3) Неорганізований, який діє без чіткого керівництва, несвідомо,

безладно.

СТИХІЯ (від грец. атоїхєїоу — елемент) — 1) В античній філософії

одне з матеріальних першопочатків буття (повітря, земля, вогонь,

вода). 2) Явище природи, що має характер нездоланної сили

(шторм, землетрус, ураган тощо). 3) У суспільному житті неорга-

нізована сила, рух без керівництва. 4) Суспільне середовище, маса

людей, які діють неорганізоване, сліпо. 5) Переносно — звичне се-

редовище, обстановка або улюблена, добре знайома справа.

СТІКС (грец. ?ти? — Жахливий) — у давньогрецькій міфології одна з

річок, що омивала підземне царство, уособлення мороку і жаху. Во-

ди її вважались отруйними.

СТОЇК (грец. Етшїибс) — 1) Послідовник стоїцизму. 2) Переносно —

людина, що мужньо, стійко зносить страждання, протистоїть спо-

кусам.

СТОЇЦИЗМ (грец. ЕтшїигІ, від сттоа — портик в Афінах, де збирали-

ся стоїки) — 1) Одна з головних течій елліністичної і римської філо-

софії, заснована в кінці 4 ст. до н. е. Найважливіше місце в С. по-

сідала розробка міцної і розумної основи морального життя, яку

549

СТОКБРбКЕР

стоїки вбачали у подоланні пристрастей, "силі духу". 2) Перенос-

но — стійкість, твердість у життєвих випробуваннях, здатність про-

тистояти спокусам.

СТОКБРбКЕР (англ. stock broker) — брокер, який виступає посеред-

ником між продавцями і покупцями цінних паперів.

СТОЛОН [від лат. stolo (stolonis) — кореневий пагін] — видовжений

підземний пагін без додаткових коренів, на кінцях якого утворюю-

ться бульби (напр. у картоплі); надземні С. (напр. у суниць) здебіль-

шого називають вусами.

СТОМАТИТ [від грец. атбцсс (атбцатос) — рот] — запалення слизо-

вої оболонки порожнини рота.

СТОМАТОЛОГІЯ [від грец. атбцсс (атоцсстое) — рот і ...логія] — нау-

ка, яка вивчає хвороби органів порожнини рота, зубів, щелеп, при-

леглих до них ділянок обличчя.

СТОПОР (англ. stopper, від stop — зупиняти, затикати) — пристрій

або деталь, що зупиняє чи утримує в певному положенні механізм

або ^ого частину.

СТОРНО (італ. storno, від stornare — переводити назад) — спосіб

виправлення помилок, допущених у бухгалтерському обліку при за-

писах господарських операцій.

СТОРТИНГ (норв. storting, від stor — великий і ting — народні збо-

ри) — парламент у Норвегії.

СТОХАСТЙЧНИИ (від грец. атохашс — здогад) — випадковий, імо-

вірнісний.

СТРАЗ (франц. strass, від італ. strazza) — імітація дорогоцінного ка-

міння: штучний алмаз, діамант тощо. Від імені німецького ювеліра

18 Ст. Й. Страссера.

СТРАНГУЛЯЦІЯ (лат. strangulatio, від strangulo — душу, давлю) —

задушення, защемлення, задавлення петлею.

СТРАТЕГ (грец. (тгратгіубс) — 1) Воєначальник, головнокомандувач

у Стародавній Греції. 2) Полководець, керівник великих воєнних

операцій', знавець воєнного мистецтва. 3) Переносно — людина, яка

володіє мистецтвом керівництва будь-яким видом діяльності.

СТРАТЕГІЧНИЙ (грец. сттраттіуіиод) — 1) Який стосується страте-

гії. 2) Який має значення з погляду здійснення загальних цілей вій-

ни. 3) Який належить до великих самостійно діючих військових

з'єднань або армії в цілому. 4) Істотний, важливий для досягнення

генеральних цілей на якомусь етапі.

СТРАТЕГІЯ (грец. 0тратпуїа) — 1) Найважливіша частина воєн-

ного мистецтва. Включає теорію й практику ведення війни, во-

єнних кампаній і великих бойових операцій. 2) Мистецтво плану-

вання керівництва, що базується на правильних далекоглядних

прогнозах.

СТРАТИГРАФІЯ (від лат. stratum — настил, шар і ...граф/я) — роз-

діл геології, що вивчає послідовність залягання верств гірських по-

рід, їхній відносний вік та взаємозв'язок.

550

СТРОБОСКОПІЧНИЙ ЕФЕКТ

СТРАТИФІКАЦІЯ (від лат. stratum — настил, шар і ...фікація) —

1) Розміщення чогось шарами, шаруватість. 2) Послідовність заля-

гання геологічних відкладів у вертикальному розрізі. 3) Розподіл

температури в атмосфері за висотою. 4) Поділ суспільства на стра-

ти (верстви), що виділяються на основі однієї чи кількох ознак

(економічних, національних, расових, психологічних тощо). 5) Пе-

редпосівна обробка насіння деяких рослин, що полягає у витриму-

ванні їх у вологому піску при зниженій температурі.

СТРАТОСТАТ [від страто(сфера) і ...стат] — літальний апарат

(аеростат) з герметичною гондолою для польотів у стратосферу.

СТРАТОСФЕРА (від лат. stratum — шар і сфера) — шар атмосфери

на висоті від 8—17 до 55 км; характеризується стабільною темпера-

турою в нижній частині і підвищенням її з висотою.

СТРАУС (нім. Strauss, від лат. struthio, з грец. атрои&оо) — рід птахів

ряду страусоподібних. Великий птах, що швидко бігає на сильних

лапах і не літає. Живуть у степах і пустелях Африки й Аравійського

півострова. Інша назва — с т р у с ь.

СТРЕПТОКОКИ (від грец. атрєтгтбд — ланцюжок і коки) — бактерії

кулястої форми, з'єднані між собою у вигляді ланцюжка. Можуть

спричинювати у людини й тварин гнійні запалення, сепсис, ендо-

кардит, ангіни тощо.

СТРЕС (англ. stress — напруга) — стан організму, шо виникає у від-

повідь на дію несприятливих зовнішніх або внутрішніх чинників

(стресорів). С. виявляється у формі напруження або специфічних

пристосувальних реакцій.

СТРЕСОР (від стрес) — несприятливий фактор зовнішнього або

внутрішнього середовища (холод, голодування, психічні й фізичні

травми, рентгенівське проміння тощо), який спричинює стан напру-

ження (стресу).

СТРИМЕР (англ. streamer — довга вузька стрічка) — накопичувач

на касетній стрічці.

СТРИНГЕР (англ. stringer) — 1) Одна з поздовжніх в'язей корпуса

судна або літака, що проходить через всю конструкцію і надає їй

жорсткості й міцності. 2) Позаштатний кореспондент.

СТРЙПІНГ (від англ. strip — роздягати, здирати) — процедура,

спрямована на оновлення шерсті собаки.

СТРИПТИЗ (англ. strip-tease, від strip — роздягатися і tease — драж-

нити) — 1) Танцювальний естрадний номер, під час якого особа,

яка його виконує, поступово роздягається. 2) Переносно — надмір-

на відвертість (напр. душевний с.).

СТРОБОСКОП (від грец. отрбрск; — кружляння і ...скоп) — демонс-

траційний або контрольно-вимірювальний прилад, дія якого грун-

тується на стробоскопічному ефекті.

СТРОБОСКОПІЧНИЙ ЕФЕКТ (від стробоскоп і ефект) — позірне

злиття швидко змінюваних зображень окремих фаз руху об'єкта у

551

СТРбНЦІЙ

зображення його безперервного руху (напр., при демонструванні

кінофільму].

СТРОНЦІЙ — хімічний елемент, символ Sr, ат. н. 38; сріблясто-

білий метал, ковкий і пластичний. Сполуки С. застосовують для

виготовлення люмінофорів, сигнальних ракет тощо. Радіоактивний

ізотоп С., потрапляючи в природне середовище, становить велику

небезпеку. Від назви містечка Строншіан у Шотландії, де вперше

виявлений мінерал стронціаніт.

СТРОПИ (англ. strop — ремінь) — 1) Пристрій у вигляді кільця або

петлі з дроту чи з тросу для підіймання вантажів при завантажуван-

ні або розвантажуванні судна та для інших потреб. 2) Канати або

сталеві троси, якими підвішується гондола дирижабля або аероста-

та. 3) Мотузки, якими до купола парашута кріпиться людина, ван-

таж.

СТРОФА (від грец. атрофп — поворот, зміна) — у віршуванні рит-

мічно завершена частина твору, практично не більша за 14 рядків.

СТРОФІКА — розділ поетики, що вивчає закони поєднання віршо-

ваних рядків у строфи, їх будову, класифікацію, історію виникнен-

ня, еволюцію, зв'язки із загальною композицією твору.

СТРУБЦИНА (нім. Schraubzwinge, від Schraube — гвинт і Zwinge —

лещата) — затискальний пристрій у вигляді рамкоподібної скоби з

гвинтом на одній з її сторін.

СТРУКТУРА (лат. structura — побудова, розміщення, від struo — бу-

дую, зводжу) — 1) Внутрішня будова чогось, певний взаємозв'язок

складових частин цілого. 2) Устрій, організація чого-небудь. 3) Сис-

тема установ, що має певну організацію.

СТРУКТУРАЛІЗМ — 1) Конкретно-наукова методологія, що голов-

ним завданням висуває дослідження структур об'єктів. 2) Напрям у

гуманітарних науках, який використовує методи, що грунтуються на

аналізі структурних властивостей об'єкта та їх формалізованому описі.

СТУПОР (від лат. stupor — заціпеніння) — хворобливий стан нечут-

ливості, отупіння, нерухомості.

СТЮАРД (англ. steward) — 1) Офіціант на пасажирському морсько-

му судні, літаку. 2) В Англії — управитель великого господарства.

СТЮАРДЕСА (англ. stewardess) — бортпровідниця на літаках, рідше

на пасажирських суднах.

СУ (франц. sou) — 1) Старовинна французька грошова й лічильна

одиниця. 2) Монета В'єтнаму, що дорівнює 1/100 донга.

СУБ... (лат. sub...) — префікс, що означає розміщення під чимсь чи

біля чогось, підпорядкованість, напр.: субатомний, субординатура.

СУБАКВАЛЬНИЙ (від суб... і лат. aqua — вода) — підводний; с - н а

ванна — лікувальна процедура, що полягає у промиванні кишеч-

нику водою під час прийняття теплої ванни.

СУБАЛТЕРН (від суб... і лат. alter — інший) — підлеглий, несамо-

стійний; с. -офіцер — у деяких арміях молодший офіцер у роті,

ескадроні.

552

СУБОРДИНАЦІЯ

СУБАЛЬТЕРНАЦІЯ (від суб... і лат. alternatio — чергування, змі-

на) — підпорядкованість.

СУБАТОМНИЙ (від суб... і атом) — дрібніший за атом; с - н і ча-

стинки— частинки, з яких складається атом.

СУБВЕНЦІЯ (від лат. subvenio — приходжу на допомогу) — форма

цільової фінансової допомоги держави місцевим органам влади,

окремим галузям господарства, банкам, підприємствам.

СУБ'ЄКТ (від лат. subjectum — підкладене) — 1) Носій певного роду

діяльності; джерело активності, спрямованої на об'єкт. 2) юрид.

Особа або організація, шо має певні права й обов'язки. 3) У грама-

тиці — підмет. 4) У логіці — частина судження, що є поняттям про

предмет, на який спрямована думка. 5) Переносно — про людину з

негативними рисами характеру, підозрілої зовнішності тощо.

СУБ'ЄКТИВІЗМ (від лат. subjectivus — підметовий) — 1) Ідеалістич-

ний напрям у філософії, який заперечує існування об'єктивної ре-

альності як джерела відчуттів і вважає, що реальний світ існує лише

в свідомості людини. 2) Оцінка чого-небудь, ставлення до чогось

залежно від особистих симпатій, настрою чи нахилу. Протилеж-

не — об'єктивність.

СУБ'ЄКТИВНИЙ (лат. subjectivus) — 1) Який стосується суб'єкта,

людини. 2) Властивий лише даному суб'єкту; особистий, індивіду-

альний. 3) Упереджений, необ'єктивний. 4) Який стосується суб'єк-

тивізму; с. ідеалізм — філософський напрям, представники якого

заперечують існування об'єктивного світу, основою всіх явищ при-

роди й суспільства вважають людську свідомість або її окремі еле-

менти. Протилежне — об'єктивний.

СУБ'ЄКТИВНІСТЬ (від лат. subjectivus — додатковий, приєднува-

ний) — 1) Індивідуальна особливість у поглядах на речі. 2) Оригіналь-

ність, властива якій-небудь людині. 3) Брак об'єктивності; суб'єк-

тивізм. Протилежне — об'єктивність.

СУБКОНТИНЕНТ (від суб... і континент) — географічне чітко об-

межена велика частина континенту.

СУБЛІМАЦІЯ (лат. sublimatio, від sublimo — підіймаю, підношу) —