1) Постанова верховної влади з якогось питання, що має силу зако-

ну, напр., д. про мир. 2) Урядовий акт, що видається в порядку ви-

конання, управління, на відміну від законодавчих актів.

ДЕКСТРИНИ (від лат. dexter — правий) — проміжні продукти гід-

ролізу крохмалю. Застосовують у текстильній, поліграфічній і взут-

тєвій промисловості.

ДЕКУВЕР (франц. de'couvert, букв. — непокритий) — різниця між

оцінкою майна і страховою сумою, що лишається на ризик страху-

вальника.

ДЕКХОЛДЕР (англ. deck holder, від deck — готовий до дій, holder —

володар, утримувач) — особа, уповноважена держателем доручень

клієнтів на виконання певних біржових операцій.

156

ДЕМАРКАЦІЯ

ДЕЛЕГАТ (від лат. delegatus — посланець) — обраний або призначе-

ний представник, уповноважений держави, організації, установи,

колективу, що представляє їхні інтереси на з'їздах, нарадах, конгре-

сах тощо.

ДЕЛЕГАЦІЯ (від лат. delegatio — вислання) — група делегатів від

держави, організації, установи тощо.

ДЕЛІВЕРІ (англ. delivery — поставка, доставка) — передавання

права власності на товар однією особою іншій.

ДЕЛІКАТЕС (франц. delicatesse) — вишукана, тонка страва.

ДЕЛІКТ (від лат. delictum — провина, правопорушення) — будь-яка

дія, що суперечить законові; правопорушення.

ДЕЛІРІЙ (лат. delirium, від deliro — божеволію) — порушення

свідомості людини при деяких інфекційних захворюваннях, отру-

єннях (напр. алкоголем), запальних ураженнях головного мозку то-

що. Виявляється в маренні, галюцинаціях.

ДЕЛЇСТИНГ (від де... і лістинг) — виключення цінних паперів зі

списку торгівлі на фондовій біржі, лістингу.

ДЕЛЬТА (грец. бєХта — Д, 5) — 1) Четверта літера грецького алфа-

віту. 2) Складена річковими наносами низовинна ділянка суходолу

в гирлі річки, розчленована рукавами і протоками.

ДЕЛЬТА-... — у складних словах означає стан речовини (напр. дель-

та-залізо) або зв'язок з дельта-частинками (напр. дельта-проміння).

ДЕЛЬТАПЛАН (від грец. бєХта — назва четвертої літери грецького

алфавіту і лат. planum — площина) — літальний апарат з несучою

поверхнею трикутної (дельтаподібної) форми, котрий використову-

ється для планерування та керується змінами положення тіла

пілота.

ДЕЛЬФІНАРІЙ — відгороджена ділянка моря, океану або басейн, в

якому утримують дельфінів з метою вивчення, дресирування та по-

казу відвідувачам.

ДЕЛЬФІНИ (грец. 5EXcpwEq) — підродина морських ссавців ряду ки-

топодібних. Поширені в багатьох морях і океанах. Вивчення особ-

ливостей організму Д. має велике значення для біоніки.

ДЕЛЬФІНІЙ, ДЕЛЬФІНІУМ [грец. бєХсршоу, від бєХсрЦ (5eXcpwoq) —

дельфін] — рід багаторічних трав'янистих рослин родини жовтеце-

вих. Поширені в Європі, Азії, Північній Америці та Східній Африці.

Окремі види культивують як декоративні. Інша назва — сокирки.

ДЕМАГОГ (грец. бпмаумубі;, букв. — вождь народу) — 1) У Старода-

вній Греції політичний діяч демократичного напряму. 2) Особа, яка

намагається завоювати популярність, вдаючись до демагогії.

ДЕМАГОГІЯ (грец. бгіцаушуїа, від 5nV°? — народ і ауш — веду) —

облудні обіцянки, гасла, лестощі, викривлення фактів, що викори-

стовуються політичними діячами для завоювання довіри мас.

ДЕМАРКАЦІЯ (франц. demarcation — розмежування) — 1) Визна-

чення лінії державного кордону на місцевості. 2) Зона запалення,

що утворюється в живій тканині на межі з ділянкою відмерлої.

157

ДЕМАРКЕТИНГ

ДЕМАРКЕТИНГ (від де... та маркетинг) — лінія поведінки в марке-

тингу, націлена на зниження попиту на товари, випуск яких галь-

мується можливостями виробництва.

ДЕМЕРЕДЖ (англ. demurrage, букв. — простій) — штраф за простій

судна під час навантаження або розвантаження понад обумовлений

догов9ром термін.

ДЕМЕТРА (грец. Дпдптра) — у давньогрецькій міфології спочатку

богиня родючості й хліборобства, згодом і покровителька шлюбу та

родинного життя. У римлян Д. ототожнювали з Церерою.

ДЕМІЛІТАРИЗАЦІЯ (від де... і мілітаризація) — роззброєння; забо-

рона тримати на певній території збройні сили, будувати військові

об'єкти та,мати оборонну промисловість.

ДЕМІСЕЗОННИЙ (від франц. demi-saison — перехідна пора року) —

придатний для носіння навесні й восени.

ДЕМІУРГ (грец. бщлоируб; — творець) — 1) В Стародавній Греції

спочатку майстер, вільний ремісник, художник, пізніше — вища

урядова особа в дорійських державах. 2) За релігійними уявлення-

ми, творець світу, бог. 3) У філософи Платона — ідеальна першоос-

нова. 4) Переносно — творча сила, творець.

ДЕМОБІЛІЗАЦІЯ (від де... і мобілізація) — 1) Переведення зброй-

них сил і економіки країни з військового стану на мирний. 2) Звіль-

нення військовослужбовців у запас після закінчення терміну служ-

би або у зв'язку із скороченням чисельності збройних сил. 3) Пере-

носно — зменшення активності в якійсь діяльності.

ДЕМОГРАФІЯ (від грец. бійюс — народ і ...графія) — наука, що

вивчає склад, чисельність, розподіл населення на території земної

кулі, відтвррення тощо.

ДЕМОКРАТ — 1) Прихильник демократії. 2) Член демократичної

партії. 3) Людина, яка відзначається демократизмом, звичайно про

людину з привілейованих верств.

ДЕМОКРАТІЯ (грец. бгцдоиратіа — народовладдя, від бїїрое — народ

і иратод — влада) — 1) Форма політичної організації суспільства, що

характеризується участю народу в управлінні державними справа-

ми. 2) Принцип організації колективної діяльності, при якому забез-

печується активна і рівноправна участь членів колективу у здійс-

ненні всіх заходів.

ДЕМОН (грец. Smpuv) — 1) У давньогрецькій міфології нижче бо-

жество, що сприяє чи перешкоджає людині у здійсненні її намірів.

2) У християнстві — злий дух, диявол.

ДЕМОНЕТИЗАЦІЯ (від де... і монета) — позбавлення держав-

ною владою монети сили законного платіжного засобу і засобу

обігу.

ДЕМОНОЛОГІЯ (від демон і ...логія) — віровчення про злих духів

(демонів) у ряді релігій.

ДЕМОНСТРАТОР (від демонстрація) — особа, що демонструє та

реалізує товар.

158

ДЕНДРИТИ

ДЕМОНСТРАЦІЯ (лат. demonstratio, від demonstro — показую, по-

яснюю) — 1) Процесія, мітинг та інші форми прилюдного вираження

суспільних настроїв (д. святкова, д. політична). 2) Публічний показ

чого-небудь (д. моделей). 3) Наочний метод навчання (д. таблиці,

приладів, кінофільмів та ін.). 4) Загрозливі дії з боку якоїсь держави

(д. сили). 5) Військові дії з метою замаскувати напрям головного

удару та виявити системи вогню противника. 6) Переносно — визи-

вна, задирлива поведінка.

ДЕМОНТАЖ (франц. de'montage, від demonter — розбирати) — роз-

бирання на частини або зняття з місия машин, пристроїв або спо-

руд. Протилежне — монтаж.

ДЕМОРАЛІЗАЦІЯ (франц. demoralisation, від лат. de... — без і то-

ralis — моральний) — 1) Моральний розклад, занепад, розбеще-

ність. 2) Занепад дисципліни, настрою, втрата здатності до дії.

ДЕМОС (грец. бїіцос; — народ) — у Стародавній Греції народ — ос-

новна частина вільного повноправного населення, шо протистояла

аристократії.

ДЕМПІНГ (англ. dumping, букв. — скидання, від dump — скидати) —

продаж товарів на зовнішніх ринках за викидними цінами, значно

нижчими за витрати виробництва. 2) Д. валютний — знецінення

валюти даної країни щодо валюти країни-шло/wjepa як засіб конку-

рентної боротьби.

ДЕМУНІЦИПАЛІЗАЦІЯ (від де... і муніципалізація) — скасування

муніципалізації; повернення колишнім власникам вилученого у

них майна; продаж муніципальних підприємств приватним фірмам і

окремим особам.

ДЕНАТУРАЛІЗАЦІЯ (від де... і натуралізація) — втрата громадянст-

ва (підданства) тієї чи іншої держави. Протилежне — натураліза-

ція.

ДЕНАТУРАЦІЯ (від де... і лат. natura — природні якості, єство) —