1812 P., пов'язують із вимогами російських військових до францу-

зьких рестораторів про швидке обслуговування.

БІТ (від англ. binary — двійковий і digit — знак, цифра) — 1) Одини-

ця вимірювання кількості інформації в двійковій системі. 2) Еле-

мент кодового набору.

БІТЛЗ (англ. beatles, від beat — бити) — англійський вокально-інст-

рументальний квартет, що стояв біля витоків сучасної поп-музики.

Для композицій Б. характерне поєднання мотивів європейського та

індійського фольклору. Назва іноді трактується за співзвучністю як

"жуки" (англ. beetles).

БЇТНИК (від англ. beat — бити, розбивати) — учасник стихійного

анархічно-бунтарського руху молоді у 50—70-х роках 20 ст.

БІТУМИ (від лат. bitumen — смола) — природні (нафта, озокерит,

асфальт) або штучно одержані (продукти переробки нафти й кам'я-

ного вугілля) тверді пластичні або в'язкі суміші вуглеводнів та їхніх

похідних. Застосовують здебільшого у будівництві шляхів, у вироб-

ництві покрівельних, гідроізоляційних матеріалів.

84

БЛІЦКРИГ

БІФУРКАЦІЯ (від лат. bifurcus — роздвоєний) — 1) Поділ трубчас-

того органа (напр. трахеї) на два відгалуження однакового перерізу.

2) Поділ течії річки на два відгалуження, що впадають у різні басей-

ни. 3) Поділ старших класів середньої школи на два потоки (напр.,

гуманітарний і природничо-математичний).

БІФШТЕКС (англ. beefsteaks, букв. — шматки яловичини) — страва

у вигляді підсмаженого шматка яловичини (вирізки) або рубленої

яловичини, сформованої в круглу або овальну порцію.

БІХЕВІОРИЗМ (англ. behaviorism, від behaviour — поведінка) —

напрям у психології, для якого предмет психології — не свідомість, а

поведінка людей, механічна реакція у відповідь на зовнішні подраз-

нення.

БЛАДХАУНД (від англ. bloodhound — шукач) — порода гончих со-

бак з гострим нюхом, які беруть участь у полюванні зграєю, а також

собака цієї породи.

БЛАНМАНЖЕ (франц. blanc-manger, від blanc — білий і manger —

їсти, букв. — біла їжа) — желе з вершків, цукру і желатину.

БЛАНШУВАННЯ (від франц. blanchir — білити, мити, поливати

окропом) — 1) Швидка обробка плодів, овочів гарячою водою або

парою, переважно при консервуванні. 2) При обробці шкур — вида-

лення залишків підшкірної клітковини.

БЛАСТЕМА (від грец. рхаатпца — паросток, зав'язь) — 1) Будь-яка

частина живої тканини, здатна до новоутворень. 2) Скупчення од-

норідних клітин на рановій поверхні органа, частина якого була ам-

путована.

...БЛАСТИ (від грец. (ЗХаотос; — пагін, зародок) — у складних словах

означає "зародок", напр. остеобласти.

БЛАСТО... (від грец. pXacrroq — паросток) — у складних словах від-

повідає поняттям "зародок", "паросток", напр.: бластоміцети, бла-

стоциста.

БЛЕЙЗЕР (від англ. blazer, від blaze— блищати, яскравіти) — при-

талений піджак спортивного крою, переважно яскравого кольору.

БЛЕНДА (нім. Blende) — пристрій, яким захищають об'єктив кіно-

або фотоапарата від бічних променів світла.

БЛЕФ (англ. bluff, букв. — обман) — 1) Прийом у грі в покер, коли

гравець з поганими шансами робить вигляд, ніби має виграшні кар-

ти. 2) Переносно — вигадка, розрахована на залякування, введення

в оману когось, перебільшення свого значення у чомусь.

БЛІНДАЖ (франц. blindage, від blinder — покривати заслоном) —

оборонна споруда з міцним покриттям для захисту бійців від вогню

противника.

БЛІЦ (від нім. Blitz, букв. — блискавка) — 1) Лампа з короткочас-

ним дуже сильним спалахом, яка використовується при фотографу-

ванні. 2) Те саме, що й бліцтурнір.

БЛІЦКРИГ (нім. Blitzkrieg — блискавична війна) — теорія ведення

війни, розрахована на капітуляцію противника в найкоротші тер-

85

БЛІЦТУРНІР

міни внаслідок несподіваного нападу і швидкого просування в глиб

країни. Основа воєнної доктрини німецького мілітаризму у Першій

та Другій світових війнах.

БЛІЦТУРНІР (від нім. Blitz — блискавка і турнір) — вид спортив-

ного змагання (переважно в шахи, шашки) за скороченим часом,

відведеним на партії.

БЛОК ' (англ. block) — 1) Підйомний механізм у формі колеса з жо-

лобком по околу для троса чи каната. 2) Вузол машини, механізму з

кількох однакових частин, напр., б. циліндрів у двигуні внутрішньо-

го згоряння. 3) Камінь (бетонний, керамічний) великих розмірів

для будівництва або дорожніх покриттів. 4) Конструктивний монта-

жний елемент. 5) Пака, що містить кілька пакунків, напр. б. цига-

рок.

БЛОК 2 (англ. block, франц. bloc) — угода, союз між державами,

партіями, угрупованнями для спільних дій.

БЛОКАДА (англ. blockade) — 1) Військова, політична або економіч-

на ізоляція якоїсь держави (або частини її, групи держав, їхніх

збройних сил), насильницьке порушення її зовнішніх зв'язків з ме-

тою примусити виконати певні вимоги. 2) Оточення військ против-

ника, частини території з метою припинення їхніх зв'язків із зов-

нішнім світом. 3) мед. Виключення функцій якого-небудь органа або

системи в організмі.

БЛОКГАУЗ (нім. Blockhaus, від Block — блок ' і Haus — будинок) —

бойова споруда, пристосована для ведення кругового кулеметного і

артилерійського вогню.

БЛОКЕИДЖ (англ. block-agio, від блок 2 і ажіо) — знижка вартості

цінних паперів за умови купівлі великим пакетом (блоком).

БЛЮЗ (англ. blues, від blue devils — меланхолія, журба) — 1) Пісня

або танець американських негрів, що виконується в повільному

темпі. 2) Повільний парний бальний танець.

БЛЮМІНГ (англ. blooming) — потужний прокатний стан для обти-

скання важких (до 12 т і більше) сталевих зливків.

БОА (лат. boa) — 1) Велика (завдовжки до 4 м) змія родини удаво-

вих, яка живе в тропічних лісах Америки. 2) Жіночий шарф з хутра

або пір'я.

БОБІНА (франц. bobine — котушка) — барабан або котушка, на які

навивають пряжу, нитки, канат, дріт, паперові та інші стрічки то-

що.

БОБСЛЕЙ (англ. bobsleigh) — вид спорту, швидкісний спуск по

крижаному жолобу з віражами на керованих санях.

БОГДИХАН (від монг. богда — святий, небесний і хан) — титул

китайських імператорів.

БОГЕМА (франц. boheme, букв. — циганщина) — назва середовища

суспільства переважно з акторів, музикантів, художників, поетів,

що ведуть легковажний спосіб життя, а також такого способу жит-

тя.

86

БОЛЕРО

БОД (франц. baud) — 1) Одиниця швидкості телеграфування. За

ім'ям французького винахідника Бодо (1845—1903). 2) Одиниця

швидкості передавання інформації. 1 Б. дорівнює передаванню

1 біта інформації за 1 с.

БОДИБІЛДИНГ (від англ. body-building — будівництво тіла) — сис-

тема фізичних вправ для розвитку м'язів з використанням різнома-

нітних тягарів (гантелей, гир, штанги тощо). Інша назва — культу-

ризм.

БОДРЮШ (франц. baudruche) — газонепроникна плівка, виготов-

лена з кишок тварин. Використовували для виготовлення газових

балонів дирижабля.

БОЙ (англ. boy — хлопчик) — у деяких країнах хлопчик-розсиль-

ний у готелі, на пароплаві; слуга-тубілець у колоніях.

БОЙКОТ (англ. boycott) — 1) Спосіб політичної або економічної

боротьби, що полягає в повній або частковій відмові від зносин з

певною особою, організацією, державою, від участі в тих або інших

організаціях, органах тощо. Від прізвища управителя маєтку

Ч.-К. Бойкота, до якого в 1880 р. вперше в історії ірландські орен-

дарі застосували цей захід. 2) Відмова, утримання населення від

участі у виборах до представницьких установ.

БОЙЛЕР (від англ. boiler — котел, кип'ятильник) — пристрій для

нагрівання води парою, що проходить по змієвику або трубах все-

редині наповненого водою резервуара.

БОЙСКАУТ (англ. boy-scout, від boy — хлопчик і scout — розвід-

ник) — член організації підлітків, спрямованої на виховання сили

духу, гартування тіла.

БОКС * (від англ. box — удар) — 1) Бій двох спортсменів у спеціаль-

них шкіряних рукавицях на рингу за певними правилами. 2) Чоло-

віча коротка зачіска. Від стрижки для змагання боксерів.

БОКС * (від англ. box — коробка, відділення) - 1) Герметична або

ізольована камера для роботи з мікроорганізмами, радіоактивними

речовинами тощо. 2) Відділення в гаражах, промислових при-

міщеннях для автомобілів, дослідних установок тощо. 3) Відокре-

млена палата в лікарнях або клініках для ізоляції інфекційних хво-

рих.

БОКСЕР (англ. boxer) — 1) Спортсмен, що займається боксом.

2) Порода короткошерстих службових собак з округлою мордою, а

також собака цієї породи. Інша назва — німецький б у л ь-

Д о г.

БОКСИТ — осадова або елювіальна (див. Елювій) гірська порода,

Що складається в основному з гідрооксиду алюмінію, а також оксиду

заліза та різних домішок. Основна руда алюмінію. Від назви місце-

вості Бо на півдні Франції.

БОЛЕРО (ісп. bolero) — 1) Старовинний іспанський народний та-

нець у супроводі співу і кастаньєт. 2) Коротка безрукавка, за похо-

дженням — частина іспанського народного костюма.

87

БОЛІД_____________________________________________________

БОЛІД [від грец. роЛі? (Ролібос;) — метальний спис] — великий мете-

ор з яскравим довгим хвостом.

БОЛЬВЕРК (нім. Bollwerk — опора) — тонка підпорна стінка, що

запобігає сповзанню грунту у воду.

БОМБАРДА (франц. bombarde) — 1) Гармата 14—16 ст., що стріля-

ла кам'яними ядрами. 2) Двощогловий вітрильник з мортирами.

3) Басова труба в органі.

БОМБАРДИР (нім. Bombardier, від франц. bombardier) — 1) Сол-

датський чин в артилерії'в армії царської Росії, а також солдат арти-

лерії. 2) Жук родини жужелицевих, який у разі небезпеки викидає

рідину, що начебто вибухає в повітрі. Інша назва — гармаш.

3) Переносно — гравець, який у командних спортивних іграх заби-

ває багато голів.

БОМОНД (франц. beau monde — "вищий світ") — 1) Верхівка

аристократичних і буржуазних кіл. 2) Переносно — про групу ке-

рівників, визначних діячів у якій-небудь галузі (напр. спортив-

ний б.).

БОН (гол. boom, букв. — колода) — 1) Плавучі загородження для

захисту гаваней, портів та інших морських об'єктів від проникнен-

ня кораблів, мін, торпед противника. 2) Плот, до якого швартують

невеликі судна.

БОНБОНЬЄРКА (франц. bonbonniere, від bonbon — цукерка) —

оздоблена коробка для цукерок, а також набору парфумерії.

БОНВІВАН (франц. bon vivant, букв. — той, хто добре живе) — осо-

ба, яка живе собі на втіху, заможно та безтурботно; гульвіса.

БОНД (англ. bond — облігація) — 1) Гарантія, застава, порука.