2) Переносно — недоумок, дурень.

ДЕБІЛЬНІСТЬ (від лат. debilis — немічний, кволий) — природжене

або набуте в ранньому дитинстві розумове недорозвинення, ступінь

слабоумства.

ДЕБІТ (франц. debit — збут, витрачання) — кількість води, нафти,

газу, іншої рідини, що надходить із джерела або свердловини за

одиницю часу.

ДЕБІТОР (лат. debitor — зобов'язаний) — боржник (пор. кредитор).

ДЕБУРС (франц. debours) — неповоротні витрати, які додатково

несе клієнт при отриманні основної послуги, напр., сплачує регіст-

раційне мито.

ДЕБЮТ (франц. debut, букв. — початок) — 1) Перший виступ акто-

ра на сцені взагалі або в даному театрі. 2) Перший виступ на яко-

мусь поприщі, напр. літературний д. 3) Початкова стадія шахової

або шашкової партії.

ДЕВАЛЬВАЦІЯ (від де... і лат. valvo — маю вартість) — 1) Змен-

шення золотого вмісту (вартості) грошової одиниці, зниження кур-

су паперових грошей щодо золота або іноземної валюти, яке здійс-

нюється в законодавчому порядку. 2) Переносно — зниження, зне-

цінення чого-небудь, напр. д. довіри.

ДЕВАСТАЦІЯ (лат. devastatio, від devasto — спустошую, розорюю) —

комплекс заходів, спрямованих на знищення збудників інвазійних

(див. Інвазія) та інфекційних захворювань людини, тварин і рос-

лин на всіх фазах розвитку цих збудників (пор. дезінсекція, дезінфе-

кція).

ДЕВІЗ (франц. devise — число) — 1) Стисле формулювання провід-

ної ідеї, програми дій. 2) Слово, набір цифр або вислів як шифр ав-

тора проекту або твору на закритому конкурсі, вступних екзаменах

тощо. 3) Короткий напис на гербі, ордені.

ДЕВІЗИ (від франц. devis — кошторис) — платіжні засоби (векселі,

чеки, перекази), переважно в іноземній валюті, які використовую-

ться в міжнародних розрахунках.

ДЕВІЗНИЙ — який належить до девізів', д-на політика — ме-

тод впливу держави на рух курсу національної валюти шляхом ку-

півлі-продажу іноземної валюти.

152

ДЕЗАБІЛЬЄ

ДЕВОН, ДЕВОНСЬКИЙ ПЕРІОД — четвертий період палеозойської

ери геологічної історії Землі. Розпочався близько 400 млн років то-

му, тривав 60 млн років. Від назви англійського графства Девон-

шир, де були вперше вивчені відклади цього періоду.

ДЕГАЗАЦІЯ (від де... і газ) — 1) Знезараження місцевості, одягу,

зброї тощо від отруйних речовин. 2) Видалення рудникового газу

або газоповітряної суміші з підземних гірничих виробок. 3) Вида-

лення газів з рідкого металу.

ДЕГЕЛЬМІНТИЗАЦІЯ (від де... і гельмінти) — розділ девастації;

комплекс лікувально-профілактичних заходів, за допомогою яких з

організмів людей і тварин видаляють паразитичних червів — гельмін-

тів.

ДЕГЕНЕРАЦІЯ (лат. degeneratio, від degenero — вироджуюся) —

1) Виродження, погіршення з покоління в покоління певних рис

або властивостей організму. 2) Процес руйнування органів або клітин

організмів, ослаблення їхньої життєздатності.

ДЕГІДРОГЕНІЗАЦІЯ (від де... і гідрогенізація) — відщеплення вод-

ню від молекул хімічних сполук. Протилежне — гідрогенізація.

ДЕГРАДАЦІЯ (від лат. degradatio — зниження) — рух назад, посту-

пове погіршання, занепад, втрата якихось властивостей (пор. регрес).

ДЕГРЕСІЯ (лат. degressio, від degredior — сходжу, спускаюся) —

1) Сходження, спуск, падіння. 2) Пропорційне оподаткування із зни-

женням процентної ставки для менших доходів.

ДЕГУСТАЦІЯ (лат. degustatio, від degusto — куштую) — оцінювання

якості продуктів харчування, вин, тютюну тощо на основі зорових,

смакових, нюхових відчуттів на заключній стадії виробництва, кон-

курсі тощо.

ДЕДАКТЕБЛ (англ. deductible, від deduct — відраховувати, утриму-

вати) — частка відшкодування, яку страхова компанія виплачує

авансом до врегулювання претензій і при остаточних розрахунках

утримує із загальної суми.

ДЕДАЛ (грец. ДаібосХос;) — у давньогрецькій міфології скульптор і

винахідник, який спорудив лабіринт для Мінотавра, а також зробив

крила для себе і свого сина Ікара.

ДЕДУКЦІЯ (лат. deductio, від deduce — відводжу, виводжу) — ме-

тод дослідження, який полягає в переході від загального до окре-

мого; одна з форм умовиводу, при якій на основі загального прави-

ла з одних положень, як істинних, виводиться нове істинне поло-

ження. Протилежне — індукція.

ДЕЗ... (франц. des...) — префікс, що означає знищення, видалення,

відсутність чи спотворення чогось, напр.: дезактивація, дезінформа-

ція.

ДЕЗАБІЛЬЄ (франц. deshabille, букв. — роздягнений) — 1) Стано-

вище, коли людину застали напіводягненою або одягненою не від-

повідно для сторонніх очей. 2) Легкий, домашній одяг, переважно

жіночий.

153

ДЕЗАВУЮВАННЯ

ДЕЗАВУЮВАННЯ (від франц. desavouer — зрікатися, відмовляти-

ся) — 1) Заява про свою незгоду з діями довіреної особи або про те,

що дана особа не має повноважень діяти від імені заявника. 2) У

міжнародному праві спростування главою держави або уряду дій

дипломатичного представника у зв'язку з перевищенням ним своїх

повноважень.

ДЕЗАКТИВАЦІЯ (від дез... і активація) — усунення радіоактивних

речовин з поверхні місцевості, споруд, одягу, води тощо.

ДЕЗЕРТИР (франц. deserteur, від лат. desertor — втікач, зрадник) —

1) Особа, яка самочинно залишила свою військову частину або ухи-

ляється від призову на військову службу. 2) Переносно — особа, яка

ухиляється від виконання своїх службових або громадських обо-

в'язків.

ДЕЗИДЕРАТИ (від лат. desideratum — бажане, жадане) — 1) Поба-

жання, вимоги. 2) Речі, книги, яких бракує для поповнення колек-

ції, бібліотеки.

ДЕЗІНВЕСТЙЦІЯ (від дез... та інвестиція) — нові капіталовкла-

дення, сума яких не перекриває зменшення основного капіталу

фірми.

ДЕЗІНСЕКЦІЯ (від дез... і лат. insectum — комаха) — боротьба зі

шкідливими комахами спеціальними засобами.

ДЕЗІНТЕРМЕДІАЦІЯ (англ. desintermediation — усунення посеред-

ника) — 1) Відмова банків від посередництва на ринку позичкових

капіталів з переорієнтацією на власний випуск цінних паперів.