
- •Словник іншомовних слів
- •III. Тлумачення в словнику, попри його відносно невеликий
- •IV. У словнику використано розгалужену систему посилань, в
- •Verticalis) — напрямлений по вертикалі; перпендикулярний до лінії
- •1) Складноскорочене слово, утворене з початкових складів, з пер-
- •1) У Стародавньому Римі жрець, який віщував "волю богів", витлу-
- •2) Справжність, вірогідність, напр., авторського тексту. 3) Проце-
- •2) Який намагається утвердити свою владу, вплив, домагається ви-
- •1) Кут між площиною меридіана точки спостереження й вертикаль-
- •1) Пристосування вимови суміжних приголосних і голосних звуків,
- •2) Вчинок, дія. 3) Частина драматичного твору, яка відповідає дії
- •3) Спорт. Гранична відстань, з якої боксер може завдати удару. 4) До-
- •1) Старовинна студентська назва університету (який дає "поживу
- •2) Переносно — а л ь ф а й о м е г а — суть, основне; все повністю,
- •4) Злиття підприємств (промислових або банківських) шляхом по-
- •4) Рід одно- і багаторічних трав'янистих рослин родини складно-
- •1) Передбачене актом найвищого органу державної влади повне
- •2) Одиниця магніторушійної сили. Від прізвища французького
- •2) Переносно — про надзвичайно добру людину, втілення всіх чес-
- •3) А. Оптичні — просторові ізомери з однаковими фізичними й
- •2) Тех. Проміжки між літерами чи словами в друкарському наборі.
- •4) Купівля іноземної валюти чи інших цінностей на одному
- •2) Загальна картина геологічної будови, структури і місцезнахо-
- •1) Помічник професора, лікаря, режисера, екзаменатора і т. Ін., який
- •3) Переносно — людина, яка вкрай обмежує свої життєві потреби.
- •2) Переносно — види на майбутнє.
- •3) Склади, майстерні або частина території з приміщеннями й за-
- •2) Головний регулятор (тягарець), що замінює маятник у механізмі
- •3) Переносно — те, що дає розраду.
- •1) Штучна водойма. 2) Сукупність річок та їх приток, а також час-
- •3) У католицькій церкві винагорода духовній особі вигідною поса-
- •1812 P., пов'язують із вимогами російських військових до францу-
- •2) Розписка, боргове зобов'язання. 3) Облігація, яка не дає права
- •4) Біржовий огляд цін на товари, цінні папери тошо.
- •2) Вузол кристалічних ґрат твердого тіла, не зайнятий атомом або
- •1) Штучне підвищення ціни товару (головним чином через скоро-
- •1) Пристрій для автоматичного випускання повітря з водопровід-
- •1) Один з кількох відмінних один від одного викладів або пояснень
- •1) У Стародавньому Римі солдат, звільнений за віком з армії. 2) Ста-
- •1) Позначка, зроблена службовою особою на документі, що свід-
- •3) Ділянка шляху на повороті автомобільної дороги, на закруглен-
- •2) Переносно — зіпсована і незрозуміла мова, набір слів з різних
- •2) Снасть, що утримує нижній навітряний кут вітрила.
- •2) Мільйонна частка грама. 3) Стотисячна частка ерстеда.
- •45 Pp.) частинам і з'єднанням Радянської Армії. 4) у деяких країнах
- •3) Порошок для фарбування тканин у фіолетовий колір. 4) Геодезич-
- •2) Півкуля головного мозку, мозочка.
- •3) Людина, якій притаманна найвища творча обдарованість.
- •21 Шилінгу. Була в обігу до 1817 р.
- •2) Складова частина правової норми, що визначає умови, за наявно-
- •1/10 Південної півкулі.
- •2) Докладний розклад за днями, годинами, хвилинами ходу вико-
- •18 Ст. Солдати, спеціально навчені метати ручні гранати. 2) Добірні
- •2) Переносно — недоумок, дурень.
- •2) Вилучення коштів з депозитних рахунків для подальшого роз-
- •1) Постанова верховної влади з якогось питання, що має силу зако-
- •1) Зміна або позбавлення природних якостей. 2) д. Б і л к і в —
- •5 Директорів і існував у 1795—99 pp. 2) Уряд, створений на Україні
- •3) Магазин для патронів у ручному кулеметі, автоматі. 4) Носій ін-
- •2) Мовозн. Розподіл мовних одиниць у потоці мовлення або у систе-
- •1) Відрізок прямої, що з'єднує вершини двох кутів багатокутни-
- •3) Пристрій у оптичних приладах, що ним регулюють розмір отво-
- •100 Центів', д. Сша — головна валюта доларової зони.
- •2) Частина вотчини феодала, на якій він вів самостійне господарст-
- •2) Переносно — взагалі перевірка, випробування.
- •2) Пояснення умовних позначень на планах, картах тощо (пор. Ле-
- •1) Диск, вісь обертання якого не збігається з його геометричною
- •2) Складова частина будь-чого цілого. 3) Проста, нерозкладна речо-
- •2) Переносно — висота, височінь; витати в емпіреях — фан-
- •2) Графіки процесів, які відбуваються при незмінному тиску. 3) Ядра
- •2) Перетворення рухомого майна на нерухоме.
- •1) У вищих ссавців і людини — природне або штучне вкорінювання
- •4) І. Електричний — короткочасне (до мільярдних часток се-
- •1) Прилад, за допомогою якого здійснюють індикацію. 2) Речовина,
- •2) Діяльність з надання таких послуг.
- •1) Виведення з яєць пташенят, з ікри — мальків риб, з грени — гусе-
- •2) Біол. Взаємодія вірусу з клітинами організму, внаслідок якої утво-
- •1) Електричний або електронний прилад для швидкого виконання
- •1) За середньовіччя в Західній Європі особа, що займала при дворі
- •3) Найдрібніші кровоносні судини в тканинах та органах людини й
- •2) Рід американських широконосих мавп.
- •1) Гірниче підприємство, шо добуває вугілля, руди й нерудні корис-
- •2) К. Магнітофонна — закрита плоска коробка, в якій роз-
- •XXivr) — постіль) — 1) Лікувальна установа, в якій лікування хворих
- •1) Тлумачення певного тексту або книги. 2) Додаток у кінці книги,
- •2) Договір, за яким одна сторона (комісіонер) зобов'язується за до-
- •3) Нижча адміністративно-територіальна одиниця місцевого управ-
- •Voyer — супроводити) — 1) Військовий загін (частина), що охоро-
- •1) Перехід газу або пари в рідину чи тверде тіло внаслідок охоло-
- •1) Зміцнення, згуртування, об'єднання. 2) Фінансова операція пере-
- •1) Будова, план, взаємне розташування частин (споруди, машини,
- •1) Назва неперервних утворень (напр., сукупності всіх точок будь-
- •1) Під час війни примусові грошові або натуральні стягнення з насе-
- •1) Форма організації праці, за якої певна кількість людей спільно
- •1) Виправлення помилок, помічених на відбитку з друкарського на-
- •2) Ортопедичний апарат (або пов'язка), який застосовують при за-
- •1) Прихильник космополітизму. 2) біол. Рослина, тварина, пошире-
- •1) Особлива форма руху вартості, продаж товарів з відстрочкою пла-
- •2) Порода великих службових собак (різновид ньюфаундленда), а та-
- •1) Станок, на якому закріплюється ствол гармати. 2) Станок, на
- •2) Збирання слів і укладання словників як опис лексики живої мо-
- •3) Нитка, якою перев'язують кровоносну судину і яку залишають у
- •2) Видача дозволу на право виконання певних операцій, торгівлю
- •2) Морська тварина з драглистим округлим тілом і щупальцями.
- •3) Заморожена суміш жовтків і білків яєць.
- •1) Психічний розлад, шо виявляється у пригніченому настрої, зага-
- •1852 М. У Росії до запровадження метричної системи мір м. Дорів-
- •3) Особи з комбінованим ураженням, напр. Отруйними речовинами
- •1) Умисне введення когось в оману, жартома або із злісним на-
- •2) Переносно — джерело поетичного натхнення; творчість поета з
- •1) Дорожній футляр з предметами туалету. 2) Скринька з при-
- •2) Вирівнювання земної поверхні під час прокладання доріг, будів-
- •1) Який встановлює норму, стандарти, визначає правила; н. Акт —
- •2) Переносно — довга мандрівка з багатьма небезпечними пригода-
- •2) Прилад зі шкалою-дугою в 1/8 кола, яким раніше вимірювали
- •1) Режим безпосереднього прямого обміну інформацією. 2) Режим
- •2) Умова, що включається в біржові угоди на строк, за яким одній зі
- •1) Письмовий наказ; документ, що містить розпорядження держав-
- •2) Східний вітер.
- •1) У давньогрецькій поезії вірш, у якому автор зрікався висловлено-
- •1) Орнамент у вигляді стилізованої пальмової гілки в скульптурних,
- •4) Вид рухомої театральної декорації. 5) Переносно — загальний
- •3) Стародавній рукопис на матеріалі, виготовленому з папірусу.
- •2) Переносно — існування за рахунок чужої праці; дармоїдство.
- •1) Політична роз'єднаність, розпорошеність. 2) Прагнення окремих
- •2) Жанр живопису, присвячений зображенню природи, міст, ар-
- •1) П'ятикутник. 2) п'ятикутна споруда поблизу м. Вашингтона, в
- •5) Розділ музичного твору, в якому викладено більш-менш закінче-
- •1) Раптове порушення нормального ходу чогось. 2) астр. Зміна ор-
- •2) Ірраціональне число, що позначає відношення довжини кола до
- •4) Міра довжини залізничної колії. 5) Точка місцевості, положення
- •1) Повторна гра після нічиєї. 2) Додаткові ігри за вихід у наступний
- •94; Сріблясто-білий метал, належить до актиноїдів; дуже отруйний.
- •9) Те саме, що й електрод (анод або катод) джерел постійного елек-
- •2) Добра слава, відомість.
- •2) Переносно — запас рукописів для опублікування або замовлень,
- •1)Постійний колегіальний орган деяких організацій і установ. 2) Ор-
- •1) Випадок, що стався в минулому і є прикладом або виправданням
- •4) Переносно — буденність, одноманітність, сірість.
- •2) Економічне процвітання.
- •2) Поглиблене зображення психічних переживань людини в літера-
- •1) Система правил вживання на письмі розділових знаків. 2) Роз-
- •1 Р. Приблизно дорівнює 57°17'44,8".
- •1) Передбачена статутом форма усної або письмової доповіді під-
- •2) Розслаблення, зменшення фізичного та психічного напруження.
- •2) Примітка на полі книги. 3) мовозн. Спеціальна позначка у слов-
- •2) Опублікований для загального відома акт монарха на ім'я певної
- •2) Відставання у розвитку, напр. Розумовому.
- •1) Знижка з оптової ціни або ваги товару, якщо фактична якість йо-
- •1) Вчення про ритм. 2) Сукупність усіх конкретних виявів ритму
- •3) Орденський бант. 4) Назва деяких побутових речей, що за фор-
- •1) Шаховий хід, при якому одночасно туру переміщують до короля,
- •2) Різновид інструментальної музики, в якій переважають інтимні
- •2) Затвердження відповідним державним органом якогось акта, що
- •1) Накладення секвестру (1, 2). 2) мед. Утворення секвестру (3).
- •5) Особа, що керує поточною роботою наукової установи, редколе-
- •3) Розділ семіотики, що вивчає знакові системи як засоби виражен-
- •2) Титул баронета в Англії, вживається разом з іменем.
- •20 Ст. В Німеччині та Австрії. Художники, що входили до них, ви-
- •1) Копія рецепта лікаря, яка додається в аптеці до приготованих
- •1) Вираження ідей, понять або почуттів за допомогою умовних зна-
- •1) Ритмічна фігура, що дає відхилення від норми того чи іншого мет-
- •2) Голосно одночасно вигукувати слово, гасло і т. Ін. Під час демонс-
- •1 Фунт стерлінгів.
- •2) Момент зльоту літака, космічного корабля тощо; місце початку
- •1) У Стародавній Греції тавро на тілі раба або злочинця. 2) Червоні
- •3) Неорганізований, який діє без чіткого керівництва, несвідомо,
- •18 Ст. Й. Страссера.
- •1) Перехід речовини при нагріванні з кристалічного стану безпосе-
- •2) Філософська категорія для позначення внутрішньої єдності всіх
- •1) М'яз, який виконує поворот руки в ліктьовому суглобі, стопи
- •2) Сукупність тросів, ланцюгів тощо для закріплення вантажів при
- •2) Сучасний повільний парний танець з рядом складних па.
- •1) У давньогрецькій міфології муза танців та хорового співу. 2) Пере-
- •1) Терпимість до чужих думок і вірувань. 2) т. Імунологічна —
- •2) Переносно — нещастя, страшна подія; тяжке переживання, без-
- •2) В ідеалістичній філософії Гегеля — позначення ідеї про триступе-
- •3) Середня частина (розділ) деяких видів інструментальних п'єс, та-
- •1) Коловий оборот у танці. 2) Етап у конкурсах та спортивних зма-
- •1) Обертова хрестовина, яку встановлюють для проходження куди-
- •1) Точне відтворення будь-якого графічного оригіналу (креслення,
- •1) Примара, привид, ілюзія. 2) Модель людського тіла або його час-
- •2) Переносно в розмовній мові — донощик, наклепник.
- •1) Половина на половину. 2) Те, що характеризується таким спів-
- •20 Ст. В Італії, Франції, Англії, Росії. Значною мірою відкидаючи ху-
- •2) Анат. Осьовий (становить поздовжню вісь тіла) скелет хордових
- •1) Урочистий офіційний акт за встановленим порядком (церемоніа-
- •2) Одношарова фанера.
- •2) Мед. Штучний канал, по якому спрямовують потік крові в обхід
3) А. Оптичні — просторові ізомери з однаковими фізичними й
хімічними властивостями, крім напряму (знака) обертання площи-
ни поляризації світла. 4) Переносно — люди протилежних поглядів,
характерів.
АНТИПСИХІАТРЇЯ (від анти... і психіатрія) — психологічна докт-
рина, націлена на перебудову сучасної психіатрії, яка сприймалася
прибічниками цього напряму як форма насилля над людиною.
АНТИСЕМІТИЗМ (франц. antisemitisme, нім. Antisemitismus) —
одна з форм національної і релігійної нетерпимості, що виражається
у ворожому ставленні до євреїв.
АНТИСЕПТИКА (від анти... і грец. агітгпибс — гнійний) — спосіб
хімічного і біологічного знешкодження хвороботворних та інших
мікроорганізмів шляхом обробки ран і предметів, що торкаються до
ураженого місця.
АНТИСОЦІАЛЬНИЙ (від анти... і соціальний) — спрямований про-
ти суспільства; який суперечить загальноприйнятим нормам, моралі.
АНТИТЕЗА (від грец. avri$e<ji<; — протиставлення) — 1) У логіці —
судження, що суперечить тезі. 2) У стилістиці — зіставлення про-
тилежних явищ, образів для посилення враження.
АНТИТОКСИНИ (від анти... і токсини) — захисні речовини, що
утворюються в організмі при введенні в нього отрут бактерійного,
рослинного і тваринного походження. Використовують для ство-
рення антитоксичних сироваток.
АНТИФОН (від грец. avTi'cpwvog — який звучить у відповідь) — спів,
який виконують по черзі два хори або соліст і хор.
АНТИФРИЗИ (від анти... і англ. freeze — замерзати) — рідини, що
знижують температуру замерзання води. До А. належать водні роз-
чини етиленгліколю, спиртів. Застосовують для охолодження дви-
гунів внутрішнього згоряння.
АНТИФРИКЦІЙНИЙ (від анти... і фрикційний) — який відзнача-
ється низьким коефіцієнтом тертя (напр., такі матеріали, як бабіти,
бронза).
АНТИХРИСТ (грец. 'Avn'xpicmx;) — за Біблією, супротивник Хрис-
та, який має з'явитися перед "кінцем світу", очолити боротьбу про-
ти Христа і зазнати поразки.
44
АНТРОПОГЕН
дНТИЦИКЛОН (від анти... і циклон) — область підвищеного атмо-
сферного тиску; в помірних широтах характеризується переважно
малохмарною, взимку холодною, влітку жаркою погодою.
АНТИЦИПАЦІЯ (лат. anticipatio, від anticipo — наперед засвоюю,
сприймаю заздалегідь) — 1) Передбачення, здогад, прогноз. 2) Пе-
редчасне настання якогось явища, дії. 3) Заздалегідь складне уяв-
лення про щось.
АНТИЧНІСТЬ (від лат. antiquitas — давнина, старовина) — давньо-
грецький, давньоримський світ, його культура.
АНТОЛОГІЯ (грец. uvaoXoYto, букв. — збирання квітів) — збірник
літературно-художніх творів одного жанру різних авторів.
АНТОНІМИ (від анти... і грец. ovupa — ім'я) — слова з протилеж-
ним значенням (напр.: верх — низ, гарячий — холодний).
АНТРАКТ (франц. entracte, від entre — між і acte — дія) — 1) Пе-
рерва між діями спектаклю або відділами концерту, циркової виста-
ви. 2) Музична п'єса, яку виконують після А., перед підняттям за-
віси.
АНТРАЦИТ (від грец. uvdpaxmi; — вид вугілля) — високотеплотво-
рне кам'яне вугілля, дуже щільне, чорного кольору з блиском. Ви-
користовують як високоякісне енергетичне паливо.
АНТРАША (франц. entrechat) — легкий стрибок у класичному ба-
летному танці зі швидким схрещуванням ніг у повітрі.
АНТРЕКбТ (франц. entrecote, від entre — між і cote — ребро) —
1) Міжреберна частина яловичини. 2) Смажена відбивна котлета з
неї.
АНТРЕПРЕНЙР (франц. entrepreneur, букв. — підприємець) — вла-
сник, орендар, утримувач приватного видовищного закладу.
АНТРЕПРИЗА (франц. entreprise, від entreprendre — брати підряд) —
1) Утримування театру, цирку або іншого видовищного закладу
приватною особою. 2) Приватний театр, цирк або інший видовищ-
ний заклад.
АНТРЕСОЛЬ (франц. entresol, від ісп. entresuelo — проміжний по-
верх) — 1) Верхня частина у високому приміщенні, поділеному на
два напівповерхи. 2) Верхній напівповерх будинку. 3) Верхня, зви-
чайно приставна, частина шафи.
...АНТРОП (від грец. av&pwiro<; — людина) — у складних словах від-
повідає поняттю "викопна людина", напр.: пітекантроп, синант-
роп.
АНТРОПО... (від грец. UV&PMTTO^ — у складних словах відповідає
поняттю "людина", напр.: антропоген, антропологія.
АНТРОПОГЕН, АНТРОПОГЕНОВИЙ ПЕРІОД (від антропо... і
...ген) — сучасний період геологічної історії Землі, останній період
кайнозою, розпочався 700 тис. — 1 млн років тому. Відклади цього
періоду становлять антропогенову систему. Інша назва — четвер-
тинний період.
45
АНТРОПОГЕНЕЗ
..о/З) — родина людиноподібних
. і ...логізм) — філософська концеп-
АНТРОПОГЕНЕЗ (від антропо... і ...генез) — 1) Процес еволюційно-
історичного формування людини. 2) Розділ антропології, що вивчає
цей процес.
АНТРОПОЇДИ (від антропо... і .
мавп.
АНТРОПОЛОГІЗМ (від антропо..
ція, яка розглядає усі явища природи, суспільства й мислення зале-
жно від властивостей і потреб людини.
АНТРОПОЛОГІЯ (від антропо... і ...логія) — наука про походження
і еволюцію людини, утворення рас, нормальні варіації фізичної будови
людини.
АНТРОПОМЕТРІЯ (від антропо... і ...метрія) — один з основних
методів дослідження в антропології, що базується на вимірах частин
людського тіла.
АНТРОПОМОРФНИЙ (від антропо... і ...морфниії) — людинопо-
дібний.
АНТРОПОСОФІЯ (від антропо... і ...софія) — релігійно-містичне
вчення, що ставить на місце Бога обожнену людину; різновид тео-
софії.
АНТРОПОСФЕРА (від антропо... і сфера) — частина біосфери, яку
становить сукупність усіх людей земної кулі.
АНТРОПОФАГ (від антропо... і ...фаг) — людожер.
АНТРОПОФОБІЯ (від антропо... і ...фобія) — хворобливий психіч-
ний стан, що характеризується страхом перед людьми.
АНТРОПОЦЕНТРИЗМ (від антропо... і центр) — релігійно-ідеа-
лістичний погляд, за яким людина є центром і найвищою метою
Всесвіту.
АНТУРАЖ (франц. entourage, від entourer — оточувати) — оточен-
ня, середовище, навколишня обстановка.
АНУЇТАНТ (від ануїтет) — фізична особа, якій виплачують довічну
щорічну ренту (пенсію), рантьє.
АНУЇТЕТ (франц. annuite — щорічний платіж, від лат. annus — рік) —
1) Періодичні виплати рівного обсягу, які проводяться через певні
проміжки часу в рахунок погашення кредиту. 2) Пенсія, що сплачу-
ється ануїтантам.
АНУЛЮВАННЯ (від лат. annullo — знищую) — скасування, оголо-
шення недійсним якого-небудь акта, договору або права.
АНУРІЯ (від ан... і ...урія) — припинення утворення сечі в нирках
або припинення надходження її до сечового міхура.
АНФАС (франц. en face, букв. — в обличчя) — обличчям до того,
хто дивиться.
АНФІЛАДА (франц. enfilade, від file — ряд) — ряд суміжних кімнат,
двері або відкриті арки яких розташовані на одній лінії.
46
АПАТІЯ
АНЧОУС (нім. Anschovis, з франц. anchois, від ісп. anchoa) — рід
риб родини оселедцевих. Поширені в морях уздовж узбережжя Єв-
ропи від Північного до Середземного моря. Об'єкт промислу. Інша
назва — хамса.
АНШЛАГ (нім. Anschlag) — стан, коли в мистецькому закладі всі
квитки на дану виставу, концерт тощо продані; оголошення про це
розміщене біля каси.
АНШЛЮС (нім. AnschluB, букв. — приєднання) — політика загар-
бання Австрії Німеччиною; проводилась після Першої світової вій-
ни, особливо після встановлення у Німеччині в 1933 р. фашистської
диктатури.
АОРИСТ (грец. абркттое, букв. — неозначений) — дієслівна форма
давніх індоєвропейських мов, що виражала минулу дію без вказівки
на її тривалість.
АОРТА (грец. &ортл, від аєірш — підіймаю, подаю) — головна арте-
рія, що виходить із серця.
АПАНАЖ (франц. apanage — наділ) — земельне володіння, яке на-
давали у Франції (до 1832 р.) та деяких інших європейських монар-
хіях некоронованим членам королівської сім'ї.
АПАРАТ (від лат. apparatus — устаткування) — 1) Прилад, пристрій
(напр. телефонний а.). 2) Сукупність органів, що виконують певну
життєву функцію організму (напр. дихальний а.). 3) Сукупність уста-
нов, що обслуговують певну галузь управління, господарства (напр.
державний а.). 4) Сукупність працівників установи (організації), її
штат. 5) Примітки та інші допоміжні матеріали до наукової праці,
збірки творів (а. книги). 6) Метод, спосіб дослідження (математич-
ний а.).
АПАРТАМЕНТИ (від франц. appartement — квартира) — велике,
розкішне, приміщення, помешкання.
АПАРТЕЇД (мовою африкаанс apartheid — роздільне проживання) —
форма расової сегрегації і дискримінації певних національних і расо-
вих груп населення, яка полягає в обмеженні політичних, соціаль-
но-економічних і громадянських прав, територіальній ізоляції тощо.
АПАСІОНАТО (італ. appassionato, букв. — пристрасний) — при-
страсний, натхненний характер виконання музичного твору або йо-
го частини.
АПАТИТ (від грец. атгатр — помилкова думка) — мінерал фосфат
кальцію, переважно блакитного, зеленого або фіолетового кольору.
Сировина для виготовлення фосфатних добрив, а також фосфору та
його сполук.
АПАТІЯ (від грец. атгадєіа — нечутливість) — 1) Одне з основних
понять етики стоїцизму, що передбачає повне звільнення душі від
пристрастей. 2) Хворобливий стан, який характеризується байду-
жим ставленням до навколишнього, зникненням зовнішніх проявів
емоційних реакцій. 3) Переносно — цілковита байдужість.
47
АПАТРИДИ
АПАТРИДИ [від грец. йітатрк; (йпгйтрібоф — який не має вітчизни] —
особи, шо не мають громадянства жодної держави. Інша назва —
аполіди.
АПАШ (франц. apache) — 1) У Франції декласований елемент — ху-
ліган, бандит. 2) Чоловіча сорочка з відкритим коміром. 3) Назва
форми такого коміра.
АПЕКС (від лат. apex — верхівка) — точка небесної сфери, в напрямі
до якої рухається Сонячна система. Міститься в сузір'ї Геркулеса.
АПЕЛЯЦІЯ (від лат. appellatio — звернення) — 1) Оскарження
якої-небудь постанови до вищої інстанції, шо має право перегляну-
ти справу. 2) Одна з форм оскарження судового рішення шляхом
звернення до суду вищого рангу. 3) Звернення за підтримкою до
якої-небудь авторитетної інстанції (організації, окремих осіб), до
громадської думки.
АПЕЛЬ (від франц. арреї — виклик, заклик) — 1) військ, заст. Кава-
лерійський сигнал до збору. 2) У фехтуванні — удар правою витяг-
нутою ногою по землі, що означає початок атаки.
АПЕНДИКС (від лат. appendix — придаток) — 1) Червоподібний
відросток сліпої кишки. 2) Рукавоподібний паросток, яким кінча-
ється знизу дирижабль або аеростат.
АПЕНДИЦИТ [від лат. appendix (appendicis) — придаток] — запа-
лення апендикса.
АПЕРИТИВ (франц. aperitif) — неміцний горілчаний напій, що по-
дається перед частуванням для збудження апетиту.
АПЕРКОТ (англ. upper-cut, від upper — верхній, найвищий і cut —
удар) — у боксі удар знизу в тулуб чи підборіддя.
АПЕРТУРА (від лат. apertura — отвір) — 1) Отвір оптичної системи,
визначуваний розмірами лінз або діафрагм. 2) Кутова а. — кут
між крайніми променями пучка світла чи радіоактивного проміння,
що входить у прилад. 3) Числова а. — добуток показника залом-
лення середовища на синус половини апертурного кута.
АПІЛАК (від лат. apis — бджола і lac — молоко) — біогенний лікар-
ський препарат, який являє собою висушене маточне молоко
бджіл. Застосовують при гіпотрофії і відсутності апетиту у малень-
ких дітей.
АПІС (грец. 'Amq, з єгип. Хапі) — у Стародавньому Єгипті священ-
ний бик, якого шанували як земне втілення бога Пта.
АПЛІКАТУРА (італ. applicatura, від лат. арріісо — прикладаю) — по-
рядок чергування й спосіб розташування пальців під час гри на му-
зичних інструментах.
АПЛІКАЦІЯ (від лат. applicatio — прикладання) — 1) Орнамент або
художнє зображення, виконані накладанням (нашиванням) на па-
пір (тканину) різноколірних шматочків паперу чи матерії. 2) Фізіо-
терапевтична процедура, яка полягає в накладанні на запалене місце
лікувальних грязей, парафіну тощо.
48
АПОЛОГЕТ
АПЛІКЕ (франц. applique, від лат. applicatus — прикладений) —
1) Накладне срібло. 2) Металеві вироби, вкриті тонким шаром
срібла.
АПЛОДИСМЕНТИ (франц. applaudissements) — оплески на знак
схвалення або привітання.
АГОІбМБ (франц. aplomb, букв. — рівновага, вертикаль) — 1) Над-
мірна, підкреслена у поведінці, мові самовпевненість. 2) У тан-
цях _ стійкість, додержання вертикальної лінії (від голови до
ніг).
АПНбЕ (від грец. airvooq — бездиханний) — тимчасова затримка
дихальних рухів, зумовлена збідненням крові на вуглекислий газ.
АПО... (грец. йтго...) — префікс, що означає віддалення, відокрем-
лення, завершення, заперечення, припинення, перетворення,
напр. апогей.
АПОГЕЙ (від апо... і ...гей) — 1) Найвідцаленіша від Землі точка ор-
біти Місяця або штучного супутника Землі. 2) Переносно — найви-
щий ступінь розвитку, найбільше піднесення, розквіт.
АПОДЕЙКТИКА (від грец. атгобеїипибі; — переконливий) — понят-
тя давньогрецької філософії для визначення абсолютно вірогідного
знання.
АПОДИКТЙЧНІСТЬ (від грец. ІітгобЕІкгшбд — переконливий) —
абсолютна вірогідність.
АПОКАЛІПСИС (від грец. йтгоиаХифк; — розкриття, одкровення) —
частина Біблії, одна з книг "Нового заповіту" (68—69 pp. н. е.), що
містить пророцтва про "кінець світу".
АПОКОПА (від грец. імокотщ — відсікання) — І) Відпадання од-
ного або кількох звуків у кінці слова (напр., "мо" замість "може").
2) Утворення нових слів шляхом скорочення.
АПОКРИФИ (від грец. снгбирофоі; — таємничий, захований) — 1) Ре-
лігійні твори, які не визнавалися церквою канонічними й заборо-
нялися. 2) Твори сумнівної історичної вірогідності, часом писані як
свідома містифікація. 3) Твори невідомого походження, безпідстав-
но приписувані якомусь авторові.
АПОКРИФІЧНИЙ (від апокрифи) — 1) Який містить апокрифи.
2) Фальшивий, несправжній, невірогідний, малоймовірний.
АПОЛІТИЗМ (від а... і грец. тгоХт0ц6<; — участь у державних чи
громадських справах) — байдуже (часто удавано) ставлення до по-
літики, ухиляння від участі в політичному житті.
АПОЛЛОН (лат. Apollo, з грец. 'АтгоХХшу) — 1) У давньогрецькій і
давньоримській міфології бог Сонця, мудрості, покровитель мис-
тецтв. Див. також Феб. 2) Переносно — чоловік, юнак гарної стату-
ри, красень. 3) астр. Одна з малих планет Сонячної системи. 4) Ден-
ний великий метелик родини парусникових.
АПОЛОГЕТ (грец. атгоХоуртпІ;, від ЛтгоХоуєоцаІ — захищаю) — захис-
ник тих чи інших учень, теорій, течій.
49
АПОПЛЕКСІЯ
АПОПЛЕКСІЯ (грец. атпжЛп&ог, від аІготгАпттш — вражаю, приголо-
мшую) — тяжкий хворобливий стан, що настає внаслідок кровови-
лив); в головний мозок.
АПОРТ (франц. apporte, від apporter — приносити) — команда,
якою спонукають собаку щось принести.
АПОСТИЛЬ (англ. apostil) — спеціальний штамп апостиляції, який
засвідчує дійсність підписів, статусу осіб, печаток. А. не потребує
легалізації.
АПОСТИЛЯЩЯ (від англ. apostillation) — найвищий ступінь за-
свідчення документів, який визнається у всіх країнах, що підписали
Гаагську конвенцію (1961 p.).
АПОСТРОФ (грец. шгбсттросрсх;, букв. — відвернений, звернений на
бік) — знак у вигляді коми, який ставиться вгорі після приголосно-
го перед йотованим для позначення твердої вимови приголосного
(напр.: бур'ян, в'юн, к'ят, м'яч); після префіксів та. першої частини
складних слів, що закінчуються на твердий приголосний (напр.:
від'їзд, об'єм, роз'юшити; дит'ясла, ін'єкція, кон'юнктура, пів'яблу-
ка); замість пропущеної голосної (напр., Жанна д'Арк замість де
Арк). г
АПОФЕМА (від грец. атготі9пд' — відкладаю вбік) — 1) Перпендику-
ляр, опущений з центра будь-якого правильного багатокутника на
будь-яку з його сторін. 2) Висота будь-якої бічної грані правильної
повної або зрізаної піраміди.
АПОФЕОЗ (від грец. ажодєшспс, — обожнювання) — 1) Прославлян-
ня, звеличення особи, події, явища. 2) Заключна урочиста масова
сцена вистави чи святкової концертної програми. 3) Урочисте завер-
шення події.
АПОФІЗ (від грец. согбфисти; — наріст, відросток) — 1) анат. Кінце-
ва частина трубчастих кісток; відросток, виступ кістки. 2) бот. Ви-
ріст при основі коробочки деяких мохів; ромбічна площинка над
потовщеним кінцем сім'яної луски соснової шишки. 3) геол. Жило-
подібне відгалуження магматичного тіла в сусідні гірські породи.
АППЕРЦЕПЦІЯ (від лат. ad — до і perceptio — сприймаю) — влас-
тивість психіки людини, що полягає у залежності сприймання пред-
метів та явищ навколишнього середовища від попереднього до-
свіду.
АПРАКСІЯ (від грец. атгра&а — бездіяльність) — порушення здат-
ності виконувати доцільні звичні дії і рухи, яке виникає внаслідок
ураження певних ділянок кори головного мозку.
АПРЕТУРА (нім. Appretur, від франц. appreter — обробляти) —
1) Сукупність операцій над тканинами (пряжею) для надання їм по-
трібних властивостей. 2) Розчин для обробки шкіряних виробів.
АПРІОРІ (лат. a priori, букв. — з попереднього) — 1) Незалежно від
досвіду. Знання а. — сума знань, нібито наявних у свідомості
незалежно від досвіду. 2) Переносно — без перевірки, наперед.
50
АРАУКАРІЯ
АПРІОРНИЙ (від апріорі) — який не грунтується на досвіді, пере-
дує йому.
АПРОБАЛЬНИЙ (від лат. approbatio — схвалення) — який отримав
підтримку або санкцію авторитета (2).
АПРОБУВАННЯ, АПРОБАЦІЯ (від лат. approbatio — схвалення,
визнання) — 1) Затвердження, схвалення. 2) Метод оцінки посівів,
породності худоби тощо на основі обстеження.
АПРОКСИМАЦІЯ (від лат. approximatio — зближення) — наближе-
не вираження одних математичних об'єктів іншими, напр., кривих
ліній — ламаними, ірраціональних чисел — раціональними.
АПРОПРІАЦІЯ (від лат. appropriatio — привласнення) — привлас-
нення, заволодіння; пристосування чого-небудь.
АПРОШІ (від франц. approche — підступ) — 1) військ, заст. Змієпо-
дібні й зиґзаґоподібні земляні рови, що їх прокладали для безпеч-
ного несподіваного наближення до стін фортеці перед її штурмом.