1) Передбачена статутом форма усної або письмової доповіді під-

леглих військовослужбовців начальникові. 2) Звіт про виконання

завдання, взятих на себе зобов'язань тощо.

РАПЙРТ (від франц. rapport — повернення) — 1) Повторюваний

елемент набірного орнаменту. 2) Зв'язок, що встановлюється між

гіпнотизером та особою, на яку він впливає. 3) Поняття, що харак-

теризує зв'язок, який встановлюється у близьких міжособових сто-

сунках, у процесі позитивної взаємодії між дослідником та піддослід-

ним (лікарем та пацієнтом).

РАПС (нім. Raps) — однорічна та дворічна (озима) рослина родини

хрестоцвітих, з насіння якої виготовляють олію, що має харчове і

технічне значення.

РАПСбДІЯ (від грец. рацкобіа — епічна пісня, спів або декламування

її) — 1) Інструментальний твір вільної форми, написаний за народ-

ними мотивами. 2) Уривок давньогрецької народно-епічної поеми

про легендарних героїв і богів.

РАРИТЕТ [нім. Raritat, від лат. raritas (raritatis) — рідкість] — цінна

рідкісна річ.

480

РАХІТ

РАСА (франц. гасе, від італ. razza — порода) — 1) У біології — група

організмів одного виду чи підвиду, яким властиві спільні ознаки.

2) Р. людини — велика група людей, що склалася історично і

об'єднана спільністю походження та сукупністю певних вторинних

спадкових фізичних особливостей (будова тіла, колір шкіри, очей,

волосся, форма голови).

РАСИЗМ — антинаукові та антигуманні погляди, основу яких скла-

дають положення про поділ людства на вищі та нижчі раси; політи-

ка, пов'язана з такими поглядами.

РАСТР (нім. Raster, від лат. rastrum — граблі) — 1) Оптичний при-

лад — система певним чином розміщених лінз, дзеркал, призм або

система ліній (смужок, точок), нанесених у певному порядку на

будь-яку поверхню; використовується для структурного перетво-

рення спрямованого пучка світла. В поліграфії за допомогою Р. від-

творюють напівтонові зображення у вигляді точок різної величини;

в стереокіно Р. створює враження об'ємності об'єктів. 2) Світлові

рядки (лінії) на екрані електронно-променевої трубки телевізора,

які можна спостерігати, коли немає зображення. 3) Пристрій для

розграфлювання нотного паперу, за допомогою якого одночасно

наносяться/ п'ять ліній.

РАТИФІКАЦІЯ (від лат. ratus — затверджений і ...фікація) — затвер-

дження верховним органом державної влади міжнародного догово-

ру, який з цього моменту набирає юридичної сили для даної держа-

ви.

РАТУША (польс. ratusz, від нім. Rathaus, з Rat — рада і Наш — буди-

нок) — орган міського самоврядування в ряді європейських країн, а

також будинок, де він розміщений.

РАУНД (від англ. round — коло, круг) — у боксі' проміжок часу,

протягом якого відбувається бій.

РАУТ (англ. rout) — урочистий званий вечір без танців (на відміну

від балу); прийом.

РАФІНАД (франц. raffinade, від raffmer — очищати) — твердий очи-

щений цукор, переважно в грудках.

РАФІНбВАНИЙ (від франц. raffiner — очищати) — 1) Який зазнав

рафінування. 2) Переносно — вишуканий, довершений.

РАФІНУВАННЯ (від франц. raffiner — очищати) — остаточне очи-

щення продуктів промисловості й сільського господарства (напр.,

Цукру, металів, олій) від небажаних домішок.

РАХАТ-ЛУКУМ (тюрк., від араб, рахат-аль-хулькум, букв. — відпо-

чинок для горла) — східний пряний кондитерський виріб з борош-

на, цукру і крохмалю з горіхами та мигдалем.

РАХІТ (грец. і>ах\тг\<; — хребетний, від j)&x\<; — хребетний стовп) —

хвороба дітей, а також молодняка деяких тварин. Характеризується

порушенням фосфорно-кальцієвого обміну в організмі. Зумовлена

недостачею в організмі вітаміну D.

481

РАЦІОН

РАЦІОН [нім. Ration, від лат. ratio (rationis) — рахунок] — норма

харчових продуктів для людей і фуражу, корму для тварин на пев-

ний термін.

РАЦІОНАЛІЗАЦІЯ (від лат. rationalis — розумний) — 1) Організація

будь-якої діяльності доцільнішими способами, ніж наявні, поліп-

шення, вдосконалення чогось. 2) психол. Захисний механізм особис-

тості, що виявляється у прагненні до обгрунтування та пояснення

своїх ідей та ^вчинків.

РАЦІОНАЛІЗМ (франц. rationalisme, від лат. rationalis — розум-

ний) — 1) Філософський напрям, що протиставляє містиці, ірраціо-

налізмові переконання у безмежній силі людського розуму, його

здатності пізнавати світ. 2) Напрям у теорії пізнання, що, на проти-

вагу емпіризмові, вважає єдиним джерелом і критерієм пізнання ро-

зум (теоретичне мислення). 3) Розсудливе ставлення до дійсності.

РАЦІОНАЛЬНИЙ (лат. rationalis) — 1) Який стосується раціоналіз-

му. 2) Обгрунтований, доцільний. 3) матем. Співмірний одиниці

або частині одиниці (напр. р-не число). Протилежне — ірраціональ-

ний.

РАЦІЯ [від ра(діостан)ція] — переносна радіостанція малої потуж-

ності.

РАШПІЛЬ (нім. Raspel) — напилок з грубою точковою насічкою.

Застосовують для обробки поверхонь деревини, м'якого металу,

пластмас, шкіри тощо.

РЕ... (лат. ге...) — префікс, що означає зворотну або повторну дію,

напр.: реакцептація, ревальвація.

РЕАБІЛІТАЦІЯ [від ре... і лат. habilitas (habilitatis) — придатність,

спроможність] — 1) Поновлення доброго імені, репутації. 2) Ви-

знання особи, необгрунтоване притягнутої до кримінальної відпо-

відальності, невинною повністю або у певній частині обвинувачен-

ня. 3) Комплекс медичних заходів, спрямованих на повернення пра-

цездатності хворого.

РЕАГЕНТ [від ре... і лат. agens (agentis) — діяльний] — одна з речо-

вин, яка бере участь у певній хімічній реакції. Див. також Реактив.

РЕАГУВАТИ (від ре... і лат. ago — дію) — 1) Вступати в хімічну реак-

цію. 2) Відповідати якимсь чином на подразнення. 3) Переносно —

виявляти своє ставлення до чогось, діяти під впливом чого-не-

будь.

РЕАКТИВ (франц. reactif, від лат. ге... — проти і activus — діяльний) —

речовина, що в сполученнях з іншою спричинює певну реакцію.

Використовують у хімічному аналізі, в біології, медицині тощо. Див.

також Реагент^

РЕАКТИВНИЙ (вщре... і лат. activus — діяльний) — 1) Який працює

внаслідок діяння сили віддачі (напр. р. двигун). 2) Здатний відпо-

відати на зовнішні подразнення (напр. нервова система). 3) Зумов-

лений індуктивністю чи електроємністю (напр.: р. опір, р-на поту-

жність). 4) Який є реактивом при хімічних реакціях.

482

РЕАНІМАЦІЯ

РЕАКТОР (від ре... і лат. actor — діяльний) — 1) Індуктивний опір

(котушка без осердя) — для обмеження струму короткого замикан-

ня. 2) Р. я д е р н й й — установка, в якій здійснюється керована ла-

нцюгова реакція поділу атомних ядер. 3)Р. хімічний — апарат

для здійснення хімічних реакцій (автоклав, конвертер тощо).

РЕАКЦІЙНИЙ (від, реакція) — ворожий всьому передовому, прогре-

сивному; консервативний.

РЕАКЦІЯ (франц. reaction, від лат. ге.,. — проти і actio — дія) — 1) Дія,

стан, процес, що виникають за певних умов у відповідь на будь-які

впливи, подразнення, враження. 2) Р. х і м і ч н а — взаємодія між

двома і більше речовинами, внаслідок якої утворюється нова речо-

вина. 3) Зміна фізичного та психічного стану внаслідок якогось

впливу. 4) Політика активного опору прогресу, намагання обстою-

вати старі, віджилі порядки.

РЕАЛ1 (ісп. real — королівський, від геу — король) — іспанська сріб-

на монета, що була в обігу з 15 ст. до 70-х років 19 ст. Карбувалася

також, у Португалії та Бразилії.

РЕАЛ2 (нім. Regal) — 1) Стіл-шафа з похилою верхньою дошкою, на

яку встановлюють скриньку (касу) з друкарським шрифтом. 2) Дру-

карський шрифт, кегль (розмір) якого дорівнює 120 пунктам.

РЕАЛІЗАЦІЯ (франц. realisation) — 1) Здійснення наміченого пла-

ну, програми, проекту. 2) Відпускання продукції і одержання оплати

за неї, перетворення майна, товару або цінних паперів на гроші;

р. п о з й к й — розміщення позики.

РЕАЛІЗМ (лат. realis — суттєвий, дійсний, від res — річ) — 1) На-

прям і метод у літературі та мистецтві, що ставить за мету правдиве

відтворення дійсності в її типових рисах. 2) Чітке розуміння і враху-

вання об'єктивних умов при здійсненні чого-небудь.

РЕАЛІЗУВАТИ (франц. realiser, від лат. realis — суттєвий, дійсний) —

І) Здійснити накреслений план, програму, проект. 2) Продати (май-

но, товар або цінні папери).

РЕАЛІСТИЧНИЙ — 1) Який стосується реалізму (1), властивий йо-

му. 2) Заснований на реалізмі (2), пов'язаний з потребами життя,

об'єктивними обставинами тощо.

РЕАЛІЯ (від лат. realis — речовий, дійсний) — предмет, річ, явище,

Що існують^в дійсності.

РЕАЛЬНИЙ (лат. realis) — 1) Дійсний, наявний. 2) Можливий для

виконання, здійснення. 3) Заснований на врахуванні справжніх

умов, відповідний справжньому станові; р-на заробітна пла-

та — кількість продуктів і послуг, що їх працівник може придбати й

оплатити за одержувану ним номінальну заробітну плату.

РЕАНІМАЦІЯ (втре... і лат. animo — вдихаю життя) — 1) Оживлен-

ня організму; сукупність медичних заходів, спрямованих на віднов-

лення життєдіяльності в період агонії та клінічної смерті. 2) Від-

ділення лікарні для тяжкохворих і післяопераційного догляду за

хворими.

483

РЕБОРДА

РЕБОРДА (франц. rebord) — виступна частина обода колеса або ка-

натного шківа, яка перешкоджає сходженню колеса (з рейок), спов-

занню каната.

РЕБУС (лат. rebus, букв. — за допомогою речей) — загадка, в якій

слова, що розгадуються, подано у вигляді малюнків у поєднанні з

літерами та іншими знаками.

РЕВАЛЬВАЦІЯ (вілре... і вальвація) — вид грошової реформи з метою

стабілізації валюти', підвищення державного курсу паперових гро-

шей щодо золота або іноземної валюти. Протилежне — девальвація.

РЕВАНШ (від франц. revanche — помста, відплата) — 1) Відплата за

поразку (у війні, спортивній боротьбі, грі тощо). 2) Повторна боро-

тьба (гра), розпочата з метою взяти гору над колишнім перемож-

цем. 3) Виграш, що компенсує колишній програш.

РЕВАНШИЗМ (від реванш) — політика переможеної у війні держа-

ви або певних суспільних кіл цієї держави, спрямована на підготов-

ку нової війни з метою повернення втрачених у результаті поразки

територій або позицій.

РЕВЕРАНС (франц. reverence, букв. — повага) — 1) Шанобливий

уклін з присіданням. 2) Переносно — перебільшений вираз шаноб-

ливості; розшаркування.

РЕВЕРБЕРАЦІЯ (від лат. reverbero — відбиваю, відкидаю) — по-

вільне згасання звуку в закритих приміщеннях після того, як при-

пинено дію джерела звуку. Тривалість Р. є основною характеристи-

кою акустичних властивостей приміщення.

РЕВЕРС (англ. reverse, від лат. reversus — зворотний) — 1) Зворот-

ний бік монети або медалі. 2) Зобов'язання про зворотний викуп

заставлених векселів. 3) Зобов'язання купувати певні товари тільки

у даного монополістичного об'єднання. 4) Гарантійний лист, що

його видає вантажовідправник капітанові судна, беручи на себе ри-

зик за можливі збитки. 5) Механізм, яким змінюють напрям руху

робочих частин машини на зворотний.

РЕВЕРСІЯ (від лат. reversio — повернення) — 1) Повернення майна

колишньому власникові. 2) Тимчасова передача кредиторові цінно-

стей для забезпечення зобов'язання, що виникло. 3) Передача в за-

ставу векселя для одержання позички. 4) біол. Те саме, що й атавізм.

РЕВІЗІЙНИЙ — призначений для перевірки, який стосується ревізії.

РЕВІЗІОНІЗМ [від лат. revisio (revisionis) — перегляд] — 1) Вимога

перегляду (ревізії) теорій, вчень, поглядів тощо. 2) Політична течія у

міжнародному русі, що виникла у 19 ст. і висувала вимогу перегляду

основних положень марксизму.

РЕВІЗІЯ (від лат. revisio — перегляд) — 1) Обстеження, перевірка

стану або результатів діяльності підприємства, установи, організації

або службової особи з метою встановлення правильності або закон-

ності їхніх дій. 2) Перегляд учення, теорії з внесенням змін, що по-

рушують або перекручують їхні основи. 3) В Російській імперії пе-

репис населення.

484

РЕГЕНЕРАЦІЯ

РЕВІЗОР (від лат. reviser — той, хто перевіряє) — 1) Службова осо-

ба, обов'язком якої є проведення ревізій, обстежень. 2) Контролер в

окремих ділянках служби руху.

РЕВМАТИЗМ (грец. рєидатшцбд — розтікання, від рєїїца — потік) —

захворювання серцево-судинної системи й суглобів.

РЕВМАТОЛОГІЯ [від ревмат(изм) і ...логія] — розділ медицини,

який вивчає питання походження, механізмів розвитку, перебігу

групи ревматичних захворювань, а також розробляє методи їх про-

філактики і лікування.

РЕВМОКАРДИТ [ктревма(тизм) і кардит] — захворювання серця,

спричинене ревматизмом.

РЕВОКАЦІЯ (від лат. revocatio — відкликання) — 1) Скасування

вже даного розпорядження. 2) Відкликання дипломатичного пред-

ставника чи уповноваженої особи державою, що їх призначила, з

країни перебування у свою країну. 3) Пропозиція того, хто видав

чек, анулювати цей чек.

РЕВОЛЬВЕР (англ. revolver, від лат. revolvo — обертаюся) — ручна

вогнепальна зброя з магазином у вигляді барабана, що обертаєть-

ся.

РЕВОЛЮЦІЙНИЙ — 1) Який стосується революції, властивий їй,

пов'язаний з нею. 2) Який може викликати докорінні зміни, харак-

теризується такими змінами.

РЕВОЛЮЦІЯ (франц. revolution, від лат. revolutio — розгортання,

переворот) — 1) Докорінний переворот у житті суспільства, який

приводить до ліквідації попереднього політичного устрою й утвер-

дження нового. 2) Докорінна якісна зміна, різкий стрибкоподібний

перехід від одного стану до іншого.

РЕВЮ (від франц. revue — огляд) — 1) Театральне видовище-огляд,

що складається з окремих сцен і номерів, підпорядкованих певному

задумові. 2) Назва деяких журналів.

РЕГАЛІЇ (від лат. regalis — царський) — 1) Предмети, що символізу-

ють монархічну владу (корона, скіпетр, держава, трон). 2) Відзнаки

(ордени, медалі). 3) За феодалізму в Західній Європі — монопольне

право королів та великих феодалів на стягнення мита, судових

штрафів тощо.

РЕГАТА (італ. regata, від riga — ряд, смуга, лінія) — змагання на гре-

бних, вітрильних або моторних суднах, в яких бере участь багато

спортсменів.

РЕГБІ (англ. rugby) — спортивна командна гра з м'ячем овальної

форми. Від назви м. Регбі у Великій Британії, де зародилася ця

гра.

РЕГЕНЕРАЦІЯ (від лат. regeneratio — відновлення) — 1) біол. Відно-

влення організмом втрачених частин тіла. 2) Відновлення цінних ви-

хідних властивостей матеріалів або речовин після використання їх.

3) Відновлення речовини, що брала участь у хімічній реакції, в її

первісному складі.

485

РЕГЕНТ

РЕГЕНТ [від лат. regens (regentis) — правитель] — 1) У монархічних

державах тимчасовий правитель держави замість монарха. 2) Дири-

гент хору, здебільшого церковного.

РЕГЕНТСТВО (від регент) — у монархічних державах тимчасове

правління одного чи кількох осіб, коли престол незайнятий або ко-

ли монарх не може здійснювати владу внаслідок тривалої відсутнос-

ті, неповноліття, хвороби тощо.

РЕГІОН [від лат. regio (regionis) — область, округ] — територія, що

характеризується комплексом притаманних їй ознак (фізико-геогра-

фічних, економічних тощо).

РЕГІОНАЛЬНИЙ (від лат. regionalis — обласний) — який належить

до певної території (окремої країни або ряду сусідніх країн).

РЕГІСТР (від лат. registrum — список, перелік) — 1) Список, реєстр

чого-небудь, книга для запису. 2) Ділянка звукового діапазону музи-

чного інструмента або голосу. 3) Регулятор або розподільник у де-

яких машинах і приладах. 4) Пристрій в обчислювальних машинах.

5) Державна установа, що здійснює технічний нагляд за будівницт-

вом суден та безпекою їх плавання.

РЕГЛАМЕНТ (франц. reglement, від лат. regula — правило) — 1) Звід,

система правил, які визначають порядок організації і діяльності ор-

ганів державної влади в цілому та їхніх складових частин. 2) Сукуп-

ність процедурних правил, що визначають порядок проведення се-

сій, засідань, зборів тощо. 3) Час, виділений для виступу, доповіді.

4) Назва деяких актів міжнародних конференцій і конгресів.

РЕГЛАН (англ. raglan) — фасон верхнього одягу, в якому рукав ста-

новить єдине ціле з плечем. Від прізвища англійського генерала Ре-

глана, _який запровадив цей фасон у середині 19 ст.

РЕГРЕС (від лат. regressus — зворотний рух) — 1) Спадний, зворот-

ний рух, перехід від вищих форм до нижчих. Протилежне — прогрес.

2) Зміна до гіршого, занепад. 3) У біології — спрощення будови тва-

рин і рослин у процесі їхнього історичного розвитку, зникнення

деяких систем органів тощо (напр., травної системи в багатьох пара-

зитичних тварин). 4) юрид. Право особи, яка виконувала зобов'язан-

ня іншої особи, пред'являти до неї вимогу про повернення витрат.

РЕГРЕСІЯ (лат. regressio, від regredior — повертаюся) — 1) Відсту-

пання моря від берегів внаслідок підняття суходолу, опускання дна

моря або зменшення обсягу води. Протилежне — трансгресія. 2) ма-

тем. Імовірнісна залежність середнього значення якоїсь величини

від іншої величини. 3) Повернення до минулих етапів розвитку чи

варіантів поведінки; р. поведінки — захисний механізм особис-

тості, що полягає у відході людини від реальності шляхом повер-

нення до думок та поведінки, притаманних попереднім періодам

життя (найчастіше періоду дитинства).

РЕГРЕСУВАТИ (лат. regressio — зворотний рух, від regredior — від-

ступаю) — рухатися назад у своєму розвитку, занепадати, погіршу-

ватися.

486

РЕДУКЦІЯ

РЕГТАЙМ (англ. ragtime, від rag — рваний і time — ритм) — 1) Тан-

цювальна музика американських негрів, попередник джазу. 2) Аме-

риканський бальний танець.

РЕГУЛИ (від лат. regula — правило, норма) — те саме, що й менстру-

ація.

РЕГУЛЮВАТИ (від лат. regulo — впорядковую) — 1) Упорядковува-

ти, вносити порядок, систему в якусь діяльність. 2) Встановлювати

правильну взаємодію частин механізму.

РЕГУЛЯРНИЙ (від лат. regularis — рівномірний, правильної фор-

ми) — 1) Який відбувається, проводиться систематично, періодич-

но. 2) Який має постійну організацію і підготовку; р-на армія —

війська постійної армії, які систематично поповнюються з нових

призовів, мають встановлену організацію і проходять курс військо-

вого навчання.

РЕГУЛЯТИВНИЙ (від лат. regula — норма, правило) — який регу-

лює, визначає напрям, спрямовує розвиток чого-небудь, вносить

порядок, планомірність.

РЕГУЛЯТОР (від лат. regulo — впорядковую) — 1) Механічний або

інший автоматичний пристрій, що підтримує незмінність швидко-

сті, температури тощо чи змінює їх за певним режимом. 2) Перено-

сно — те, що сприяє упорядкуванню, впровадженню певного по-

рядку, системи (напр., норми, стандарти, інструкції).

РЕДАКТОР (франц. redacteur, від лат. redactus — впорядкований) —

1) Особа, яка виправляє, опрацьовує, готує до друку текст, руко-

пис. 2) Керівник видання (книги, журналу, газети тощо), який за-

тверджує його зміст (головний p.).

РЕДАКЦІЯ (франц. redaction, від лат. red... — знову і actio — дія) —

1) Опрацювання, підготовка тексту, рукопису до друку. 2) Орга-

нізація (колектив), що здійснює підготовку і випуск у світ друкова-

них видань. 3) Приміщення редакційного колективу. 4) Варіант то-

го самого твору.

РЕДЕМАРКАЦІЯ (віяре... і демаркація) — перевірка визначеної ра-

ніше (на підставі міжнародних договорів та угод) лінії державного

кордону й відновлення прикордонних знаків.

РЕДИНГОТ (франц. redingote, від англ. riding coat — сюртук для

верхової їзди) — довгий сюртук широкого покрою; особливий крій

жіночого одягу, що нагадує такий сюртук.

РЕДУКТОР (від лат. reductor — той, що відводить назад) — 1) Меха-

нізм (зубчаста чи черв'ячна передача), який змінює величину швид-

кості обертання під час передавання руху від одного вала до іншого.

2) Пристрій, який зменшує тиск рідини чи газу у трубопроводі.

РЕДУКЦІЯ (від лат. reductio — повернення, відновлення) — 1) Про-

цес або дія, що спричинює зменшення, спрощення чогось. 2) Від-

новлення елемента з оксиду, звільнення його від кисню. 3) Знижен-

ня тиску рідин і газів у системах двигунів за допомогою спеціаль-

них приладів. 4) Зменшення органів або тканин (аж до їх зникнен-

487

РЕДУПЛІКАЦІЯ

ня) і нерідко втрата ними функцій у процесі індивідуального або істо-

ричного розвитку в будь-яких організмах. 5) Ослаблення ненаголо-

шених звуків при вимовлянні їх. Р. може спричинити повне зник-

нення звука. 6) Падіння курсу акцій або цін.

РЕДУПЛІКАЦІЯ (від лат. reduplico — подвоюю) — 1) мовозн. По-

вторення, подвоєння кореня, основи або цілого слова як спосіб

утворення слів, граматичних форм, фразеологічних одиниць (напр.:

геть-геть, тихо-тихенько). 2) біол. Подвоєння молекулярних і суб-

клітинних структур, що лежить в основі поділу клітин, росту й роз-

множення організмів. Інша назва — реплікація. 3) мед. Різновид

парамнезії, проявом якої є переконаність хворого в наявності двох

осіб, предметів, подій замість єдиного реально існуючого.

РЕДУТ (франц. redoute) — зімкнуте квадратне або багатокутне по-

льове земляне укріплення, здатне до самостійної оборони.

РЕЕКСПОРТ (відре... і експорт) — вивезення з країни раніше ім-

портованих нею товарів для перепродажу їх іншим державам.

РЕЕМІГРАЦІЯ (відре... і еміграція) — повернення емігрантів на ба-

тьківщину.

РЕЄСТР (польс. rejestr, від лат. regesta — списки, перелік) — список,

опис, перелік, а також книга для запису справ, документів, майна,

земельних володінь тощо.

РЕЄСТРАЦІЯ (від.реєстр) — І) Взяття на облік, внесення до списку

або книги якихось даних, записів про певні факти; р. шлюбу —

юридичне оформлення укладення шлюбу. 2) Фіксування вимірю-

вань, змін, що відбуваються під час дослідів.

РЕЖИМ (франц. regime, від лат. regimen — правління) — 1) Держав-

ний устрій, спосіб правління. 2) Точно встановлений розпорядок

життя, праці, відпочинку тощо. 3) Система правил, заходів, запро-

ваджуваних для досягнення певної мети (напр.: р. економії, р. суд-

ноплавства).

РЕЖИСЕР (франц. regisseur, від лат. rego — керую) — постановник

спектаклю, кінофільму, естрадно-концертної, циркової програми

то Ідо.

РЕЗЕКЦІЯ (від лат. resectio — зрізання) — операція видалення час-

тини органа (шлунка, кишечнику тощо) при його захворюванні або

ушкодженні.

РЕЗЕРВ (франц. reserve — запас, від лат. reserve — зберігаю) — 1) За-

паси, ресурси, кошти, що зберігаються і при потребі можуть вико-

ристовуватися. 2) Людські та матеріальні ресурси, що перебувають у

розпорядженні військового командування; частина військ, залише-

на командиром для посилення підрозділів, які провадять бойові дії.

3) Склад військовозобов'язаних, яких призивають в армію в разі не-

обхідності.

РЕЗЕРВАЦІЯ (від лат. reservatio — зберігання) — 1) Зберігання чо-

го-небудь, залишення в запасі, в резерві. 2) У США та деяких інших

країнах місце для відокремленого поселення корінного населення.

488

РЕЗбННИЙ

3) Територія, природні багатства якої перебувають під особливою

охор9ною держави; заповідник.

РЕЗЕРВНИЙ — запасний, який зберігається, перебуває у резерві

(напр.: р. капітал, р. фонд, р-ні війська).

РЕЗЕРВУАР (франц. reservoir, від лат. reservo — зберігаю) — споруда

або інше вмістище для зберігання рідин і газів (бак, балон тощо).

РЕЗИДЕНТ [франц. resident, від лат. residens (residents) — який за-

лишається на місці] — 1) За часів середньовіччя дипломатичний

представник, що постійно перебував у даній країні. 2) Іноземний

громадянин, який постійно проживає на території даної держави.

3) Таємний уповноважений іноземної розвідки, який на території

даної держави спрямовує діяльність своїх агентів. 4) Юридична осо-

ба, зареєстрована на території іноземної держави, яка має визначе-

ний статус і підлягає законам цієї держави.

РЕЗИДЕНЦІЯ (лат. residentia — місцеперебування, від resideo — за-

лишаюся на місці, перебуваю) — місцеперебування глави держави,

уряду, а також осіб, які обіймають високі адміністративні посади.

РЕЗИСТЕНТНІСТЬ [від лат. resistens (resistentis) - протидійний] -

здатність до опору.

РЕЗИСТОР (англ. resistor, від лат. resisto — чиню опір, протидію) —

нерегульований електричний активний опір, призначений лише для

обмеження/ струму в електричному колі.

РЕЗОЛЬВЕНТА [від лат. resolvens (resolventis) — який розв'язує, ви-

рішує] — рівняння, функція чи оператор, які дають можливість про-

стіше розв'язувати якесь рівняння.

РЕЗОЛЮЦІЯ (від лат. resolutio — розв'язання, дозвіл) — 1) Рішен-

ня, постанова, прийняті з'їздом, зборами тощо внаслідок обгово-

рення якихось питань. 2) Напис службової особи на діловому папе-

рі з коротким викладом рішення в питаннях, порушених у цьому

документі.

РЕЗбН [франц. raison, від лат. ratio (rationis) — доказ, підстава, при-

чина] — розумна підстава, доказ, рація, доцільність.

РЕЗОНАНС (франц. resonance, від лат. resonans — який звучить у

відповідь) — 1) Явище різкого зростання амплітуди коливань (елек-

тричних, механічних, звукових тощо) в коливальній системі під

впливом зовнішніх сил, коли частота власних коливань системи

збігається з частотою коливань зовнішньої сили. 2) Здатність поси-

лювати звук, притаманна резонаторам, приміщенням з доброю аку-

стикою тощо. 3) Переносно — відгук, відгомін.

РЕЗОНАТОР (від лат. resono — звучу у відповідь, відгукуюся) — сис-

тема (або тіло), прилад, де виникає або може виникнути резонанс.

РЕЗОНЕР (франц. raisonneur) — 1) Персонаж, який висловлює дум-

ки автора про зображені події та інших героїв твору. 2) Людина, яка

любить вести бесіди на повчальні теми.

РЕЗОННИЙ (від. резон) — розумний, розсудливий, обгрунтований,

слушний.

489

РЕЗУС_____________________________________________________

РЕЗУС (лат. rhesus) — вузьконоса мавпа родини мартишкових. По-

ширена переважно на півночі Індостану, Індокитаю та в Гімалаях.

Розводять для медичних та біологічних дослідів. Інша назва — ма-

как бенгальський.

РЕЗУС-ФАКТОР — специфічна речовина, що міститься в еритро-

цитах крові мавп резус та більшості людей. Передається спадково.

За наявності Р.-ф. кров у людини є резус-позитивною, за відсутнос-

ті — резус-негативною. У вагітних жінок у разі несумісності крові

матері й плода виникає ряд ускладнень.

РЕЗЮМЕ (франц. resume) — короткий висновок з основними по-

ложеннями доповіді, промови, наукової праці, дискусії.

РЕІМПОРТ (віцре... та імпорт) — ввезення з інших країн власних

товарів, раніше туди експортованих.

РЕШВЕСТЙЦІЇ (від ре... та інвестиції) — 1) Повторне, додаткове

вкладання коштів, отриманих у формі доходів від попередніх інвес-

тицій. 2) Капіталовкладення частини прибутку іноземної фірми в

економіку держави, на території якої вона діє.

РЕІНКАРНАЦІЯ [від франц. reincarnation, з ре..., лат. in — в і саго

(carnis) — тіло] — переселення душі (з одного тіла в інше).

РЕЙД1 (гол. rede) — прибережний водний простір поблизу порту1,

придатний для стоянки суден на якорі.

РЕЙД2 (англ. raid — напад, наскок) — 1) У військовій справі — про-

никнення військових підрозділів, частин і з'єднань у тил ворога або

похід партизанських з'єднань і загонів по ворожих тилах для прове-

дення розвідки, розширення партизанського руху і розгортання бо-

йових і диверсійних дій на ворожих комунікаціях. 2) Несподівана ре-

візія, обстеження, здійснювані групою осіб за завданням адмініст-

ративних, громадських органів або преси.

РЕЙДЕР (англ. raider, від raid — нападати) — військовий корабель,

що виконує самостійні завдання з метою знищення морських

транспортних засобів противника.

РЕЙС (від нім. Reise — подорож) — завершена операція щодо пере-

міщення вантажів або пасажирів транспортними засобами (судном,

літаком, автомобілем, вагоном), а також пробіг цих засобів в одно-

му напрямі (від початкового до кінцевого пункту).

РЕЙСМУС (нім. Reipmap, від геіреп — креслити і Mass — міра, роз-

мір) — розмічальний інструмент для прокреслювання паралельних

ліній (рисок).

РЕЙСФЕДЕР (нім. Reipfeder, від геіреп — креслити і Feder — перо) —

1) Креслярський інструмент для проведення ліній тушшю або чор-

нилом. 2) Металева трубочка із затискачем для грифеля.

РЕЙСШИНА (нім. Reipschine, від геіреп — креслити і Schiene —

стрижень) — креслярський інструмент (довга лінійка з нерухомою

та рухомою поперечками) для проведення паралельних ліній.

РЕЙТАРИ (від нім. Reiter — вершник) — наймана кіннота в арміях

Західної Європи в 16—17 ст. і в Росії в 17 — на початку 18 ст.

490

РЕКВІЗИЦІЯ

РЕЙТИНГ (англ. rating, від rate — оцінювати, визначати клас, роз-

ряд) — 1) Становище спортсмена серед йому подібних, що оціню-

ється певним числом балів. 2) Ступінь популярності, авторитету

якоїсь особи, організації, групи, їхньої діяльності, програм, планів,

політики у певний час; виводиться шляхом голосування, соціоло-

гічних опитувань, анкет і визначається місцем, яке вони посідають

серед собі, подібних.

РЕЙХСКАНЦЛЕР (нім. Reichskanzler, від Reich — держава, імперія і

Kanzler — канцлер) — імперський канцлер, назва глави уряду в Німеч-

чині 1871Г1945 pp.

РЕЙХСРАТ (нім. Reichsrat, від Reich — держава, імперія і Rat — ра-

да) — 1) У Баварії (1818—1918) верхня палата ландтагу; титул члена

цієї палати. 2) У Данії (до 1866) і Швеції (до 1772) державна рада

при королі. 3) В Австрії (1848—51, 1861—67) та Австро-Угорщині

(1867—1918) двопалатний парламент. 4) У Німеччині (1919—34) ор-

ган ^представництва земель.

РЕЙХСТАГ (нім. Reichstag, від Reich — держава, імперія і Tag — збо-

ри) — 1) За часів середньовіччя у Священній Римській імперії гер-

манської нації загальноімперський станово-представницький орган

влади. 2) Парламент у Північнонімецькому союзі (1867—71), Німе-

цькій імперії (1871—1918) і Веймарській республіці (1919—33). У пе-

ріод фашистської диктатури (1933—45) втратив своє значення, іс-

нував лише формально. 3) Назва будинку в Берліні, де засідав пар-

ламент Німеччини.

РЕКАМБЮ (італ. recambio — зворотний розмін) — 1) Вимога, що

пред'являється до векселедавця особою, яка сплатила опротестова-

ний вексель, про повернення їй внесеної суми і про сплату процен-

тів, пені і витрат за протестом (пор. ретратта). 2) Рахунок від бан-

ку клієнтові на погашення витрат, пов'язаних з опротестуванням

прийнятого на інкасо векселя.

РЕКАПІТУЛЯЦІЯ (втре... і лат. capitulum — глава, відділ) — 1) біол.

Повторення організмами в процесі індивідуального розвитку ознак,

що були властиві їхнім предкам, але поступово зникли у дорослих

форм. 2) Скорочене повторення сказаного. 3) Звірка записів бухгал-

терського обліку з першоджерелами для уникнення помилок.

РЕКВІЄМ (від лат. requies, зн. в. requiem — спокій) — 1) Заупокійне

католицьке богослужіння. 2) Багатоголосий циклічний вокальний

чи вокально-інструментальний твір скорботно-патетичного харак-

теру.

РЕКВІЗИТ (лат. requisitum — необхідне, потрібне, від require — по-

требую) — 1) Сукупність речей, які необхідні акторам під час виста-

ви. 2) Обов'язкові (вихідні) дані як елемент правильного оформлен-

ня офіційних документів. 3) Вихідні дані книжки.

РЕКВІЗИЦІЯ (від лат. requisitio — вимога) — примусове вилучення

Державною або військовою владою майна у власника з виплатою

його вартості (на відміну від конфіскації).

491

РЕК-ДЖбБІНГ

РЕК-ДЖбБІНГ (англ. rack jobbing) — договір про тимчасове надан-

ня площі для торгівлі, який укладає дрібний підприємець з великим

магазином.

РЕКЕТ (англ. racket, від rack — мучити, катувати) — злочинне вима-

гання чужих доходів, здирство шляхом залякування чи грубого на-

сильства й фізичної розправи.

РЕКЕТИР (англ. racketeer) — злочинець, який займається рекетом.

РЕКЛАМА (франц. reclame, від лат. reclame — вигукую, кличу) —

1) Популяризація товарів, видовищ, послуг тощо з метою привернути

увагу покупців, споживачів, замовників, глядачів. 2) Поширення ві-

домостей про кого-небудь, про щось з метою популяризації. 3) Пла-

кат, оголошення тощо як засіб привертання уваги покупців, гляда-

чів і т. ін._

РЕКЛАМАЦІЯ (від лат. reclamatio — несхвалення, протест) — 1) Скар-

га, нарікання, заперечення. 2) Заява про виявлені дефекти у при-

дбаній продукції, виконаній роботі з вимогою відшкодувати збитки.

РЕКОГНОСЦИРУВАННЯ, РЕКОГНОСЦИРбВКА (нім. Rekogno-

szierung, від лат. recognosco — оглядаю, обстежую) — 1) Розвідка, що

проводиться командиром з'єднання, частини особисто або разом з

офіцерами штабу перед боєм для визначення характеру місцевості,

розташування сил ворога та одержання інших відомостей, необхід-

них для організації бойових дій. 2) Огляд і обстеження місцевості з

метою вибору положень астрономічних і геофізичних опорних пунк-

тів для топографічних зйомок.

РЕКОМЕНДАЦІЯ (від лат. recommendatio — доручення) — 1) Пись-

мовий або усний схвальний відзив про роботу, діяльність тієї чи ін-

шої особи. 2) Вказівка, порада.

РЕКОНСТРУКЦІЯ (від ре... і лат. constructio - побудова) - 1) До-

корінна перебудова чого-небудь з метою поліпшення, удосконален-

ня, впорядкування (р. народного господарства, р. міста). 2) Відтво-

рення, відновлення чого-небудь за рештками, описами, що зберег-

лися.

РЕКбРД (англ. record — запис, протокол, від лат. recordo — згадую,

пам'ятаю) — 1) Найвище досягнення, здобуте в якійсь галузі (у пра-

ці, спорті тощо). 2) Переносно — найвища міра чого-небудь.

РЕКОРДСМЕН (англ. recordsman) — людина, яка досягла найви-

щих результатів ^ якійсь галузі і встановила рекорд.

РЕКРЕАЦІЙНИЙ (від рекреація) — призначений для користування

під час відпочинку, відновлення сил.

РЕКРЕАЦІЯ (від лат. recreatio — відновлення) — відпочинок, відно-

влення сил, витрачених у процесі праці.

РЕКРЕДИТИВ (шре... і лат. creditum — довірене) — 1) Відклична

грамота уряду своєму дипломатичному представникові в іншій дер-

жаві. 2) Лист, що спростовує акредитив.

РЕКТИФІКАТ (від лат. rectificatus — випрямлений) — спирт, очи-

щений шляхом ректифікації.

492

РЕЛЯТИВІЗМ

РЕКТИФІКАЦІЯ (від лат. rectificatio — випрямлення) — розділення

рідких сумішей, що містять два або кілька компонентів різної летко-

сті, багаторазовим випаровуванням суміші й конденсацією пари. За-

стосовують у хімічній, нафтовій, спиртовій промисловості тощо.

РЕКТОР (лат. rector — управитель, керівник, від rego — керую) —

особа, яка очолює вищий навчальний заклад.

РЕКТОСКОПІЯ (від лат. rectum — пряма кишка і ...скопія) — огляд

внутрішньої поверхні прямої і сигмоподібної кишок за допомогою

спеціального приладу з оптичною й освітлювальною системами —

ректоскопа.

РЕКУЛЬТИВАЦІЯ (від ре... і лат. cultivatio - обробіток) - 1) Повер-

нення чогось до культурного стану. 2) Р. земель — обробка під

сільськогосподарське використання ділянок, використовуваних ра-

ніше в інших галузях господарства.

РЕКУРСИВНИЙ (від лат. recursio — коловорот) — матем. такий,

значення якого для даного аргументу розраховується за допомогою

значень для попередніх аргументів.

РЕЛАКСАЦІЯ (від лат. relaxatio — зменшення, ослаблення) — 1) По-

ступовий перехід фізичної чи фізико-хімічної системи з неврівноваже-

ного стану, спричиненого зовнішніми впливами, у врівноважений.