2) Розписка, боргове зобов'язання. 3) Облігація, яка не дає права

власності, а тільки гарантує фіксований дохід.

БОНЗА (франц. bonze, від япон. бодзу — священик) — 1) Європей-

ська назва буддійського ченця. 2) Переносно — пихатий, зарозу-

мілий чиновник.

БОНИ (франц. bon — талон, чек, від лат. bonus — добрий, зруч-

ний) — 1) Кредитні документи, власник яких може одержати позна-

чену на них грошову суму або інші цінності; сурогат паперових гро-

шей. 2) Тимчасові паперові гроші, що їх випускають місцеві власті

або установи. 3) Паперові гроші, що вийшли з обігу; предмет коле-

кціонування.

БОНІТУВАННЯ (від лат. bonitas — доброякісність) — оцінка сіль-

ськогосподарських якостей худоби та грунтів для їх продуктивнішо-

го використання.

БОНІФІКАЦІЯ (франц. bonification, від лат. bonifico — поліп-

шую) — доплата до ціни товару, якшо його фактична якість виша за

передбачену договором, стандартом або технічними умовами.

БОННА (від франц. bonne — служниця, нянька) — іноземка-ви-

хователька маленьких дітей у буржуазних або дворянських

сім'ях.

88

БОТУЛІЗМ

БОНТОН (франц. bon ton — добрі манери) — світська чемність, ви-

шуканість поведінки.

БбНУС (від лат. bonus — добрий, зручний) — 1) Додаткова винаго-

рода, премія. 2) Додаткова знижка, що надається продавцем за умо-

вами угоди.

БОР ' (від араб, борак — селітра) — хімічний елемент, символ В,

ат. н. 5; речовина сірувато-чорного кольору. Застосовують Б. та йо-

го сполуки в металургії, ядерній техніці, медицині.

БОР J (нім. Bohre) — сталеве свердло. Застосовують у стоматології.

БбРА (італ. bora, від грец. (ЗоршІ; — північний вітер) — сильний хо-

лодний поривчастий вітер у приморських місцевостях, який дме

взимку із схилів гір.

БОРДЕРО (франц. bordereau) — 1) Виписка з бухгалтерських доку-

ментів^ рахунків. 2) Опис реалізованих цінних паперів.

БОРДО — сорт червоного виноградного вина. Від назви містечка

Бордо, /Іе почали виробляти цей сорт.

БОРДЮР (франц. bordure, від bord — край, межа) — 1) Смужка, що

облямовує малюнок, текст, край шпалер тощо. 2) Низький бар'єр,

що відокремлює проїзну частину дороги або вулиці від узбіч, троту-

арів. 3) Смуга зелених насаджень обабіч доріжки, по краях майдан-

чиків тощо.

БОРЕЙ (грец. Воріас) — 1) У давньогрецькій міфології бот північно-

го вітру. 2) Північний вітер; поривчастий холодний вітер.

БОРМАШИНА (нім. Bohrmaschine) — стоматологічний апарат, в

який вставляється бор 2 або інші інструменти, щоб на великій

швидкості обробляти хворий зуб або зубні протези.

БОРТ (гол. boort) — непридатні для ограновування сірі або чорні

алмази з дефектами, а також неправильної форми зростки алмазів,

які використовують для технічних цілей.

БОРШТАНГА (нім. Bohrstange, від Bohr(er) — свердло і Stange —

стрижень) — металорізальний інструмент для розточування отворів

на токарних і розточувальних верстатах.

БОСАНОВА (португ. bossa-nova, букв. — нове захоплення) — 1) Ла-

тиноамериканський танцювальний ритм, покладений в основу ба-

гатьох музичних творів. 2) Парний бальний танець, схожий на сам-

бу.

БОСТОН — 1) Високоякісна вовняна тканина. 2) Повільний пар-

ний бальний танець у ритмі вальсу з широким кроком на початку

такту. Інша назва — вальс-бостон. 3) Різновид картярської

гри. Від назви американського м. Бостон.

БОТАНІКА (грец. РОТСШИОС; — який стосується трав, від poiavri —

трава, пасовисько) — наука про рослини. Вивчає будову, система-

тику рослин, їх взаємодію із зовнішнім середовищем, поширення

ТОЩО.

БОТУЛІЗМ (франц. botulisme, від лат. botulus — кишка, ковбаса) —

тяжка інфекційна хвороба, спричинювана отруєнням м'ясом, ри-

89

БОТФбРТИ

бою та деякими іншими харчовими продуктами, зараженими бак-

теріями.

БОТФОРТИ (франц. bottes fortes) — чоботи з високими розшире-

ними у верхній частині халявами.

БОЦМАН (гол. bootsman, від boot — човен і man — людина) —

старшина на судні, безпосередній начальник палубної команди.

БРА (франц. bras, букв. — рука) настінний світильник.

БРАВАДА (франц. bravade, від brave — сміливий) — показна хороб-

рість, нехтування небезпекою.

БРАВІСИМО (італ. bravissimo — якнайкраще) — вигук, що виражає

найвищий ступінь схвалення, захоплення грою артистів, музикан-

тів тощо.

БРАВО (італ. bravo — відмінно) — вигук, що виражає схвалення, за-

хоплення, заохочення (пор. біс).

БРАВУРНИЙ (від франц. bravoure — мужність, хоробрість) — про

музику, ^музичний твір — гучний, бадьорий, урочистий.

БРАДЗОТ (від норв. brad — раптовий і soft — хвороба) — інфекцій-

на хвороба овець, що часто призводить до їх масової загибелі.

БРАДИКАРДІЯ (від грец. Ррабис; — повільний і ...кардія) — вид ари-

тмії, сповільнений ритм серцевих скорочень. Протилежне — та-

хікардія. Іноді Б. — фізіологічне явище, здебільшого — ознака захво-

рювання. Інша назва — брахікардія.

БРАДИТЕЛІЯ (від грец. (Зроби? — повільний і fi\oq — завершення,

результат, мета) — повільність еволюційного процесу в окремих сис-

тематичних групах організмів.

БРАКЕРАЖ (від старенім, brack — вада) — виявлення браку і пере-

вірка відповідності продукції стандартам або технічним умовам.

БРАКОНЬЄР (франц. braconnier) — особа, що займається полю-

ванням і рибною ловлею в недозволених місцях, недозволеними

знаряддями, у заборонений час, відстрілом і виловлюванням тих

видів тварин, птахів, риб, що їх за законодавством заборонено здо-

бувати.

БРАМА див. Брахма.

БРАМАН, БРАМШ див. Брахман.

БРАМСЕЛЬ (гол. bramzeil) — вітрило третього ярусу вітрильного

судна.

БРАНДВАХТА (від гол. brandwacht, з brand — вогонь і wacht — охо-

рона) — 1) Сторожове судно, поставлене біля входу на рейд ', яке

регулює рух кораблів, наглядає за виконанням судноплавних, ка-

рантинних та митних правил. 2) Несамохідне судно, на якому живе

екіпаж земснарядів, водолазної станції тощо або яке є складом.

3) Пост на судні або на березі для нагляду за пожежною безпекою в

порту.

БРАНДМАУЕР (нім. Brandmauer, від Brand — пожежа і Mauer —

стіна).— вогнестійка капітальна стіна, що запобігає поширенню

пожежі.

90

__________________________________________________БРИЗ

БРАНДСПОЙТ (гол. brandspuit — пожежна помпа) — 1) Металевий

наконечник гнучкого пожежного шланга. 2) Переносна ручна помпа

на суднах для миття палуб, накачування води тощо.

БРАУНІНГ — система автоматичної вогнепальної нарізної зброї

(пістолет, кулемет тощо). Від прізвища американського конструк-

тора Д. Браунінга (1855—1926).

БРАХІОЗАВР (від грец. Ppaxiwv — передня лапа і ...завр) — велетен-

ський динозавр з довгими передніми кінцівками і шиєю, що жив у

мезозойську еру.

БРАХМА, БРАМА (санскр., букв. — хвала) — один з найвищих (по-

ряд з Шівою і Вішну) богів у брахманізмі й індуїзмі, бог-творець.

БРАХМАН, БРАМАН, БРАМІН (санскр. - молитва) — 1) В індій-

ській ідеалістичній філософії — безособовий божественний Абсо-

лют, який лежить в основі всіх речей; "світрва душа". 2) Жрець,

представник однієї з чотирьох вищих каст в Індії.

БРАХМАНІЗМ (англ. Brahrrmnism, від брахман) — релігія раннього

рабовласницького суспільства в Індії, що склалася в 1-й половині

1-го тис. до н. е. як розвиток ведизму.

БРАШПИЛЬ (гол. braadspil) — ручна, електрична або парова лебід-

ка на судні, якою вибирають якір, троси.

БРЕГЕТ — кишеньковий годинник, що відбивав години та їхні час-

тини і показував числа місяця. Від прізвища французького годин-

никаря Бреге (1747—1823).

БРЕКЧІЯ (італ. breccia, букв, пролом) — великоуламкова зцементо-

вана гірська порода.

БРЕЛОК (франц. breloque) — прикраса, що її підвішують на ланцю-

жку біля годинника, ключів, браслета.

БРЕМСБЕРГ (нім. Bremsberg, від Bremse — гальмо і Berg — гора) —

1) Пристрій для спускання вантажів у вагонетках похилою колією

за допомогою канатної передачі. 2) Похила гірнича виробка, що не

виходить безпосередньо на поверхню, обладнана механічними при-

строями для спускання вантажів.

БРЕТЕР (франц. bretteur, від brette — шпага) — людина, що шукає

найменшого приводу для дуелі. Інша назва — дуелянт.

БРИГ (англ. brig, від італ. brigantino — бригантина) — військове або

торгове судно 18—19 ст. з прямими вітрилами на обох щоглах.

БРИГАНТИНА (франц. brigantine, італ. brigantino, від brigante —

розбійник) — двощоглове судно з прямими вітрилами на передній

щоглі й косими — на задній.

БРИДЖ (англ. bridge) — картярська гра; прирівняна до спортивних

ігор через велику комбінаційну складність.

БРИДЖІ (англ. breeches) — брюки для верхової їзди, які щільно об-

лягають ноги нижче колін і носяться з чобітьми.

БРИЗ (франц. brise) — легкий вітер, що виникає через неоднакове

нагрівання суші й моря: вдень дме з моря на сушу (морський б.),

вночі — з суші на море (береговий б.).

91

БРИЗАНТНИЙ

БРИЗАНТНИЙ (франц. brisant, від briser — ламати, трощити) —

здатний розтрощувати, вибуховий; б. снаряд — артилерійський

снаряд, що дає під час вибуху велику кількість осколків.

БРИКЕТ (франц. briquette, від brique — цеглина) — спресована з

якогось матеріалу цеглина або плитка, напр.: вугілля в б-тах,

б. морозива.

БРИЛЬЯНТ (франц. brillant — блискучий) — чистий прозорий ал-

маз, штучно огранений у формі wax зрізаних багатогранних пірамід,

складених основами. Дорогоцінний камінь.

БРИСТОЛЬ — картон, виготовлений склеюванням аркушів паперу

вис9ких сортів. Від назви англійського м. Бристоль.

БРИФІНГ (англ. briefing — інструктаж, від brief — короткий, стис-

лий) — коротка прес-конференція, на якій викладається позиція уря-

ду з_ актуальних питань поточної політики.

БРОЙЛЕРИ (англ. broilers, від broil — смажити, пекти) — м'ясні ку-

рчата у віці 60—70 діб.

БРОКАТ (нім. Brokat — парча, від італ. broccato, з лат. brocchus —

виступний, опуклий) — гаптована або ткана золотом чи сріблом

шовкова тканина.

БРОКЕР (англ. broker, від broke — займатися маклерством) — посе-

редник під час укладання різних угод на біржі, який спеціалізується

з певних видів товарів чи послуг.

БРОКОЛІ (італ. broccolo) — підвид цвітної капусти з суцвіттям зе-

леного кольору.

БРОМ (від грец. ppw/joc; — сморід) — хімічний елемент, символ Вг,

ат. н. 35; червоно-бура рідина з різким запахом. Б. і його сполуки

застосовують у фотографії, медицині, виробництві барвників тощо.

БРОНЗА (франц. bronze, від італ. bronzo) — 1) Сплав міді з оловом

та іншими металами. 2) Вироби з цього сплаву.

БРОНХИ (від грец. (Зроухо? — дихальне горло, трахея) — розгалу-

ження дихального горла у вищих хребетних, тварин і людини, по

якому швітря надходить у легені.

БРОНХІТ — запалення слизової оболонки бронхів.

БРОШУРА (франц. brochure) — невелика (до 48 сторінок) книга в

паперовій обкладинці, звичайно суспільно-політичного або науко-

во-популярного характеру.

БРУДЕРШАФТ (від нім. Bruderschaft — братство) — випити Б. або

на Б. — тісно сплівши руки з келихами, одночасно випити вино на

знак дружби й відтоді звертатися один до одного на "ти".

БРУСТВЕР (нім. Brustwehr, від Brust — груди і Wehr — захист) —

1) Невеликий земляний насип для захисту бійців від ворожого вог-

ню й зручнішої стрільби з шанця, траншеї. 2) На військовому кора-

блі вертикальне броньове прикриття, встановлене біля основ башт

або труб.

БРУТТО (італ. brutto, букв. — грубий, брудний) — вага товару з упа-

ковкою (тарою). Див. також Нетто.

92

______________________________________________________БУЛАТ

БРУЦЕЛЬОЗ — хронічна інфекційна хвороба тварин і людини, яку

спричинюють мікроорганізми роду бруцела. Від прізвища англійсь-

кого бактеріолога Д. Брюса (1855—1931), який відкрив збудника

цієї хвороби.

БУБОН (від грец. poupcbv — пах) — запалення лімфатичних вузлів

(здебільшого пахових та шийних).

БУГЕЛЬ (від нім. Bugel — скоба, дуга) — 1) Металеве кільце, на-

діте на верхній кінець палі для запобігання руйнуванню її при за-

биванні. 2) Металеве кільце на щоглі корабля для кріплення снас-

тей. 3) Дуга струмоприймача електровоза, тролейбуса, трамвая то-

що.

БУДДА (санскр. Буддха, букв. — просвітлений) — ім'я, якого був

удостоєний засновник буддизму Сіддхартха Гаутама (6 ст. до

н. е.). ,

БУДДИЗМ (англ. budhism, від санскр. Буддха — просвітлений) —

одна з трьох світових релігій (поряд з християнством та ісламом).

Виник у Давній Індії в 6—5 ст. до н. е. Поширений у Бірмі, Таїланді,

Японії, Лаосі, Камбоджі, Шрі-Ланці, Китаї, Монголії. Див. також

Ламаїзм.

БУДУАР (франц. boudoir, від bouder — сердитися) — 1) Жіноча

вітальня в багатому домі. 2) Інтер'єр такої кімнати.

БУЄР (гол. Ьоеіег) — човен чи платформа з вітрилами, встановлені

на ковзани або колеса, для пересування по кризі чи суші з рівним

рельєфом.

БУЙ (гол. Ьоеі) — сигнальний поплавець, яким позначають небез-

печні для судноплавства місця, зону купання тощо.

БУКІНІСТ (франц. bouquiniste, від bouquin — стара книга) — тор-

гівець держаними, рідкісними та старовинними книгами.

БУКЛЕТ (від франц. bouclette — кільце) — неперіодичне видання у

вигляді паралельно складених непереплетених аркушів, які розгор-

таються на зразок ширми. У вигляді Б. випускають путівники, дитя-

чу літературу тощо.

БУКМЕКЕР (англ. book-maker, від book — записувати і maker —

агент) — особа, яка приймає застави при укладенні парі на кінних

змаганнях.

БУКбЛІКА (від грец. (ЗоииоХІибс; — пасторальний, сільський) —

жанр античної поезії', змальовує життя пастухів (пор. ідилія, пасто-

раль) на лоні природи.

БУКСА (нім. Buchse) — металева закрита коробка з підшипником,

який спирається на шийку локомотивної або вагонної осі.

БУКСИР (від гол. boegseren — тягти) — 1) Самохідне судно, яке тяг-

не або штовхає плавучий засіб (баржу, док, кран і т. ін.). 2) Трос для

буксирування.

БУЛАТ (перс, пулад — криця) — вуглецева лита сталь, своєрідна за

структурою й візерунком поверхні. Відзначається високою твердіс-

тю й пружністю.

93

БУЛЕТ_____________,.....'_________________________________

БУЛЕТ (англ. bullet — куля) — цінний папір, погашення якого від-

бувається одномоментно у чітко визначений термін.

БУЛІМІЯ (від грец. РОЇЇ; — бик, віл і Кщбс, — голод) - відчуття не-

стерпного голоду у вигляді нападів з різкою слабістю, іноді запамо-

роченням внаслідок деяких нервових хвороб, захворювань залоз

внутрішньої секреції.

БУЛЬ — стиль французьких меблів 17—18 ст. з інкрустаціями з міді

або бронзи. Від прізвища французького мебляра при дворі Людо-

вікаХІУА.-Ш. Буля.

БУЛЬВАР (франц. boulevard, від гол. bolwerk — кріпосний вал) —

широка алея на міській вулиці, звичайно посередині її, а також сама

вулиця з такою алеєю.

БУЛЬВАРНА література — антихудожні літературні твори з

легким цікавим сюжетом, розраховані на невибагливий смак.

БУЛЬДОГИ (англ. bulldogs, від bull — бик і dog — собака) — група

порід службових собак з округлою мордою й широким тулубом, а

також собаки цих порід.

БУЛЬДОЗЕР (англ. bulldozer) — гусеничний або колісний трактор

чи тягач із навісним робочим органом — відвалом (щитом), призна-

чений для переміщення грунту на невеликі віддалі.

БУЛЬТЕР'ЄР (англ. bull terrier, від bull — бик і тер'єр) — порода со-

бак, отримана шляхом схрещування бульдога і білого англійського

тер'єра, а також собака цієї породи. Використовують у собачих бо-

ях, для захисту оселі й господаря.

БУМ (англ. boom, букв. — шум, галас) — 1) Короткочасне підне-

сення промисловості й торгівлі. 2) Переносно — надмірне, не-

обгрунтоване (штучно створюване) пожвавлення навколо будь-

якого заходу, події, діяча; галас, сенсація.

БУМЕРАНГ (англ. boomerang, з австрал. мов) — 1) Бойове й мис-

ливське знаряддя у Стародавньому Єгипті, Південній Індії, Півден-

но-Східній Азії, у корінних жителів Австралії у вигляді серповидної

або прямої дерев'яної метальної палиці. Деякі види Б., описавши

замкнену криву, повертаються до метальника. 2) Переносно — во-

рожі дії, що обертаються проти того, хто їх ініціює.

БУНГАЛО (англ. bungalow, від інд. бангла — дім) — легка заміська

будівля з верандами; селянський будинок у жарких країнах, перева-

жно в Індії, Малайї.

БУНДЕСВЕР (нім. Bundeswehr, від Bund — союз і Wehr — захист) —

збройні сили Німеччини.

БУНДЕСРАТ (нім. Bundesrat, від Bund — союз і Rat — рада) — орган

представництва земель у Німеччині.

БУНДЕСТАГ (нім. Bundestag, від Bund — союз і Tag — день) — пар-

ламент Німеччини.

БУНКЕР (англ. bunker, нім. Bunker, букв. — сховище) — 1) Вмісти-

ще, резервуар для рідких і сипких матеріалів. 2) Спеціально облад-

94

______________________________________________________БУСТЕР

нане підземне сховише, укриття від бомбардувань. 3) Скринька для

зерна на елеваторі, в комбайні.

БУРА (від араб, борак — селітра) — натрієва сіль борної кислоти,

безбарвні кристали. Застосовують під час зварювання й паяння ме-

талів, виготовлення емалей, як антисептичний (див. Антисептика)

засіб.

БУРГОМІСТР (нім. Burgermeister) — голова міського самовряду-

вання в деяких країнах.

БУРДЙК (тюрк.) — мішок із шкури тварини (кози, коня) для збе-

рігання вина, кумису та ін. Надутий Б. використовувався і як плаву-

чий засіб.

БУРЖУАЗІЯ (франц. bourgeoisie, від лат. burgus — укріплене міс-

то) — панівний клас капіталістичного суспільства, який володіє

основними засобами виробництва, живе за рахунок додаткової

вартості, яка утворюється внаслідок використання найманої пра-

ці.

БУРИМЕ (від франц. bouts rimes — римовані закінчення) — літера-

турна гра, учасники якої змагаються в написанні жартівливих вір-

шів — експромтів на задані рими.

БУРЛЙСК (франц. burlesque, від італ. burlesco — жартівливий) —

1) Перебільшено комічне зображення (в літературі або на сцені).

2) Гумористична поезія, комічний ефект у якій досягається або тим,

що героїчний зміст викладається в нарочито пародійному тоні, або

тим, що про буденне говориться піднесено.

БУРМИСТЕР (польс. burmistrz, від нім. Burgermeister — бурго-

містр) — в Росії 18 — 1-ї половини 19 ст. — управитель поміщиць-

кого маєтку або призначений поміщиком староста.

БУРНУС (франц. bournous, від араб, бурнус — широкий плащ) —

1) У арабів плащ з цупкої вовняної тканини з каптуром. 2) Жіно-

чий верхній одяг у вигляді накидки або пальта з широкими рукава-

ми.

БУРСА (від лат. bursa — гаманець, торба, з грец. рйраа — мішок) -

1) У середні віки гуртожиток для бідних студентів університетів,

потім — гуртожиток при духовних навчальних закладах. 2) Чоловіча

духовна школа у 18 — середині 19 ст. в Росії. 3) Збірна назва вихова-

нців Б% — бурсаків.

БУРСИТ (від лат. bursa — торба, сумка) — запалення слизових су-

мок суглобів.

БУСОЛЬ (франц. boussole, від італ. bussola — компас) — 1) Геодези-

чний інструмент для вимірювання кутів під час зйомок на місцево-

сті. 2) Артилерійський прилад (поєднання компаса з кутомірним

колом і оптичним приладом).

БУСТЕР (англ. booster, від boost — підіймати, підвищувати, поси-

лювати) — допоміжний пристрій, що тимчасово збільшує силу або

швидкість дії основного механізму або агрегату.

95

БУТАН

БУТАН (від грец. (Зоитироу — масло) — органічна сполука, газ без ко-

льору й запаху. Міститься в нафті та природних газах. Застосовують

як паливо.

БУТАФОРІЯ (італ. buttafuori, букв. — викидай геть) — 1) Предмети

сценічної обстановки — скульптура, меблі, посуд, прикраси, деталі

костюмів тощо, які використовують у театральних виставах замість

справжніх. 2) Муляжі, підробки предметів, що їх використовують

тільки для показу або реклами. 3) Переносно — показне, несправж-

нє, підроблене.

БУТИК (від франц. boutique, букв. — крамничка) — 1) Магазин го-

тового одягу, звичайно від якого-небудь Будинку моделей. 2) Неве-

лика вузькоспеціалізована брокерська фірма з обмеженим колом

клієнтів та надаваних послуг.

БУТОНЬЄРКА (франц. boutonniere, букв. — петелька) — квітка чи

букетик квітів, просунутий у петельку, прикріплений до одягу.

БУТСИ (англ. boots) — черевики з шипами на підошві для гри у

футбол.

БУФ (від італ. buffo — смішний, кумедний) — блазенський, коміч-

ний; опера-б. — комічна опера.

БУФЕР (англ. buffer, від buff — пом'якшувати поштовхи) — при-

стрій для пом'якшення (амортизації) поштовхів і ударів під час руху

автомобілів, локомотивів тощо.

БУФЕРНИЙ (від буфер) — 1) Проміжний, який ослаблює зіткнен-

ня. 2) Переносно — який знаходиться між ворожими сторонами.

БУФОНАДА (італ. buffonata, букв. — жарт, блазенство) — 1) При-

йом акторської гри, звичайно комедійний. 2) Комедійна вистава

з елементами ексцентрики. 3) Переносно — блазенство, кривлян-

ня.

БУХГАЛТЕР (нім. Buchhalter, від Buch — книга і Halter — три-

мач) — фахівець з бухгалтерії; службовець бухгалтерії.

БУХГАЛТЕРІЯ (нім. Buchhalterie, від Buch — книга і halten — три-

мати) — 1) Ведення бухгалтерського обліку. 2) Структурний підроз-

діл підприємства, установи, організації, який здійснює бухгалтерсь-

кий облік і звітність, контроль за додержанням фінансової і кошто-

рисної дисципліни.

БУХТА ' (нім. Bucht, від biegen — гнути, згинати) — придатна

для стоянки суден затока, яку захищають від хвиль острови або

миси.

БУХТА 2 (гол. bocht) — канат, укладений вертикально кругами або

вісімками (у формі циліндра).

БУШЕЛЬ (англ. bushel) — міра об'єму рідин і сипких речовин в

Англії та США. 1 Б. дорівнює 36,3687 л (англійський), у США 1 Б.

дорівнює 35,2393 л.

БЮВАР (франц. buvard, від boire — вбирати, всмоктувати) — пись-

мове приладдя; футляр для зберігання поштового, промокального

паперу, конвертів, кореспонденції.

96

БЮРОКРАТІЯ

БЮВЕТ (від франц. buvette — прилавок) — 1) Капітальна споруда

над мінеральним джерелом, обладнана для дозованого видавання

мінеральних лікувальних вод. 2) Обладнане і вкрите покрівлею дже-

рело питної води.

БЮДЖЕТ (англ. budget, букв. — сумка) — 1) Затверджений у зако-

нодавчому порядку розпис доходів і видатків держави на певний

термін. 2) План доходів і видатків установи, підприємства або окре-

мої особи на певний період.

БЮКСИ (від нім. Buchse — банка) — тонкостінні скляночки з при-

тертими скляними кришками. Застосовують для зважування та ви-

сушування лабораторного матеріалу.

БЮЛЕТЕНЬ (франц. bulletin, від італ. bullettino — записка, па-

пірець, з лат. bulla — грамота) — 1) Коротке офіційне повідомлення у

пресі про якусь важливу подію. 2) Періодичне чи неперіодичне ви-

дання інформаційного характеру. 3) Виборчий б. — аркуш пев-

ної форми, на якому надруковано прізвище, ім'я й по батькові кан-

дидата або кандидатів, виставлених у певному виборчому окрузі.