2) Вилучення коштів з депозитних рахунків для подальшого роз-

міщення на вигідніших умовах. 3) Відплив частини кредитних ре-

сурсів за межі національної кредитно-фінансової системи.

ДЕЗІНФЕКЦІЯ (від дез... та інфекція) — заходи, спрямовані на зни-

щення збудників інфекційних захворювань людини і тварин.

ДЕЗІНФЛЯЦІЯ (від дез... та інфляція) — зниження загального рівня

цін у період спаду виробництва або у період уповільнення темпів

його зростання, зменшення обсягів продажу.

ДЕЗІНФОРМАЦІЯ (від дез... та інформація) — свідоме поширення

неправильної інформації.

ДЕЗОДОРАНТ (від дез... і лат. odor — запах) — засіб, призначений

для поглинання неприємних запахів і ароматизації повітря, тіла то-

що, а також балон, олівець і т. ін. з цим засобом.

ДЕЗОДОРАЦІЯ (від дез... і лат. odoratio — нюх, запах) — заходи,

спрямовані на усунення неприємних запахів у навколишньому се-

редовищі, зокрема за допрмогою дезодорантів.

ДЕЗОКСИРИБОНУКЛЕЇНОВА к й с л о т а (від лат. desoxyriboza —

назва одного з моносахаридів і nucleus — ядро) — складна біоорга-

нічна речовина; міститься переважно у клітинному ядрі; зберігає й

передає спадково генетичну інформацію про будову, розвиток та ін-

дивідуальні ознаки кожного живого організму. Скорочена назва —

днк.

154

ДЕКЛАРАЦІЯ

ДЕЗОРГАНІЗАЦІЯ (від франц. desorganisation — розлад) — брак

організованості, порушення громадського порядку, дисципліни, нор-

мальної діяльності, розладнаність, розвал.

ДЕЗОРІЄНТАЦІЯ (від дез... і орієнтація) — 1) Введення в оману, по-

збавлення правильної орієнтації. 2) Втрата здатності орієнтуватися.

ДЕЇЗМ (англ. deism, від лат. deus — бог) — релігійно-філософське

вчення, яке визнає бога першопричиною світу, але заперечує його

втручання JB явища природи й суспільного життя.

ДЕЙТЕРІЙ (від грец. бєитєрсх; — другий) — важкий ізотоп водню з

масовим числом 2. Найважливіша сполука Д. — важка вода. Засто-

совують в атомній енергетиці і під час наукових досліджень.

ДЕКА (нім. Decke, букв. — покрив, кришка) — частина корпусу

струнних інструментів, виготовлених з резонансної деревини, що

служить для підсилення звука.

ДЕКА... (від грец. бєиа — десять) — у складних словах означає де-

сять, у десять раз більше, напр.: декалітр, декатрон.

ДЕКАДА [від грец. бекас; (бєиабск;) — десяток] — 1) Період часу три-

валістю десять днів. 2) Десятиденний проміжок часу, присвячений

якомусь явищу або громадській події.

ДЕКАДЕНТСТВО, ДЕКАДАНС (від франц. decadent — занепадни-

цький, decadence — занепад) — напрям у мистецтві й літературі кін-

ця 19 — початку 20 ст., що характеризувався занепадницькими на-

строями, песимізмом, зверненням до містики.

ДЕКАЕДР (від дека... і ...еф) — тіло, обмежене десятьма площинами.

ДЕКАН (лат. decanus, букв. — десятник, від decem — десять) — 1) У

вищому навчальному закладі — керівник факультету. 2) У католи-

цькій та англіканській церкві — сан священика.

ДЕКАНАТ (лат. decanatus) — адміністративно-навчальне управлін-

ня факультету, очолюване деканом.

ДЕКАПІТАЦІЯ [від де... і лат. caput (capitis) — голова] — 1) Страта

через відтинання голови. 2) Відтинання голови у тварин під час

фізіологічних і біохімічних дослідів. 3) Видалення точки росту стебла

у рослин.

ДЕКАТИРУВАННЯ (від франц. decatir — знищувати блиск) — об-

робка тканин парою чи гарячою водою для поліпшення їхніх якос-

тей і запобігання усадці виробів з них.

ДЕКВАЛІФІКАЦІЯ (від де... і кваліфікація) — втрата професійних

знань, досвіду.

ДЕКЛАМУВАННЯ, ДЕКЛАМАЦІЯ (від лат. declamatio, з declamo —

вправляюся в красномовстві) — 1) Мистецтво виразного читання

літературних творів. 2) Переносно — пишномовна манера говори-

ти; промова, стаття тощо в такій манері.

ДЕКЛАРАЦІЯ (лат. declaratio, від declaro — заявляю, оповіщаю) —

1) Офіційне проголошення державою, партією, міжнародними,

міждержавними організаціями основних принципів, а також доку-

мент, у якому їх викладено; оголошення, заява приватної особи чи

155

ДЕКЛАСОВАНИЙ

організації. 2) Заява платника податку про характер і розмір дохо-

дів. 3) Заява, що подається на митниці про перевезення через кор-

дон цінностей, а також кількість товару, його вагу, ціну, сорт для

визначення мита. 4) Документ, що додається до грошових і цінних

пакетів, які пошта надсилає за межі країни.

ДЕКЛАСОВАНИЙ (франц. declasse) — який втратив зв'язок зі сво-

їм класом і не примкнув до іншого; д-ні елементи — морально

занепалі осрби, зв'язані зі злочинним світом.

ДЕКОДУВАННЯ (від де... і кодування) — розшифровування кодів

чисел, що надходять на входи логічних пристроїв.

ДЕКОЛОРАЦІЯ (лат. decoloratio, від decoloro — знебарвлюю) —

знебарвлення.,

ДЕКОЛОНІЗАЦІЯ (від де... і колонізація) — процес ліквідації коло-

ніалізму.

ДЕКОЛЬТЕ (франц. decollete) — виріз у верхній передній частині

сукні, блузки.

ДЕКОМПЕНСАЦІЯ (від де... і компенсація) — недостатня діяль-

ність будь-якого органу або організму людини чи тварини внаслідок

порушення здатності організму протистояти патологічним змінам

(напр., д. серця при його вадах).

ДЕКОР (франц. decor, від лат. decoro — прикрашаю) — архіт. суку-

пність декоративних елементів (прикрас).

ДЕКОРАТИВНИЙ (франц. decoratif, від лат. decoro — прикра-

шаю) — який прикрашає або служить для оздоблення; д-ні рос-

лини— численна група культурних й дикорослих рослин, які ви-

користовуються в садово-парковому господарстві.

ДЕКОРАЦІЯ (лат. decoratio, від decoro — прикрашаю) — 1) Худож-

нє та архітектурне оформлення сцени, знімального павільйону або

майданчика. 2) Переносно — зовнішньо привабливе, але таке, що

приховує непринадну суть чогось.

ДЕКОРТ (нім. Dekort) — знижка ціни товару за дострокову оплату

його. Застосовується також, коли товар іншого зразка або якість

його нижча, ніж передбачено угодою.

ДЕКРЕТ (франц. decret, від лат. decretum — постанова, ухвала) —