3) Ділянка шляху на повороті автомобільної дороги, на закруглен-

ні велотреку тощо. 4) Розчин для забарвлення фотографічних від-

битків.

ВІРЕМЕНТ (від франц. virement — повертання) — банківська опе-

рація, перерахування певної суми з поточного рахунку однієї особи

на поточний рахунок іншої.

ВІРИЛІЗМ (від лат. virilis — чоловічий) — поява у жінок вторинних

чоловічих статевих ознак (напр. вусів).

ВІРТУАЛЬНИЙ (від лат. virtualis — сильний, здібний) — 1) Можли-

вий, який може або має проявитися за певних умов; в - н і час-

тинки— фіз. елементарні частинки у проміжних (не спостережу-

ваних) станах, існуванням яких у квантовій механіці пояснюють

взаємодію та перетворення частинок; в-ні переміщення —

можливі елементарні переміщення точок. 2) Який не має фізичного

втілення або відмінний від реального втілення; в - н а реа-

льність— частина реальності, що моделюється комп'ютерним

пристроєм.

ВІРТУбЗ (італ. virtuoso, від лат. virtus — доблесть, талант) — 1) Ви-

конавець (музикант, актор, художник), який досконало володіє

технікою свого мистецтва. 2) Переносно — людина, яка досягла ви-

сокої майстерності у будь-якій справі; майстер.

ВІРУЛЕНТНИЙ (від лат. virulentus — отруйний) — хвороботво-

рний, здатний викликати інфекційні захворювання (про мікро-

би).

ВІРУС (від лат. virus — отрута) — 1) Найдрібніший мікроорганізм

(неклітинна форма живої матерії), збудник інфекційних захворю-

вань рослин, тварин і людини. 2) Комп'ютерна програма, здатна

блокувати інші програми і чинити шкідливий вплив на їхню інфор-

мацію. 3) Переносно — про якусь шкідливу властивість, що швидко

поширюється, напр. в. байдужості.

109

ВІСКІ______________________________________________________

ВЇСКІ (англ. whisky, від ірл. uige beatha, букв. — вода життя) — міц-

на горілка, що виробляється із зерна.

ВІСКОЗА (лат. viscosus — клейкий, в'язкий, від viscum — клей) —

1) Концентрований розчин продукту хімічної обробки деревної це-

люлози щкмм натром. Застосовують для одержання віскозного воло-

кна, штучної шкіри, целофану. 2) Штучний шовк.

ВЇСМУТ (нім. Wismut) — хімічний елемент, символ Ві, ат. н. 83;

сріблясто-рожевий метал. Застосовують для виготовлення легко-

плавких сплавів, у ядерних реакторах як теплоносій, у протипоже-

жних пристроях; сполуки В. — у медицині.

ВІСТ (англ. whist) — 1) Гра у карти 52 картами. 2) У грі в преферанс,

бостон — певна комбінація карт.

ВІТАЛІЗМ (від лат. vitalis — життєвий) — вчення, представники

якого вважають, що в організмах міститься особлива нематеріальна

надприродна сила ("життєва сила", "ентелехія"), яка спрямовує й

регулює всі біологічні процеси в них.

ВІТАЛЬНИЙ (лат. vitalis) — біол., мед. життєвий, прижиттєвий;

який стосується життєвих явищ. Протилежне — летальний.

ВІТАМІНИ (від лат. vita — життя і аміни) — біологічно активні ор-

ганічні сполуки, життєво необхідні (в невеликій кількості) для орга-

нізму тварин і людини, а також лікарські препарати з ними.

ВІТРАЖ (франц. vitrage, букв. — вставляння шиб) — твір монумен-

тально-декоративного мистецтва з кольорового чи безбарвного

скла; композиції з кольорового скла у вікнах, дверях тощо.

ВІЦЕ-... (від лат. vice — замість) — у складних словах означає

"заступник" або "помічник", напр.: віце-адмірал, віце-прези-

дент.

ВІШНУ (санскр.) — одне з найвищих божеств (поряд із Брахмою і

Шівою) в, індуїзмі і брахманізмі, бог-охоронець.

ВІШНУЇЗМ — один з основних напрямів індуїзму. Визнає найви-

щим божеством одного з богів індуїстської трійці — Вішну.

ВОДАН див. Вотан.

ВОДЕВІЛЬ (франц. vaudeville) — вид легкої побутової комедії з гос-

трим розвитком сюжету, куплетами, піснями й танцями.

ВОКАБУЛА (від лат. vocabulum — назва, слово) — 1) Окреме слово

чужої мови з перекладом рідною мовою. 2) Заголовок словникової

статті.

ВОКАЛІЗ (франц. vocalise, від лат. vocalis — голосний) — вправа або

твір для_голосу, що виконується без слів.

ВОКАЛІЗМ (від лат. vocalis — голосний) — система голосних звуків

певної мови. о

ВОКАЛЬНИЙ (лат. vocalis, від vox — голос) — виконуваний голо-

сом; який стосується співу.

ВОЛАН (від франц. volant — літун) — 1) М'ячик або пробка з

пір'ям для гри в бадмінтон. 2) Тип оборки на жіночому одязі, бі-

лизні.

ПО

ВОЛЬФРАМ

ЦОЛАПЮК (штучне утворення volapuk — світова мова, від англ.

world — світ і speak — розмовляти) — 1) Одна з штучних міжнарод-

них мов, яку створив Й. Шлейєр у 1879 р. Поширення не набула.