2) Снасть, що утримує нижній навітряний кут вітрила.

ГАЛУРГІЯ (від гало... і грец. epyov — справа, робота) — галузь хіміч-

ної технології, способи одержання солей з природних або штучних

водних розчинів.

ГАЛЮЦИНАЦІЇ (від лат. hallucinatio — марення) — обмани чуттів

(зору, слуху, дотику, нюху, смаку), що сприймаються як образи ре-

альних предметів. Г. спостерігаються при психічних і деяких інфек-

ційних захворюваннях, травмах, важких душевних потрясіннях то-

що.

ГАЛЬВАНІЗАЦІЯ — застосування постійного електричного струму

низької напруги з лікувальною або іншою метою. Від прізвища іта-

лійського фізіолога Л. Гальвані (1737—98).

ГАЛЬВАНІЧНИЙ (від гальванізація) — який викликає виникнен-

ня постійного електричного струму або стосується його; г. еле-

мент— хімічне джерело електричного струму.

ГАЛЬВАНО... — у складних словах відповідає поняттю "гальваніч-

ний", напр.: гальванопластика, гальваноскоп.

ГАЛЬВАНОМЕТР (від гальвано... і ...метр) — високочутливий при-

лад для вимірювання невеликого електричного струму, напруги й

малої кількості електрики.

ГАЛЬВАНОТЕХНІКА (від гальвано... і техніка) — галузь прикладної

електрохімії, яка стосується процесів осадження металів на поверхні

виробів методом електролізу.

ГАМА (грец. убцма) — 1) Послідовно зростаючий або спадаючий за

висотою ряд звуків у межах октави; залежно від кількості звуків та

інтервальних співвідношень розрізняють Г. звукових систем (діа-

тонічна, хроматична, пентатонова) й ладові (мажорна, мінорна та

ін.). 2) Кольорова г. — ряд гармонійно взаємозв'язаних відтін-

ків кольору в образотворчому й декоративному мистецтві. 3) Пере-

115

ГАМАДРИЛ

носно — послідовний ряд однорідних предметів, явищ, подій, напр.

г. почуттів.

ГАМАДРИЛ (від грец. 'Ацссбршс — деревна німфа) — вид мавп роду

справжніх павіанів родини мавпоподібних. Поширені в Африці та в

Азії. Інша назва — плащоносний павіан.

ГАМБІТ (франц. gambit, від Прованс, cambi — обмін або від італ.

dare il gambetto — підставити ногу) — початок шахової партії, в якій

жертвують фігурою або пішаком, щоб дістати позиційну і тактичну

перевагу.

ГАМБУРГЕР (англ. hamburger) — розрізана навпіл тепла булочка з

вкладеним в неї біфштексом і овочами з приправами. За назвою

американського міста Гамбурга.

ГАМЕТИ (від грец. уацєттк — чоловік, уадєтгі — дружина) — статеві

клітини тваринних і рослинних організмів.

ГАМЕТОГЕНЕЗ, ГАМЕТОГЕНЇЯ (від гамети і ...генез, ...генія) ~

процес розвитку й формування гамет.

...ГАМІЯ (від грец. усфос — шлюб) — у складних словах відповідає

поняттю "шлюбність", напр.: бігамія, моногамія.

ГАММА (грец. уосцра — Г, у) — 1) Третя літера грецького алфавіту.

2) Мільйонна частка грама. 3) Стотисячна частка ерстеда.

ГАММА-... — у складних словах означає стан речовин (напр. гам-

ма-залізо) або зв'язок з гамма-випромінюванням, гамма-промінням

(напр.: гамма-астрономія, гамма-каротаж).

ГАММА-ГЛОБУЛЇНИ (від гамма-) — фракція сироваткових біл-

ків — глобулінів крові, яка містить захисні антитіла. Препарати Г.-г.

використовують у медицині як ефективний засіб імунізації.

ГАММА-ПРОМІННЯ — електромагнітні хвилі, довжина яких мен-

ша за довжину хвиль рентгенівського проміння (менша від 10 ~'° м).

Виникає Г.-п. при радіоактивних перетвореннях ядер багатьох ізо-

топів водночас із альфа- або бета-частинками, при гальмуванні за-

ряджених частинок великої енергії, анігіляції частинок з античас-

тинками.

ГАМОНИ (від грец. уофос — шлюб) — речовини, що їх виділяють

статеві клітини багатьох тварин і деяких рослин; мають специфіч-

ний вплив на гамети своєї або протилежної статі, регулюючи процес

запліднення.

ГАНГРЕНА (лат. gangrena, від грец. yayypoava — виразка, що роз'ї-

дає) — змертвіння певного органа, частини тіла або тканин. Зумов-

люється порушенням кровообігу внаслідок відморожень, опіків,

ран тощо.

ГАНГСТЕРИ (англ. gangsters, від gang — зграя) — поширена в США

та деяких інших країнах назва бандитів, членів злочинних угрупо-

вань.

ГАНДБОЛ (англ. handball, від hand — рука і ball — м'яч) — команд-

на спортивна гра з м'ячем руками. Інша назва — ручний м'яч.

116

ГАРМбНІЯ

ГАНДЙЗМ — соціальне-політична і релігійно-філософська докт-

рина, яка виникла в період боротьби Індії за незалежність. Основ-

ним у Г. є віра в можливість здобуття незалежності ненасильниць-

ким шляхом. Від прізвища засновника доктрини М. К. Ганді

(1869-1948).

ГАНДИКАП (англ. handicap) — 1) Перевага (фора) в умовах спорти-

вних змагань, шо надається слабшому противникові для врівнова-

ження шансів на успіх. 2) Скачки й перегони, в яких беруть участь

коні, різні за віком і якостями.

ГАНТЕЛЬ (нім. Hantel) — спеціальна гиря — дві чавунні кулі або

набір металевих дисків, з'єднані короткою рукояткою; застосову-

ється у вправах для розвитку м'язів.

ГАЛ (англ. gap — розрив, розходження) — різке зниження або під-

вищення ціни біржового товару у межах біржового дня.

ГАПТИКА (від грец. йптш — торкаюсь, хапаю) — 1) Сенсорна систе-

ма, що включає всі види чутливості шкіри. 2) Розділ психофізіології

органів відчуття, що вивчає дотикову чутливість.

ГАРАНТ (франц. garant) — поручитель; держава, організація, особа,

яка дає гарантію.

ГАРАНТІЯ (франц. garantie) — 1) Порука, забезпечення. 2) Доку-

мент, який дає право на безкоштовний ремонт або заміну певної

речі.

ГАРДЕМАРИН (франц. garde-marine, букв. — морська гвардія) — в

російському флоті звання вихованців старших рот Морської акаде-

мії, випускників морських кадетських корпусів, які проходили прак-

тику на кораблі.

ГАРДИНА (нім. Gardine, від франц. courtine — завіса) — завіса на

все вікно.

ГАРЕМ (тур. harem, від араб, гарам — заборонене) — 1) Жіноча по-

ловина багатого будинку в країнах мусульманського Сходу, де існу-

вало або існує багатоженство. 2) Дружини і наложниці мусульманина.

ГАРМОНІЙНИЙ — заснований на гармонії, сповнений гармонії.

ГАРМбНІКА (від грец. армоуіибс — співзвучний, стрункий) — загаль-

на назва деяких музичних інструментів (гармонії, акордеона тощо).

ГАРМбНІКИ (від грец. йрцоуіибд — співзвучний, стрункий) —

1) фіз. Коливання, частоти яких кратні основній частоті складного

коливання. 2) матем. Періодичні функції виду A sin (шх+ф)-

ГАРМОНІЧНИЙ — заснований на гармонії; г-на пропор-

ція — пропорція виду а: b = b: (a—b); r. аналіз — розділ матема-

тики, в якому вивчається розкладання коливальних процесів на су-

му елементарних коливань; г-ні коливання — коливання, при

яких фізична величина змінюється із часом за законом синуса чи ко-

синуса.

ГАРМбНІЯ (від грец. осрдоуіа — скріплення, злагодженість) —

1) Струнка узгодженість частин єдиного цілого. 2) Засоби музичної

виразності, що грунтуються на поєднанні тонів у співзвуччя й по-

117

ГАРНІЗбН

слідовності співзвуч. 3) Розділ теорії музики, в якому викладені

принципи побудови та співвідношення акордів.

ГАРНІЗОН (франц. garnison, від garnir — озброювати, постача-

ти) — 1) Військові частини, установи, військові навчальні заклади,

постійно або тимчасово розташовані в населеному пункті, фортеці

або укріпленому районі. 2) Військовий підрозділ, що перебуває в

оборонній споруді, напр. г. форту.

ГАРНІР (від франц. garnir — прикрашати, наповнювати, обклада-

ти) — каші, макарони, картопля, овочі, що їх подають до рибної або

м'ясної страви.

ГАРНІТУР (франц. garniture, від garnir — постачати) — комплект,

набір предметів певного призначення, напр. кабінетний г.

ГАРНІТУРА (нім. Garnitur, з франц. garniture) — повний комплект

друкарських шрифтів різних накреслень і кеглів, але узгодженого

малюнка.

ГАРПІЯ (грец. "Артгуїса) — 1) У давньогрецькій міфології крилата

потвора з жіночим обличчям, демон бурі й смерті. 2) Великий хи-

жий птах, що живе у лісах Центральної та Південної Америки.

3) Рід кажанів, поширений в Індії та на Малайському архіпелазі.

4) Переносно — люта, сварлива жінка.

ГАРПУН (англ. harpoon, гол. harpoen) — метальне знаряддя для по-

лювання на великих морських тварин.

ГАРСОН (франц. gar9on, букв. — хлопчик) — у Франції офіціант ре-

сторану чи кафе; розсильний при готелі.

ГАСТАРБАЙТЕР (нім. Gastarbeiter, від Gast — гість і Arbeiter — ро-

бітник) — особа, яка працює за наймом в іншій країні.

ГАСТЕР... , ГАСТР..., ГАСТРО... [від грец. уа0тт|р(уаатр6е) — шлу-

нок] — у складних словах відповідає поняттям "травлення",

"шлунок" або "черевна частина тіла", напр.: гастероміцети, гастрал-

гія, гастроентерит.

ГАСТРИТ (від грец. уасттгір — шлунок) — запальне захворювання

слизової оболонки шлунка.

ГАСТРбЛІ (нім. Gastrolle, від Gast — гість і Rolle — роль) — висту-

пи артиста, естрадного або театрального колективу поза місцем

постійної діяльності — в іншому місті, районі, країні.

ГАСТРОНОМ (франц. gastronome, від грец. уаащр — шлунок і

убцод — закон) — 1) Любитель і знавець витончених страв. Інша на-

зва — гурман. 2) Продуктовий магазин.

ГАСТРОНбМІЯ (франц. gastronomic, від грец. уаотіїр — шлунок і

уодод — закон) — 1) Тонкий смак у їжі; розуміння тонкощів куліна-

рії. 2) Сукупність харчових продуктів (товарів) високоякісного при-

готування.

ГАСТРОСКОПІЯ (від гастро... і ...скопія) — метод дослідження

шлунка за допомогою спеціального приладу (ендоскопа), що через

рот вводиться у стравохід.

118

ГЕЙЗЕР

(лат. gaudeamus, букв. — радіймо) — назва середньо-

вічної студентської пісні латинською мовою.

ГАУПТВАХТА (нім. Hauptwache, букв. — головна варта) — при-

міщення для утримування під арештом військовослужбовців.

ГАУС — одиниця магнітної індукції в СГС системі одиниць; позна-

чається Ге. 1 Г. дорівнює 1-Ю ~4 Тл у Міжнародній системі одиниць

(SI). Відпрізвища німецького математика К. Ф. Гаусса (1777—1855).

ГАФНІЙ — хімічний елемент, символ Hf, ат. н. 72; сріблясто-білий

метал, супутник цирконію. Застосовують у катодах рентгенівських і

телевізійних трубок, входить до складу жаростійких сплавів. Від ла-

тинської назви м. Копенгаген — Гафнія.

ГАШЕТКА (франц. gachette, зменш, від gache — скоба) — гачок або

кнопка для спуску курка вогнепальної зброї.

ГАШИШ (араб.) — отруйна речовина, яку видобувають з індійсь-

ких конопель. При введенні в організм викликає наркотичний стан,

що супроводиться галюцинаціями.

ГВАРДІЯ (від італ. guardia — варта) — 1) Особиста охорона глави

держави. 2) Добірна привілейована частина військ. 3) Почесне

звання, яке присвоювалося в період Другої світової війни (1941—