Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Словник іншомовних слів.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
6.16 Mб
Скачать

2) Момент зльоту літака, космічного корабля тощо; місце початку

так9го зльоту.

СТАРТЕР (англ. starter, від start — починати, запускати) — 1) При-

стрій для приведення в рух двигунів внутрішнього згоряння. 2) Суд-

дя, який подає команду або сигнал на початок змагань з бігу, пла-

вання тощо.

...СТАТ, ...СТАТИКА (від грец. сттатбд — стоячий, нерухомий) — у

складних словах вказує на незмінність положення, стану, напр.: ае-

ростат, електростатика.

СТАТИКА (від грец. отатікн — вчення про вагу) — 1) Розділ меха-

ніки, в якому вивчають умови рівноваги тіла, за заданої системи

сил, що діють на це тіло. 2) Стан спокою у який-небудь момент.

СТАТИСТ (нім. Statist, італ. statista, від грец. агате. — який стоїть

нерухомо) — актор, що виконує ролі без слів; учасник масових

сцен.

СТАТИСТИКА (англ. statistics, від лат. status — стан, становище) —

1) Кількісний облік масових явищ. 2) Наука, що вивчає кількісну

сторону масових суспільних явищ і процесів у нерозривному зв'язку

з якісною стороною їх. 3) С. математична — розділ матема-

тики, присвячений математичним методам систематизації, оброб-

ки й використання статистичних даних для наукових і практичних

висновків.

СТАТИСТИЧНИЙ (від статистика) — який стосується статисти-

ки; пов'язаний з обліком масових явищ, здійснюваний методами

статистики.

СТАТИЧНИЙ (грец. сттатбс) — 1) Пов'язаний із статикою, із ста-

ном спокою і рівноваги. 2) У якому немає руху, нерухомий. 3) Пе-

реносно — який не розвивається, пасивний.

544

СТЕЛАЖ

СТАТОР (англ. stator, від лат. sto — стою) — нерухома частина ма-

шини, в якій є обертова частина — ротор (в електричних двигунах і

генераторах, турбінах тощо).

СТАТС-СЕКРЕТАР (нім. Staatssekretar, від Staat — держава і

Sekretiir — секретар) — у деяких країнах назва міністрів і вищих дер-

жавних службовців.

СТАТУС (лат. status — становище) — 1) юрид. Правове становище

осіб або організацій, установ тощо. 2)С. соціальний — ста-

новище індивіда або групи осіб щодо інших індивідів або груп у

соціальній системі. С. визначається відповідно до специфічних

для даної системи ознак (економічних, виробничих, етнічних то-

що),.

СТАТУС-КВО (лат. status quo) — становище, що існувало або існує

в якийсь визначений момент.

СТАТУТ (лат. statutum, від statuo — встановлюю, вирішую) — зве-

дення правил, збірник засад, положень про права та обов'язки яки-

хось осіб або органів.

СТАФІЛОКбКИ (від грец. отасриЛп — виноградне гроно й коки) —

бактерії родини кокових. Клітини кулясті, нерухливі, утворюють

гроноподібні скупчення. Здебільшого спричинюють нагноєння

ран, абсцеси, фурункули, ангіни тощо.

СТАЦІОНАР (від лат. stationarius — нерухомий) — 1) Лікарня, ліку-

вальний заклад, що має постійні ліжка для хворих. 2) Установа, що

функціонує в одному місці, на відміну від такого самого типу пере-

сувної установи (напр.: бібліотека, театр тощо). 3) Форма очного

навчання в інститутах, технікумах тощо.

СТАЦІОНАРНИЙ (від лат. stationarius — нерухомий) — 1) Пов'яза-

ний з лікуванням у стаціонарі. 2) Постійний, не пересувний. 3) По-

в'язаний з навчанням на стаціонарі, в якому відбувається таке

навчання. 4) Незмінний, постійний.

СТЕАРИН (від грец. отєар — сало, жир) — продукт, що його одер-

жують переважно з тваринних жирів. Тверда напівпрозора речови-

на білого або жовтуватого кольору. Застосовують у виробництві

евічок, у миловарінні, паперовій, текстильній та інших галузях про-

мисловості.

СТЕК (англ. stick) — гнучка паличка з ремінною петлею — хлист,

який застосовується під час верхової їзди.

СТЕЛА (від грец. атІЇЛІІ — стовп) — 1) Вертикальна кам'яна плита чи

стовп з рельєфним зображенням або написом на відзначення якоїсь

події, на згадку про когось, щось. 2) Центральна частина стебла й

кореня вищих рослин, у якій міститься провідна система всіх осьо-

вих органів.

СТЕЛАЖ (нім. Stellage, від stellen — ставити) — 1) Полиці на кілька

ярусів (у бібліотеці — для книг, на торф'яних і цегельних заводах —

Для сушіння брикетів тощо). 2) Форма термінових операцій купівлі-

продажу цінних паперів; особа, що придбала С., має право висту-

545

СТЕНД-БАЙ

пити або в ролі продавця, або в ролі покупця цінних паперів. Інша

назва — подвійний опціон.

СТЕНД-БАЙ (англ. stand by — допомагати, підтримувати) — угода,

згідно з якою країна — член Міжнародного Валютного Фонду може

придбати у нього іноземну валюту в обмін на національну у визна-

чений термін і у заздалегідь встановлених межах.

СТЕНО... (від грец. <rrevo<; — вузький, обмежений) — у складних

словах відповідає поняттям "обмежений", "скорочений", напр.:

стенобатний, стенограма.

СТЕНОБАТНИЙ (від стено... і грец. pdSog — глибина) — пристосо-

ваний до життя на обмеженій глибині; с-ні тварини — водяні

тварини, які живуть на певній глибині й за умови певного водяного

тиску.

СТЕНОГРАМА (від стено... і ...грама) — запис промови, доповіді,

переговорів тощо, виконаний способом стенографії.

СТЕНОГРАФІЯ (від стено... і ...графік) — спосіб швидкого і точ-

ного записування за допомогою системи скорочень і умовних зна-

ків.

СТЕНОЗ (від грец. ОТЄУШОІС — звуження) — звуження просвіту труб-

частих органів в організмі людини й тварин, що утруднює пересуван-

ня їхнього вмісту. Виникає внаслідок рубцювання, утворення пух-

лин або спазму м'язів стінки відповідного органа.

СТЕНОКАРДІЯ (від стено... і ...кардія) — захворювання, що харак-

теризується різким болем у ділянці серця та за грудниною. Спричи-

нюється гострим порушенням живлення серцевого м'яза внаслідок

спазму уражених склерозом або інфекційним процесом вінцевих су-

дин. Інша назва — грудна жаба.

СТЕНЬГА (гол. steng) — верхня частина щогли, що є її продовжен-

ням вище вантів.

СТЕП (від англ. step, букв. — крок) — ритмічний танець з чечіт-

кою.

СТЕПЛЕР (від англ. staple — дужка) — пристрій для скріплювання

аркушів за допомогою дужок, виготовлених з дроту.

СТЕРАДІАН (від грец. атєрєод — просторовий і радіан) — одиниця

виміру тілесного кута (частини простору, обмеженої конічною по-

верхнею); позначається ер. 1 С. — тілесний кут, який вирізує на

сфері з центром у вершині кута поверхню, площа якої дорівнює ква-

дратові радіуса сфери.

СТЕРЕО... (від грец. атерєбд — твердий, просторовий) — у складних

словах означає "твердий", "просторовий", "об'ємний", напр.: сте-

реоефект, стереомеханіка.

СТЕРЕОБАТ (грец. атєрєоратпс) — у давньогрецькій архітектурі

цоколь будівлі або колонади.

СТЕРЕОГРАФІЯ (від стерео... і ...графія) — перспективне зобра-

ження поверхні сфери або іншого геометричного тіла на площи-

ні.

546

СТЕРИЛІЗАЦІЯ

СТЕРЕОЕФЕКТ (від стерео... і ефект) — об'ємне сприймання

навколишніх предметів. Інша назва — стереоскопічність

зору.

СТЕРЕОКІНО (від стерео... і кіно) — 1) Різновид кінематографії, до

якого належать кінофільми, створені на основі стереоефекту, що

викликають у глядача враження об'ємності зображень. Див. також

Стереофільм. 2) Кінотеатр, обладнаний для демонстрації фільмів з

таким ефектом.

СТЕРЕОМЕТРІЯ (від стерео... і ...метрія) — розділ геометрії, в

якому вивчають просторові фігури.

СТЕРЕОПСИС (від стерео... і грец. офід — зір) — сенсорний процес,

завдяки якому при бінокулярному зорі створюється відчуття просто-

ру.

СТЕРЕОСКОПІЧНИЙ (від стерео... і ...скопінний) — пов'язаний з

утворенням зображень у перспективі в трьох вимірах (у довжину,

ширину й глибину); с. фотоапарат — фотоапарат для одночас-

ного утворення двох знімків того самого об'єкта', с. зір — здат-

ність зору сприймати відносне розміщення предметів у просторі та

оцінювати їх віддаленість від ока, а також їхні розміри. Див. також

Стереоефект.

СТЕРЕОСКОПІЯ (від стерео... і ...скопія) — метод одержання зо-

бражень, що створюють враження об'ємності предметів та їхнього

просторового розміщення.

СТЕРЕОТИП (від стерео... і ...тип) — 1) Металева, гумова або

пластмасова копія друкарського набору. 2)С. динамічний—

відносно стійка система реакцій організму на вплив зовнішнього

середовища. 3) Переносно — те, що часто повторюється і стало

звичним; надто часто вживаний, заяложений вираз, погляд, дум-

ка.

СТЕРЕОТИПНИЙ — 1) Який стосується стереотипу, при якому

використовується стереотип; с-не видання — повторне ви-

дання книги, надруковане без змін зі стереотипу. 2) Переносно —

часто вживаний, заяложений.

СТЕРЕОФІЛЬМ (від стерео... і фільм) — фільм, виготовлений спо-

собом, в основу якого покладений стереоефект. Див. також Сте-

реокіно.

СТЕРЕОФОНІЯ (від стерео... і ...фонія) — спосіб передавання і від-

творення звуків, який забезпечує сприймання їх як звучання прос-

торово роз'єднаних їхніх джерел.

СТЕРИЛІЗАТОР — апарат для стерилізації (І).

СТЕРИЛІЗАЦІЯ (від лат. sterilis — безплідний) — 1) Знищення або

знешкодження мікробів на хірургічній або лабораторній апаратурі,

інструментах, білизні, в середовищах за допомогою високої темпе-

ратури, хімічним шляхом тощо. 2) Штучне позбавлення людини

або тварини здатності мати потомство.

547

СТЕРИЛЬНИЙ

СТЕРИЛЬНИЙ (лат. sterilis — безплідний) — 1) Звільнений від ор-

ганізмів, здатних заражати, шляхом стерилізації (1). 2) Знеплідне-

ний, позбавлений здатності до запліднення.

СТЕРИНИ (від грец. атєрєос — твердий) — органічні речовини з гру-

пи стероїдів. Містяться в організмі тварин і рослин, входять до скла-

ду жирів і олій. Мають велике значення для життєдіяльності орга-

нізму. Інша назва — стероли.

СТЕРЛІНГ (англ. sterling) — 1) Середньовічна англійська срібна

монета, англійський динар або пенні. 2) Законний стандарт проби

англійських срібних і золотих монет як основи англійської валюти;

фунт стерлінгів — грошова одиниця Великої Британії, що

дорівнює 100 пенсам; основна валюта стерлінгової зони.

СТЕРОЇДИ (від грец. атєрєод — твердий і ...оїд) — група органіч-

них речовин рослинного й тваринного походження (стерини,

жовчні кислоти, гормони кори надниркових залоз тощо), в основі

хімічної структури яких лежить вуглеводень стеран. Відіграють

важливу роль у життєдіяльності організму. Інша назва — с т е р и-

д й.

СТЕТОСКОП (від грец. ятїївод — груди і ...скоп) — 1) Прилад для

вислуховування серця, легень тощо. 2) Пристрій для виявлення шу-

мів у різних механізмах.

СТИГМИ (від грец. отіуца — наколота мітка, тавро, пляма) —