1) Пристрій для автоматичного випускання повітря з водопровід-

них труб. 2) Знаряддя, за допомогою якого прочищають стоки рако-

вин, ванн.

ВАРАН (франц. varan, з араб.) — рід великих хижих ящірок. Поши-

рені переважно у тропіках і субтропіках Східної півкулі.

ВАРАНТ (англ. warrant — повноваження, довіреність) — посвідчен-

ня, яке видають склади на прийняті для зберігання товари. В. може

бути зданий під заставу або переданий іншій особі.

ВАРВАРИ (лат. barbari, від грец. pdppapoi — іноземці) — 1) У давніх

греків і римлян назва чужоземців. 2) Переносно — жорстокі, грубі

люди, руйнівники культурних цінностей.

ВАРВАРИЗМ (грец. рсфросрістцбі;) — іншомовне слово або зворот,

що не відповідає нормам даної мови і засмічує її.

ВАР'ЄТЕ (франц. variete, від лат. varietas — різноманітність) — вид

театру, у виставах якого поєднані елементи театрального, музично-

го, естрадного й циркового мистецтва.

ВАРИКОЗНИЙ (від лат. varix — розширення вени) — вузлуватий, з

багатьма розширеннями або потовщеннями; в-не розши-

рення вен — патологічні зміни, шо виявляються в розширенні,

подовженні вен, утворенні звивин, клубків тощо.

100

ВАСИЛІСК

ВАРІАНТ [від лат. varians (variantis) — змінний] — 1) Видозміна, різ-

новид будь-чого. 2) Одна з кількох редакцій твору (музичного, літе-

ратурного) або документа. 3) У шахах і шашках — одна з можливих

комбінацій,

ВАРІАНТА [від лат. varians (variantis) — змінний] — 1) Живий орга-

нізм, який відхиляється за певною ознакою від основного типу.

2) У статистиці — кожний член ряду чисел.

ВАРІАТОР (від лат. vario — змінюю) — окремий агрегат або вузол

машини, призначений для плавної зміни швидкості обертання ва-

ла.

ВАРІАЦІЙНЕ числення (від варіація) — розділ математики,

який вивчає методи знаходження найбільших і найменших значень

виразів, що залежать від вибору однієї або кількох функцій (функціо-

налів).

ВАРІАЦІЯ (лат. variatio — зміна) — 1) Видозміна окремих елементів

при збереженні основи чого-небудь. 2) Видозміна музичної теми,

мелодії або її супроводу. 3) У балеті — короткий танець, звичайно

технічно складний. 4) біол. Таксономічна категорія (див. Варієтет).

5) Основне поняття варіаційного числення — характер зміни функції.

ВАРІЄТЕТ (нім. Varietal, від лат. varietas — відміна) — у біологічній

систематиці сукупність особин одного виду, які різняться однією

або кількома (здебільшого морфологічними) ознаками.

ВАРІбМЕТР (від лат. vario — змінюю і ...метр) — 1) Пристрій для

плавної зміни індуктивності контурів (радіотехнічний в.).

2) Покажчик швидкості піднімання і зниження літака (авіа-

ційний в.). 3) Прилад для вимірювання зміни земного магнетиз-

му (магнітний в.). 4) Прилад для вимірювання зміни поля тя-

жіння поблизу поверхні Землі (гравітаційний в.).

ВАРЮФІКАЦІЯ (від лат. vario — змінюю і ...фікація) — випуск різ-

них варіантів однієї продукції.

ВАРФОЛОМІЇВСЬКА ніч— 1) Масове вбивство гугенотів католи-

ками в Парижі у ніч на 24.VIII 1572 р. (день святого Варфоломія).

2) Переносно — організовані масові вбивства людей.

ВАСАЛ (франц. vassal, від лат. vassus — слуга) — 1) За середньовіччя

в Західній Європі феодал, який одержував земельне володіння від

феодала-сеншора ' і був зобов'язаний виконувати для нього певні

повинності. Інша назва — феодатарій. 2) Переносно — підлег-

ла, залежна особа або держава.

ВАСИЛІАНИ, БАЗИЛІАНИ (лат. basiliani) — 1) Ченці католицького

ордену, заснованого у Візантії за статутом, авторство якого припи-

сують богослову Василію Великому (4 ст.). 2) Ченці василіанських

уніатських монастирів, заснованих у Литві, Західній Білорусії й За-

хідній Україні після Брестської унії 1596 р.

ВАСИЛІСК (від грец. (ЗатЛіохсх; — дракон, царьок) — 1) Казкова

потвора з тулубом жаби, хвостом змії та короною на півнячій голо-

ві, що вбиває своїм поглядом. 2) Рід ящірок з родини ігуанових.

101

ВАСКУЛІТ

ВАСКУЛІТ (від лат. vasculum — судина) — запалення стінок дріб-

них кровоносних судин.

ВАТ — одиниця потужності електричного струму; позначається Вт.

1 В. — потужність, при якій за 1 с виконується робота в 1 джоуль.

Від прізвища англійського фізика Дж. Уагта (1736—1819).

ВАТЕРЛІНІЯ (гол. water-lijn, від water — вода і lijn — лінія) —

1) Лінія вздовж корпусу корабля, що відповідає рівню поверхні во-

ди. 2) Лінія, нанесена вздовж корпусу, яка вказує на максимально

дозволену осадку навантаженого судна.

ВАТЕРПАС (гол. waterpas) — прилад для перевірки горизонтально-

сті й вимірювання невеликих кутів, що застосовується на будівниц-

тві, у столярних роботах тощо.

ВАТЕРПОЛО (англ. water-polo) — спортивна командна гра з м'я-

чем на воді. Інша назва — водне поло.

ВАТИ (нім. Watten, від гол. wadden — прибережні мілини) — смуги

низовинних узбереж морів, що затоплюються під час припливів і

відкриваються під час відпливів.

ВАТИКАН (від лат. Vaticanus — назва одного з 7 пагорбів, на яких

розташовано Рим) — 1) Релігійно-адміністративний центр римсь-

ко-католицької церкви, що є резиденцією Папи. 2) Держава-місто

Ватикан, главою якого є Папа Римський. 3) Переносно — правляча

верхівка католицької церкви.

ВАТМАН — папір найвищого гатунку для креслення або малюван-

ня. Від прізвища власника англійської паперової фабрики Дж. Бат-

мана (Уотмена).

ВАТМЕТР (від ват і ...метр) — прилад для вимірювання потужнос-

ті електричного струму.

ВАУЧЕР (англ. voucher) — 1) Приватизаційний чек, документ, який

обмінюється на акції підприємства, що приватизується. 2) Доку-

мент, що підтверджує оплату товарів та послуг, видачу кредиту,

отримання грошей тощо.

ВАХМІСТР (нім. Wachtmeister) — звання (чин) і посада молодшого

командного складу в кавалерії і кінній артилерії деяких армій, а та-

кож особа, яка має це звання.

ВЕБЕР — одиниця магнітного потоку в Міжнародній системі оди-

ниць; позначається Вб. 1 В. — магнітний потік, рівномірне змен-

шення якого до нуля за 1 с спричинює виникнення в контурі про-

відника, що охоплює цей потік, електрорушійної сили в 1 вольт.

Від прізвища німецького фізика В.-Е. Вебера (1804—91).

ВЕГЕТАРІАНСТВО (від нім. Vegetarianer — вегетаріанець, з лат.

vegetarius — рослинний) — система харчування людини, яка ви-

ключає продукти тваринного походження.

ВЕГЕТАТИВНИЙ (від лат. vegetativus — рослинний, з vegeto —

оживлюю) — пов'язаний з ростом і живленням рослин та тварин;

в-на нервова система — частина нервової системи хребет-

102

ВЕЛОСИПЕД

них тварин і людини, що регулює обмін речовин в організмі, діяль-

ність внутрішніх органів та систем; в-не розмноження — не-

статеве розмноження, при якому новий організм утворюється з час-

тини материнського; в-ні органи у рослин — частини рослин-

ного організму, за допомогою яких відбуваються процеси живлення

й росту, здійснюється прикріплення до субстрату.

ВЕГЕТАЦІЙНИЙ — який стосується вегетації; в. п е р і о д — час

життєдіяльності рослини, період її росту і розвитку.

ВЕГЕТАЦІЯ (від лат. vegetatio — оживлення, виростання) — ріст і

розвиток рослин.

ВЕДАЇЗМ див. Ведизм.

ВЕДЖВУД — різновид англійської порцеляни з білими рельєфни-

ми фігурами на кольоровому тлі. Від прізвища англійського кера-

міста Дж. Веджвуда (1730—95).

ВЕДИ (санскр. веда, букв. — знання) — найдавніші пам'ятки індій-

ської літератури. Складаються з 4-х книг, що містять релігійні гім-

ни, пісні, формули замовлянь, міфи тощо. Основа ведизму.

ВЕДИЗМ, ВЕДАЇЗМ (від санскр. веда — знання) — в Індії найдав-

ніша релігія, для якої характерні обожнювання сил природи, зго-

дом — суспільних сил, культ предків.

ВЕЗИКУЛИ (від лат. vesicula — пухирець) — 1) Заповнені рідиною

пухирці на шкірі, слизових оболонках; виникають при деяких ін-

фекційних та шкірних захворюваннях (напр., при ящурі, віспі, екзе-

мі). 2) Міхурці (сім'яні, легеневі).

ВЕКСЕЛЬ (нім. Wechsel, букв. — зміна, розмін) — письмове борго-

ве зобов'язання встановленої форми, яке дає його власникові право

вимагати від боржника сплати зазначеної у В. суми грошей у вказа-

ний термін.

ВЕКТОР (від лат. vector — носій) — 1) Величина, що характеризу-

ється розміром і напрямом. 2) Напрямлений прямолінійний від-

різок. 3) Переносно — основний напрям розвитку якогось явища,

процесу.

ВЕЛО... [від вело(сипед)] — у складних словах означає "велосипед-

ний".

ВЕЛОБбЛ (від вело... і англ. ball — м'яч) — спортивна командна гра

в м'яч на велосипедах.

ВЕЛОДРОМ (від вело... і ...дром) — відкрита або закрита споруда

Для тренувань і змагань з велосипедного спорту. Інша назва — ци-

клодром. Див. також Трек (І).

ВЕЛОКРОС (від вело... і крос) — змагання з велосипедного спорту

на пересіченій місцевості.

ВЕЛОСИПЕД [франц. velocipede, від лат. velox (velocis) — швид-

кий і pes (pedis) — нога] — легка дво- або триколісна машина для

пересування за допомогою ножних педалей і ланцюгової переда-

чі.

103

ВЕЛОТРЕК

ВЕЛОТРЕК (від вело... і трек) — спеціально обладнана доріжка для

тренувань і змагань з велосипедного спорту, що є частиною вело-

дрому.

ВЕЛЬБбТ (від англ. whale-boat — китобійний бот) — веслова або

вітрильна морська шлюпка із загостреними носом і кормою.

ВЕЛЬВЕТ (від англ. velvet — оксамит) — міцна рубчаста тканина з

бавовняним ворсом.

ВЕЛЬЗЕВУЛ (від семіт, ба'ал зебуб, букв. — господар мух) — у ран-

ньохристиянській релігії володар демонів, диявол.

ВЕЛЮР (франц. velours — оксамит, від лат. villosus — волохатий) —

1) Назва кращих сортів тканин (драп, оксамит, плюш) з м'якою

ворсованою лицьовою поверхнею. 2) М'яка шкіра хромового дуб-

лення, схожа на замшу.

ВЕНА (лат. vena — судина, жила) — кровоносна судина, що несе

кров від органів і тканин до серця.

ВЕНДЕТА (італ. vendetta, від лат. vindicta — помста) — 1) Назва

кривавої помсти за вбитого родича на островах Корсика й Сарди-

нія. 2) Переносно — жорстоке цькування, помста.

ВЕНЕПУНКЦІЯ (від вена і лат. punctio — укол) — прокол вени по-

рожнистою голкою для взяття та переливання крові, введення

лікарських розчинів тощо.

ВЕНЕРА [від лат. Venus (Veneris)] — 1) У давньоримській міфології

богиня кохання та жіночої вроди. У давньогрецькій міфології —

Афродіта. 2) Друга за віддаленням від Сонця велика планета соняч-

ної системи,

ВЕНЕРОЛОГІЯ (від Венера і ...логія) — галузь медицини, що вивчає

венеричні хвороби (сифіліс, гонорею та ін.).

ВЕНЗЕЛЬ (від польс. w?ze} — вузол) — переплетені у вишуканий

візерунок ініціали, що служать для прикраси або як знак власника

чи виробника.

ВЕНТИЛЬ (нім. Ventil — клапан, від лат. ventilo — дму, проду-

ваю) — 1) Клапан для регулювання і замикання потоку рідини, па-

ри або газу, що тече трубопроводом. 2) Елемент випрямного при-

строю для забезпечення протікання електричного струму тільки в

певному напрямі. 3) Пристрій у камері пневматичної шини, що

дозволяє накачувати в неї повітря і перешкоджає його виходу.

ВЕНЧУРНИЙ (від англ. venture — ризикувати) — пов'язаний з ко-

мерційним ризиком, ризикований; в-ні фірми — маленькі фір-

ми в галузі наукових досліджень, інженерних розробок, створення

та впровадження нововведень ризикованого характеру.

ВЕРБАЛІЗМ (від лат. verbalis — словесний) — марнослів'я; нама-

гання приховати за великою кількістю наукових термінів відсут-

ність глибоких знань і серйозної думки.

ВЕРБАЛЬНИЙ (лат. verbalis, від verbum — слово) — словесний, ус-

ний; в-на нота — дипломатична нота без підпису, скріплена ли-

ше печаткою; прирівнюється до усної заяви.

104

____________________________________________________ВЕРФ

ВЕРБЕНА (від лат. verbena — священна гілка) — рід однорічних та

багаторічних трав'янистих рослин. Поширені переважно в тропіках

і субтропіках Південної Америки. Багато видів вирощують як деко-

ративні рослини.

ВЕРБУВАТИ (нім. werben) — 1) Оголошувати набір, набирати доб-

ровольців у військо, для певних робіт, у яку-небудь організацію.

2) Переносно — залучати до якоїсь діяльності (напр., в. собі при-

хильників).

ВЕРДИКТ (англ., франц. verdict, від лат. vere dictum, букв. — вірно

сказане) — 1) Рішення присяжних засідателів у суді з приводу вин-

ності чи невинності підсудного. 2) Переносно — винести в. —

прийняти і оголосити рішення з будь-якого питання.

ВЕРИФІКАЦІЯ (від лат. verus — справжній і ...фікація) — 1) Пере-

вірка істинності, встановлення вірогідності. 2) Один з принципів по-

зитивізму, згідно з яким істинність будь-якого твердження має бути

встановлена шляхом його зіставлення з чуттєвими даними.

ВЕРЛІБР (від франц. vers libre, букв. — вільний вірш) — система

віршованих рядків, ритмічна єдність яких грунтується лише на ін-

тонаційній подібності.

ВЕРМАХТ (нім. Wehrmacht, від Wehr — зброя, оборона і Macht —

сила) — збройні сили фашистської Німеччини 1935—45 pp.

ВЕРНІСАЖ (франц. vernissage, букв. — лакування) — урочисте від-

криття художньої виставки. Від лакування картин перед виставкою.

ВЕРНЬЄР — 1) Шкала інструмента для відліку довжин та кутів. Ін-

ша назва — н о н і у с. 2) Пристрій для точного підстроювання ра-

діоапаратури. Від прізвища французького винахідника П. Верньє

(1580-1637).

ВЕРСИФІКАЦІЯ (лат. versificatio, від versus — вірш і facere — роби-

ти) — віршування, а також наука про нього.

ВЕРСІЯ (франц. version, від лат. verso — тлумачу, зауважую) —