Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Словник іншомовних слів.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
6.16 Mб
Скачать

1 Р. Приблизно дорівнює 57°17'44,8".

РАДІАТОР (від лат. radio — випромінюю) — 1) Нагрівальний прилад

у системах водяного, парового, електричного опалення. 2) Теплооб-

мінний апарат для охолодження води, мастила, повітря у двигунах

внутрішнього згоряння. 3) Пристрій для охолодження радіотехніч-

них елементів, що нагріваються під час роботи.

РАДІАЦІЙНИЙ — який стосується радіації, викликаний радіа-

цією.

РАДІАЦІЯ (лат. radiatio — випромінювання) — фіз. 1) Випроміню-

вання, зокрема електромагнітного проміння, яким-небудь тілом,

напр., Сонцем (сонячна р.) чи іншою зорею. 2) Радіоактивне ви-

пр/змінювання.

РАДІЙ (від лат. radius — промінь) — радіоактивний хімічний еле-

мент, символ Ra, ат. н. 88; сріблясто-білий метал. Використовують

для виготовлення світних фарб, у медицині — для радіотерапії то-

що.

РАДІО (від лат. radius — промінь) — 1) Галузь науки, техніки і куль-

тури, пов'язана з передаванням на віддаль інформації за допомогою

радіохвиль. 2) Установа, яка здійснює таку передачу. 3) Пристрій

для приймання звуків таким способом. 4) Звукова передача таким

способом.

РАДІО1... (від лат. radius — промінь) — частина складних слів, що

вказує на зв'язок з поняттям "радіо", напр.: радіоелектроніка, радіо-

телефон.

РАДІО2... (від лат. radiatio — випромінювання) — частина складних

слів, що вказує на зв'язок з поняттям "радіація", "радіоактивність",

напр.: радіобіологія, радіотерапія.

РАДІОАКТИВНИЙ — який має радіоактивність, зумовлений ра-

діоактивністю.

477

РАДІОАКТИВНІСТЬ

РАДІОАКТИВНІСТЬ (від радіо 2... і активність) — спонтанне (зумо-

влене внутрішніми причинами) перетворення атомних ядер та еле-

ментарних частинок на інші ядра та елементарні частинки.

РАДІОБІОЛОГІЯ (відрадіо2... і біологія) — наука про вплив іонізую-

чого випромінювання на організм людини, тварин і рослин.

РАДІОГРАМА (він радіо '... і ...грама) — повідомлення, передане по

радіо. Інша назва — радіотелеграма.

РАДІОЕЛЕКТРОНІКА (від радіо '...і електроніка) — комплекс галу-

зей науки і техніки, пов'язаних з радіотехнікою й електронною тех-

нікою (електронікою).

РАДЮЗбНД (від.радіо !...і зонд) — метеорологічний пристрій (зонд,

оснащений радіоапаратурою) для вимірювання тиску, температури

й вологості верхніх шарів атмосфери і передачі результатів по радіо;

піднімається на кулі-зонді. Інша назва — радіометеорограф.

РАДІОЛА (англ. radiola) - апарат, в якому конструктивно сполуче-

но радіоприймач з програвачем грамофонних платівок.

РАДІОЛОГІЯ (віл радіо 2... і ...логія) — наука, що вивчає радіоакти-

вність', медична р. — розділ медицини, який вивчає теорію і пра-

ктику використання іонізуючого випромінювання для діагностики і

лікування захворювань, а також біологічну дію цього випроміню-

вання.

РАДІОЛОКАЦІЯ (вія радіоІ... і локація) — виявлення й визначення

місцезнаходження літаків, суден, ракет та інших об'єктів за допо-

могою радіохвиль.

РАДІОМЕТРІЯ (від радіо 2... і ...метрія) — 1) Розділ фізики, що

вивчає способи вимірювання променистої енергії. 2) Метод розвіду-

вання корисних копалин, який полягає у використанні радіохвиль

для визначення структури гірських порід. 3) Метод для виявлення

радіоактивних руд та вод.

РАДІОНАВІГАЦІЯ (від радіо '...і навігація) — 1) Визначення місце-

знаходження і курсу літального апарата чи судна за допомогою ра-

діотехнічних засобів. 2) Розділ навігації, що вивчає і розробляє тео-

рію й практику керування судами, літальними апаратами за допо-

могою радіотехнічних засобів.

РАДІОПЕЛЕНГАЦІЯ (віл радіо '... і пеленг) — визначення спеціаль-

ними приладами (радіопеленгами) напряму передавальної радіо-

станції.

РАДІОПРОТЕКТОРИ (відрадіо2... і протектор) - речовини, вве-

дення яких в організм зменшує вплив іонізуючого випромінювання.

Інша назва — радіозахисні засоби.

РАДІОСТАНЦІЯ (від радіо '... і станція) — сукупність технічних

пристроїв і апаратури для передавання й приймання інформації за

допомогою радіохвиль.

РАДІОТЕЛЕФОН (від радіо '...і телефон) — сукупність передаваль-

ної і приймальної радіоапаратури для телефонного зв'язку по радіо;

телефонний апарат для такого зв'язку.

478

РАМАДАН

РАДІОТЕРАПІЯ (кілрадіо2... і терапія) — лікувальний метод, в ос-

нову якого покладено діяння на організм людини й тварин певних

доз природних або штучних радіоактивних препаратів. Застосову-

ється переважно при злоякісних пухлинах.

РАДІОТЕХНІКА (viz радіо '... і техніка) - наука про генерування,

поширення в просторі, приймання й передавання електромагніт-

них коливань (радіохвиль); галузь техніки, що розробляє, виготов-

ляє й застосовує радіоапаратуру в системах радіозв'язку, телебачен-

ня, радіолокації тощо.

РАДІОФІКАЦІЯ (кіл радіо'... і ...фікація) — розширення приймаль-

ної радіомережі шляхом будівництва радіотрансляційних вузлів і

мережі проводового мовлення або шляхом встановлення радіо-

пр_иймачів.

РАДІУС (від лат. radius - промінь) - 1) Відрізок, що сполучає

будь-яку точку кола або сфери з їхнім центром, а також довжина

цього відрізка. 2) Величина охоплення певної території, поширен-

ня чого-небудь; р. д і ї корабля (літака) — найбільша від бази

віддаль, на якій може виконувати завдання корабель (літак).

РАДОН — хімічний елемент, що утворюється при розпаді радію

(звідси назва). Символ Rn, ат. н. 86; інертний газ без кольору й запа-

ху, отруйний. Використовується у наукових дослідженнях, техніці й

медицині (радонові ванни).

РАКЕТА (нім. Rakete, від італ. rocchetto — котушка, з госса — вере-

тено) — 1) Літальний апарат або пристрій (снаряд) з ракетним дви-

гуном. 2) Снаряд, застосовуваний для феєрверків, сигналізації,

освітлення місцевості тощо.

РАКЕТКА (франц. raquette, від араб, рахат — долоня) — 1) Спортив-

ний снаряд для гри в теніс або бадмінтон; складається з натягнутої

на обід сітки й ручки. 2) Маленька дерев'яна лопатка для гри в на-

стільний теніс.

РАКЕТОДРОМ (від ракета і ...дром) — ділянка, підготовлена й об-

ладнана для складання, випробування й запуску ракет (1).

РАКЕТОПЛАН (від ракета і ...план) — ракета з крилами, що нада-

ють їй стійкості в польоті.

РАКУРС (франц. гассоигсі, букв. — вкорочений) — 1) Вигляд різних

предметів, фігур, архітектурних форм у перспективі. 2) Переносно —

певний погляд, кут зору, особливість явища.

РАЛІ (англ. rally, букв. — збори, зліт) — комплексні спортивні зма-

гання на автомобілях (авторалі) або мотоциклах і моторолерах (мо-

торалі) за заданим режимом руху.

РАМА (санскр.) — 1) Герой давньоіндійського епосу "Рамаяна" і

"Махабхарата". 2) В індійській міфології одне з втілень бога Віш-

НУ-

РАМАДАН, РАМАЗАН (араб., букв. — жаркий) — в мусульмансько-

му календарі дев'ятий місяць, протягом якого мусульманам, за дог-

мами ісламу, не можна їсти й пити від сходу до заходу сонця.

479

РАМПА

РАМПА (франц. rampe, букв. — схил) — 1) Апаратура для!>світлен-

ня авансцени знизу. 2) Залізобетонна споруда для переходу поїздів

метрополітену з поверхні землі в тунель. 3) Межа між залою для

глядачів і сценою. 4) Переносно — сцена або театр взагалі.

РАНГ (нім. Rang — чин, від франц. rang — ряд) — 1) Ступінь, чин,

спеціальне звання, категорія. 2) Розряд, рівень.

РАНГбУТ (гол. randhout, букв. — кругле дерево) — всі дерев'яні або

склепані із сталевих листів круглі частини оснащення судна, при-

значені для встановлення вітрил, сигналізації.

РАНДЕВУ (франц. rendez-vous, букв. — приходьте) — 1) Наперед

умовлене побачення. 2) У морському флоті — обумовлене місце зу-

стрічі кораблів.

РАНЕТ див. Ренет.

РАНЖИР (нім. rangieren — ставити в ряд, від франц. ranger) — 1) Роз-

ташування людей у військовому строю в шеренгу за зростом. 2) Пе-

вний порядок, встановлений правилами і традиціями.

РАНЖЙРУВАННЯ (від ранжир) — послідовне розміщення чогось.

РАНТЬЙ (франц. rentier) — особа, що живе на відсотки з наданого в

позику капіталу або на прибутки від цінних паперів.

РАНЧО (ісп. rancho) — 1) У країнах Латинської Америки — хутір,

садиба. 2) У США — скотарська ферма.

РАПЩОГРАФ (від франц. rapide — швидкий і ...граф) — пристрій

для написання текстів на кресленнях або малюнках за допомогою

трафарету (І).

РАПІРА (нім. Rapier, від франц. гаріеге, з гаре — терка) — колюча

зброя з довгим і гнучким чотиригранним клинком та держаком. Ви-

користовується у фехтуванні.

РАПОРТ (франц. rapport, від rapporter — приносити, повідомляти) —