2) Жанр живопису, присвячений зображенню природи, міст, ар-

хітектурних комплексів тощо. 3) Загальний вид місцевості, краєвид.

ПЕЙСИ (ідиш pejes, від давньоєвр. — скроні) — довгі пасма волос-

ся на скронях, які залишають нестриженими (у чоловіків-євреїв,

що дотримуються патріархальних звичаїв).

ПЕКІНЕС (нім. Pekinese, англ. pekinese) — порода маленьких, кім-

каїно-декоративних собак чорного, білого чи бурого кольору, а та-

кож собака цієї породи. Назва від м. Пекін.

ПЕКТИНИ (від грец. Ігг|хт6е — зсілий, скипілий) — група полісаха-

ридів та близьких до них за будовою речовин рослинного походжен-

ня, які при гідролізі дають значну кількість галактуронової кислоти.

Містяться головним чином у соках плодів і коренеплодів. Застосо-

вують у гандитерському виробництві.

ПЕКТОРАЛЬ (від лат. pectoralis — нагрудний) — 1) Дорогоцінна

металева нагрудна прикраса, що її носили як ознаку влади фараони,

єврейські первосвященики, римські сановники. П. відомі у скіфів, а

також носіїв давніх культур Америки. 2) Хрест з благородного мета-

лу з реліквіями, який носять на грудях кардинали, єпископи й абати.

ПЕЛАПАЛЬ (від грец. тгеХауод — море) — товща води озер, морів і

океанів як середовище, де живуть водні організми.

ПЕЛЕНГ (гол. peiling) — 1) Напрям від спостерігача до будь-якого

об'єкта. Визначають кутом між площиною меридіана і вертикаль-

ною площиною, яка проходить через центр компаса та об'єкт. 2) Різ-

новид ладу (строю) військових кораблів або літаків.

ПЕЛЕНГАТОР — прилад для визначення пеленгів земних об'єктів і

небесних тіл, а також курсових кутів судна (кутів між діаметральною

площиною судна і напрямом на обраний об'єкт).

ПЕЛІКАН (грец. ircXsxdv) — рід водоплавних птахів ряду пелікано-

подібних. Поширені в країнах з помірним і жарким кліматом. Інша

назва — б а б а.

429

ПЕМЗА

ПЕМЗА (англ. pumice, від лат. pumex — піна) — вивержена гірська

порода жовтого, сірого, світло-коричневого кольору; дуже легка,

пінопрдібна. Використовують як образив, наповнювач тощо.

ПЕНАЛЬТІ (англ. penalty, букв. — покарання) — у футболі штраф-

ний удар у ворота противника з віддалі 11 м.

ПЕНАТИ (лат. penates) — 1) У давньоримській міфології боги—пок-

ровителі дому, родини, іноді батьківщини. 2) Переносно — повер-

нутися до своїх пенатів — повернутися додому.

ПЕНЕЛОПА (грец. ПгІУєЛбІггІ) — у давньогрецькій міфології дружина

Одіссея. В світовій літературі ім'я П. стало синонімом подружньої

вірності жінки.

ПЕНІС (лат. penis) — чоловічий статевий орган. Інша назва — фа-

лос.

ПЕНІТЕНЦІАРНИЙ (франц. penitentiaire, від лат. poenitentia — ка-

яття) — який стосується покарання, головним чином кримінально-

го.,

ПЕННІ (англ. penny, фін. реппі, від лат. pendo — плачу) — розмінна

монета Великої Британії (1/100 фунта стерлінгів); Фінляндії (1/100

фінляндської марки). Інша назва — пенс.

ПЕНС (англ. репсе, множ, від penny) — те саме, що й пенні.

ПЕНСНЕ (франц. pence-nez, від ріпсег — защемити і nez — ніс) —

окуляри, що тримаються на носі за допомогою пружини.

ПЕНТА... (від грец. ТГЄУТЄ — п'ять) — у складних словах відповідає

поняттю "п'ять", напр.: пентагон, пентахорд.

ПЕНТАГОН (грец. TrevTaywvov, від ТІІУТЕ — п'ять і vwvia — кут) —