Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Словник іншомовних слів.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
6.16 Mб
Скачать

3) У католицькій церкві винагорода духовній особі вигідною поса-

дою або земельною ділянкою.

БЕНЗОЛ (від лат. benzoe — ароматичний сік і ...ол) — органічна спо-

лука, безбарвна летка рідина із своєрідним нерізким запахом. За-

стосовують у виробництві барвників, ліків, пластмас, вибухових ре-

човин, як розчинник жирів, лаків, смол тощо.

БЕНТАЛЬ (від грец. PEV&OC — глибина, дно) — дно та придонний

шар води, заселені організмами.

БЕНУАР (франц. baignoire, букв. — ванна) — театральні ложі, роз-

міщеш на рівні з партером (ложа бенуара) або трохи вище.

БЕРБОУТ-ЧАРТЕР (англ. bareboat charter) — договір фрахтування

про оренду судна без екіпажу.

БЕРГАМОТ (італ. bergamotta, від тур. bej armudu, з bej — пан і аг-

mudu — груша) — 1) Назва кількох сортів груші з плескувато-округ-

лими яблукоподібними плодами, що мають соковитий солодкий

м'якуш. 2) Плодове дерево родини рутових, плоди, квіти і листя

якого містять ефірну олію. Використовують у парфумерній та кон-

дитерській промисловості.

БЕРДАНКА — однозарядна гвинтівка. Від прізвища американсько-

го конструктора X. Бердана.

БЕРЕ (франц. beurre, букв. — масляний) — група сортів груші з

плодами видовженої форми і таким соковитим м'якушем, що ніби

тане Bj>OTi (як масло).

БЕРЕЙТОР (від нім. Bereiter — вершник) — вершник, який об'їж-

джає верхових коней і навчає верхової їзди.

78

БІ...

БЕРИЛ (грец. РприХХос) — мінерал класу силікатів жовто-зеленого,

зеленувато-блакитного, рожевого кольору; руда берилію. Прозорі

відміни (смарагд, аквамарин та ін.) — дорогоцінне каміння.

БЕРИЛІЙ (від грец. РприЛХое — берил) — хімічний елемент, символ

Be, ат. н. 4; метал світло-сірого кольору. Застосовують у літакобу-

дуванні, електротехніці, як джерело нейтронів у атомних реакторах.

Сполуки Б. дуже отруйні.

БЕРІ-БЕРІ (від сингалезького beri — слабкість) — захворювання,

що зумовлюється нестачею в їжі вітамінів комплексу В. Інша на-

зва—аліментарний поліневрит.

БЕРКЛІЙ — штучно одержаний радіоактивний хімічний елемент,

належить до актиноїдів, символ Bk, ат. н. 97. Від назви м. Берклі

(США).

БЕРНАРДИНЦІ (лат. bernardini) — ченці католицького ордену, за-

снованого Бернаром Кловоським (1091 — 1153).

БЕСЕМЕРІВСЬКИЙ ПРОЦЕС — процес виробництва сталі проду-

ванням стисненого повітря у конвертері крізь рідкий бесемерівсь-

кий (кременистий) чавун. Від прізвища англійського інженера

Г. Бессемера (1813—98).

БЕСТСЕЛЕР (англ. bestseller, від best — кращий і sell — продавати-

ся) — ходова книга переважно на сенсаційні теми, видана великим

тиражем.

БЕТА (грец. рТІта — В, р) — друга літера грецького алфавіту.

БЕТА..., БЕТА-... — у складних словах означає стан речовини

(напр. бета-залізо) або зв'язок з бета-частинками (напр. бета-ра-

діоактивність).

БЕТАТРОН [від бета... і (елек)трон] — циклічний індукційний

прискорювач електронів (до сотень мегаелектронвольтів). Застосо-

вують під час ядерних досліджень, при дефектоскопії, в медицині.

БЕТА-ЧАСТИНКИ (від бета-) — електрони й позитрони, що їх ви-

пускають атомні ядра деяких радіоактивних речовин.

БЕТЕЛЬ (португ. betel, з малабарської) — 1) Кущова рослина роди-

ни перцевих, яку культивують у тропічній Азії заради пряного лис-

тя. 2) Суміш листків цієї рослини, насіння ареки та невеликої кіль-

кості негашеного вапна, що вживається для жування й збуджує нер-

вову систему.

БЕШАМЕЛЬ (франц. bechamel) — густий соус з яєць, молока або

вершків та борошна для м'ясних і рибних страв. Від прізвища куха-

ря Бешамеля при дворі Людовіка XIV.

БЕШМЕТ (тюрк.) — чоловічий короткий стьобаний верхній одяг,

поширений у татар і кавказьких народів.

Б'ЄФ (франц. bief) — частина водоймища, річки або каналу, що

примикає до греблі, шлюзу.

БІ... (лат. Ьі..., від bis — двічі) — у складних словах означає подвоєн-

ня, напр.: біметалізм, біплан.

79

БІАКС

БІАКС (від бі... і лат. axis — вісь) — феритовий елемент (див. Ферит)

у деяких запам'ятовувальних пристроях обчислювальних машин.

БІАТЛОН (від бі... та грец. a9Xov — змагання, боротьба) — спортив-

не зимове змагання з двоборства — лижної гонки на 20 км, поєдна-

ної зі стрільбою з гвинтівки (лежачи і стоячи).

БІБЛІО... (від грец. (ЗфЛіоу — книга) — у складних словах відповідає

поняттю "книга", напр.: бібліографія, бібліоман.

БІБЛІОГРАФІЯ (від бібліо... і ...графія) — 1) Наука, що розробляє

методи опису друкованих творів, складання їх покажчиків і оглядів

для наукового й практичного використання. 2) Перелік книг, жур-

налів і статей з певної галузі із зазначенням вихідних даних (місце і

рік виходу, видавництво тощо); покажчик літератури.

БІБЛІОМАНІЯ (від бібліо... і ...манія) — пристрасть збирати книги.

БІБЛІОТЕКА (грец. pi(3Xio9rjw|> від fhpxiov — книга і 9г\щ — схови-

ще) — 1) Зібрання книг. 2) Публічний заклад, що видає книги для

читання, а також приміщення, де розмішено такий заклад.

БІБЛІОФІЛ (від бібліо... і ...фін) — той, хто цінує й збирає книги.

Інша назва — книголюб.

БІБЛІЯ (від грец. Pipxia — книги) — священна книга християнства,

що містить виклад положень і догм християнської та іудейської

(див. Іудаїзм) релігій. Складається з двох частин: Старого Завіту і

Нового Завіту.

БІВУАК, БІВАК (франц. bivouac, від старонім. biwake — зовнішня

варта) — привал, розташування військ на відпочинок поза населе-

ним пунктом.

БІД (англ. bid) — пропозиція з боку покупця щодо конкретної ціни

за товар.

БІДЕ (франц. bidet) — санітарно-гігієнічний пристрій для підми-

вання.

БІЄНАЛЕ (італ. biennale, букв. — дворічний) — культурно-мистець-

кий захід, що відбувається з інтервалом два роки (напр.: виставки,

кінофестивалі тощо).

БІЖУТЕРІЯ (франц. bijouterie — торгівля ювелірними виробами) —

намисто, брошки, браслети та інші жіночі прикраси не з дорогоцін-

ного каміння і металів (на відміну від ювелірних виробів).

БІЗАНЬ (гол. bezaan) — остання шогла на вітрильнику, а також ни-

жнє косе вітрило на ній.

БІЗНЕС (англ. business, від busy — зайнятий; пожвавлений) — під-

приємницька діяльність, що дає прибуток.

БІЗНЕС-КЛАС (від бізнес і клас) — місця підвищеної комфортності

й сервісу в літаку.

БІЗНЕСМЕН (англ. businessman) — ділок, комерсант, підприємець;

той, хто робить бізнес на чому-небудь.

БІЗНЕС-ПЛАН (від бізнес і план) — програма дій підприємства,

підприємницької операції, яка вміщує відомості про підприємство,

80

БІНОКЛЬ

товар, його виробництво, ринки збуту, маркетинг та аналіз ризиків;

складається для визначення прибутковості від втілення програми, з

метою залучення коштів для її реалізації.

БІКФОРДІВ шнур — вогнепровідний повільно тліючий гніт з по-

роховим осердям, який приєднують до вибухового пристрою. Від

прізвища англійського інженера У. Бікфорда.

БІЛАТЕРЙЗМ (англ. bilateral, від бі... та лат. lateralis — бічний) —

система міжнародної торгівлі та виконання розрахунків між двома

країнами на підставі укладених між ними прямих угод.

БІЛІРУБІН (від лат. bilis — жовч і ruber — червоний) — один із

жовчних пігментів жовтогарячого кольору. Виділяється з жовчю в

кишечник. Вміст Б. у крові й сечі має діагностичне значення.

БІЛЛЬ (англ. bill, від лат. bulla — печатка, документ з печаткою) — у

США, Великій Британії та ряді інших країн англосаксонської пра-

вової системи законопроект, що вноситься урядом або членом пар-

ламенту, а також назва деяких конституційних актів, напр. "Білль

про права".

БІЛЛЬ-БРОКЕР (англ. bill-broker) — біржовий посередник на фон-

дових ринках у операціях з обліку та переобліку векселів.

БІЛОН (франц. billon) — 1) Низькопробне срібло, з якого карбують

розмінну монету. 2) Неповноцінна розмінна металева монета, но-

мінальна вартість якої перевищує вартість витраченого металу і кар-

бування.

БІЛЬЙОН (франц. billion, від bis — двічі і millon — мільйон) — чис-

ло, що позначається одиницею з 9 нулями (109), тобто мільярд. У де-

яких країнах, напр. Німеччині, Б. називають число 1012.

БІЛЬЯРД (франц. billard, від bille — кулька) — гра на спеціальному

столі з кулями, які штовхають киями у отвори з сіткою, а також та-

кий стіл.

БІМЕТАЛИ (від бі... та метал) — металевий матеріал з двох шарів

різних металів або сплавів (напр., сталь і алюміній, алюміній і ти-

тан), які застосовуються в електро- і радіотехніці, приладобудуван-

ні тощо.

БІМЕТАЛІЗМ (від бі... та метал) — грошова система, при якій за

двома металами (звичайно золотом і сріблом) законодавче закріп-

люється роль міри вартості; монети обох металів виступають у гро-

шовому обігу як рівноправні.

БІНАРНИЙ (лат. binarius) — подвійний, двоїстий, який складаєть-

ся з двох частин; б-не числення — система числення, у якій

всі числа записують за допомогою двох цифр, переважно 1 і 0.

БІНДЕР (англ. binder, від bind — зв'язувати, зобов'язувати) — попе-

редня домовленість між страхувачем і страхувальником.

БІНОКЛЬ (франц. binocle, від лат. bini — два і oculus — око) — оп-

тичний прилад, що складається з двох з'єднаних зорових труб; при-

значений для огляду віддалених об'єктів обома очима.

81

БІНОКУЛЯРНИЙ

БІНОКУЛЯРНИЙ (франц. binoculaire) — який стосується обох

очей, призначений для обох очей; б. з і р — бачення двома очи-

ма.

БІНОМ (від бі... та ...нам1) — матем. алгебричний вираз, який стано-

вить суму або різницю двох одночленів. Інша назва — двочлен.

БІО... (від грец. ріод — життя) — у складних словах відповідає по-

няттям "життя", "життєві процеси", "біологічний", напр.: біологія,

біолокація.

БІОГЕНЕЗ (від біо... і ...генез) — одна з теорій виникнення життя на

Землі, за якою припускається, що зародки живих істот були занесе-

ні на Землю з інших небесних тіл.

БІОГЕНОСФЕРА (від біо..., грец. Y^VOC — народження і сфера) —

сфера виникнення життя; являє собою оболонку на планетах, у ме-

жах якої існують умови, сприятливі для розвитку матерії, аж до ви-

щих її форм.

БІОГЕОГРАФІЯ (від біо... і географія) — наука про закономірності

поширення й розподілу на земній кулі біоценозів та організмів, які їх

утворюють.

БІОГЕОЦЕНОЗ (від біо..., грец. уп — земля і ...ценоз) — історично

сформована на певній ділянці земної поверхні складна система, в

якій на основі обміну речовин і енергії пов'язані живі організми (біо-

ценоз) і середовище їхнього існування.

БІОГРАФІЯ (від біо... і ...графія) — життєпис якої-небудь люди-

ни.

БІОЕНЕРГЕТИКА (від біо... і енергетика) — наука, що вивчає меха-

нізми перетворення енергії в процесах життєдіяльності організмів.

...БІОЗ (від грец. ріссотс — життя, спосіб життя) — у складних словах

відповідає поняттям "життя", "життєвий процес", напр.: анаеро-

біоз, гіпобіоз.

БІОІНЖЕНЕРІЯ (від біо... і франц. ingenier — виявляти винахідли-

вість) — наука про конструювання й проектування технічних при-

строїв, роботів, маніпуляторів, здатних функціонувати в умовах, не-

придатних для нормальної життєдіяльності організму.

БІОКАТАЛІЗ (від біо... і каталіз) — прискорення або гальмування

хімічних реакцій, які відбуваються в організмі за допомогою фермен-

тів.

БЮКІБЕРНЕТИКА (від біо... і кібернетика) — напрям кібернетики,

що вивчає закони зберігання, переробки й передавання інформації в

біологічних системах.

БІОЛбГІЯ (від біо... і ...логія) — комплекс наук про живу природу,

основним завданням яких є пізнання суті, походження, різноманіт-

ності та розвитку життя.

БІОМАСА (від біо... і маса) — кількість особин виду, групи видів

або угруповання в цілому, що припадає на одиницю поверхні або

об'єму певного місцеперебування або цілої біосфери.

82

БІОЦИКЛ

БІОМЕТЕОРОЛОГІЯ (від б'ю... і метеорологія) — розділ метеороло-

гії, що вивчає вплив погоди на живі організми, зокрема на організм

людини.

БІОМЕТРІЯ (від б'ю... і ...метрія) — наука про застосування методів

математики до явищ живої природи.

БІОНІКА [від біо(логія) і (електро)ніка] — наука, що вивчає можли-

вості створення машин, приладів, механізмів тощо шляхом моделю-

вання будови і функціонування живих організмів.

БІОНОМІЯ (від 5/о... і ...номія) — галузь біології, що вивчає загальні

проблеми систематики, закономірності видоутворення і формуван-

ня в процесі еволюції вищих систематичних груп.

БІОНТ [від грец. PIWV (PIOVTOC) — який живе] — окремо взятий орга-

нізм (індивід), що в ході еволюції пристосувався до проживання у пе-

вному середовищі (біотипі).

...БІОНТИ [від грец. РІШУ (PIOVTCX;) — який живе] — у складних сло-

вах означає "живі організми", напр.: батибіонти, галобіонти.

БІОПСІЯ (від біо... і грец. бцлд — вид, розгляд) — вирізання шмато-

чків тканини хворого для лабораторного дослідження.

БЮРЙТМИ (від біо.. і ритм) — циклічні зміни інтенсивності пе-

ребігу фізіологічних та психічних процесів, що дозволяють організ-

му пристосовуватися до циклічних змін навколишнього середо-

вища.

БІОСИНТЕЗ (від біо... і синтез) — процес утворення органічної ре-

човини в живих організмах або штучних умовах під дією фермен-

тів.

БІОСТИМУЛЯТОРИ (від біо... і стимулятори) — біологічно актив-

ні речовини, що за певних умов утворюються в тканинах тварин та

рослин, прискорюють або підсилюють певні біологічні процеси і

функції.

БЮСФЙРА (від біо... і сфера) — оболонка Землі, яку заселяють живі

організми.

БІОТА (від грец. РЮТІ^ — життя) — сукупність рослин і тварин,

об'єднаних спільним регіоном поширення.

БІОТИП (від біо... і тип) — група особин у межах популяції, що від-

значаються однаковим генотипом і схожим фенотипом.

БІОТРОН (від біо... і грец. 9p6vo<; — місцеперебування) — камера зі

штучним кліматом для живих організмів.

БІОХІМІЯ (від біо... і хімія) — наука, яка вивчає хімічний склад жи-

вих істот і хімічні процеси, пов'язані з їхньою життєдіяльністю.

БІОЦЕНОЗ (від біо... і ...ценоз) — історично складена сукупність

рослин, тварин і мікроорганізмів, що населяють територію з більш-

менш однаковими умовами існування. Інша назва — ценоз.

БІОЦИКЛ (від біо... і цикл) — найвища одиниця розчленування біо-

сфери. Виділяють три Б.: суходіл, море, внутрішні водойми.

83

БІПАТРИДИ

БІПАТРИДИ [від бі... та грец. тгатрц (Ігатрібц) — батьківщина] —

особи, які одночасно мають громадянство двох або більше держав.

БІПЛАН (від бі... та ...план) — літак з двома несучими (одна над од-

ною) площинами крил.

БІРЖА (гол. beurs, нім. Borse, від франц. bourse — гаманець) — 1) Ус-

танова для оформлення фінансових і комерційних угод щодо про-

дажу товарів (товарна б., б. нерухомості), цінних паперів та валюти

(фондова б., валютна б.). 2) Б. п р а ц і — установа, що допомагає у

працевлаштуванні.

БІРЖОВИЙ (від біржа) - який стосується біржі, бірж; б - в а кри-

за— масовий розпродаж цінних паперів на фондовій біржі при па-

дінні вартості акцій; б. б у м - ажіотажне пожвавлення на ринку, зу-

мовлене різкими змінами кон 'юнктури, попиту та пропозицій, курсу

валюти та цінних паперів.

БІРЮЗА (тур. piruza, від перс, пірозе) — мінерал класу фосфатів пе-

реважно блакитного або зеленуватого кольору. Дорогоцінний ка-

мінь.

БІС (франц. bis, від лат. bis - двічі) - вигук захоплення, яким пуб-

ліка на виставі, концерті тошо просить повторити виступ (пор. бра-

во).

БІСЕКСУАЛІЗМ (від бі... та лат. sexus - стать) - 1) Наявність у осо-

бини однієї статі статевих ознак іншої статі. Інша назва — а н д р о-

г і н і я. 2) Статевий потяг до осіб як протилежної, так і своєї статі.

Інша назва — бісексуальність.

БІСЕКТРИСА [франц. bissectrice, від лат. bissectix (bissectricis) - та,

що ділить, розтинає надвоє] — пряма, що проходить через вершину

кута і ділить його на дві однакові частини.

БІСТРС) (франц. bistro, від російського бьістро — швидко) — неве-

ликий ресторан, закусочна. Назву, що виникла під кінець війни