2) Мед. Штучний канал, по якому спрямовують потік крові в обхід

ураженої ділянки судини.

ШУРФ (нім. Schurf) — вертикальна або похила гірнича виробка

(звичайно невеликої глибини й малого перерізу), прокладена з по-

верхні землі в гірських породах.

ШХЕРИ (від швед, skar — скеля) — скелясті острови поблизу неви-

соких розчленованих узбереж у місцях давнього зледеніння.

ШХУНА (англ. schooner) — судно, що має кілька щогл з косими віт-

рилами.

Ю

ЮАНЬ — грошова одиниця Китаю.

ЮВЕЛІРНИЙ (від гол. juwelier — ювелір) — 1) Пов'язаний з худож-

німи виробами, предметами розкоші, прикрасами з дорогоцінних

металів і каменів. 2) Переносно — продуманий до найдрібніших де-

талей; старанно^ тонко оброблений, виконаний.

ЮВЕНАЛЬНИЙ (від лат. juvenalis — юний, юнацький) — статево

незрілий.

ЮЛІАНСЬКИЙ КАЛЕНДАР див. Календар.

660

ют

ЮНГА (нім. Junge, букв. — юнак) — підліток, який виконує на ко-

раблі обов'язки матроса і навчається морської справи.

ЮНІбР (від лат. junior — молодий, юний) — спортсмен віком

18—20 років, учасник змагань у своїй віковій групі.

ЮНКЕР (від нім. Junker — молодий дворянин) — 1) У колишній

Пруссії, пізніше в Німеччині великий землевласник-дворянин. 2) У

російській армії до середини 19 ст. унтер-офіцер з дворян. Пізніше

Ю. називали вихованців військових училищ для підготовки офіце-

рів, що існували в 1864—1917 pp.

ЮНОНА [лат. Juno (Junonis)] — 1) У давньоримській міфології бо-

гиня неба, покровителька шлюбу, охоронниця жінок, дружина

Юпітера. У греків — Гера. 2) Одна з найбільших малих планет.

ЮПІТЕР (лат. Juppiter) — 1) У давньоримській міфології головний

бог, бог неба, світла, грому й дощу. У давньогрецькій міфології —

Зевс. 2) Найбільша планета Сонячної системи, п'ята за віддаленням

від Сонця. 3) Електричний дуговий освітлювач.

ЮРА, ЮРСЬКИЙ ПЕРІОД — другий період мезозойської ери геоло-

гічної історії Землі (див. Мезозой). Розпочався 195 млн років тому,

тривав 58 млн років. Відклади цього періоду становлять юрську сис-

тему. Від назви гір Юра в Західній Європі.

ЮРИДИЧНИЙ (від лат. juridicus — судовий) — правовий, який

стосується правознавства; ю-на особа — організація, підпри-

ємство, установа, що мають відокремлене майно, можуть від сво-

го імені набувати майнових прав та виконувати обов'язки, бути

позивачем і відповідачем у суді, арбітражі (2) або в третейському

суді.

ЮРИСДИКЦІЯ [лат. jurisdictio, від jus (juris) — право і dico — про-

голошую] — повноваження давати правову оцінку фактам, розв'я-

зувати правові питання.

ЮРИСКОНСУЛЬТ (від лат. jurisconsultus — правознавець) —

постійний консультант з правових питань в установах, організаціях,

на підприємствах.

ЮРИСПРУДЕНЦІЯ (лат. jurisprudentia — знання права) — сукуп-

ність правових наук, правознавство. Вживається також для позна-

чення теоретичної діяльності в галузі права й практики застосуван-

ня права.

ЮРТА (тюрк, юрт) — переносне житло кочових і напівосілих наро-

дів Центральної та Середньої Азії.

ЮСТИРУВАТИ (від лат. Justus — правильний) — точно підганяти,

регулювати, вивіряти (прилад, механізм тощо).

ЮСТИЦІЯ (лат. justitia, букв. — справедливість) — сукупність судо-

вих установ, діяльність суду щодо здійснення правосуддя, а також

судове відомство.

ЮТ (гол. hut) — кормова частина палуби корабля.

661

ЯГДТАШ

Я

ЯГДТАШ (нім. Jagdtasche, від Jagd — полювання і Tasche — торба) —

мисливська сумка.

ЯГУАР (з мови тупі-гуарані) — хижий ссавець родини котячих з ко-

роткою плямистою жовтуватою шерстю. Поширений у південній та

південно-західній частинах Північної Америки.

ЯК (тибетське) — ссавець родини бичачих. У дикому стані живе в

Тибеті. Розводять у високогірних районах Центральної Азії як в'ю-

чну й верхову тварину, пристосовану до гірських умов.

ЯКОБШЦІ — 1) Революційні демократи, члени паризького по-

літичного клубу часів Французької буржуазної революції кінця 18 ст.

Від назви приміщення в монастирі святого Якова в Парижі, де вони

збиралися. 2) Переносно — революціонери.

ЯЛ (гол. jol, англ. yawe) — коротка й широка шлюпка з 2—8 веслами.

ЯЛИК (від ял) — невелика шлюпка з однією або двома парами весел.

ЯМА (від санскр.) — в давньоіндійській міфології володар підземно-

го світу, царства мертвих.

ЯМБ (грец. їацрод) — 1) Віршовий розмір; двоскладова стопа з на-

голосом на другому складі. 2) У давньогрецькій поезії поетичний

твір, за характером близький до сатири.

ЙНТРА (від санскр. — амулет, магічний малюнок) — магічна діагра-

ма, що використовується у практиці медитації в індуїзмі та буддизмі.

ЙНУС (лат. Janus) — 1) У давньоримській міфології бот часу, почат-

ку й кінця будь-чого. Зображували з двома обличчями — старим і

молодим, оберненими в різні боки. 2) Переносно — дворушник,

підступна людина.

ЯРАНГА (чукотське) — переносне житло кочових чукчів і коряків, а

також деяких груп евенків та юкагирів.

ЯРД (англ. yard, букв. — палиця, стрижень) — англійська міра дов-

жини (91,44 см).

ЯСбН (грец. 'laacov) — у давньогрецькій міфології герой, який очо-

лював _похід аргонавтів у царство Бета (в Колхіду) по золоте руно.

ЯТАГАН (тур. jatagan) — холодна зброя, що нагадує шаблю чи кин-

джал, з увігнутим лезом.

ЯХТА (гол. jacht) — вітрильне, моторне або вітрильно-моторне

спортивне чи туристичне судно.

ЯХТ-КЛУБ (англ. yacht-club) — громадська спортивна організація,

яка об'єднує осіб, що займаються водним (головним чином вітри-

льним) спортом, а також водна станція такої організації.

ЯХТСМЕН (англ. yachtsman, від yacht — яхта і man — людина) —

спортсмен, що займається вітрильним спортом, головним чином на

яхтах.

ЙШМА (араб, яшм) — осадова гірська порода червоного, сірого, зе-

леного, білого й чорного кольору; складається переважно із зце-

ментованих зерен кварцу й халцедону. Виробне каміння.

662

Словник іншомовних слів / Уклад.: С. М. Моро-

С48 зов, Л. М. Шкарапута. — К.: Наук, думка, 2000. —

680 с. — (Словники України).

ISBN 966-00-0439-7

Словник містить близько 10 000 слів, запозичених українсь-

кою мовою з інших мов головним чином у 18—20 ст., а також

утворених з іншомовних елементів, переважно з давньогрецької

та латинської мов. До словника включено загальновживану лек-

сику, розповсюджені спеціальні терміни, а також термінологічні

словосполучення, що вживаються у різних галузях знань, акту-

альну інтернаціональну лексику, яка поповнила українську мову

у 80—90-х роках 20 ст. У словнику подано довідку про походжен-

ня наведених одиниць, написання слів та їх наголошення уз-

годжено з новим українським правописом. Тлумачення багатьох

слів переглянуто відповідно до сучасного їх розуміння.

Розрахований на широке коло читачів.

4602030000-018

2000

ББК81.2УКР-4

СЛОВНИКИ УКРАЇНИ

Наукове видання

СЛОВНИК

Іншомовних

СЛІВ

Укладачі

МОРОЗОВ Сергій Маратович

ШКАРАПУТА Людмила Марківна

Оформлення художника Б. О. ВОЛОБУЄВА

Художній редактор І. П. САВИЦЬКА

Технічний редактор С. Г. МАКСИМОВА

Коректори Л. Г. БУЗІАШВІЛІ, Л. М. КОЗЛЕНКО

Оператори Н. С. БОРИСОВА, В. Ф. КАМЕНЬКОВИЧ,

М. А. КРАВЧЕНКО, О. І. ФУЖЕНКО

Комп'ютерна верстка Л. М. КАТКОВОЇ

Здано до набору 30.04.99. Підп. до друку 20.07.2000.

Формат 84x108/32. Папір офс. № 1. Гарн. Тип Тайме. Друк офс.

Ум. друк. арк. 35,7. Ум. фарбо-відб. 36,12. Обл.-вид. арк. 49,4.

Тираж 10 000 прим. Зам. 0-253.

Видавництво "Наукова думка"

Р. с. № 05417561 від 16.03.95

01601 Київ 1, вул. Терещенківська, З

Головне підприємство РВО"Поліграфкнига"

03057 Київ 57, вул. Довженка, З