1) Накладення секвестру (1, 2). 2) мед. Утворення секвестру (3).

СЕКВОЯ — рід вічнозелених хвойних деревних рослин родини так-

содієвих, що ростуть 2000—2500 років. Поширені в Північній Аме-

риці, ростуть у Криму і на Кавказі. Від імені вождя індіанського

племені чироків.

СЕКРЕТ 1 (франц. secret, від лат. secretum — таємниця) — 1) Таєм-

ниця. 2) Потайний пристрій у механізмі. 3) Передовий прихований

ВІЙСЬК9ВИЙ ПОСТ.

СЕКРЕТ 2 (від лат. secretus — виділений) — специфічний продукт,

що його виділяють залози людини й більшості тварин (напр.: жовч,

слина, шлунковий сік).

СЕКРЕТАР (франц. secretaire, від лат. secretarius — учасник таємних

нарад) — 1) Службовець, що відає листуванням, веде справи уста-

нови, організації або окремої особи. 2) Особа, що веде протокол

зборів, наради, засідання. 3) Виборний керівник партійної або ін-

шої громадської організації чи її керівного органу. 4) Виборна служ-

бова особа у складі найвищих та місцевих органів державної влади.

5) Особа, що керує поточною роботою наукової установи, редколе-

гії тощо (напр.: вчений с., відповідальний с.).

СЕКРЕТАРІАТ (франц. secretariat) — 1) Відділ державної установи,

громадської, наукової чи іншої організації, який здійснює функції

організаційно-виконавчого характеру. 2) Обраний на зборах, кон-

ференції, з'їзді орган, який готує резолюції, веде протоколи тощо.

СЕКРЕТЕР (франц. secretaire) — 1) Вид письмового бюро, шафа з

відкидною дошкою для писання. 2) Гра, що полягає у відгадуванні

речення за початковими літерами слів.

СЕКРЕЦІЯ (лат. secretio — відокремлення) — процес утворення й

виділення залозами людини та більшості тварин специфічних про-

дуктів — секретів 2 та інкретів (гормонів), необхідних для життєдія-

льності організму або для існування виду.

516

СЕКУНДА

СЕКС (від лат. sexus — стать) — 1) Еротика; сукупність психічних

реакцій, переживань і вчинків, а також елементи культури, пов'яза-

ні з виявом та задоволенням статевого потягу. 2) Статеві відноси-

ни.

СЕКСАПІЛЬНИЙ (англ. sex appeal, від sex — стать і appeal — по-

клик) — який приваблює, пробуджує чуттєвість (звичайно про жін-

ку)-

СЕКСОЛОГІЯ (від лат. sexus — стать і ...логія) — наука, що вивчає

питання статевих відносин, шлюбу і родини, статевого виховання.

СЕКСОПАТОЛОГІЯ (від лат. sexus — стать і патологія) — розділ

медицини, що вивчає захворювання, пов'язані з розладами статево-

го ^життя і статевої поведінки, і розробляє методи їх лікування.

СЕКСТА (від лат. sexta — шоста) — муз. шостий ступінь діатонічної

гами, а також відповідний йому інтервал.

СЕКСТАНТ [від лат. sextans (sextantis) — шоста частина] — 1) Куто-

мірний прилад, застосовуваний у мореплавній та авіаційній астро-

номії, для визначення місцеположення судна чи літака. 2) Еквато-

ріальне сузір'я.

СЕКСТЕТ (нім. Sextett, від лат. sextus — шостий) — 1) Ансамбль з

шести виконавців. 2) Музичний твір для шести інструментів або го-

лосів.

СЕКСТИЛЬЙОН (франц. sextillon) — число, яке зображується оди-

ницею з 21 нулем, тобто 1021. У деяких країнах (Великій Британії,

ФРН) С. називають число 1036.

СЕКСУАЛЬНИЙ (лат. sexualis, від sexus — стать) — 1) Статевий,

який має відношення до статевого життя. 2) Чуттєвий.

СЕКТА (лат. secta — вчення, напрям, від sequor — наслідую) —

1) Релігійна група (громада), що відокремилася від панівної церкви.

2) Переносно — група осіб, що замкнулися в своїх вузьких ін-

тересах.

СЕКТОР (лат. sector, букв. — той, що розсікає) — 1) Частина криво-

лінійної фігури, обмежена двома прямими, що виходять з однієї то-

чки, та дугою між ними; круговий с. — частина круга, обмеже-

на двома радіусами та дугою між ними. 2) Ділянка, обмежена ра-

діальними прямими (напр. с. спостереження). 3) Відділ установи чи

організації з певною спеціалізацією. 4) Частина народного господар-

ства, яка має визначені економічні й соціальні риси (напр. приват-

ний с.).

СЕКУЛЯРИЗАЦІЯ (франц. secularisation, від лат. secularis — світсь-

кий) — 1) Перетворення церковної і монастирської власності (голо-

вним чином земельної) на власність світську, державну. 2) Вилу-

чення чого-небудь з церковного відання й передача у світське, ци-

вільне. 3) Звільнення від впливу церкви.

СЕКУНДА (від лат. secunda — другий, наступний) — 1) Основна оди-

ниця часу в усіх системах одиниць; позначається знаком". 2) Одини-

ця плоского кута — 1/3600 градуса, або 1/60 мінути; позначається с.

517

СЕКУНДАНТ

3) Музичний інтервал між двома сусідніми ступенями звукоряду,

напр. до — ре. 4) Друга партія музичного інструмента в ансамблі.

5) Другий примірник переказного векселя.

СЕКУНДАНТ [від лат. secundans (secundantis) — помічник] — 1) До-

вірена особа дуелянта, що веде переговори про умови дуелі і сте-

жить за дотриманням їх. 2) Посередник-помічник у боксі , шахах та

деяких інших видах спорту.

СЕКЦІЯ (від лат. sectio — розсікання, розчленування) — 1) Від-

ділення, частина установи, організації, товариства; підвідділ конфе-

ренції, з'їзду тощо. 2) Частина торгового приміщення, де продають-

ся однорідні товари. 3) Одна з кількох частин в системі каналів,

труб, електричних котушок якої-небудь машини чи технічної уста-

новки, напр., с. котла, радіатора парового опалення тощо. 4) Час-

тина приміщення, споруди. 5) Розтин трупа.

СЕЛАДОН (франц. celadon) — вид виробів із сірувато-зеленуватим

глазуруванням.

СЕЛЕКТИВНІСТЬ (від. лат. selectus — вибраний, добірний) — ви-

бірковість, ступінь здатності до вибірковості, напр., здатність радіо-

приймача до вибірковості сигналів.

СЕЛЕКТОР (лат. selector — сортувальник, від seligo — вибираю) —

електромагнітний апарат для одночасного телефонного виклику

кількох абонентів, для автоматичного керування технологічними

процесами тощо.

СЕЛЕКЦІЯ (від лат. selectio — добір) — 1) Виведення нових і поліп-

шення наявних сортів сільськогосподарських рослин і порід свійсь-

ких тварин. 2) Наука, що розробляє теорію й методи створення но-

вих та вдосконалення існуючих форм рослин, тварин, мікроорганіз-

мів. 3) Виділення кого-, чого-небудь із загальної маси за певною

ознакою, відбір.

СЕЛЕН (від грец. стєЛп\т| — Місяць) — хімічний елемент, символ Se,

ат. н. 34; існує в кількох модифікаціях (див. Алотропія), з яких най-

стійкішим є т. зв. металевий С., сірого кольору, напівпровідник, ду-

же чутливий до світла. Застосовують для виготовлення фотоелемен-

тів, випрямлячів, як барвник у склоробній промисловості тощо.

СЕЛЕНА (грец. EeXrjvTi) — У давньогрецькій міфології богиня, уосо-

блення Місяця. У давньоримській міфології — Діана, яка була та-

кож богинею полювання.

СЕЛЕНІТ (від грец. стєХг|УІтг)(; — місячний камінь) — 1) Мінерал кла-

су сульфатів, волокнистий різновид напівпрозорого гіпсу. Викорис-

товують як виробне каміння. 2) У фантастичній літературі — житель

Місяця.

СЕЛЕНОЛОГІЯ (від грец. отЛІ'ІУп — Місяць і ...логія) — наука, що

досліджує Місяць, його рельєф, будову й історію розвитку місячної

поверхні.

СЕЛЕНОЦЕНТРИЧНИЙ (від грец. aeXnvti — Місяць і центр) — та-

кий, центр якого збігається з Місяцем; навколомісячний.

518

СЕНАТ

СЕЛІТРИ (від лат. sal — сіль і nitrum — луг) — загальна назва нітра-

тів калію, натрію, барію тошо. Застосовують у виробництві вибухо-

вих речовин, пороху, як консерванти та добрива.

СЕЛЬ (від араб, сейль — бурхливий потік) — бурхливі потоки з ду-

же великим вмістом намулу та уламків гірських порід, що утворюю-

ться в горах під час злив, танення снігів тощо.

СЕЛЬВА, СЕЛЬВАС, СЕЛЬВАСИ (ісп. selva, множ, selvas, від лат.

silva — ліс) — вологі екваторіальні ліси в Південній і Центральній

Америці.

СЕМАНТИКА (від грец. опмаутіиос; — означальний) — 1) Розділ мо-

вознавства, що вивчає значення слів та виразів і зміну цих значень.

Інша назва — семасіологія. 2) Значення (слова, виразу).