1) Відрізок прямої, що з'єднує вершини двох кутів багатокутни-

ка, не прилеглих до однієї сторони, або вершини багатогранни-

ка, що не належать одній грані. 2) Вид тканини з косими рубчи-

ками.

ДІАГРАМА (від грец. біаурацца — малюнок, фігура, креслення) —

графічне зображення співвідношення між величинами у вигляді

ліній, стовпчиків, секторів круга тощо.

ДІАДЕМА (грец. 5Іа5пІда — головна пов'язка, вінець) — 1) Пов'язка

для голови у давньогрецьких жерців. 2) Вінець у князів і царів як си-

мвол влади. 3) Жіноча дорогоцінна прикраса у вигляді невеликої

відкритої корони.

ДІАЛЕКТ (від грец. бІаХєхтої; — розмова, говір, наріччя) — терито-

ріальний, рідше професійний або соціальний різновид загальнонаро-

дної мови.

ДІАЛЕКТИЗМ — слово або словосполучення, властиве якомусь

діалектові.

ДІАЛЕКТИКА (грец. 5ІаЛєитшг| — мистецтво вести бесіду, від

5ІаЛ?уоцаІ — веду бесіду, обговорюю) — 1) У первісному значенні —

мистецтво полеміки, логічний метод встановлення істини шляхом

виявлення й подолання суперечностей у судженнях противника.

2) Філософська наука про найзагальніші закони розвитку і руху при-

роди, суспільства і мислення, науковий метод пізнання дійсності в

її суперечливості, цільності і розвитку. 3) Процес розвитку чого-не-

будь в усій багатоманітності його форм і суперечливості його про-

явів.

176

ДІАСПОРА

ДІАЛЕКТИЧНИЙ (від діалектика) — який Грунтується на діалек-

тиці; д-на логіка— наука про закони та форми руху мислення,

здатного відобразити у пізнанні діалектику природи і суспільства,

про закономірності пізнання істини; д. матеріалізм — філософ-

ське вчення марксизму, яке з матеріалістичних позицій дає пояснен-

ня світу, способів його пізнання й перетворення на основі розкрит-

тя загальних д-них законів його розвитку.

ДІАЛЕКТОЛОГІЯ (від діалект і ...логія) — розділ мовознавства, що

вивчає діалекти.

ДІАЛОГ (від грец. 5І<іХоуо<; — розмова, бесіда) — 1) Розмова між

двома або кількома особами; частина художнього твору, в якій пе-

редається така розмова. 2) Літературно-публіцистичний жанр, твір у

формі розмови, полеміки двох або кількох персонажів.

ДІАМАНТ [франц. diamant, нім. Diamant, букв. — алмаз, від грец.

6c6d(ja<; (a5a|№VTo<;) — твердий метал] — 1) Чистий штучно огране-

ний алмаз. Інша назва — брильянт. 2) Друкарський шрифт, кегль

якого дорівнює 4 пунктам (1,5 мм).

ДІАМЕТР (від грец. SiajaeTpoq) — відрізок прямої, що проходить че-

рез центр кола і сполучає дві його точки, а також довжина цього

відрізка.

ДІАМЕТРАЛЬНИЙ — 1) Який стосується діаметра. 2) Який ділить

шо-небудь навпіл, вздовж діаметра. 3) Д - н а протилежність —

цілковита протилежність.

ДІАНА (лат. Diana) — у давньоримській міфології богиня Місяця й

полювання, її ототожнювали з грецькими богинями Артемідою і Ге-

катою. Див. також Селена.

ДІАПАЗОН (від грец. бштгаашу — всеструнний інтервал, октава) —

1) Сукупність звуків різної висоти, доступних для виконання

співаком, музичним інструментом. 2) Смуга частот (довжин ра-

діохвиль), на яких здійснюється радіоприйом або радіопередача.

3) Переносно — обсяг, коло інтересів, здібностей, знань, діяль-

ності.

ДІАПОЗИТИВ (від діа... і позитив) — фотографічне позитивне зо-

браження на прозорій основі (склі або плівці), призначене для де-

монстрації на екрані за допомогою проектора.

ДІАПРОЕКТОР (від діа... і проектор) — ліхтар для проектування

діапозитивів на екран. Інша назва — діаскоп.

ДІАРЕЯ (від грец. SiappEcc — стікаю) — розлад діяльності кишечни-

ку — часті рідкі випорожнення.

ДІАСКОП (від грец. бюахотеш — уважно розглядаю) — оптико-ме-

ханічний пристрій, за допомогою якого проектуються на екран

збільшені зображення прозорих оригіналів (діапозитивів, діафільмів

тощо).

ДІАСПОРА (від грец. біаотгора — розсіяння) — 1) Перебування знач-

ної частини народу (етнічної спільноти) поза межами своєї батьків-

щини. 2) Частина етнічної спільноти, яка постійно живе в чужій

177

ДІАСТОЛА

країні, зберігаючи зв'язок зі своїм народом, національні традиції

тощо.

ДІАСТОЛА (від грец. бшатоХІЇ — розтяг, розширення) — розслаб-

лення мускулатури серця, що повторюється ритмічно після її ско-

рочення (систоли).

ДІАТЕЗ (від грец. 5Іа9єт<; — схильність) — індивідуальна особли-

вість організму людини (а також тварин), що виявляється в спри-

йнятливості до деяких захворювань, у характерних реакціях на зви-

чайні подразники.

ДІАТЕРМІЯ (від діа... і ...термія) — застосування з лікувальною ме-

тою (для глибокого прогрівання органів і тканин) струму високої

частоти. ,

ДІАТОНІЧНА ГАМА (від грец. 6іатоуіко<; — розтягнений; який пе-

реходить від тону до тону) — муз. послідовний ряд звуків, що скла-

дається з тонів і півтонів (на відміну від хроматичної гами); у повній

діатонічній гамі — 7 звуків.

ДІАФІЛЬМ (від діа... і фільм) — короткий художній або науково-

популярний фільм на кіноплівці з чорно-білих або кольорових діа-

позитивів, який переглядають через фільмоскоп або за допомогою

діаскопа.

ДІАФРАГМА (від грец. біасрраума — перегородка) — 1) Сухожилко-

во-м'язова перегородка у ссавців і людини, яка відокремлює грудну

порожнину від черевної. 2) Перепона між двома середовищами

(між рідинами, розчином і розчинником, рідиною і газом тощо).