2) Розслаблення, зменшення фізичного та психічного напруження.

РЕЛЕ (франц. relais, букв. — місце перевантаження) — автоматич-

ний пристрій, який реагує на зміну параметра (температури, тиску

тощо) і в разі досягнення заданої величини замикає або розмикає

електричне коло.

РЕЛЕВАНТНИЙ (від англ. relevant - доречний, істотний) - 1) Ва-

жливий, істотний. 2) Здатний служити для розрізнення мовних

одиниць.

РЕЛІГІЯ (від лат. religio — побожність) — 1) Форма суспільної свідо-

мості, що грунтується на вірі в богів, надприродні сили. 2) Те чи ін-

ше віросповідання.

РЕЛІКВІЯ (від лат. reliquia — залишки) — 1) Предмет релігійного

поклоніння. 2) Річ, дорога як пам'ять про минуле (напр.: історична

p., сімейна p.).

РЕЛІКТ (від лат. relictum — залишок) — 1) Річ, явище, що зберегли-

ся як пережиток з давніх епох. 2) Рослинний або тваринний орга-

нізм, який залишився існувати на даній території, зберігся з мину-

лих геологічних часів.

РЕЛЬЄФ (франц. relief, від лат. relevo — піднімаю) — 1) Сукупність

різноманітних за формою, величиною і походженням нерівностей

земної поверхні. 2) Опукле скульптурне зображення на площині

(напр., барельєф, горельєф).

РЕЛЬЄФНИЙ (від рельєф) — 1) Який виступає над поверхнею, опу-

клий. 2) Переносно — виразний, чіткий.

РЕЛЯТИВІЗМ (від лат. relativus — відносний) — 1) Принцип віднос-

ності людських знань; етичний р. — принцип тлумачення мора-

493

РЕЛЯТИВНИЙ

лі, який виходить з твердження про умовний, відносний характер

моральних уявлень та понять. 2) Суб'єктивно-ідеалістичне вчення,

яке абсолютизує відносність людських знань, заперечує момент аб-

солютно істинного в них і на цій підставі заперечує об'єктивну істи-

ну, пізнаваність світу.

РЕЛЯТИВНИЙ (лат. relativus) - відносний.

РЕЛЯЦІЯ (від лат. relatio — донесення) — 1) заст. Письмове по-

відомлення командування про хід воєнних дій. 2) Опис подвигу

особи або групи осіб у документі, що подається для представлення

до нагороди. 3) Переносно — повідомлення про будь-які події, пе-

реважно в письмовій формі.

РЕМАРКА (від франц. remarque — позначка, примітка) — 1) Ав-

торські пояснення в тексті драматичного твору, що містять стислу

характеристику обставин дії, зовнішності та поведінки дійових осіб.

2) Примітка на полі книги. 3) мовозн. Спеціальна позначка у слов-

нику, що містить граматичну, стилістичну або ін. характеристи-

ку- ,

РЕМЕДІУМ (від лат. remedium — ліки, засіб) — допустиме зако-

ном відхилення фактичної ваги та проби монети від встановленої

норми.

РЕМІЗ (франц. remise) — 1) Сплата грошей виписуванням переказ-

ного векселя на отримувача. 2) У фехтуванні попереджувальний

укол, удар. 3) У деяких картярських іграх — недобір встановленого

числа взяток; штраф за це.

РЕМІЛІТАРИЗАЦІЯ (віа.ре... і мілітаризація) — відновлення війсь-

кової могутності і воєнного потенціалу держави, демілітаризованої

(див. Демілітаризація) на підставі мирних договорів і угод.

РЕМІНІСЦЕНЦІЯ (від лат. reminiscentia — спогад) — 1) Поліпшен-

ня відтворення запам'ятовуваного матеріалу через деякий проміжок

часу після його заучування. 2) Невиразний спогад, відгомін якоїсь

події чи вражень. 3) Відгомін у художньому творі якихось мотивів,

образів, деталей з твору іншого автора.

РЕМІСІЯ (від лат. remissio — зниження, ослаблення) — 1) мед. Тим-

часове ослаблення проявів хвороби. 2) екон. Знижка, яку постачаль-

ник робить платникові для округлення суми платежу.

РЕМІТЕНТ [від лат. remittens (remittentis) — який відсилає] — осо-

ба, на яку виписано вексель (тратту) і якій має бути сплачена пев-

на сума грошей за цим векселем.

РЕМІТУВАТИ (від лат. remitto — відсилаю) — пересилати кредито-

рові тратти, чеки, телеграфні перекази, виписані в іноземній валю-

ті, в рахунок погашення боргу.

РЕМОНТ (франц. remonte, спочатку — поповнення кінського скла-

ду) — 1) Виправлення пошкоджень, поломів, усунення дефектів,

лагодження чогось. 2) Систематичне заміщення сільськогосподар-

ських тварин, що вибувають з господарства, як необхідна умова від-

творення стада.

494

РЕНТГЕНІВСЬКЕ

РЕМОНТАНТНІСТЬ (від франц. remontant, букв. - який підійма-

ється) — здатність рослин протягом вегетаційного періоду цвісти й

плодоносити кілька разів.

РЕНАТУРАЛІЗАЦІЯ (відре... і натуралізація) — відновлення у пра-

вах громадянства даної країни осіб, які з будь-яких причин втрати-

ли їх.

РЕНЕГАТ (лат. renegatus — відступник, від renego — зрікаюся) —

1) Той, хто перейшов у табір противників; зрадник, відступник.

2) Людина, що зреклася своєї віри.

РЕНЕСАНС (франц. Renaissance, від лат. renascor — відроджуюся) —

1) Епоха Відродження, період ідеологічного й культурного розквіту

країн Західної і Центральної Європи (в Італії — 14—16 ст., в інших

країнах — кінець 15—16 ст.). У період Р. розвинулася нова ідеологія і

культура, виник новий світогляд — гуманізм. Пробудився інтерес до

літератури й мистецтва Стародавньої Греції й Риму (звідси й назва).

2) Архітектурний стиль епохи Відродження, що прийшов на зміну

готичному (див. Готика) і сприйняв елементи греко-римської ар-

хітектури.

РЕНЕТ, РАНЕТ (франц. reinette, від геіпе — королева) — група зи-

мових^сортів яблуні.

РЕНІЙ — хімічний елемент, символ Re, ат. н. 75; сріблясто-білий ту-

гоплавкий метал. Застосовують у сплавах, вакуумній техніці, як ка-

талізатор тощо. Від назви р. Рейн.

РЕНКЛОД (франц. reine-Claude, скор. від prunes de la геіпе Claude —

сливи королеви Клавдії) — група сортів сливи з солодкими зелени-

ми або жовтими плодами округлої форми.

РЕНТА (нім. Rente, франц. rente, від лат. reddo — повертаю, спла-

чую) — дохід з капіталу, землі або майна, що його власники регуля-

рно одержують, не займаючись підприємницькою діяльністю; дохід

у формі процента, одержуваного власниками грошового капіталу

або цінних паперів з твердим курсом.

РЕНТАБЕЛЬНИЙ (нім. rentabel) — який дає прибуток, дохід; до-

цільний з господарської точки зору.

РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ — показник економічної ефективності роботи

підприємств, галузей за певний період, що характеризує їхню при-

бутковість.

РЕНТГЕН — одиниця дози (кількості) рентгенівського проміння або

гамма-проміння; позначається Р. 1 Р. — доза рентгенівського чи гам-

ма-проміння, яка спричиняє в 1 см3 повітря при нормальному тис-

ку утворення іонів, сумарний електричний заряд одного знака яких

становить одну електростатичну одиницю електрики. Від прізвища

німецького фізика В.-К. Рентгена (1845-1923).

РЕНТГЕНІВСЬКЕ проміння — короткохвильове електромагніт-

не проміння, що виникає від різкого гальмування руху електронів у

речовині. Застосовують у науці, техніці, медицині. Від прізвища

німецького фізика В.-К. Рентгена (1845-1923).

495

РЕНТГЕНО...

РЕНТГЕНО... — у складних словах відповідає поняттю "рентгенів-

ське проміння", напр.: рентгенограма, рентгеноскопія.

РЕНТГЕНОГРАМА (відрентгена... і ...грама) — зображення на рент-

генівській плівці, утворене внаслідок діяння на неї рентгенівського

проміння, що пройшло через досліджуваний об'єкт. Застосовують у

медицині, рентгенівській дефектоскопії.

РЕНТГЕНОГРАФІЯ (вія. рентгена... і ...графія) - 1) Метод дослі-

дження речовини чи організму за допомогою рентгенівського промін-

ня. 2) Фотографування у рентгенівському промінні.

РЕНТГЕНОЛОГІЯ (від рентгена... і ...логія) — розділ медицини, що

вивчає застосування з діагностичною й лікувальною метою рентге-

нівського проміння.

РЕНТГЕНОСКОПІЯ (від рентгена... і ...скопія) - 1) Метод медич-

ної діагностики, який полягає в просвічуванні частин тіла людини й

тварин рентгенівським промінням; вивчення тіні, що її одержують

при цьому на рентгенівському екрані. 2) Виявлення внутрішніх де-

фектів металевих відливків і виробів просвічуванням рентгенівсь-

ким промінням (рентгенодефектоскопія).

РЕНТГЕНОТЕРАПІЯ (від рентгена... і терапія) — застосування рент-

генівського проміння з лікувальною метою.

РЕЙТИНГ (англ. renting) — короткотермінова оренда машин і обла-

днання, звичайно без права їх наступного викупу орендарем.

РЕОЛОГІЯ (від грец. ріш — течу і ...логія) — наука про плинність і

деформацію суцільних середовищ (напр., звичайних в'язких рідин і

рідин аномальної в'язкості).

РЕОРГАНІЗАЦІЯ (відре... і організація) — перебудова, перетворен-

ня, зміна структури, форм організації, управління тощо.

РЕОСТАТ (від грец. р?со — течу і ...стат) — електричний прилад,

яким регулюють струм і напругу в електричному колі.

РЕПАРАЦІЇ (від лат. гераго — відновлюю, знов одержую) - повне

або часткове відшкодування (за мирним договором або іншими

міжнародними актами) державою, що розв'язала агресивну війну,

збитків, заподіяних державі, що зазнала нападу.

РЕПАТРІАНТ [лат. repatrians (repatriantis)] — особа, яка поверну-

лася на батьківщину внаслідок репатріації.

РЕПАТРІАЦІЯ (лат. repatriatio — повернення на батьківщину) —

1) Повернення емігрантів у країну, звідки вони походять, з понов-

ленням їх у правах громадянства. 2) Повернення на батьківщину

військовополонених і цивільних осіб, що опинилися за межами

своєї країни внаслідок війни.

РЕПЕР (від франц. гереге — мітка, карб, позначка) — 1) Закріплений

на місцевості геодезичний знак, що вказує висоту даної точки зем-

ної поверхні. Р. визначається нівелюванням. 2) В артилерії — пункт

на місцевості або в повітрі, за яким провадиться пристрілювання.

РЕПЕРТУАР (франц. repertoir, від лат. repertorium — список, опис) —

1) Сукупність музичних і драматичних творів, які виконуються в

496

РЕПРОДУКЦІЯ

театрі, кінофільмів, які демонструються в кінотеатрах, за певний

час. 2) Ролі, в яких виступає актор. 3) Добір музичних, літератур-

них творів тощо, з якими виступають актор, співак, музикант, чи-

тець.

РЕПЕТИТОР (від лат. repetitor — той, хто повторює) — 1) Особа, що

допомагає учневі у навчанні, готує абітурієнта; домашній учитель.

2) Особа,, яка проводить заняття з акторами.

РЕПЕТИЦІЯ (від лат. repetitio — повторення) — попереднє вико-

нання чоп>небудь під час підготовки до прилюдного виступу.

РЕПЛАНТАЦІЯ (йілре... і лат. plantatio — висадження) - 1) Плас-

тична операція приживлення відокремленого при травмі органа, ча-

стини тіла на його місце. 2) Повторна посадка рослин.

РЕПЛІКА (франц. replique, від лат. replico — повертаю назад, відби-

ваю) — 1) Коротке заперечення, відповідь, зауваження, вигук з міс-

ця на зборах. 2) Елемент сценічного діалогу — відповідь одного парт-

нера іншому. 3) Повторення музичної фрази іншим голосом або в

іншій тональності. 4) Обмін запереченнями сторін в процесі судово-

го обговорення.

РЕПОРТ (франц. report, від лат. reporto — несу назад, передаю) —

термінова угода, за якою власник паперів продає їх банку з умовою

про їх викуп через певний термін за підвищеним курсом.

РЕПОРТАЖ (франц. reportage) — жанр публіцистики; розповідь ко-

респондента з місця події в пресі, по радіо, телебаченню.

РЕПОРТЕР (франц. reporter) — співробітник засобів масової інфор-

мації, який передає відомості про актуальні події.

РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ (від лат. representatio — наочне зображення) —

представлення кого-, чого-небудь, представництво від когось, чо-

гось.

РЕПРЕСІЯ (від лат. repressio — придушення) — захід державного

примусу, покарання.

РЕПРИВАТИЗАЦІЯ (відре... і приватизація) — повернення до при-

ватної власності раніше націоналізованого майна.

РЕПРИЗ, РЕПРИЗА (від франц. reprise — відновлення, повторен-

ня) — 1) Повторення одного з розділів музичного твору; нотний

знак про такий повтор. 2) Короткий жартівливий номер, який ви-

конують актори в цирку й на естраді. 3) У фехтуванні — повторний

Удар. 4) Перехід коня на алюр після подолання перешкоди.

РЕПРОДУКТОР (від ре... і лат. produce — створюю) — 1) Прилад

Для перетворення електричних коливань на звукові. Інша назва -

гучномовець. 2) В обчислювальній техніці — пристрій для пе-

резапису інформації з одночасним контролем результату.

РЕПРОДУКЦІЯ (відре... і лат. produce — створюю) — 1) Відтворен-

ня малюнка, тексту і т. ін. засобами поліграфії, фотографії тощо.

2) Твір образотворчого мистецтва, креслення або фотознімок, від-

творений поліграфічним способом. 3) психол. Відтворення запам'я-

тованого. 4) біол. Розмноження, народження.

497

РЕПТИЛІЇ

РЕПТИЛІЇ (від лат. reptilis — плазуючий) — клас хребетних тварин.

До Р. належать черепахи, дзьобоголові, лускаті та крокодили. Інша

назва — плазуни.

РЕПУТАЦІЯ (франц. reputation, від лат. reputatio — міркування,

роздум) — загальна думка, що склалася про окрему особу, групу або

колектив людей.

РЕСИВЕР (англ. receiver, від receive — отримувати) — 1) Сталева

посудина для нагромадження газів, пари чи повітря, а також для

вирівнювання тиску їх у разі нерівномірної витрати або надхо-

дження. 2) Приймач телеграфного апарата чи телемеханічного

пристрою.

РЕСКОНТРО (від італ. riscontro — зустріч, перевірка) — допоміж-

на бухгалтерська книга, що складається з окремих особових ра-

хунків.

РЕСКРИПТ (лат. rescriptum, від rescribo - відповідаю у письмовій

формі) — 1) У Стародавньому Римі письмова відповідь імператора

на подане йому для розв'язання питання, що мала силу закону.