2) Переносно — нещастя, страшна подія; тяжке переживання, без-

вихідь, що може призвести до загибелі.

ТРАГІЗМ (від грец. трауіибс; — трагічний) — 1) Безвихідь, трагічне

становище. 2) Трагічна основа художнього твору.

ТРАГІКОМЕДІЯ — 1) Драматичний твір, де поєднано риси трагедії

і комедії. 2) Переносно — історія, подія, становище, в яких до сум-

ного приєднується смішне.

ТРАДЕСКАНЦІЯ — рід багаторічних трав'янистих рослин родини

камелінових. Поширені в субтропічних і тропічних областях Аме-

рики. В Україні культивують як кімнатну рослину. Від прізвища ан-

глійського ботаніка 17 ст. Дж. Традесканта.

ТРАДИЦІЯ (лат. traditio — передача) — 1) Форма передачі соціаль-

ного досвіду; ідеї, звичаї, норми, що передаються з покоління в по-

коління. 2) Звичайна норма, манера чого-небудь. 3) Усний переказ,

що передається від покоління до покоління.

ТРАЄКТОРІЯ (лат. trajectorius — який стосується переміщення, від

trajicio — перекидаю, переміщую) — неперервна лінія, яку описує

матеріальна точка (чи тіло) під час руху.

ТРАЙЛЕР див. Трейлер.

ТРАКАЦІЯ (англ. tracation) — маркетинговий захід, який полягає у

Попередній пропозиції щодо продажу або купівлі товарів з метою

з'ясування можливості проведення намічених торговельних опера-

цій, свого роду оферта. Інша назва — трактація.

581

ТРАКТ________________________________________________________

ТРАКТ (від лат. tractus — волочіння, низка, протяжність) — 1) Ве-

лика проїзна дорога, шлях. 2) Сукупність пристроїв, що утворюють

шлях слідування чого-небудь (напр. т. звукопередачі). 3) Шлях про-

ходження їжі в організмі (шлунково-кишковий т.).

ТРАКТАТ (від лат. tractatus — обговорення, розгляд) — 1) Наукова

праця, де докладно розглянуто якесь окреме питання чи проблему.

2) Міжнародний договір, угода.

ТРАКТАЦІЯ — те саме, що й тракація.

ТРАЛ (англ. trawl) — 1) Пристрої, що їх буксирує судно, для лову

риби, гідрографічних досліджень або для вилову мін. 2) Пристрій

для дослідження дна водойм, його фауни і флори.

ТРАЛЬЩИК (від трал) — 1) Військове судно, призначене для від-

шукування та знищення мін. 2) Те саме, що й траулер.

ТРАМВАЙ (англ. tramway, від tram — візок, вагон і way — шлях) —

1) Вид міського наземного рейкового електротранспорту. 2) Вагон

чи поїзд з кількох вагонів цього виду транспорту.

ТРАМОНТАНА (італ. tramontana, від tra — через і montana — го-

ра) — холодний вітер північного й північно-східного напряму в Іта-

лії та на Півночі Іспанії.

ТРАМПЛІН (франц. tremplin, з італ. trampoline, від trampolo — хо-

дуля) — 1) Пристрій, споруда для підсилення польоту людини при

виконанні різних спортивних стрибків. 2) Вузька доріжка на морсь-

ких кораблях для запуску в політ літака за допомогою катапульти.

3) Переносно — опора, вихідний пункт для яких-небудь дій.

ТРАНЗИСТОР [англ. transistor, від tran(sfer) — переносити і

(re)sistor — опір] — 1) Триелектродний електроперетворювальний

напівпровідниковий прилад (тріод). 2) Радіоприймач, побудований

на цих приладах.

ТРАНЗИТ (від лат. transitus — проходження, перехід) — слідування

пасажирів, вантажів, а також перевізних засобів від місця відправ-

лення до пункту призначення через проміжні пункти.

ТРАНКВІЛІЗАТОР (від лат. tranquillo — заспокоюю) — лікарський

препарат, який знімає нервове збудження і діє заспокійливо.

ТРАНС (від франц. transe — страх) — 1) Форма психічного розладу,

що характеризується автоматичністю дій і вчинків у стані потьма-

рення свідомості. 2) Стан відчуженості, екстазу, ясновидіння тощо.

ТРАНС... (лат. trans...) — префікс, що означає: "крізь", "через",

"за", "по той бік", напр.: транслітерація, трансокеанський.

ТРАНСАКЦІЯ (від лат. transactio — звершення) — 1) Операція, уго-

да (політична, юридична), що супроводиться взаємними поступка-

ми. 2) Банківська операція, цільовий переказ коштів.

ТРАНСБОРДЕР (англ. transborder — переміщувач) — пристрій,

яким засоби рейкового транспорту переміщують з однієї колії на

іншу, паралельну їй.

ТРАНСГРЕСІЯ (лат. transgressio — перехід, пересування, від

transgredior — переходжу) — наступання моря на суходіл внаслідок

582

ТРАНСПЛАНТАЦІЯ

опускання земної кори або підняття рівня моря. Протилежне —рег-

ресія.

ТРАНСЕПТ (англ. transept, від лат. trans — за і septum — огорожа) —

архіт. поперечний неф або кілька нефів, що перетинають під пря-

мим кутом головні поздовжні нефи будівлі.

ТРАНСКОНТИНЕНТАЛЬНИЙ (від транс... і континентальний) —

який проходить через увесь континент, перетинає його (напр. т. на-

фтопровід).

ТРАНСКРИПЦІЯ (лат. transcriptio, від transcribe — переписую) —

1) Передача звуків якоїсь мови за допомогою графічних знаків.

2) Передача елементів однієї мови за допомогою літер іншої мови.

3) Перекладення музичного твору для іншого, ніж він написаний,

інструмента або голосу.

ТРАНСЛІТЕРАЦІЯ (від транс... і літера) — передача тексту, напи-

саного однією абеткою літерами іншої.

ТРАНСЛЯТОР (лат. translator, від transfero — переношу) — 1) Про-

міжний пристрій для підсилення, перетворення й передавання еле-

ктричних сигналів зв'язку, радіосигналів, телевізійних сигналів.

2) Програма цифрової обчислювальної машини, призначена для пе-

рекладу описів алгоритмів з однієї формальної мови на іншу.

ТРАНСЛЯЦІЯ (від лат. translatio — перенесення) — 1) Збільшення

дальності передавання та підсилення електричних сигналів за допо-

могою проміжного пристрою (підсилювача, транслятора тощо).

2) Передавання програм по радіо, телебаченню, проводовому з'язку.

3) В обчислювальній техніці — переклад програми з однієї мови

програмування на іншу. 4) фіз., матем. Перенесення фізичного або

математичного об'єкта на певну віддаль паралельно самому собі

вздовж прямої.

ТРАНСМІСІЯ (від лат. transmissio — перехід, передача) — 1) Меха-

нізм, за допомогою якого передають рух від двигуна до робочих ма-

шин. 2) Передавання хвороб головним чином через комах (мух, ко-

марів, москітів).

ТРАНСМІТЕР (англ. transmitter, від лат. transmitto — пересилаю) —

апарат для автоматичного передавання електричних сигналів, за-

писаних на перфорованій (див. Перфорація) стрічці, отвори на якій

розміщені відповідно до коду передаваного повідомлення.

ТРАНСПАРАНТ (франц. transparent, букв. — прозорий) — 1) Ар-

куш з чіткими чорними лініями, який підкладають під нелінова-

ний письмовий папір з тим, щоб лінії, просвічуючись, допомагали

рівно писати. 2) Тканина із зображенням або гаслом, натягнута на

раму.

ТРАНСПЛАНТАТ (від лат. transplantatus — пересаджений) — тка-

нини та органи рослинних і тваринних організмів, а також людини,

які використовують для пересаджування (трансплантації).

ТРАНСПЛАНТАЦІЯ (лат. transplantatio, від transplanto — переса-

джую) — пересаджування тканин та органів рослинних і тваринних

583

ТРАНСПОЗИЦІЯ

організмів, а також людини в межах одного й того самого організму

або від одного організму до іншого.

ТРАНСПОЗИЦІЯ, ТРАНСПОНУВАННЯ (від лат. transpono - пе-

реставляю) — 1) Переміщення, перестановка. 2) Перенесення всіх

звуків музичного твору на певний інтервал (вище або нижче), щоб

змінити тональність. 3) матем. Перестановка заданих елементів,

при якій міняються місцями тільки два елементи, напр., 586 пере-

ходить у 685 внаслідок транспозиції елементів 6 і 5.4) Перехід слів з

однієї частини мови в іншу; використання однієї мовної форми у

функції іншої.

ТРАНСПОРТ (від лат. transporto — переношу, переміщую) — 1) Га-

лузь народного господарства, що здійснює перевезення пасажирів і

вантажів. 2) Перевізні засоби. 3) Партія товарів, припасів, що до-

ставляється одночасно, в т. ч. військових вантажів. 4) Перенесення

сум з однієї сторінки бухгалтерської книги на іншу.

ТРАНСПОРТАБЕЛЬНИЙ (франц. transportable) - зручний для пе-

ревезення, придатний для транспортування; якого можна перево-

зити.

ТРАНСПОРТЕР (франц. transporteur, від лат. transporto ~ перено-

шу, переправляю) — 1) тех. Пристрій (конвеєр), яким переміщують

вантажі на невелику віддаль. 2) військ. Машина підвищеної прохід-

ності, якою перевозять вантажі, зброю і людей.

ТРАНСПОРТИР (від лат. transporto — переношу) — інструмент, за

допомогою якого будують і вимірюють кути на кресленнях.

ТРАНССЕКСУАЛ (від лат. trans — через і sexus — стать) — людина,

яка за допомогою хірургічної операції змінила свою стать.

ТРАНСУРАНИ (від транс... і уран) — штучно створювані радіоак-

тивні хімічні елементи, які в періодичній системі елементів ідуть за

ураном.

ТРАНСФЕР, ТРАНСФЕРТ (франц. transfer!, від лат. transfero — пе-

реношу, переміщую) — 1) Переказ іноземної валюти або передача

золота з однієї країни в іншу. 2) Передавання іменних цінних папе-

рів (акцій) однією особою у власність іншої відповідним написом

або заявою. 3) Обмін населенням між державами на підставі міжна-

родної угоди, автоматична зміна громадянства.

ТРАНСФЕРТНИЙ (від трансферт) ~ переказний.

ТРАНСФОРМАТОР (від лат. transformo — перетворюю, змінюю) —

1) Перетворювач чого-небудь з одного виду, стану в інший. 2) Т.

електричний — прилад, який збільшує або зменшує напругу

змінного електричного струму. Дія Т. грунтується на явищі електро-

магнітної індукції. 3) Актор, який виконує одну за іншою кілька ро-

лей, швидко змінюючи свій зовнішній вигляд. 4) Фокусник, що

створює ілюзію перетворення одних речей в інші.

ТРАНСФОРМАЦІЯ (лат. transformatio) — 1) Зміна, перетворення

виду, форми, істотних властивостей чого-небудь. 2) Зниження або

підвищення напруги змінного електричного трансформатора.

584

ТРАСАТ

3) Перетворення однієї синтаксичної конструкції в іншу. 4) Пере-

несення спадкової інформації від клітини одного генотипу у клітину

іншого. 5) Сценічний прийом, який полягає у швидкій зміні акто-

ром своєї зовнішності.

ТРАНСФОРМУВАТИ (від лат. transformo — перетворюю, змі-

нюю) — перетворювати, змінювати.

ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНИЙ (нім. transzendental, від лат. transcen-

dens — який виходить за межі) — 1) У схоластиці — який являє со-

бою найзагальніше поняття. 2) У філософії І. Канта — який зумов-

лює можливість пізнання; одвічно притаманний розуму; не набутий

з досвіду.

ТРАНСЦЕНДЕНТНИЙ [від лат. transcendens (transcendentis) —

який виходить за межі] — 1) У філософії І. Канта — який лежить по-

за межами свідомості і пізнання, непізнаванний. 2) Т - н і функ-

ції— аналітичні функції, що не є алгебричними. 3) Т - н і чис-

ла— числа, що не задовольняють жодне алгебричне рівняння з ці-

лими коефіцієнтами.

ТРАНШ (від франц. tranche — порція, частка, з trancher — різати,

відтинати) — 1) Серія, частка облігаційної позики, яка складається з

окремих випусків. 2) Частка кредиту, який надається Міжнародним

валютним фондом терміном на 5 років.

ТРАНШЕЯ (франц. tranchee, від trancher — різати) — 1) У військо-

вій справі — вузький, довгий і глибокий рів з двостороннім або од-

ностороннім бруствером для ведення вогню, захисту бійців від куль,

снарядів тощо. 2) У будівництві, гірничій справі — вузька довга ка-

нава для прокладання трубопроводу, кабелю та інших цілей.

ТРАП' (гол. trap) — стаціонарні або пересувні сходи, драбина з

твердого матеріалу чи мотузки для посадки в літак, на судна, а та-

кож у цирку, театрі, гімнастичних залах тощо.

ТРАП2 (англ. trap, букв. — пастка) — загальна назва вивержених

гірських порід основного складу (головним чином базальтів та діа-

базів), що залягають у вигляді покриву.

ТРАПЕЦІЯ (грец. тратгіСюу, букв. — столик) — 1) Чотирикутник,

дві сторони якого (основи т.) паралельні, а дві інші (бічні сто-

рони т.) — непаралельні. 2) Гімнастичний снаряд — горизонталь-

на перекладина, підвішена на двох тросах або мотузках.

ТРАСА (нім. Trasse, від лат. tractus — смуга) — 1) Лінія, що вказує

напрям руху або поздовжню вісь дороги, трубопроводу тощо.

2) Смута землі, над якою проходить лінія електропередачі, авіацій-

на лінія (маршрут регулярних польотів літаків). 3) Світний або дим-

ний слід, який залишає у повітрі трасуюча куля, артилерійський

снаряд, реактивний літак. 4) Широкий асфальтований шлях.

ТРАСАНТ (нім. Trassant, від італ. trassare — виписувати вексель) —

особа, що видає тратту, тобто переводить свій платіж на іншу особу.

ТРАСАТ (нім. Trassat) — особа, яка має сплатити за переказним век-

селем (траттою).

585

ТРАСІ

ТРАСТ (англ. trust — довіра, відповідальність) — 1) Довіра, виказу-

вана певній особі, групі осіб. 2) У розмовній мові — довірче товари-

ство.

ТРАСТ-СЕРТИФІКАТ (англ. trust certificate) — цінний папір, що

випускається для оплати нового обладнання, яке в свою чергу ви-

ступає як забезпечення цього папера.

ТРАСУВАННЯ (від італ. trassare — переказувати вексель) — спосіб

міжнародних розрахунків, за яким кредитор виписує тратту в іно-

земній валюті й продає її за валюту своєї країни.

ТРАТТА (італ. tratta) — переказний вексель (переважно в міжнарод-

них розрахунках).

ТРАУЛЕР (англ. trawler) — самохідне морське промислове судно

для механізованого лову риби глибоководним неводом — тралом.

Інша назва — тральщик.

ТРАУР (від нім. Trauer — туга, скорбота) — 1) Стан скорботи з

приводу смерті або якогось суспільного чи загальнонаціонального

лиха; виявляється в загальноприйнятих знаках, звичаях. Інша наз-

ва — ж а л о б а. 2) Відповідного кольору одяг, пов'язка тошо на

знак туги.

ТРАФАРЕТ (італ. traforetto, зменш, від traforo — свердлення, проко-

лювання) — 1) Платівка з картону, металу тощо, в якій прорізано

малюнки, літери чи цифри, за допомогою якої можна швидко ро-

бити відбитки на чомусь. 2) Переносно — зразок, вислів, що його

надто часто наслідують, повторюють.

ТРАФАРЕТНИЙ — 1) Пов'язаний з трафаретом (1). 2) Перенос-

но — шаблонний, заяложений.

ТРАХЕЇ [від грец. трахЕЇа(артІІріа) — дихальне горло] — 1) Органи

повітряного дихання у членистоногих тварин. 2) Провідні елементи

деревини у рослин. Інша назва — с у д й н й. 3) Див. Трахея.

ТРАХЕОТОМІЯ (від трахея і ...томія) — операція розтину трахеї з

наступним введенням у неї спеціальної трубки для відновлення ди-

хання.,

ТРАХЕЯ (грец. трахєїа) — частина дихальних шляхів наземних чле-

нистоногих, деяких земноводних, плазунів, птахів, ссавців і люди-

ни, через які повітря проходить до легень. Інша назва — дихаль-

не горло.

ТРАХОМА (від грец. трахйс; — шорсткий і ...ома) — хронічне ін-

фекційне захворювання очей, спричинюване фільтрівним віру-

сом.

ТРЕДЖЕН (англ. trudgen, від trudge — йти через силу) — один з ви-

дів плавання, вільним стилем, який за технікою нагадує кроль.

ТРЕД-ЮНІОНИ (англ. trade-unions, від trade — ремесло, фах і uni-

on — об'єднання, союз) — професійні спілки у Великій Британії та

деяких інших країнах.

ТРЕЙДЕР (від англ. trade — торгувати) — 1) Особа або організація,

яка має право укладати угоди на біржі. 2) Торговець.

586

ТРЕТИРУВАТИ

ТРЕЙДИНГ (від англ. trading — торгівля, комерція) — торговельна

операція, яка передбачає продаж та купівлю одних і тих же паперів з

метою отримання прибутку за рахунок різниці їхніх курсів.

ТРЕЙЛЕР, ТРАЙЛЕР (англ. trailer, від trail — тягти) — 1) Контейнер

на колесах, схожий на автопричіп. 2) Тягач з причіпними візками.

ТРЕК (англ. track, букв. — слід, стежка, шлях) — 1) Спортивна спо-

руда, призначена для проведення велосипедних та мотоциклетних

гонок. 2) Слід, який залишає заряджена частинка в речовині (напр.

у фотоемульсії).

ТРЕЛЬЯЖ (франц. treillage) — 1) Дзеркало, що складається з трьох

стулок. 2) Легка гратка для витких рослин.

ТРЕМА (франц. trema, від грец. rprfjia — отвір) — у писемності де-

яких європейських мов, напр. у французькій, дві крапки над літе-

рою на позначення голосного звука для роздільної вимови цього

звука з попереднім голосним.

ТРЕМОЛО (італ. tremolo, букв. — тремтячий) — швидке багатора-

зове повторення одного звука або чергування кількох звуків окремо

чи в акордах.

ТРЕМОР (від лат. tremor — тремтіння) — мимовільні ритмічні м'я-

зові скорочення, дрижання, шо спостерігаються при деяких функ-

ціональних і органічних захворюваннях нервової системи.

ТРЕНАЖ (від англ. train — виховувати, навчати) — тренування, а

також комплекс вправ для тренування в чому-небудь, з якогось виду

спорту.

ТРЕНАЖЕР (від англ. train — виховувати, навчати) — пристрій для

тренування, а також для вироблення робочих навиків льотчиків,

космонавтів, автоводіїв тощо.

ТРЕНД (англ. trend — напрям, тенденція) — тривала, довгочасна

тенденція зміни показників в економічному прогнозуванні.

ТРЕНІНГ (англ. training) — спеціальний тренувальний режим, тре-

нування; психологічний т. — методика впливу на особис-

тість з метою підвищення ефективності взаємодії людини із сус-

пільством.

ТРЕПАНАЦІЯ (франц. trepanation) — хірургічна операція розкриття

кісткової порожнини.

ТРЕПАНГ (малайське tripang) — промислова назва групи видів їс-

тівних морських безхребетних тварин голотурій.

ТРЕСТ (англ. trust, букв. — довіра) — 1) Одна з форм монополій, за

якої всі об'єднані підприємства втрачають свою комерційну, юри-

дичну й виробничу самостійність і підпорядковуються єдиному

управлінню. 2) Об'єднання підприємств, які випускають однорід-

ну продукцію, працюють в одній сфері виробництва або послуг то-

що.

ТРЕТИРУВАТИ (нім. traitieren, від франц. trailer — поводитися, об-

ходитися) — зневажливо ставитися до когось, не рахуватися, безце-

ремонно поводитися з кимсь.

587

ТРИ...

ТРИ..., ТРІ... (лат. tri..., грец. трі..., від лат. tres, грец. трєїд — три) —

у складних словах означає потроєння, напр.: трилема, трисекція,

тріод.

ТРИБОЕЛЕКТРИКА (від грец. трі(3со — розтираю і електрика) —

явище виникнення електрики під час тертя тіл одне об одне.

ТРИБОМЕТРІЯ (від грец. трі(3ш — розтираю і ...метрія) — сукуп-

ність методів вимірювання сил тертя й визначення стійкості проти

спрацьовування.

ТРИБУН (від лат. tribunus) — 1) У Стародавньому Римі назва різних

службових осіб. 2) Громадський діяч, шо у своїх публіцистичних

або ораторських виступах палко відстоює права або інтереси певної

соціальної групи. 3) Переносно — блискучий оратор і публіцист.

ТРИБУНА (італ. tribuna, від лат. tribunal — підвищення) — 1) Під-

вищення для виступу промовців. 2) Споруда для глядачів, де ряди

місць розташовані уступами вгору (напр. на стадіоні). 3) Перенос-

но — засіб, який використовують для громадської діяльності ви-

світлення своїх думок, переконань.

ТРИБУНАЛ (від лат. tribunal — судилище) — 1) Надзвичайний су-

довий орган, який провадить розгляд військових та особливо тяж-

ких цивільних злочинів. 2) Розгляд судових справ цим органом.

ТРИВІАЛЬНИЙ (лат. trivialis, від trivium — перехрестя шляхів) —

звичайний, буденний, заяложений, позбавлений свіжості й ори-

гінальності.

ТРИГОНАЛЬНИЙ (лат. trigonalis, від грец. тріушуос) — трикутний;

т-на система — система, кристали якої мають форми піраміди,

призми.

ТРИГОНОМЕТРІЯ (від грец. Tpiywvov — трикутник і ...метрія) —

галузь математики, в якій вивчаються тригонометричні функції ку-

та та застосування їх до геометрії. Див. також Синус, Косинус, Тан-

генс, Котангенс, Секанс, Косеканс.

ТРИКО (франц. tricot) — 1) Вовняна, напіввовняна або бавовняна

тканина візерунчастого переплетення для верхнього одягу. 2) Спор-

тивний або театральний трикотажний костюм, який щільно облягає

тіло. 3) Теплий жіночий нижній одяг.

ТРИКОТАЖ (франц. tricotage, від tricoter — в'язати) — 1) Машинна

в'язана тканина. 2) Вироби з цієї тканини.

ТРЙЛЕР (від англ. thrill — нервове тремтіння, хвилювання) — при-

годницький кінофільм, п'єса, книжка, розраховані на збудження

сильних емоцій (тривожного очікування, страху, хвилювання) з гос-

трим, переважно детективним, сюжетом.

ТРИЛОГІЯ (грец. трІХоуіа, від трєїс — три і Хбуод — слово, розпо-

відь) — три самостійні твори одного автора (літературні, музичні

тощо), пов'язані єдністю задуму, сюжету, часто із спільними героя-

ми.

ТРИЛЬЙОН (франц. trillion) — число, яке в десятковій системі чи-

слення зображається одиницею з дванадцятьма нулями, тобто число

588

ТРИФТОНГ

1012. В деяких країнах (напр. у Великій Британії) Т. називають чис-

ло 1018.,

ТРИМЕСТР (лат. trimestris — тримісячний, від tres — три і mensis —

місяць) — частина навчального року (три місяці) у вищих навчаль-

них закладах СІЛА, Великої Британії та деяких інших країн. Див.

також Семестр.

ТРЙМІНГ (англ. trimming, від trim — наводити порядок, прикра-

шати; підстригати) — система дій, що мають на меті найбільш

виграшну презентацію шерсті собаки (стрижка, зачісування то-

що).

ТРИНІТРОТОЛУОЛ (від три..., грец. virpov — селітра і толуол) —

органічна вибухова сполука, біла або жовта кристалічна речовина.

Застосовують в артилерійських снарядах, мінах тощо, а також для

підривних робіт. Інші назви — тол, тротил.

ТРИНОМ (від три... і ...нам') — у математиці тричлен. Див. також

Біном, Поліном.

ТРИПЛЕКС (від лат. triplex — потрійний) — 1) Безосколкове скло,

що складається з двох листів звичайного скла і склеювального шару

(з прозорої пластмаси) між ними. 2) Процес або пристрій з трьома

самостійними частинами, елементами (напр. триплекс-процес).

ТРИПЛЕТ (франц. triplet, від tripler — потроювати) — 1) Назва ба-

гатьох систем, пристроїв, процесів, яку вживають замість слова

"потрійний". 2) Третій примірник якої-небудь речі (переважно рід-

кісної). 3) У більярдній грі — удар, при якому куля влучає в лузу,

відскочивши спочатку від одного, а потім від другого борту.

ТРИПЛІКАТ (англ. triplicate, від лат. triplex — потрійний) — доку-

мент, складений у трьох примірниках, а також сам третій примір-

ник документа.

ТРИПСИН (від грец. трїцлд — розтирання) — травний фермент лю-

дини й вищих тварин. Міститься в соку підшлункової залози. Бере

участь у розщепленні білків і пептидів.

ТРИПТИХ (від грец. трїтгтиход — потрійний) — 1) Твір мистецтва з

трьох самостійних, але ідейно чи задумом зв'язаних частин, об'єд-

наних спільною темою. 2) Складаний образ з трьох частин.

ТРИТІЙ (від грец. трітое — третій) — радіоактивний найважчий ізо-

топ водню, ядро якого складається з 1 протона й 2 нейтронів. Вико-

ристовують у термоядерних реакціях як пальне.

ТРИТОН (грец. Tpiicov) — 1) У давньогрецькій міфології морське бо-

жество, син Посейдона. Дмухаючи у раковину, Т. викликав або вти-

шував бурю на морі. Пізніше Т. називали численних морських бо-

жеств. 2) астр. Один з двох супутників планети Нептун. 3) Рід хвос-

татих земноводних родини саламандрових. Поширені в Європі,

Азії, Північній Америці. Живуть у воді, зимують на суші. Корисні

(живляться комахами).

ТРИФТОНГ (грец. трісрдоууос, від трєї<; — три і срабууод — голосний

звук) — поєднання трьох голосних звуків в одному складі.

589

ТРИХІНОЗ

ТРИХІНОЗ, ТРИХІНЕЛЬОЗ (від грец. rpixivog — волосяний) —

глистяне захворювання людини і тварин. Захворювання людини

можливе при вживанні в їжу сирого, недостатньо провареного або

просмаженого зараженого м'яса свиней.

ТРИХОТОМІЯ (від грец. трїха — на три частини і ...томія) — поділ,

членування на три частини.

ТРИХОЦЕФАЛЬОЗ [від грец. арі?(тріх6д) — волосина і иєсраЛІі — го-

лова] — глистяне захворювання людини. Зараження відбувається

при вживанні в їжу забруднених яйцями волосоголовця овочів,

фруктів, води тощо.

ТРЙЦЕПС (лат. triceps — триголовий, від tres — три і caput — голо-

ва) — триголовий м'яз (плеча, гомілки).

ТРИЦИКЛ (від три... і грец. иииХос — колос, колесо) — триколіс-

ний велосипед, а також автомобіль.

ТРІ... див. Три...

ТРІАДА [від грец. тріае(тріабод) — трійка, трійця] — 1) Єдність,

утворювана трьома окремими частинами, елементами, особами.