2) Сукупність тросів, ланцюгів тощо для закріплення вантажів при

їх ^підніманні.

ТАКСА ' (нім. Тахе, від лат. taxo — оцінюю) — встановлені розцін-

ки на товари, оплату праці та послуг.

ТАКСА 2 (нім. Dachshund, від Dachs — борсук і Hund — пес) — по-

рода мисливських собак з короткими лапами. Використовують для

полювання на лисиць і борсуків у норах.

ТАКСАЦІЯ (від лат. taxatio — оцінювання) — 1) Оцінка, встанов-

лення такси '. 2) Т. лісу — оцінка лісу; визначення запасу дереви-

ни, віку насаджень, щорічного їх приросту тощо.

ТАКСИСИ (від грец. таЬс — будова, розташування, розміщення) —

рухові реакції здатних вільно пересуватися нижчих рослин і організ-

мів типу найпростіших, а також деяких клітин багатоклітинних ор-

ганізмів (напр.: лейкоцитів, сперматозоїдів) і окремих частин кліти-

ни (ядра, пластид), спричинені подразниками (напр.: світлом —

фототаксис, хімічними речовинами — хемотаксис).

ТАКСІ (франц. taxi, від лат. taxo — оцінюю) — автомобіль громадсь-

кого користування з оплатою проїзду за лічильником (таксомет-

ром) відповідно до тарифу.

ТАКСОМЕТР (від такса 1 і ...метр) — лічильник на автомобілі (та-

ксі), який показує вартість проїзду пасажирів або перевезення ван-

тажів.

ТАКСОНИ (від грец. та?к — порядок, розміщення) — класифіка-

ційні одиниці в систематиці рослинних і тваринних організмів. Ос-

новними Т. є вид, рід, родина, ряд, порядок, клас, тип, відділ.

ТАКСОФОН [від такса1 і (теле)фон] — телефон-ов/иожот, що діє

після опускання монети, жетона або з використанням спеціальної

картки.

ТАКТ ' (нім. Takt, від лат. tactus — дотик, дія) — 1) Музична одини-

ця метра 2. 2) Ритм руху, рівномірність.

ТАКТ 2 (франц. tact, від лат. tactus — відчуття, почуття) — почуття

міри, вміння поводитися делікатно, дотримуватися правил при-

стойності.

ТАКТИКА (грец. тсотиа — мистецтво командування військом) —

1) Складова частина воєнного мистецтва, наука про підготовку, ор-

561

J

ТАКТИЛЬНИЙ

ганізацію і ведення бою, підпорядкована стратегії. 2) У широкому

розумінні — визначення методів, шляхів, засобів, форм боротьби,

що найбільше відповідають конкретним обставинам у даний мо-

мент і забезпечують стратегічний успіх. 3) Переносно — прийоми,

засоби досягнення якоїсь мети, лінія поведінки когось.

ТАКТИЛЬНИЙ (лат. tactilis) — який сприймається дотиком; т - н а

чутливість — різновид чутливості шкіри, пов'язаний з відчут-

тям дотику, тиску, вібрації.

ТАКТИЧНИЙ (грец. таипхбд) — який стосується тактики, випли-

ває з принципів і правил тактики; т-на одиниця — підрозділ,

здатний самостійно виконувати бойові завдання.

ТАКТОВНИЙ (від такт ^) — який володіє почуттям міри, вміє по-

водитися, дотримуючись відповідних норм.

ТАЛАНТ (грец. TUXavTov, букв. — терези) — 1) У Стародавній Греції

вагова й грошово-вагова одиниця. 2) Видатні природні здібності,

обдарованість. 3) Людина з видатними природними здібностями.

ТАЛЕР (нім. Таїег) — старовинна срібна монета, яку вперше почали

карбувати в Чехії. Назва "талер" з деякими змінами застосовувала-

ся у багатьох європейських країнах до 1907 р.

ТАЛІ див. Таль.

ТАЛІЙ (від грец. SaXXog — пагін, зелена гілка) — хімічний елемент,

символ ТІ, ат. н. 81; блакитно-сірий метал. Сполуки Т. використо-

вують у виробництві оптичного скла, фотоелементів тощо. Сполу-

ки Т. отруйні.

ТАЛІЯ (грец. ваХєю) — у давньогрецькій міфології одна з дев'яти

муз, покровителька комедії.

ТАЛМУД (давньоєвр., від ламейд — навчання, вивчення) — збір-

ник догматичних релігійно-етичних і правових законоположень

іудаїзму, складений протягом 3 ст. до н. е. — 5 ст. н. е.

ТАЛМУДИЗМ (від талмуд) — 1) Іудейська казуїстика, яка виво-

дить з віршів П'ятикнижжя (Тори) будь-які положення. 2) Перенос-

но — схоластичні міркування, начотництво.

ТАЛЬ, ТАЛІ (гол. talie) — підйомний механізм (система блоків') для

переміщення підвішених до нього вантажів на невеликі висоту й

віддаль.

ТАЛЬК (нім. Talk, з італ., ісп. talco, від араб, талк) — мінерал класу

силікатів, блідо-зеленого, білого кольорів. Використовують в елек-

тротехніці, як наповнювач — у парфумерії, медицині, гумовій і папе-

ровій промисловості.

ТАМАДА (від груз. тамадоба — старшинство на бенкеті) — розпоря-

дник бенкету.

ТАМБУР (франц. tambour, букв. — барабан, з араб.) — 1) Цилінд-

рична або багатогранна основа, яка підтримує купол будівлі. 2) При-

будова біля дверей, яка захищає від вітру, холоду тощо. 3) Закрита

площадка пасажирського залізничного вагона. 4) Вишивання або

в'язання способом петля в петлю.

562

ТАНТАЛ

ТАМБУРИН (франц. tambourin, італ. tamburino) — 1) Ударний му-

зичний інструмент, різновид барабана з подовженим корпусом.

2) Старовинний французький народний танець, який виконується у

супрово/ц флейти й такого барабана.

ТАМПОН (франц. tampon — затичка, корок) — шматок вати або

стерильної марлі, який вводять у рану або порожнину організму лю-

дини чи тварини для дренування або для спинення кровотечі.

ТАМТАМ (франц. tam-tam, з малайської) — 1) Поширений у Афри-

ці барабан з дерев'яними щитками замість шкіри. 2) Ударний музи-

чний інструмент, різновид гонга.

ТАНАТОЛОГІЯ (від грец. MVOTOC — смерть і ...логія) — розділ ме-

дицини, що вивчає процеси, які відбуваються в організмі в останні,

передсмертні моменти й після смерті, а також ознаки смерті, ме-

тоди реанімації та полегшення передсмертних мук хворого (евта-

назії),.

ТАНАТОС (грец. дссуатск; — смерть) — у психоаналізі 3. Фрейда по-

тяг до смерті, агресії та руйнування.

ТАНАТОФОБІЯ (від грец. davatoc — смерть і ...фобія) — психічний

розлад, який полягає в патологічному страху смерті.

ТАНГЕНС (від лат. tangens — дотичний) — функція кута, познача-

ється tg. T. гострого кута прямокутного трикутника — це відношен-

ня катета, протилежного до цього кута, і другого катета; дорівнює

котангенсу другого гострого кута цього трикутника.

ТАНГО (ісп. tango) — 1) Старовинний іспанський народний танець.