Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Словник іншомовних слів.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
6.16 Mб
Скачать

1) Перехід речовини при нагріванні з кристалічного стану безпосе-

редньо в пару, минаючи рідку фазу; узгін. 2) Перехід водяної пари в

атмосфері безпосередньо в тверду фазу (лід, сніг). 3) У психоана-

лізі — механізм перетворення нижчих, переважно сексуальних, потя-

гів на інтелектуально і соціальне вищі цілі.

СУБМАРИНА (англ. submarine, від лат. sub — під і marina — морсь-

ка) — підводний човен.

СУБОРДИНАТУРА (від суб... і ординатура) — первинна спеціаліза-

ція студентів вищих медичних закладів, під час якої вони викону-

ють обов'язки лікаря-ординатора лікувального закладу.

СУБОРДИНАЦІЯ (лат. subordinate, від sub — під і ordino — призна-

чаю, керую) — сувора підпорядкованість молодшого за чином або

становищем старшому, дотримання правил службової дисципліни.

553

СУБОРЕНДА

СУБОРЕНДА (від суб... і оренда) — угода, договір, за яким орендар

передає орендоване ним майно або його частину в тимчасове ко-

ристування іншій особі (суборендареві) за обумовлену винагоро-

ду. ,

СУБОТА (грец. бсїррата, від давньоєвр. шаббат — день відпочин-

ку) — шостий день тижня (день перед неділею). В іудаїзмі та деяких

християнських сектах — релігійне свято, день спокою.

СУБРЕТКА (франц. soubrette) — театральне амплуа жвавої, сприт-

ної служниці, втаємниченої у справи своєї пані.

СУБСИДІЯ (від лат. subsidium — допомога, підтримка) — грошова

або натуральна допомога кому-, чому-небудь, що надається держа-

вою або якоюсь установою.

СУБСТАНТИВАЦІЯ (від лат. substantivum — іменник) — процес пе-

реходу слів інших частин мови в розряд іменників.

СУБСТАНТИВНИЙ (від лат. substantivum — іменник) — 1) Який

має форму іменника, виступає у значенні іменника. 2) Який діє без

допомоги інших речовин; с-ні барвники — група синтетич-

них барвників, якими фарбують без протравлювання волокна і ви-

роби з них.

СУБСТАНЦІЯ (лат. substantia — наявність; сутність) — 1) Незмінна

основа всього існуючого, протилежна мінливому й випадковому.

2) Філософська категорія для позначення внутрішньої єдності всіх

форм саморуху матерії, всієї різноманітності явищ природи та істо-

рії. 3) Основа, сутність чого-небудь.

СУБСТИТУЦІЯ (лат. substitutio, від substituo — підставляю, за-

мінюю) — заміщення одного іншим, звичайно функціонально схо-

жим (напр., заміна одного металу іншим, одного звука в мові ін-

шим); у праві — призначення другого спадкоємця (якщо перший не

зможе одержати спадщини).

СУБСТРАТ (від лат. substratum — підстилка) — 1) Загальна, єдина

(переважно пасивна) основа різноманітних явищ, основа спільності

або подібності однорідних явищ. 2) Речовина або предмет. 3) Жи-

вильна речовина, на якій розвиваються мікроорганізми. 4) Факти і

явища в поширеній на якійсь території мові, що походить з мови,

яка була раніше поширена на цій території, але потім зникла.

СУБТИЛЬНИЙ (лат. subtilis, від subtexilis — тонкотканий) — тон-

кий, ніжний, тендітний, делікатний.

СУБТИТР (від суб... і титр) — напис у нижній частині кадру кіно-

або телефільму з перекладом або викладом мови персонажів.

СУБТРОПІКИ (від суб... і тропіки) — географічні пояси Землі, що

лежать на південь і північ від тропіків, приблизно між 30° і 40° ши-

роти; за кліматом близькі до тропічного поясу.

СУВЕНІР (франц. souvenir, від лат. subvenio — приходжу) — 1) По-

дарунок на згадку або річ, пов'язана зі спогадами про кого-, що-не-

будь. 2) Художній виріб, який купують на згадку про відвідини яко-

їсь країни, визначного місця.

554

СУНІЗМ

СУВЕРЕН (франц. souverain, від лат. superanus — правитель) — но-

сій верховної влади.

СУВЕРЕНІТЕТ (нім. Souveranitat, франц. souverainete) — незалеж-

ність держави, що полягає в її праві за власним розсудом розв'язу-

вати свої внутрішні й зовнішні справи, без втручання в них будь-

якої іншої держави.

СУВЕРЕННИЙ — 1) Який здійснює верховну владу (див. Суверен).

2) Який має суверенітет.

СУГЕСТІЯ (лат. suggestio, від suggero — навчаю, навіюю) — вплив,

навіювання, гіпноз.

СУЇЦЙД (франц. suicide, нім. Suizid, від лат. sui — себе і caedere —

вбивати) — самогубство.

СУЇЦИДАЛЬНИИ — пов'язаний з суїцидом.

СУКУЛЕНТИ (від лат. suculentus — соковитий) — багаторічні рос-

лини з товстими соковитими листками (алое, агава тошо) або стеб-

лами (напр. кактуси), що містять багато вологи; ростуть на скелях, у

пустелях, пісках.

СУЛТАН (тур. sultan, з араб.) — 1) Титул монарха у деяких країнах

Сходу. 2) Те саме, що й плюмаж. 3) Волоть з колосків, що є суцвіт-

тям багатьох злаків.

СУЛЬФАНІЛАМІДИ (від лат. sulphur — сірка, анілін і аміди) — гру-

па лікарських протимікробних засобів, які є похідними сполуками

(амідами) сульфанілової кислоти. Застосовують переважно при ін-

фекційних захворюваннях, спричинених стрептококами, стафіло-

коками, пневмококами, менінгококами (при ангіні, крупозній пнев-

монії, епідемічному менінгіті, кишкових інфекційних захворюван-

нях тощо).

СУЛЬФАТИ (від лат. sulphur — сірка) — солі сірчаної кислоти, у

якої атоми водню заміщені іонами металу або амонію', переважно

безбарвні речовини. Застосовують: с. а м о н і ю — як добриво,

с. натрію — у виробництві скла, мила, паперу. Інша назва —

сірчанокислі солі.

СУЛЬФІДИ (від лат. sulphur — сірка) — сполуки сірки з металами, а

також деякими неметалами. С. натрію застосовують у виробниц-

тві барвників, с. кальцію — у шкіряній промисловості. З природ-

них С. (мінералів) одержують відповідні метали й сірчану кислоту.

СУЛЬФІТИ (від лат. sulphur — сірка) — середні солі сірчистої кис-

лоти, безбарвні кристалічні речовини. Застосовують як відновники.

С. натрію використовують у фотографії, для вибілювання тка-

нин тощо. Інша назва — сірчистокислі солі.

СУНА (араб., букв. — поведінка, звичай) — священна книга мусуль-

ман, доповнення до Корона. Складена мусульманськими богослова-

ми 7—9 ст.

СУНІЗМ — основний напрям ісламу, що його вважають ортодок-

сальним (на відміну від шиїзму). Виник у 7 ст. Прихильники С. (су-

ніти) визнають джерелом віровчення поряд з Кораном Суну.

555

СУПЕР...

СУПЕР... (лат. super...) — префікс, що означає зверхність, найвищу

якість, посилену дію, напр.: суперкомп'ютер, супермодернізм, су-

пертанкер.

СУПЕРВІЗОР (англ. supervisor, від supervise — спостерігати) —

1) Керуюча програма, призначена для організації багатопрограмно-

го режиму роботи обчислювальної системи. 2) Організатор робіт,

які вимагають виконання дій за певною програмою, що спостерігає

за правильністю виконання такої програми (напр., у масових соціо-

логічних дослідженнях).

СУПЕРМАРКЕТ (англ. supermarket, від супер... і англ. market — ри-

нок, продаж) — великий магазин самообслуговування, де продають

товари повсякденного попиту, переважно продовольчі.

СУПЕРМЕН (англ. superman, від лат. super — над і англ. man — чо-

ловік) — 1) Людина, впевнена у своїй перевазі над іншими людьми,

надлюдина. 2) У буржуазній літературі і мистецтві — герой детектив-

них коміксів, кінобойовиків тощо, наділений незвичайними якос-

тями і тому непереможний.

СУПЕРПОЗИЦІЯ (від супер... і позиція) — 1) Підстановка функцій у

функцію або змінних величин у функцію. 2) Накладення двох

фізичних величин, тобто їхня об'єднана дія, якщо вони взаємно не

впливають одна на одну.

СУПЕРСТРАТ (від лат. superstratum — верхній шар) — мова за-

йшлого населення, яка справила вплив на мову корінних жите-

лів і з часом припинила самостійне існування. Див. також Суб-

страт (4).

СУПЕРТАНКЕР (від супер... і танкер) — танкер вантажопідйомніс-

тю понад 100 тис. т.

СУПЕРФОСФАТ (від супер... і фосфати) — мінеральне фосфорне

добриво, яке виготовляють з апатиту, фосфоритів або кісткового

борошна, обробляючи їх сірчаною кислотою.

СУПІНАТОР (від лат. supino — перекидаю, відкидаю назад) —