1) Система правил вживання на письмі розділових знаків. 2) Роз-

ставляння розділових знаків.

ПУНКЦІЯ (від лат. punctio — укол) — прокол з діагностичною або

лікувальною метою стінки будь-якої порожнини тіла, судини, орга-

на, нормальної або патологічної тканини.

ПУНСОН див. Пуансон.

ПУНШ (англ. punch, від інд. панч — п'ять) — нагрітий алкогольний

напій з рому або коньяку з чаєм, водою, цукром та фруктовим со-

ком.

ПУРИЗМ (франц. purisme, від лат. purus — чистий) — 1) Показне

прагнення до чистоти й суворості моралі. 2) Надмірне прагнення

зробити недоторканними якісь норми мови, вберегти її від іншомо-

вних елементів, неологізмів, вульгаризмів тощо.

ПУРИТАНИ (англ. puritans, від purity — чистота) — 1) Прихильни-

ки кальвінізму в Англії та Шотландії 16—17 ст. 2) Люди надзвичайно

суворого, аскетичного укладу життя.

ПУРПУР (лат. purpura, від грец. тгорфира — багряниця) — 1) Фарбу-

вальна речовина червонувато-фіолетового кольору, що її добували

із залоз морського молюска мурекса пурпурного. 2) Темно-черво-

ний або яскраво-червоний колір. 3) Дорога старовинна тканина

червоного кольору, одяг, речі з цієї тканини; багатий одяг.

ПУТЧ (нім. Putsch) — державний переворот, учинений групою змов-

ників.

475

ПУФ_______________________________________________________

ПУФ (франц. pouf, англ. puff) — 1) Низький ослінчик з м'яким

(звичайно круглим) сидінням. 2) Помилкова, фальшива звістка, не-

доладна вигадка.

ПУШБбЛ (англ. push-ball, від push — штовхати і ball — м'яч) — ко-

мандна спортивна гра з великим м'ячем (діаметр — 1,8м; вага'—

20—30 кг). Мета гри — проштовхнути м'яч через ворота-суперни-

ків.

ПЮПІТР (франц. pupitre) — пересувна підставка з похилою дош-

кою для нот, книг тощо.

ПЮРЕ (франц. puree) — страва або приправа до неї з протертих

овочів, а також фруктів або ягід.

РА — в давньоєгипетській релігії бог Сонця, творець світу.

РАБАТ (нім. Rabatt, від франц. rabattre — знижувати) — 1) Знижка з

ціни при закупівлі товару оптом, при сплачуванні готівкою тощо.

2) Знижка з суми страхової премії при особливо вигідних для стра-

хувальника умовах договору.

РАБАТКА (нім. Rabatte) — довга вузька грядка з декоративними

квітами вздовж стін, доріжок.

РАБИН (від давньоєвр. раббі — вчитель) — в іудейській релігії слу-

житель культу, керівник релігійної громади.

РАВЕЛІН (франц. ravelin) — допоміжна фортифікаційна споруда

трикутної форми, розташована перед огорожею фортеці між двома

бастіонами і призначена для додаткового захисту її. Як військова

споруда головним чином застосовувалася в 16—18 ст.

РАГУ (франц. ragout) — страва з дрібних шматочків м'яса або риби,

тушкованих з овочами, або з тушкованих овочів з гострою підли-

вою.

РАД (від лат. radio — випромінюю) — одиниця увібраного іонізуючо-

го проміння (рентгенівського, гамма-проміння тощо). 1 Р. дорівнює

такій дозі, при якій 1 кг опромінюваної речовини вбирає 0,01 Дж

енергії.

РАДАР (англ. radar, скор. від radio detection and ranging — виявлення

й визначення віддалі за допомогою радіо) — умовна скорочена назва

радіолокаційної станції та радіолокації, а також радіолокатора.

РАДЖА (санскр. — цар) — у Стародавній Індії правитель держави, з

часів середньовіччя і до проголошення країни республікою (1950) —

князівський титул. Інша назва — р а о.

РАДИКАЛ (англ., франц. radical, від лат. radix — корінь) — 1) При-

хильник крайніх, рішучих дій, поглядів. 2) Член радикальної партії

476

РАДІОАКТИВНИЙ

(див. Радикалізм). 3) Знак математичної дії добування кореня.

4) Стійка група атомів у молекулі, яка без зміни переходить з однієї

хімічної сполуки в іншу. Вільні р. — поширені в природі, здатні

до реакції частинки з неспареними електронами на зовнішніх ор-

бітах.

РАДИКАЛІЗМ (від лат. radicalis — докорінний) — 1) Політичний

напрям і рух радикалів. 2) Обстоювання і застосування радикальних

методів у розв'язанні будь-яких питань, насамперед політичних.

РАДИКАЛЬНИЙ (лат. radicalis) — 1) Докорінний, основний, рішу-

чий. 2) Який дотримується крайніх поглядів. 3) Який стосується ра-

дикалізму.

РАДИКУЛІТ (від лат. radicula — корінець) — захворювання корінців

спинномозкових нервів.

РАДШІЬНИЙ (від лат. radius — промінь) — який іде у вигляді про-

менів;, напрямлений по радіусу.

РАДІАН (від лат. radius — промінь) — центральний кут, що спира-

ється на дугу, довжина якої дорівнює її радіусові', позначається рад.