2) Ірраціональне число, що позначає відношення довжини кола до

його діаметра (п = 3,14159265...).

ПІАЛА (перс.) — розширена догори чашка без ручки, що походить

із Середньої Азії.

ПІАНІНО (італ. piano, букв. — тихенький) — музичний клавішний

інструмент з прямокутним корпусом, в якому струни, дека і меха-

ніка Р9зміщені вертикально.

ПІАНІСИМО (італ. pianissimo, букв. — якнайтихше) — муз. дуже

тихо, тихше за піано. Протилежне — фортисимо.

ПІАНО (італ. piano, букв. — тихо) — муз. тихо, ледь чутно. Проти-

лежне — форте.

ПІАСТР (італ. piastra, букв. — плитка) — 1) Італійська назва старо-

винної іспанської монети песо. 2) Грошова одиниця Єгипту, Сирії,

Лівану, Судану та деяких інших країн.

ПІГМАЛЮН (грец. ПиуцаХТюу) — 1) За давньогрецькою міфологією

скульптор, який закохався у вирізьблену ним статую Галатеї. Афро-

діта оживила її, і Галатея стала дружиною П. 2) Переносно — осо-

ба, закохана в своє творіння.

ПІГМЕЇ (грец. тгиуцссіоі, букв. — величиною з кулак) — 1) За уяв-

ленням давніх греків, карлики, що жили у якійсь далекій південній

країні. 2) В антропології, етнографії — назва низькорослих племен

Центральної Африки (зріст до 150 см). 3) Переносно — дріб'язкова,

нікчемна людина.

ПІГМЕНТИ (від лат. pigmentum — фарба) — 1) біол. Забарвлені ор-

ганічні речовини, що входять до складу тваринних і рослинних тка-

нин; відіграють важливу роль у життєдіяльності організмів. 2) хім.

Забарвлені речовини, нерозчинні у воді, лаках тощо. Застосовують

Для виготовлення фарб.

ПІЄЛОНЕФРИТ (від грец. ІгиєХое — миска і vecppoq — нирка) — за-

палення ниркових мисок, ускладнене запаленням нирок.

ПІЄМІЯ (від грец. iruov — гній і ...емія) — форма сепсису, при якій в

різних органах утворюються численні метастатичні гнійники.

ПІЄТЕТ [нім. Pietat, франц. piete, від лат. pietas (pietatis) — благо-

честя] — глибока повага, шанобливе ставлення до когось, до чо-

гось.

437

ПІЄТИЗМ

ПІЄТИЗМ (франц. pietisme, від лат. pietas — благочестя) — 1) Течія

в лютеранстві, послідовники якої проповідували релігійно-мораль-

не самовдосконалення, благочестя, аскетизм. 2) Релігійно-містич-

ний настрій, святенництво; беззастережна віра в що-небудь, обож-

нювання когось.

ПІЖОН (від франц. pigeon — голуб) — пуста, франтувата люди-

на.

ПІКАДОР (ісп. picador, від рісаг — колоти) — вершник, що в кориді

розлючує бика уколами піки.

ПІКАНТНИЙ (від франц. piquant — гострий) — 1) Різкий, гострий

на смак, пряний. 2) Переносно — який своєю незвичністю, сенса-

ційністю викликає гострий інтерес; звабливий, спокусливий.

ПІКЕ ' (франц. pique, букв. — сколотий) — шовкова або бавовняна

тканина полотняного переплетення з рельєфними рубчиками або

опуклими візерунками.

ПІКЕ 2, ПІКІРУВАННЯ (франц. pique, від piquer une tete — кида-

тись униз головою) — зниження літака з великою швидкістю під

кутом понад 30° до земної поверхні.

ПІКЕТ (франц. piquet, букв. — кілок, віха) — 1) Невеликий сторо-

жовий загін. 2) Група страйкарів, що охороняє територію об'єкта,

де відбувається страйк, щоб не допускати туди штрейкбрехерів. 3) Гру-

па осіб, яка висловлює свій протест, ставить певні вимоги, зібрав-

шись біля урядових приміщень, на майдані, в громадському місці.