21 Шилінгу. Була в обігу до 1817 р.

... ГІНІЯ (від грец. yuvri — жінка, самка) — у складних словах озна-

чає належність до жіночої статі, напр. протерогінія.

ГШЕР... (грец. тгєр...) — префікс, що означає підвищення, надмір-

ність, напр.: гіперглікемія, гіперкінез. Протилежне — гіпо...

ГІПЕРБОЛА ' (від грєц. итгєрроЛп — перебільшення) — стилістична

фігура, в якій перебільшено певну ознаку, щоб посилити виразність

мови (напр., безкраїй степ).

ГІПЕРБОЛА 2 (від грец. шгерраХХю — жену через щось, перекидаю,

від Іітгєр — через і раХХш — жену, кидаю) — плоска крива, що є гео-

метричним місцем точок площини, для кожної з яких різниця від-

далей від двох даних точок цієї площини (фокусів Г.) є сталою вели-

чиною.

ГІПЕРВІТАМІНОЗ (від гіпер... і вітаміни) — інтоксикація, спричи-

нювана надмірним вживанням вітамінів, зокрема А і D (пор. авіта-

мінози, гіповітамінози).

ГІПЕРГЛІКЕМІЯ (від гіпер... і глікемія) — підвищена кількість цук-

ру в крові. t

ГІПЕРЕМІЯ (від гіпер... і ...емія) — надмірне наповнення кров'ю

судин тканини чи органа, що спричиняється припливом артеріаль-

ної або відтоком венозної крові.

ГІПЕРЕСТЕЗІЯ (від гіпер... і шст^ртд — відчуття) — підвищена чут-

ливість органів чуття до звичайних фізичних подразників.

ГІПЕРІНФЛЯЦІЯ (від гіпер... та інфляція) — різке зростання гро-

шової маси в обігу і підвищення цін на товари та послуги, що спри-

132

ГІПОКІНЕЗІЯ

чиняє різке знецінення грошової одиниці І порушення економіч-

них зв'язків.

ГІПЕРМОРФОЗ (від гіпер... і ...морфоз) — тип філогенетичного

розвитку (див. Філогенез), що веде до порушення звичних взаємо-

зв'язків організму із середовищем внаслідок гіпертрофії окремих ор-

ганів (напр., рогів у велетенського оленя).

ГІПЕРОСМІЯ (від гіпер... і грец. бацп — запах, нюх) — підвищена

чутливість до запахів, спостерігається при вагітності, деяких пси-

хічних та істеричних станах.

ГІПЕРПАТІЯ (від гіпер... і ...патія) — хворобливе підвищення чут-

ливості, коли звичайні подразники викликають біль, неприємні

відчуття.

ГІПЕРПЛАЗІЯ (від гіпер... і грец. тгХйотд — утворення) — надмірне

розростання тканини тваринного або рослинного організму внас-

лідок патологічного розмноження клітин.

ГІПЕРСОНІК (від гіпер... і лат. sonus — звук) — надзвуковий літак.

ГІПЕРТОНІЯ (від гіпер... і ...тонія) — 1) Підвищення тонусу (на-

пруження) тканин і органів. 2) Підвищення кров'яного тиску (пор.

гіпотонія). Г. є основною ознакою гіпертонічної хвороби, нефриту

тощо.

ГІПЕРТРОФІЯ (від гіпер... і ...трофія) — збільшення об'єму органа

чи частини тіла, зумовлене збільшенням розмірів і кількості клітин-

них елементів (пор. гіпотрофія).

ППНОЗ (від грец. uTtvog — сон) — 1) Близький до сну стан людини

й вищих хребетних тварин, що виникає під впливом дуже сильних

раптових або одноманітних зовнішніх подразників. У людини

Г. виникає також під впливом словесного навіювання. 2) Навіюван-

ня, що вводить людину в такий стан. 3) Переносно — чарівність ко-

го-, чого-небудь.

ГІПНОПЕДІЯ (від грец. uirvog — сон і ...педія) — навчання під час

сну.

ГІПНОС (грец. "Yirvog) — у давньогрецькій міфології бог сну, який

мав владу навіть над богами, син Ночі і брат Смерті.

ППО... (грец. шго...) — префікс, що означає зниження, нестачу,

напр.: гіпоглікемія, гіподинамія. Протилежне — гіпер...

ГІПОБІбЗ (від гіпо... і ...біоз) — стан зниженої життєдіяльності ор-

ганізмів.

ГІПОВІТАМІНОЗИ (від гіпо... і вітаміни) — захворювання людини

й тварин, зумовлені недостатнім забезпеченням організму вітаміна-

ми (пор. авітамінози, гіпервітамінози).

ГІПОГЛІКЕМІЯ (від гіпо... і глікемія) — зниження вмісту цукру в

крові.

ГІПОДИНАМІЯ (від гіпо... і грец. биуаціс — сила) — знижена рух-

ливість внаслідок зменшення сили рухів (пор. гіпокінезія).

ГІПОКІНЕЗІЯ (від гіпо... і ...кінезія) — зниження м'язової діяльнос-

ті людини. Може виникати при сидячій роботі.

133

ГІПОКСІЯ

ГІПОКСІЯ [від гіпо... і лат. oxy(genium) — кисень] — зниження

вмісту кисню в тканинах. Стан, який виникає при Г., зумовлю-

ється захворюваннями органів дихання, серцево-судинної систе-

ми, отруєнням тощо. Інша назва — кисневе голодуван-

н я.

ГІПОЛОГІЯ (від грец. їтпгод — кінь і ...логія) — наука про ко-

ней.

ГІПОМНЕЗІЯ (від гіпо... і грец. ЦУГЩП — пам'ять) — хворобливе по-

слаблення пам'яті.

ГІПОМОРФОЗ (від гіпо... і ...морфоз) — напрям історичного розви-

тку живих істот, що веде до спрощення їхньої організації. Пов'яза-

ний зі зміною умов існування, напр., при переході деяких червів до

паразитичного способу життя.

ГІПОПЛАЗІЯ (від гіпо... і грец. тгХсстс — утворення) — недорозви-

нення тканини, органа, частини тіла чи організму в цілому.

ГІПОПОТАМ (грец. ітпготготаїаюд, букв. — річковий кінь) — рід тра-

воїдних нежуйних парнокопитих тварин. Поширені в Африці. Інша

назва — бегемот.

ГІПОСМІЯ (від гіпо... і грец. боцп — запах, нюх) — зниження нюху.

Виникає при порушенні носового дихання, запаленні слизових

оболонок порожнини носа тощо.

ГІПОСТАЗ (від грец. Іж60тастід — осідання) — застій крові у нижніх

частинах тіла та органах. Зумовлений серцевою недостатністю є на-

слідком венозного застою.

ГІПОТАЛАМУС (від гіпо... і грец. дссХсфос — розміщення) — ділян-

ка головного мозку, що розташована під таламусом і являє собою

скупчення ядер нервових клітин.

ГІПОТЕЗА (від грец. йтг69єотс — основа, припущення) — 1) Наукове

припущення, яке висувається для пояснення певних явищ дійснос-

ті, взагалі будь-яке припущення, що потребує підтвердження.