1) Точне відтворення будь-якого графічного оригіналу (креслення,

рукопису, малюнка і т. ін.) фотографічним способом, печаткою то-

що. 2) А/І/'ше-печатка для відтворення власноручного підпису.

ФАКТ (від лат. factum — зроблене) — 1) Дійсна подія, явище. 2) Ре-

альність, дійсність.

ФАКТИЧНИЙ (від факт) — дійсний, справжній, який насправді

існує, наявний.

ФАКТОР (лат. factor — той, хто робить, від facio — роблю) — 1) Умо-

ва, рушійна сила, причина будь-якого процесу. Інша назва — ч й н-

н й к. 2) заст. Посередник, дрібний комісіонер.

ФАКТОРИНГ (англ. factoring, від лат. factor — той, хто робить) —

вид фінансових послуг, коли фактор-компанія здобуває у клієнтів

право на стягнення боргів і частково сплачує клієнтам вимоги до їх-

ніх боржників перед настанням терміну їх виплати боржниками;

601

ФАКТОРІАЛ

решта боргу, за відрахуванням процентів фактор-компанії, поверта-

ється клієнтам після повного погашення боргу боржниками.

ФАКТОРІАЛ (англ. factorial, від factor — співмножник) — добуток

натуральних чисел від одиниці до заданого натурального числа.

ФАКТОРІЯ (англ. factory, від лат. factor — той, хто робить) — 1) Від-

далена філія (переважно закордонна) торговельної контори; коли-

шні поселення європейських або північноамериканських купців у

колоніальних країнах. 2) У віддалених районах промислів — торго-

вельно-постачальний і заготівельний пункт.

ФАКТОР-КОМПАНІЯ (англ. factor-company) — фірма, яка спеціа-

лізується на операціях факторингу.

ФАКТОТУМ (від лат. fac totum — робити все) — довірена особа, яка

безвідмовно виконує будь-які доручення, завдання.

ФАКТУРА (від лат. factura — оброблення, побудова) — 1) Особли-

вості побудови та оздоблення поверхні будь-якого предмета. 2) У

живопису — характер поверхні мистецького твору, її обробки; один

із засобів художньої виразності. 3) Сукупність засобів музичного

викладу (мелодія, акорди, орнаментика та ін.). 4) Рахунок на прода-

ний товар із зазначенням його кількості й вартості.

ФАКУЛЬТАТИВ (франц. facultatif — необов'язковий, від лат. facul-

tas — можливість) — у розмовній мові понадпрограмний, необо-

в'язковий для відвідування навчальний курс.

ФАКУЛЬТЕТ [нім. Facultat, від лат. facultas (facultatis) — спромож-

ність, здатність] — підрозділ (частина, відділ) вищого навчального

закладу, де викладають певні предмети, готують фахівців відповід-

ного профілю.

ФАЛ (гол. val, від vallen — падати) — 1) Трос, канат для піднімання

на кораблі вітрил, прапорів, сигналів тощо. 2) Тонкий канат для

розкриття парашута без участі парашутиста. 3) Трос-шланг, яким

користується космонавт при виході у відкритий космос. 4) Трос,

який кріпиться до катера і за який тримається спортсмен на водних

лижах.

ФАЛАНГА [грец. сраХссуі; (фаХаууос), букв. — стовбур] — 1) У Старо-

давній Греції та Македонії шикування для бою щільно зімкнутих

шеренг важкоозброєної піхоти. 2) Переносно — ряд, шеренга. 3) У

системі утопічного соціалізму Ш. Фур'є (1772—1857) трудова грома-

да, колективне господарство. 4) До 1958 р. назва іспанської фаши-

стської партії. 5) Кожна з трьох трубчастих кісток, що утворюють

скелет пальців хребетних тварин і людини. 6) Отруйна павукопо-

дібна тварина. Інша назва — сольпуг.

ФАЛАНСТЕР (франц. phalanstere, від грец. срйХауі; — військовий та-

бір) — палац для фаланги (3) в утопічних планах французького со-

ціал-утопіста Ш. Фур'є (1772-1857).

ФАЛЕРЙСТИКА (від грец. cpaXccpov — металеві прикраси) — колек-

ціонування значків.

602

ФАНАТИК

ФАЛІЧНИЙ КУЛЬТ (від грец. фаАХос — чоловічий статевий орган і

культ) — обожнювання чоловічого статевого органа як символу жит-

тєвої сили, яке зустрічається у релігіях та звичаях багатьох народів.

ФАЛЬКОНЕТ (італ. falconetto) — старовинна невелика чавунна гар-

мата, що стріляла свинцевими снарядами.

ФАЛЬСИФІКАТ (від лат. falsificatum — підроблене) — підробка,

підроблений продукт.

ФАЛЬСИФІКАЦІЯ (лат. falsificatio — підробка) — 1) Умисне ви-

кривлення або неправильне тлумачення тих чи інших явищ, подій,

фактів. 2) Вчинена з корисливих мотивів підробка чогось, зміна

вигляду або властивостей предмета і надання йому такого зовніш-

нього вигляду, який не відповідає його справжній суті. 3) Підробле-

на річ, яку видають за справжню. Інша назва — фальсифікат.

ФАЛЬСТАРТ (англ. false start — неправильний старт) — неправи-

льно взятий старт, коли хтось з учасників змагань почав рух до сиг-

налу.

ФАЛЬЦ (нім. Falz, від falzen — згинати) — 1) Згин кромок метале-

вих листів, підданих фальцюванню (1). 2) Згин аркушів паперу при

фальцюванні й оправлянні їх. 3) Прямокутна канавка (паз) уздовж

краю скріплюваних дошок, щитів тощо.

ФАЛЬЦЕТ (італ. falsetto, від falso — неправильний, помилковий) —

один з високих регістрів співацького голосу, переважно чоловічого.

Інша назва — фістула.

ФАЛЬЦЮВАННЯ (від нім. falzen — згинати) — 1) З'єднання мета-

левих листів відгинанням і спільним обтискуванням їхніх кромок.

2) Згинання друкованих аркушів у такій послідовності, щоб сторін-

ки їх були розміщені відповідно до нумерації.

ФАЛЬШ (польс. falsz, від лат. falsus — неправдивий, хибний, поми-

лковий) — 1) Обман, підробка. 2) Неприродність, ненатуральність.

3) Нещирість, лукавство. 4) Невірно взята (виконана) нота музич-

ного твору.

ФАМІЛІЯ (лат. familia — сім'я) — 1) У Стародавньому Римі сімейна

господарсько-юридмчно одиниця, до складу якої входили також ра-

би та клієнти. 1\заст. Рід, родина, сім'я.

ФАМІЛЬЯРНИЙ (від лат. familiaris — сімейний, близький) — безце-

ремонний, надто вільний, розв'язний у поводженні, панібратський.

ФАНАБЕРІЯ (польс. fanaberia) — 1) Пиха, чванливість, зарозумі-

лість. 2) Безглузда поведінка, дивацтво, примха.

ФАНАТИЗМ (франц. fanatisme, від лат. fanaticus — несамовитий,

шалений) — 1) Пристрасна відданість своїй релігії, вірі. 2) Перенос-

но — захоплення якимись ідеями, відданість якимсь поглядам, за-

няттям.

ФАНАТИК (від лат. fanaticus — несамовитий, шалений) — 1) Люди-

на, пристрасно віддана своїй релігії, вірі. 2) Переносно — особа,

пристрасно захоплена якою-небудь ідеєю, віддана якимсь поглядам,

заняттям.

603

ФАНДАНГО

ФАНДАНГО (ісп. fandango) — іспанський народний танець з кас-

таньєтами під акомпанемент гітари і співу.

ФАНЕРОЗОЙ (від грец. cpavepog — явний і ...зой) — найновіший еон

геологічної історії Землі, охоплює три ери: палеозой, мезозой та кай-

нозой.

ФАНТ (польс. fant, від нім. Pfand — застава) — гра, в якій жартівли-

ве завдання власникові заставленого предмета визначається жере-

бом, а також сам цей предмет.

ФАНТАЗЕР — 1) Людина, що живе мріями, мрійник. 2) Особа, яка

видає свої фантазії за дійсність.

ФАНТАЗІЯ (лат. phantasia, від грец. cpavrccaicc — уява) — 1) Уява; ство-

рення нових образів на основі колишніх сприйнять, компонент твор-

чої діяльності. 2) Мрія, продукт уяви. 3) Вигадка. 4) Дивний вчинок,

примха, химера. 5) У музиці — п'єса у вільній формі, імпровізація.

ФАНТАЗМ (від фантазія) — витвір уяви, який приводить до здійс-

нення несвідомих бажань.

ФАНТАСМАГОРІЯ (від грец. cpavraana — привид і бсуорєІЗш — гово-

рю) — 1) Зображення фантастичних картин і фігур, одержані за до-

помогою різних оптичних пристроїв. 2) Фантастичне уявлення про

щось; маячні видіння; щось нереальне.

ФАНТАСТИКА (від грец. сраутссстил — здатність уявляти) — 1) Об-

рази, уявлення, створені думкою людини, її домислом. 2) Літерату-

рний жанр, твори, в яких описуються події або явища нереальні, не

існуючі в дійсності. 3) Щось нереальне, нездійсненне.

ФАНТОМ (франц. fantome, від грец. фа\тсс0ца — привид, примара) —