45 Pp.) частинам і з'єднанням Радянської Армії. 4) у деяких країнах

особливі формування для військових чи поліцейських цілей

(г. національна, г. республіканська, г. цивільна тощо). 5) Перенос-

но — передова частина якогось класу, соціальної групи (напр. стара г.).

ГЕБА (грец. "нрп) — у давньогрецькій міфології богиня вічної юно-

сті, дочка Зевса і Гери.

ГЕБЕФРЕНІЯ (від грец. fiPn — молодість і cppnv — розум) — психіч-

не захворювання, одна з форм юнацької шизофренії, проявами якої є

безпричинні веселощі, кривляння тощо.

ГЕГЕЛЬЯНСТВО — філософська течія, що грунтується на вченні

німецького філософа Г. Гегеля (1770—1831) та його послідовників.

ГЕГЕМОН (від грец. луецсоу — вождь) — керівник, вождь, носій ге-

гемонії.

ГЕГЕМОНІЯ (від грец. Іїуєцсма — провід, керівництво) — керівни-

цтво, керівна роль якого-небудь класу, держави щодо інших класів

або держав, напр. г. пролетаріату.

ГЕДОНІЗМ (від грец. r|5ovr| — насолода) — філософсько-етичне

вчення, за яким насолода є найвищим благом, метою життя. Про-

тилежне — аскетизм.

ГЕДОНІЯ (від грец. пбоуії — насолода) — відчуття піднесення, при-

ємне самопочуття.

ГЕЄНА (грец. Y^EVVO, з давньоєвр.) — одне з найменувань пекла.

...ГЕЙ (від грец. уй — земля) — у складних словах відповідає понят-

тю "земля", напр. апогей.

ГЕЙЗЕР (ісл. geysir, від geysa — ринути, линути) — гаряче джерело,

яке періодично викидає фонтаном воду й пару. Г. зосереджені пере-

важно неподалік від діючих або недавно згаслих вулканів.

119

ГЕЙМ_____________________________________________________

ГЕЙМ (англ. game, букв. — гра) — частина деяких спортивних ігор

(напр. партії у тенісі), тривалість якої визначається кількістю

очок.

ГЕЙША (япон. гейся) — в Японії професійна танцюристка, співач-

ка, музикантка, яку наймають на великосвітські прийоми, банкети

на роль гостинної господині у товаристві чоловіків.

ГЕКАТА (грец. ' Еиатп) — у давньогрецькій міфології богиня місяця

й ночі, чарівниця, що панує над демонами.

ГЕКАТОМБА (грец. єхотбмРч, від i-xardv — сто і (Зоис — бик) — 1) У

Стародавній Греції жертва богам зі 100 биків, пізніше — будь-яке

велике урочисте жертвоприношення. 2) Переносно — величезні

жертви війни, терору, епідемії.

ГЕКЗАМЕТР (від грец. 6?бщєтрод — шестистопний) — віршовий роз-

мір в античній поезії, шестистопний дактиль з постійною цезурою.

ГЕКСА... (від грец. ?? — шість) — у складних словах означає

"шести...", напр.: гексаедр, гексахлоран.

ГЕКСАГбН {від грец. ^аушуод — шестикутний) — шестикутник.

ГЕКСАГОНАЛЬНИЙ (від гексагон) — шестикутний; г - н а сис-

тема—у кристалографії система, що характеризується постійною

присутністю однієї шестірної або потрійної осі симетрії.

ГЕКСАЕДР (від гекса... і ...едр) — замкнений шестигранник із гра-

нями у вигляді квадратів; інша назва — куб.

ГЕКСОГЕН [від гекса... і лат. (oxy)gen(ium) — кисень] — вибухова

речовина, безбарвний кристалічний порошок. Застосовують у кап-

сулях-детонаторах.

ГЕКТАР [від гект(о)... і ар] — одиниця земельної площі, яка стано-

вить 100 ар (10 000 м 2), позначається га.

ГЕКТО... (від грец. ?xar6v — сто) — у складних словах означає

"сто'', "у сто разів", напр.: гектоват, гектолітр.

ГЕЛЕРТЕР (від нім. Gelehrter — вчений) — людина, яка формально

засвоїла знання, але відірвана від життя, практичної діяльності і пе-

редової науки; схоласт.

ГЕЛІ (від лат. gelo — замерзаю, застигаю) — драглеподібні дисперсні

системи, які утворюються в колоїдних розчинах за поступової коа-

гуляції. Застосовують як адсорбенти, у парфумерії тощо.

ГЕЛІЙ ' (від грец. fftioe — Сонце) — хімічний елемент, символ Не,

ат. н. 2; інертний газ без кольору й запаху. Застосовують в електро-

техніці, повітроплаванні тощо.

ГЕЛІЙ 2 див. Геліос.

ГЕЛІКОЇД [від грец. йХІІ; (йХІхос) — спіраль, гвинт і ...оїд] — поверх-

ня, описана прямою, що обертається навколо нерухомої осі з не-

змінною кутовою швидкістю й одночасно переміщується вздовж осі

обертання зі сталою швидкістю.

ГЕЛІКОПТЕР [від грец. gXig (бЛІиод) — спіраль, гвинт і ... птер] —

літальний апарат, важчий за повітря, що може вертикально злітати

і приземлятися. Інша назва — вертоліт.

120

ГЕМАТОЛОГІЯ

ГЕЛЮ... (від грец. пХюс — Сонце) — у складних словах відповідає

поняттям "сонце", "сонячний", "сонячна радіація", напр.: геліо-

граф, геліотехніка, геліофіти.

ГЕЛІОМЕТР (від ге/ш... і ...метр) — астрономічний інструмент для

вимірювання невеликих (до 1 °) кутів на небесній сфері, а також діа-

метрів небесних тіл.

ГЕЛІОС, ГЕЛІЙ (грец. "НХюс) — у давньогрецькій міфології бог Со-

нця, брат Селени і Еос; пізніше ототожнений з Аполлоном.

ГЕЛІОТЕРАПІЯ (від геліо... і терапія) — лікування дозованим со-

нячним опромінюванням.

ГЕЛІОТРОП (від геліо... і ...тропи) — 1) Рід тропічних і субтропіч-

них рослин родини шорстколистих. У квітках міститься запашна

ефірна олія, яку використовують у парфумерії. 2) Прозорий зеленку-

ватий з червоними цяточками мінерал, різновид халцедону, з якого

виробляють прикраси, предмети лабораторного обладнання тощо.