Verticalis) — напрямлений по вертикалі; перпендикулярний до лінії

горизонту. Протилежне — горизонтальний. Інша назва — прямо-

висний.

СКОРОЧЕННЯ У СЛОВНИКУ

ІНШОМОВНИХ СЛІВ

СКОРОЧЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНИХ ПОЗНАЧОК

ав.

австрал.

авто

азерб.

анат.

англ.

англосакс.

антроп.

араб.

арам.

арх.

архіт.

астр.

афр.

біол.

болг.

бот.

бухг.

вет.

військ.

вірм.

геогр.

геод.

геол.

герм.

гідр.

гірн.

гол.

грец.

груз.

давньоєвр.

авіашя

австралійські мови

автомобільна справа

азербайджанська мова

анатомія

англійська мова

англосаксонська мова

антропологія

арабська мова

арамейська мова

археологія

архітектура

астрономія

африканські мови

біологія

болгарська мова

ботаніка

бухгалтерія

ветеринарія

військова справа

вірменська мова

географія

геодезія

геологія

германські мови

гідрологія

гірнича справа

голландська (нідерландська) мова

давньогрецька мова

грузинська мова

давньоєврейська мова

XI

СКОРОЧЕННЯ У СЛОВНИКУ ІНШОМОВНИХ СЛІВ

давньоперс.

дат.

дипл.

екон.

ескім.

есп.

ест.

етн.

єгип.

ж. р.

заст.

зн. в.

зоол.

інд.

індіан.

інф.

ірл.

ірон.

ісл.

ісп.

іст.

італ.

казах.

кельт.

кирг.

кит.

кіберн.

ком.

косм.

кримськотат.

лат.

латис.

лит.

літературозн.

матем.

мед.

метеор.

мист.

мінер.

міф.

множ.

давньоперська мова

датська мова

дипломатія

економіка

ескімоська мова

есперанто

естонська мова

етнографія

єгипетська мова

жіночий рід

застаріле

знахідний відмінок

зоологія

індійські мови

індіанські мови

інформатика

ірландська мова

іронічне

ісландська мова

іспанська мова

історія

італійська мова

казахська мова

кельтські мови

киргизька мова

китайська мова

кібернетика

комерція

космонавтика

кримськотатарська мова

латинська мова

латиська мова

литовська мова

літературознавство

математика

медицина

метеорологія

мистецтво

мінералогія

міфологія

множина

XII

СКОРОЧЕННЯ У СЛОВНИКУ ІНШОМОВНИХ СЛІВ

мовозн.

— мовознавство

молд.

— молдавська мова

монг.

— монгольська мова

мор.

— морська справа

муз.

— музика

нім.

— німецька мова

новогрец.

— новогрецька мова

норв.

— норвезька мова

одн.

— однина

пед.

— педагогіка

перс.

— перська мова

поет.

— поетичне

полігр.

— поліграфія

політ.

— політологія

польс.

— польська мова

португ.

— португальська мова

Прованс.

— провансальська мова

психол.

— психологія

рел. род. в.

— релігія — родовий відмінок

розм.

— розмовне

рум. санскр.

— румунська мова — санскрит (давньоіндійська мова)

с. г.

— сільське господарство

семіт.

— семітські мови

сербохорв. середньоангл. середньофранц.

— сербохорватська мова — середньоанглійська мова — середньофранцузька мова

сир.

— сирійська мова

сканд.

— скандинавські мови

словац.

— словацька мова

сп.

— спорт

староісп.

— староіспанська мова

старенім.

— старонімецька мова

старопольс.

— старопольська мова

старосканд. старофранц.

— староскандинавська мова — старофранцузька мова

старошвед.

— старошведська мова

тадж.

— таджицька мова

тат.

— татарська мова

теол.

— теологія

XIII

СКОРОЧЕННЯ У СЛОВНИКУ ІНШОМОВНИХ СЛІВ

тех. — техніка

тур. — турецька мова

туркм. — туркменська мова

тюрк. — тюркські мови

угор. — угорська мова

узб. — узбецька мова

фарм. — фармакологія

фіз. — фізика

фізіол. — фізіологія

філософ. — філософія

фін. — фінська мова

флам, — фламандська мова

франц. — французька мова

хім. — хімія

чес. — чеська мова

швед. - шведська мова

юрид. - юриспруденція

якут. — якутська мова

япон. — японська мова

СКОРОЧЕННЯ В ТЕКСТІ СТАТЕЙ

ат. н.

букв.

див.

ДНК

ЕОМ

і т. ін.

м.

напр.

н. е.

о.

оз.

пит. в.

пор.

Р.

pp.

скор.

ст.

та ін.

атомний номер

буквально

дивіться

дезоксирибонуклеїнова кислота

електронна обчислювальна машина

і таке інше

місто

наприклад

нова (наша) ера

острів

озеро

питома вага

порівняйте

рік

роки

скорочено

століття

та інше (інші)

XIV

СКОРОЧЕННЯ У СЛОВНИКУ ІНШОМОВНИХ СЛІВ

т. зв.

т. ч.

у т. ч.

— так званий

— таким чином

— у тому числі

СПИСОК ВЖИВАНИХ У СЛОВНИКУ

СКОРОЧЕНЬ ФІЗИЧНИХ ВЕЛИЧИН

— ампер

А

— ангстрем

атм

— атмосфера

б

— бел

В

— вольт

Вб

— вебер

Вт

— ват

г

— грам

га

— гектар

Гб

— гільберт

Гн

— генрі

Ге

— гаус

Гц

- герц

дБ

— децибел

Дж

- джоуль

дин

— дина

дм

— дециметр

дп

— діоптрія

Е

- ерстед

е

— електрон

кал

- калорія

кар

— карат

кг

— кілограм

Кі

— кюрі

Кл

— кулон

KM

— кілометр

л

— літр

лк

— люкс

лм

— люмен

м

— метр

Мкс

— максвел

млн

— мільйон

MM

— міліметр

XV

н

~ ньютон

НТ

— ніт

Па

— паскаль

пз

~ п'єза

пк

~ парсек

р

~ рентген

рад

- радіан

с

~ секунда

CM

— сантиметр

ер

— стерадіан

т

— тонна

Тл

~ тесла

ц

- центнер

л

А..., перед голосними АН... (грец. a..., av...) — префікс, що означає

заперечення, відсутність, напр.: алогічний, аненцефалія, ахромія.

АБАЖУР (франц. abat-jour) — частина світильника, призначена для

захисту очей від світла та зосередження світла в потрібному напрямі.

АБАЗІЯ (від а... і грец. (Заоц; — ходіння) — втрата здатності ходити,

зокрема внаслідок захворювання нервової системи.

АБАК, АБАКА (від грец. fifto);, apdwov — дошка) — 1) Лічильна дош-

ка у стародавніх греків і римлян, а потім (до 18 ст.) у Західній Євро-

пі. 2) Верхня плита капітелі колони, напівколони, пілястри, звичай-

но чотирикутна. 3) Особливе креслення (т. зв. сітчаста номограма).

АБАТ [лат. abbas (abbatis), від грец. а(3ра, з арамейського абба — ба-

тько] — 1) У католицькій церкві глава громади ченців, настоятель

абатства. 2) Шанобливе звертання до осіб, що належать до католи-

цького духівництва.

АБАТСТВО [від лат. abbas (abbatis), з грец. &(3|3а, від арамейського

абба — батько] — католицький монастир з належними йому воло-

діннями.

АБВЕР (нім. Abwehr) — військова розвідка та контррозвідка Німеч-

чини у 1919—44 pp.

АБДИКАЦІЯ (лат. abdicatio, від abdico — зрікаюся) — зречення

престолу, відмова від влади, посади або сану.

АБДОМІНАЛЬНИЙ (лат. abdominalis, від abdomen — живіт) — че-

ревний.

ABEKUP (англ. abecor) — скорочена назва міжнародного банківсь-

кого об'єднання у складі 10 учасників — великих європейських бан-

ків, яке сприяє міжбанківському обміну інформацією та здійсненню

наукових досліджень.

АБЕРАЦІЯ (лат. aberratio — відхилення, від aberro — помиляюся) —

1) Помилкова думка, відхилення від істини. 2) Позірне зміщення

світила на небесній сфері. 3)А. сферична полягає в тому, що

промені, які виходять з однієї точки, після проходження лінз утво-

рюють розпливчасте зображення. 4) А. хроматична — вада зо-

браження, спричинена неоднаковою заломлюваністю світла різ-

ного кольору, через що зображення виходить нерізке й забарвлене.

5) біол. Відхилення від нормальної будови організму, яке переважно

1

АБЗАЦ

виявляється в іншому забарвленні або розмірі. 6) Зміна структури

хромосом.

АБЗАЦ (нім. Absatz, букв. — уступ) — 1) Відступ у початковому ряд-

ку тексту. 2) Частина тексту від одного такого відступу до іншого.

АБІОГЕНЕЗ (від а... і біогенез) — 1) Самозародження. 2) Теорія ви-

никнення живих істот з неорганічних речовин. Див. також Біогенез.

АБІОТИЧНИЙ (від а... і грец. PIW-ПЖК; — життєвий) — неорганіч-

ний або позбавлений життя; а-ні фактори — сукупність умов

зовнішнього неорганічного середовища, що забезпечують існуван-

ня організму; а-на зона — зона, в якій немає живих організмів,

напр., глибинні шари земної кулі або найвищі шари атмосфери.

АБІСАЛЬ (від грец. а(3шао<; — безодня) — зона найбільших морсь-

ких глибин (понад 2000 м).

АБІТУРІЄНТ [від лат. abituriens (abiturientis) — той, хто збирається

йти] — 1) Випускник середнього навчального закладу. 2) Вступник

до вищого чи середнього спеціального навчального закладу.

АБОЛІЦІОНІЗМ [від лат. abolitio (abolitionis) — скасування, зни-

щення] — 1) Суспільний рух, спрямований проти запровадження

якогось закону. 2) Рух у кінці 18 — 1-й половині 19 ст. за скасуван-

ня рабовласництва, зокрема рух у США за звільнення негрів.

АБОЛІЦІОНІСТ — 1) Прихильник скасування рабства. 2) Прихи-

льник скасування якогось закону.

АБОЛІЦІЯ (лат. abolitio — знищення, скасування) — 1) Скасування

закону, рішення, ліквідація посади. 2) Припинення кримінальної

справи на стадії, коли винність обвинувачуваного ше не доведена

юридичне. Право А. належить до компетенції глави держави. 3) Від-

новлення честі шляхом офіційного спростування наклепу.

АБОНЕМЕНТ (франи. abonnement) — документ на право певний

час обслуговуватися чи користуватися чим-небудь, а також саме та-

ке право.

АБОНЕНТ (нім. Abonnent, від франц. abonne) — той, хто користу-

ється абонементом.

АБОРДАЖ (франц. abordage, від bord — борт судна) — 1) Спосіб ве-

дення морського бою, що полягав у зчепленні гаками бортів свого і

ворожого суден для рукопашної сутички їхніх екіпажів; застосову-

вався за часів гребного й вітрильного флоту. 2) Зчеплення суден

бортами для передачі вантажів або обміну пасажирами.

АБОРИГЕНИ (лат. Aborigines, від ab origine — від початку) — 1) Ко-

рінні жителі певної країни чи місцевості. 2) біол. Те саме, що й ав-

тохтони.

АБОРТ (від лат. abortus — викидень) — мимовільне або штучне пе-

реривання вагітності протягом перших 28 тижнів.

АБОРТИВНИЙ (від лат. abortivus — недоношений, передчасно на-

роджений) — 1) мед. Який припиняє розвиток будь-якого процесу,

перериває перебіг хвороби. 2) біол. Недорозвинений.

АБСОРБЦІЯ

АБРАЗИВИ (франц. abrasif — шліфувальний, від лат. abrado —

зіскоблюю) — тверді дрібнозернисті речовини чи їх суміші (алмаз,

корунд, наждак та ін.), шо застосовуються у вигляді порошків, паст

або інструментів для механічної обробки поверхонь різних виро-

бів.

АБРАЗІЯ (від лат. abrasio — зіскоблювання) — 1) геол. Руйнування

берегів водойм хвилями. 2) мед. Вискоблювання (слизової оболон-

ки матки, ямочки зуба тощо).

АБРАКАДАБРА (лат. abracadabra — заклинання, від грец. "Appa^oq —

назва божества і давньоєвр. дабар — слово) — 1) Магічна формула,

таємне слово, яким приписувалась чудодійна сила. 2) Незрозумілий

набір слів, нісенітниця.

АБРЕВІАТУРА (італ. abbreviature, від лат. abbrevio — скорочую) —