2) Добра слава, відомість.

ПОПУЛЯЦІЯ (від лат. populus — народ) — сукупність особин пев-

ного виду організмів, які здатні до вільного схрещування, населяють

певну територію і деякою мірою ізольовані від сусідніх угруповань.

П. є елементарною еволюційною одиницею.

ПОПУРІ (франц. pot pourri, букв. — гнилий горщик, тут — суміш,

усяка всячина) — музична п'єса, в якій чергуються різні популярні

мотиви з опер, пісень тощо.

...ПОР (від грец. торси; — прохід, отвір) — у складних словах відпо-

відає поняттям "отвір", "прохід", напр.: бластопор, гастропор.

ПОРНОГРАФІЯ (від грец. iropvoq — розпусник і ...графія) — 1) На-

туралістичне зображення того, що стосується статі та статевих зно-

син; література, живопис, фото-, кіно- та відеопродукція такого

змісту. 2) Непристойність, зухвала цинічність.

ПОРТ ' (франц. port, від лат. portus — гавань, пристань) — 1) Ділян-

ка берега з прилеглим водним простором (акваторією), обладнана

для стоянки, навантаження, розвантаження й ремонту суден. 2) Пор-

тове місто.

ПОРТ 2 (англ. port, port-hole) — 1) Отвір в борту судна для гармат-

них стволів (у старовинних військових суднах) або навантаження й

453

ПОРТАЛ

розвантаження з нижньої палуби (у транспортних суднах). 2) При-

стрій для підключення зовнішнього обладнання.

ПОРТАЛ (італ. portale, від лат. porta — вхід, ворота) — 1) Архітекту-

рно виділений на фасаді вхід у великий будинок, переважно гро-

мадського призначення. 2) Частина металевої конструкції або ма-

шинної станини П-подібної форми.

ПОРТАТИВНИЙ (франц. portatif, від лат. porto — ношу) — зруч-

ний, пристосований для перенесення з місця на місце (напр. п.

приймач).

ПОРТЕР (англ. porter) — темне міцне пиво.

ПбРТИК (лат. porticus) — піддашок, який підтримує колонада; від-

крита галерея, утворена з колон або стовпів перед входом у будинок.

ПОРТМОНЕ (франц. porte-monnaie, від porter — носити і monnaie —

гроші) — гаманець.

ПОРТО (італ. porto, від portare — нести, відносити) — поштово-те-

леграфні витрати, які кредитні, торговельні та інші організації, а та-

кож приватні особи відносять на своїх клієнтів.

ПОРТО-ФРАНКО (італ. porto franco — вільний порт ') — певна

територія (порт або приморська область), у межах якої дозволяєть-

ся ввезення і вивезення іноземних товарів без сплати мита.

ПОРТУПЕЯ (франц. porte-epee, від porter — носити і ерее — шпа-

га) — плечовий (або поясний) ремінь для пристібування зброї, по-

льової сумки тощо.

ПОРТФЕЛЬ (франц. portefeuille, від porter — носити і feuille —

лист) — 1) Чотирикутна сумка із застібкою для ділових паперів.

2) Переносно — запас рукописів для опублікування або замовлень,

прийнятих для виконання якоюсь організацією. 3) Переносно —

про посаду міністра.

ПОРТШЕЗ (франц. porte-chaise, від porter — носити і chaise —

стілець) — легке переносне крісло; качалка.

ПОРТЬЙ (франц. portier, від porte — двері) — службовець, робоче

місце якого знаходиться у вестибюлі готелю; виконує функції збе-

рігання, ключів, отримання пошти тощо.

ПОРФІР (від грец. тгорфирєод — темно-червоний) — магматична

гірська порода, в якій великі кристали мінералів вкраплені у дрібно-

кристалічну або склоподібну масу. Використовують як будівельний

матеріал.

ПОРФІРА (грец. тгорфира) — довга пурпурна мантія, що одягається

монархом в урочистих випадках, символ влади монарха.

ПОРЦІЯ (від лат. portio — частина) — 1) Певна частина, кількість

чого-небудь. 2) їжа на одну особу.

ПОСЕЙДОН (грец. Постєгбіоу) — у давньогрецькій міфології бог мо-

ря й водяної стихії, у римлян — Нептун.

ПОСЕСІЯ (від лат. possessio — володіння) — форма земельного

орендного володіння (державного маєтку) в Росії у 18 — 1-й поло-

вині 19 ст., а також у Польщі (до її поділів).

454

ПОШТАМТ

ПОСТ... (від лат. post — за, після, далі) — префікс, що означає на-

ступність, напр.: постнатальний, постскриптум.

ПОСТАМЕНТ (лат. postamentum, від positus — поставлений) —

1) Підставка або підніжжя великих розмірів, на якому встановлю-

ють пам'ятник або твір станкової скульптури в музеї, на виставці

тощо. 2) Те саме, що й п'єдестал.

ПОСТІМПРЕСІОНІЗМ (від пост... та імпресіонізм) — назва напря-

му, що прийшов на зміну імпресіонізму в мистецтві кінця 19 — по-

чатку 20 ст. На відміну від імпресіоністів, представники П. намага-

лися створити більш узагальнений і цілісний образ світу.

ПОСТПОЗИЦІЯ (від пост... і позиція) — постановка якогось слова

(або члена речення) після слова (або члена речення), з яким воно

безпосередньо пов'язане.

ПОСТСКРИПТУМ (лат. post scriptum — після написаного) — при-

писка до закінченого листа після підпису, звичайно позначається P. S.

ПОСТУЛАТ (від лат. postulatum — вимога) — твердження, яке при

побудові наукової теорії приймають без доведення як вихідне (пор.

аксіома).

ПОСТФАКТУМ (лат. post factum — після зробленого) — після того,

як щось уже сталося, відбулося.

ПОСТФІКСЩвід пост... і лат. fixus — прикріплений) — афікси, які

стоять після кореня слова.

ПОТАШ (гол. potash, з нім. Pottasche, від Pott — горщик і Asche —

попіл) — калієва сіль вугільної кислоти; безбарвні гігроскопічні кри-

стали. Застосовують у миловарінні, виробництві скла, фотографії,

як калійне добриво. Інша назва — карбонат калію.

ПОТЕНЦІАЛ (від лат. potentia — сила) — 1) Можливості, наявні

сили, запаси, засоби, що можуть бути використані з певною метою,

в якомусь відношенні (напр.: економічний п., воєнний п.). 2) Енер-

гетична характеристика даної точки будь-якого силового поля.

ПОТЕНЦІАЛЬНИЙ — можливий, який існує в потенції', п - н а

енергія — енергія взаємодії тіл, яка залежить лише від взаємного

розташування їх (пор. кінетична енергія).

ПОТЕНЦІЙНИЙ — можливий, який існує в потенції. Інша на-

зва — потенціальний.

ПОТЕНЦІбМЕТР (від лат. potentia — сила і ...метр) — прилад для

вимірювання електрорушійної сили або зміни напруги (іноді —

струму), а також величин, функціонально пов'язаних з ними.

ПОТЕНЦІЯ (від лат. potentia — сила) — 1) Прихована можливість,

здатність, що може виявитися за певних умов; достатність сил для

якої-небудь діяльності. 2) Спроможність чоловіка до статевого ак-

ту.

ПОТЕРНА (франц. poterne) — галерея (тунель) під землею або все-

редині масивної споруди.

ПОШТАМТ (нім. Postamt) — установа, яка обслуговує населення

всіма видами поштового, телеграфного й телефонного зв'язку.

455

ПРАГМАТИЗМ

ПРАГМАТИЗМ [від грец. тграуда (тграуматое) — справа, дія] — 1) На-

прям сучасної філософії, за яким практична цінність знань означає

їхню істинність. 2) Напрям в історії, який обмежується викладом

подій в їх зовнішніх зв'язках і послідовності без розкриття об'єкти-

вних законів історичного розвитку. 3) Надання у повсякденній по-

ведінці переваги міркуванням користі, вигоди.

ПРАГМАТИКА (від грец. тграуматінос — дійовий, чинний) — 1) Роз-

діл семіотики, який досліджує сприйняття суб'єктом знака (слова,

ноти тощо). 2) У широкому розумінні — будь-яке вчення про дія-

льність, практику.

ПРАЗЕОДИМ (від грец. тграслое — світло-зелений) — хімічний еле-

мент, символ Рг, ат. н. 59; метал, належить до лантаноїдів. Застосо-

вують для забарвлення скла, порцеляни, у виробництві спеціальних

сортів сталей.

ПРАЙМ-ТАЙМ (від англ. prime — основний, найкращий і time —

час) — найзручніший, найкращий час для розміщення реклами в

електронних засобах інформації.

ПРАКРИТІ (від санскр. пракрта — основа, корінь, джерело) — одна

з основних категорій давньоіндійської філософії, яка означає жіноче

начало всіх матеріальних і духовних речей, ототожнюване з "пра-

матерією".

ПРАКСЕОЛОГІЯ (від грец. тгра?ід — справа, діяння і ...логія) — га-

лузь наукових досліджень, що вивчає загальні умови й методи пра-

вильної, ефективної ти раціональної людської діяльності.

ПРАКТИКА (від грец. тграитіибс — діяльність) — 1) Цілеспрямована

діяльність людей, змістом якої є перетворення природи і вдос-

коналення суспільних відносин для задоволення власних по-

треб. 2) Вправність, набута в повсякденній праці, 3) Діяльність

лікаря або юриста; коло цієї діяльності, люди, на яких вона поши-

рюється. 4) Застосування теоретичних знань учнів, студентів на ви-

робництві, у якійсь сфері діяльності.

ПРАКТИКУМ (від грец. тгракпибд — діяльний) — вид навчальних

занять з метою практичного засвоєння основних положень якого-

небудь предмета, набуття практичних навичок.

ПРАКТИЦИЗМ (нім. Praktizismus, від грец. тграи-пибд — діяльний) —

1) Діловитість. 2) Переважання практики (1) над теорією, схиль-

ність до самої тільки практичної діяльності.

ПРАКТИЧНИЙ (грец. Іграитіибі;) — 1) Який спирається на практи-

ку, досвід; доцільний. 2) Який вміє використовувати обставини,

швидко орієнтується в усьому; відзначається діловитістю. 3) Еконо-

мний, зручний.

ПРЕ... (від лат. ргае — попереду) — префікс, шо означає передуван-

ня, напр.: преадаптація, препринт.

ПРЕАДАПТАЦІЯ (від пре... і адаптація) — виникнення в організмі

тварин і рослин ознак, які не мають первісного пристосовного зна-

чення, але в змінених умовах існування можуть стати корисними.

456

ПРЕЙСКУРАНТ

ПРЕАМБУЛА (від лат. praeambulus — який передує) — 1) Вступна

частина законодавчого акта, міжнародного договору, декларації то-

що, в якій викладено обставини, що є підставою для його видання

або укладення. 2) Передмова до будь-якого твору.

ПРЕВАЛЮВАТИ (від лат. praevaleo — переважати) — мати перева-

гу, домінувати.

ПРЕВЕНТИВНИЙ (лат. praeventivus) — запобіжний, напр., п-ні за-

ходи в системі протипожежної охорони.

ПРЕДИКАТ (від лат. praedicatum — сказане) — 1) У логіці один з

двох термінів судження, а саме: той, в якому щось говориться про

предмет мови (суб'єкт). 2) мовозн. Присудок.

ПРЕЗЕНТ (франц. present, від лат. praesento — передаю, вручаю) —

подарунок, підношення.

ПРЕЗЕНТАБЕЛЬНИЙ (франц. presentanle) — показний, ставний,

поважний. _

ПРЕЗЕНТАНТ (від лат. praesento — передаю, вручаю) — пред'яв-

ник векселя.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ (від лат. praesento — передаю, вручаю) — 1) Подан-

ня переказного векселя для його акцепту особі, яка зобов'язана

сплатити по ньому трасатові. 2) Публічне представлення чогось но-

вого, напр.: п. книги, п. організації.

ПРЕЗЕРВАТИВ (від лат. praeservare — запобігати) — засіб механіч-

ного захисту від зараження венеричними та деякими іншими хворо-

бами, а також для попередження небажаної вагітності у вигляді гу-

мового мішечка. Інша назва — кондом.

ПРЕЗЕРВАЦІЯ (лат. praeservatio) — запобігання.

ПРЕЗЕРВИ, ПРЕСЕРВИ (від лат. praeservo — запобігаю) — 1) Роз-

фасовані й герметизовані харчові продукти. На відміну від консер-

вів П. не стерилізують і не пастеризують. 2) Світлозахисні окуля-

ри.

ПРЕЗИДЕНТ [від лат. praesidens (praesidentis) — який сидить спере-

ду] — 1) У ряді країн з республіканською формою правління глава

держави. 2) Виборний голова, керівник товариства, організації,

установи, фірми тощо.

ПРЕЗИДІЯ (від лат. praesideo — сиджу попереду, головую) —