтерполяція).

2) Метод наукового дослідження, який полягає в перенесенні ви-

сновків, одержаних у результаті вивчення однієї частини явищ та

процесів, на іншу однорідну сукупність, на інший час.

ЕКСТРЕМІЗМ (від лат. extremus — крайній) — схильність до край-

ніх поглядів і дій (переважно в політиці).

ЕКСТРЕМУМ (від лат. extremum — край, кінець) — найбільше та

найменше значення функції. Під цим терміном об'єднуються по-

няття максимуму і мінімуму.

ЕКСТРУЗІЯ (лат. extrusio, від extrudo — виштовхую) — 1) Вихід з

кратера вулкана на поверхню Землі в'язкої лави у формі купола або

стовпоподібного підняття. 2) Обробка (продавлювання крізь фор-

мувальні пристрої) матеріалів тиском, що створюється спеціальни-

ми пресами.

ЕКСУДАТ (лат. exsudatum, від exsudo — виділяю, потію) — рідина,

що збирається при запальних процесах у тканинах або порожнинах

тіла людини й тварин. Інша назва — в й п і т.

ЕКСУДАЦІЯ (від лат. exsudatio — потіння) — 1) мед. Процес ви-

ділення запального випоту (ексудату). 2) тех. Виділення рідких

компонентів із вибухових речовин внаслідок неправильного збе-

рігання або виготовлення їх.

ЕКСЦЕНТРИК (лат. excentricus — віддалений від середини) —