1) Один з кількох відмінних один від одного викладів або пояснень

якого-небудь факту, події. 2) У слідчій і судовій діяльності — при-

пущення перебігу вчиненого злочину, що розглядається в процесу-

альному порядку. 3) Система вимог і правил з окремих видів спорту,

розроблена певною організацією.

ВЕРТИКАЛ (від лат. verticalis — прямовисний) — велике коло не-

бесної сфери, яке проходить через зеніт і будь-яку точку небесної

сфери.

ВЕРТИКАЛЬ (франц. vertical, від лат. verticalis — прямовисний) —

прямовисна лінія^ що збігається з напрямом виска.

ВЕРТИКАЛЬНИЙ (лат. verticalis) — напрямлений по вертикалі;

перпендикулярний до лінії горизонту. Протилежне — горизонтальний.

Інша назва — прямовисний.

ВЕРФ (гол. werf) — 1) Підприємство на березі річки або моря для

спорудження і ремонту суден. 2) Приміщення для спорудження і

ремонту аеростатів та стоянки дирижаблів.

105

ВЕСТ

ВЕСТ (кім. West) — 1) Міжнародне позначення заходу. 2) Західний

вітер.

ВЕСТА (лат. Vesta) — 1) У давньоримській міфології богиня домаш-

нього вогнища. У давньогрецькій міфології — Г е с т і я. 2) Най-

яскравіша і єдина видима неозброєним оком мала планета (асте-

роїд) .

ВЕСТЕРН (англ. western, від west — захід) — пригодницький фільм з

життя ковбоїв у 2-й половині 19 ст.

ВЕСТИБУЛЯРНИЙ АПАРАТ (від лат. vestibulum — вхід) — орган,

шо сприймає зміни положення голови й тулуба, напрям руху тіла;

призначений для координації рухів та збереження рівноваги. У лю-

дини і хребетних тварин є частиною внутрішнього вуха.

ВЕСТИБЮЛЬ (франц. vestibule, від лат. vestibulum — вхід) — пе-

реднє приміщення у громадських, а також житлових будинках.

У давньогрецьких будинках передпокій присвячувався богині Вес-

ті.

ВЕСТИНГ (англ. vesting, від vest — наділяти) — право робітників на

отримання допомоги з фондів, утворених за рахунок внесків праце-

давців, напр. пенсійних внесків.

ВЕТЕРАН (від лат. veteranus, з vetus — старий, досвідчений) —

1) У Стародавньому Римі солдат, звільнений за віком з армії. 2) Ста-

рий воїн, учасник минулих війн. 3) Людина, яка багато років при-

святила якійсь діяльності (в. виробництва, в. праці, в. науки).

ВЕТЕРИНАРІЯ (від лат. veterinarius — який лікує худобу) — ком-

плекс наук, що вивчають методи запобігання хворобам тварин,

лікування їх, питання підвищення продуктивності тварин, методи

захисту людей від зоонозів тощо.

ВЕТО (від лат. veto — забороняю) — 1) Право верховної влади забо-

ронити або припинити введення в дію законопроекту, прийнятого

законодавчою установою. 2) Брак одностайності, що дає змогу від-

хилити певне рішення, напр., на засіданнях Ради Безпеки ООН до-

сить незгоди одного постійного члена Ради.

ВІАДУК (франц. viaduc, від лат. via — шлях, дорога і duco — веду) —

мостова споруда для прокладання дороги над яром, ущелиною то-

що.

ВІБРАТОР (від лат. vibro — тремчу, коливаюся) — 1) Будь-яка сис-

тема (маятник, коливальний контур), що збуджує коливання. 2) При-

стрій, що стрясає тіла, які дотикаються до нього, рухома частина

вібраційних вимірювальних приладів. 3) Відрізок провідника, яким

тече змінний струм високої частоти і який випромінює електромаг-

нітні хвилі.

ВІБРАЦІЯ (лат. vibratio — коливання, дрижання) — механічні коли-

вання, які створює або зазнає якесь тіло чи механізм.

ВІБРІОНИ (франц. vibrions, від лат. vibro — звиваюся) — рід неспо-

роносних бактерій, що мають форму короткої вигнутої палички зі

джгутиками.

106

_________________________________________________ВІЗИР

ВІБРО... [від лат. vibro — коливаю(ся)] — у складних словах вка-

зує на зв'язок з поняттям вібрація, напр.: віброметр, вібротера-

пія.,

ВІВАРІЙ (лат. vivarium, від vivus — живий) — приміщення для

утримання і розведення тварин з навчальною або експерименталь-

ною,метою.

ВІВАТ (лат. vivat, букв. — хай живе) — схвальний, а також заздоров-

ний вигук у деяких народів.

ВІВІПАРІЯ (від лат. viviparus — живорідний, з vivus — живий і

рагіо — народжую) — живородіння.

ВІВІСЕКЦІЯ (від лат. vivus — живий і sectio — розтин) — розтин

тіла під час дослідів на живих тваринах.

ВІВТАР (лат. altar, букв. — підвищення) — 1) У давніх народів під-

вищене місце для жертвоприношень, жертовник. 2) Східна підви-

щена частина християнського храму (у православній церкві — за

іконостасом), призначена для відправлення служби.

ВІГВАМ (алгонкінське) — житло індіанців Північної Америки: ко-

нічна хатина з жердин, укритих корою або шкірою.

ВЇГИ (англ. whig) — політична партія в Англії 17—19 ст., попе-

редниця лейбористської (див. Лейбористи). Відображала інтереси

великої торговельної і фінансової буржуазії і дворянства.

ВІГІЛЬНІСТЬ (від лат. vigil — пильний, уважний) — психол. здат-

ність зосередити увагу на нових враженнях; пильність, спостереж-

ливість.

ВІДЕО... (від лат. video — дивлюся, бачу) — у складних словах вка-

зує на приналежність поняття до зображення телевізійних, радіоло-

каційних та інших складних електричних сигналів на екрані елект-

ронно-променевої трубки, напр.: відеокамера, відеоплеєр.

ВІДЕОСИГНАЛ (від відео... і сигнал) — електричний сигнал, при-

значений для створення зображення.

ВІДИКСШ [від від(ео)... і грец. ЄІЖОУ— зображення] — передавальна

телевізійна трубка, дія якої грунтується на зміні електричного опору

фоточутливого шару під впливом світла. Застосовують у телебачен-

ні

ВІЗА (франц. visa, від лат. visus — побачений, переглянутий) —