1) Політична роз'єднаність, розпорошеність. 2) Прагнення окремих

частин держави, областей до якомога більшої незалежності від цен-

тру, до недоторканності місцевих прав, привілеїв.

ПАРТИТУРА (італ. partitura, букв. — розділ, розподіл) — зведений

нотний запис ансамблевої музики для оркестру, хору, ансамблю.

ПАРТІЯ [від лат. pars (partis) — частина, галузь, відділ] — 1) По-

літична організація, яка висловлює інтереси певної соціальної групи

та керує нею для досягнення певної мети. 2) Група осіб, виділених

для певної роботи (напр. геологічна п.). 3) Певна кількість виготов-

лених або відвантажених на одну адресу товарів. 4) Гра до певного

результату (напр. шахова п.). 5) муз. Складова частина музичного

твору, написаного для двох і більше виконавців і виконувана одним

з них (напр. п. фортепіано у квартеті) або групою однорідних інст-

рументів чи голосів.

ПАРТНЕР (франц. partenaire) — 1) Учасник гри, вистави, парного

танцю. 2) Компаньйон, спільник.

ПАРФУМЕРІЯ (франц. parfumerie, від parfum — пахощі) — арома-

тичні й косметичні речовини та вироби.

ПАРЦЕЛА (франц. parcelle, від лат. particula — частка) — невелике

приватне земельне володіння; ділянка землі, на якій ведеться дріб-

не (парцелярне) селянське господарство.

ПАРЧА (перс.) — візерунчаста шовкова тканина, виткана золотом і

сріблом або матеріалами, що їх імітують.

423

ПАС

ПАС (від англ. pass — передавати) — у спортивних командних іграх

(футболі, хокеї тощо) передавання м'яча, шайби своєму партнеро-

ві.

ПАСАЖ (від франц. passage — перехід) — 1) Крита галерея з рядом

крамниць по обидва боки проходу. 2) Послідовність тонів у швид-

кому русі; технічно складний елемент музичного твору. 3) Окреме

місце в тексті книги. 4) Переносно — несподівана пригода, див-

ний збіг обставин.

ПАСАТИ (нім. Passat, гол. passaat) — сталий перенос повітряних

мас з тр9пічних широт до екватора, вітри у тропічних широтах.

ПАСАТИЖІ (франц. passatige) — універсальні кліщі, що поєднують у

собі плоскогубці, гострозубці, газові кліщі, різак для дроту й викру-

тку. ,

ПАСЕЇЗМ (від франц. passe — минуле) — пристрасть до минулого,

милування ним при байдужому або ворожому ставленні до сучасно-

сті; консерватизм.

ПАСИВ (італ. passive, від лат. passivus — бездіяльний) — 1) Одна з

двох частин бухгалтерського балансу, в якій на певну дату в грошо-

вому виразі відображено джерела утворення коштів підприємства,

організації, установи. Протилежне — актив. 2) Переносно — те, що

становить негативну сторону будь-якого явища, справи.

ПАСИВНИЙ (від лат. passivus — бездіяльний) — байдужий, бездія-

льний, млявий. Протилежне — активний.

ПАСІЯ (від лат. passio — страждання, пристрасть) — предмет ко-

хання, ^пристрасті, жаги.

ПАСКАЛЬ ' — одиниця тиску й напруження у Міжнародній системі

одиниць; позначається Па. 1 П. — тиск, що створює сила в 1 Н, рів-

номірно розподілена по поверхні площею 1 м2. Від прізвища фран-

цузького фізика, математика й філософа Б. Паскаля (1623—62).

ПАСКАЛЬ 2 (англ. Paskal) — одна з мов програмування.

ПАСКВІЛЬ (нім. Pasquille, з італ. pasquillo) — твір образливого або

наклепницького характеру, часто анонімний, з нападками на якусь

особу, суспільний рух тощо. Від імені італійського шевця 15 ст. Па-

сквіно, який своїми жартами, епіграмами таврував високопоставле-

них осіб.

ПАСПАРТУ (франц. passe-partout, букв. — проходить скрізь) —

1) Картонна рамка з вирізом для портрета, гравюри. 2) У книгах і

журналах — цупкий папір або тонкий картон, на який наклеюють

ілюстрації.

ПАСПОРТ (франц. passeport, від passe — прохід і port — гавань,

первісне — дозвіл на відплиття) — 1) Документ, що посвідчує особу

громадянина. 2) Реєстраційне свідоцтво, що містить основні відо-

мості про конкретне підприємство, устаткування, предмет госпо-

дарського вжитку тощо.

ПАСТЕЛЬ (франц. pastel, з італ. pastello, зменш, від pasta — тісто) —

1) М'які кольорові олівці, що їх виготовляють з фарби, крейди і

424

ПАТИНА

зв'язувальної речовини. 2) Художній твір, виконаний такими олів-

цями.

ПАСТЕЛЬНИЙ — 1) Виконаний пастеллю. 2) М'якого, неяскраво-

го тону.

ПАСТЕРИЗАЦІЯ — спосіб запобігання псуванню і консервування

харчових продуктів нагріванням до температури, близької до

100 °С. Від прізвища французького вченого Л. Пастера (1822—95),

який запропонував цей спосіб.

ПАСТИЛАЖ (франц. pastillage) — 1) Скульптура з глини, розім'ятої

руками й обпаленої. 2) У кулінарії — фігурний виріб з тіста, цукру

тощо.

ПАСТбЗНІСТЬ (від італ. pastoso — м'який, тістоподібний) — 1) У

техніці олійного живопису — значна товщина, "рельєфність" фар-

бового шару. 2) мед. Брезклість, одутлість.

ПАСТОР (нім. Pastor, від лат. pastor — пастух) — парафіяльний свя-

щеник у протестантській церкві (див. Протестантизм).

ПАСТОРАЛЬ (франц., італ. pastorale, від лат. pastoralis — пастуша-

чий) — невеликий мистецький твір (або його частина) з ідилічним

зображенням сцен сільського життя.

ПАСЬЯНС (франц. patience, букв. — терпіння) — розкладання

гральних карт за певними правилами для розваги або ворожін-

ня.

ПАТ (франц. pat, від лат. pactum — умова, договір) — нічийна шахо-

ва позиція, коли "шах" королю не оголошено, але й черговий хід

гравець не може зробити, не поставивши короля під удар.

ПАТЕНТ [від лат. patens (patentis) — відкритий, очевидний] — 1) До-

кумент, що посвідчує авторство на винахід та виключне право на

використання його протягом певного строку. 2) Свідоцтво на право

займатися торгівлею чи промислом. 3) П. консульський—

документ, що видається консулові його урядом при призначенні в

іншу країну і засвідчує надані повноваження.

ПАТЕНТОВАНИЙ — закріплений патентом; офіційно визнаний,

випробуваний.

ПАТЕР (від лат. pater — батько) — у католицизмі священик; чер-

нець, Щ9 має сан диякона або ієрея.

ПАТЕРИК (грец. Патерікбу, від тгатгір — батько) — назва збірок опо-

відань і новел церковно-релігійного змісту.

ПАТЕТИКА (від грец. Ітдцтм6<; — чутливий, пристрасний) — наст-

роєність, тон промови, твору літератури, музики, кіно, театральної

вистави, які характеризуються пафосом, піднесеністю, схвильова-

ністю.

ПАТЕФОН (від назви французької фірми Пате і ...фон) — портати-

вний грамофон з рупором у корпусі.

ПАТИНА (італ. patina) — наліт різноколірних відтінків (від зеленого

До брунатного) на поверхні виробів з бронзи, міді, латуні, що вини-

кає через корозію металів або створюється штучно.

425

ПАТЮ________________________________________________________

ПАТЮ (ісп. patio) — внутрішній дворик, що служить для літнього

місцеперебування сімей у південноєвропейських містах.

...ПАТІЯ (від грец. тгадод — біль, страждання) — у складних словах

відповідає поняттям "страждання", "хвороба", "способи лікування

хвороб", напр.: алелопатія, гомеопатія, психопатія.

ПАТО... (від грец. тгйдос — біль, страждання) — у складних словах

відповідає поняттям "страждання", "хвороба", напр.: патогенез,

патопсихологія.

ПАТОГЕНЕЗ (від пато... і ...генез) — внутрішні механізми виникнен-

ня й розвитку хворобливих процесів в організмі людини або тварини.

ПАТОГЕННИЙ (від пато... і ...генний) — хвороботворний; п - н і

мікроби — мікроби, що викликають у людини й тварин хвороби.

ПАТОГРАФІЯ (від пато... і ...графія) — психоаналітичне до-

слідження біографії особи та її творчості.

ПАТОЛОГІЧНИЙ (від патологія) — 1) Хворобливий; п - н а ана-

томія— наука, що вивчає зміни будови тканин і органів у людини

й тварин, зумовлені різними захворюваннями; п-на фізіоло-

гія — наука, що вивчає закономірності виникнення й перебігу за-

хворювань у людини і тварин. 2) Переносно — потворно ненор-

мальний.

ПАТОЛОГІЯ (від пато... і ...логія) — 1) Наука про хворобливі (па-

тологічні) процеси в організмі людини й тварин. 2) Хворобливе від-

хилення від норми.

ПАТОПСИХОЛОГІЯ (від пато... і психологія) — галузь психології,

що вивчає за допомогою психологічних методів особистість люди-

ни, хворої на психічні розлади.

ПАТРИМОНІАЛЬНИЙ (лат. patrimonialis, від pater — батько) —

спадковий, родовий.

ПАТРИЦІЇ (лат. patricii, від pater — батько) — 1) Родова аристокра-

тія у Стародавньому Римі, яка тримала в своїх руках громадські зе-

млі, всю повноту влади і протиставляла себе плебеям. 2) За серед-

ньовіччя в більшості країн Західної Європи особи, які належали до

міської аристократії.

ПАТРІАРХ (від грец. тгатрійрхпс — родоначальник) — 1) Прабатько.

2) Глава роду в родовому суспільстві. 3) Найвища духовна особа в

православній та деяких інших християнських церквах. 4) Перенос-

но — стара поважна людина, глава родини, найстарший шанований

представник якоїсь галузі науки, мистецтва тощо.

ПАТРІАРХАТ (від грец. тгссттір — батько і архп — початок, влада) —

1) Останній період в історії первіснообщинного ладу, що заступив

матріархат і передував класовому суспільству. Характеризувався

веденням родоводу по батьківській лінії, панівною роллю чоловіка

в господарстві, суспільстві, сім'ї. 2) Християнська церква на чолі з

патріархом (3).

ПАТРІбТ (від грец. тгатріїотпд — земляк, співвітчизник) — 1) Люди-

на, яка любить свою батьківщину, віддана своєму народові. 2) Пе-

426

ПАУПЕР

реносно — людина, яка палко любить що-небудь, віддана якійсь

справі (п. заводу, п. міста).

ПАТРІОТИЗМ (від патріот) — 1) Любов до батьківщини, до свого

народу, відповідальність за долю вітчизни, готовність служити її ін-

тересам. 2) Переносно — відданість чому-небудь, любов до чогось.

ПАТРОН ' (від лат. patronus — захисник, покровитель) — 1) У Ста-

родавньому Римі багата або впливова особа (спочатку знатний пат-

рицій, пізніше — багатій), що брала під своє покровительство (пат-

ронат) вільних незаможних або неповноправних громадян. 2) Пе-

реносно — начальник, хазяїн, покровитель.

ПАТРОН 2 (нім. Patrone, з франц. patron, від лат. patronus — захис-

ник) — 1) З'єднані гільзою куля (снаряд, дріб), пороховий заряд і

капсуль (капсульна втулка). 2) Запобіжна циліндрична оболонка з

картону або металу. 3) Верстатний пристрій, в якому затискують

заготівку або інструмент. 4) Модель, на якій обтискують листову

заготівку. 5) Пристрій для приєднання електролампи до електроме-

режі.

ПАТРОНАЖ (від франц. patronage — заступництво, піклування) —

форма роботи деяких лікувально-профілактичних закладів, яка по-

лягає в проведенні профілактичних і оздоровчих заходів, санітар-

но-освітньої роботи вдома.

ПАТРОНАТ (лат. patronatus) — 1) У Стародавньому Римі форма по-

кровительства, що фактично встановлювала залежність незамож-

них або неповноправних громадян (клієнтів) від патронів ' (1). 2) Фо-

рма виховання дітей, що залишилися без батьківської опіки, у ро-

динах за договором з органами охорони здоров'я, освіти тощо. 3) Пе-

реносно — покровительство, опіка.

ПАТРОНЕСА (від франц. patronesse — покровителька) — покрови-

телька якогось благодійного філантропічного (див. Філантропія)

товариства.

ПАТРОНІМІЯ [від грец. Ігатг|р (тгатрод) — батько і буица — ім'я] —

назва або прізвище, що походить від предків по батьківській лі-

нії.

ПАТРОНТАШ (нім. Patrontasche, від Patrone — патрон2 і Tasche —

кишеня, сумка) — сумка або пояс з футлярами для рушничних або

пістолетних патронів.

ПАТРУЛЬ (від франц. patrouille — дозір) — варта; збройний загін,

військове судно, літак, що рухається за встановленим маршрутом

для огляду певної місцевості, охорони.

ПАУЗА (лат. pausa, з грец. тгаїїои; — припинення) — 1) Перерва, зу-

пинка. 2) Чітко визначена перерва в звучанні одного, кількох чи

всіх голосів музичного твору; знак нотного письма, що її вказує.

3) Зупинка артикуляційних (див. Артикуляція) рухів мовних орга-

нів., яка супроводиться перервою в подачі голосу.

ПАУПЕР (від лат. pauper — бідний, незаможний) — жебрак, позба-

влений будь-яких засобів до існування.

427

ПАУПЕРИЗАЦІЯ

ПАУПЕРИЗАЦІЯ [від лат. pauper (pauperis) — бідний, незамож-

ний] — масове зубожіння.

ПАФОС (від грец. v&doc, — почуття, пристрасть) — натхнення,

піднесеність, ентузіазм, запал, викликані якоюсь ідеєю, подією

тощо.

ПАХІТОСА (від ісп. pajitas — соломинки) — тоненька цигарка.

ПАЦИФІЗМ (від лат. pacificus — миротворний) — світогляд, який

засуджує будь-які війни і виступає за мир на землі.

ПАЦІЄНТ [від лат. patiens (patientis) — який страждає] — хворий,

який лікується у лікаря, в лікарні.

ПАША (тур. ра$а) — титул вищих урядовців у султанській Туреч-

чині та деяких інших країнах.

ПАЯЦ (італ. pagliaccio, букв. — сінник, від paglia — солома) — 1) Кло-

ун у цирку, балагані. 2) Переносно — про людину, яка поводить се-

бе, як блазень.

ПЕГАС (грец. Пгіуастос) — 1) У давньогрецькій міфології чарівний

кінь (іноді крилатий), що піднімався на Олімп і доставляв Зевсові

блискавки. За іншою легендою — кінь, від удару копита якого заби-

ло джерело з водою, що надихала поетів. 2) Переносно — осідла-

ти Пегаса — стати поетом. 3) Сузір'я в Північній півкулі неба.

ПЕДАГбГ (від грец. Пшбаушубе — вихователь) — особа, фахом якої

є навчання й виховання або розробка проблем навчання й вихован-

ня.

ПЕДАГОГІКА (від грец. тгшбаушуіип — майстерність виховання) —

наука, про виховання, освіту й навчання.

ПЕДАЛЬ (франц. pedale, від лат. pedalis — ножний) — важіль у ма-

шинах і музичних інструментах, який приводять у рух ногою.

ПЕДАНТ (франц. pedant, з італ. pedante, букв. — педагог, вчитель) —

особа з перебільшеною акуратністю й точністю, яка скрупульозно

дотримується формального, зовнішнього порядку; буквоїд, форма-

ліст.

ПЕДАНТИЗМ (франц. pedantisme) — сліпе дотримання встановле-

них норм, дріб'язкова точність.

ПЕДЕРАСТ — особа, що страждає на педерастію. Інша назва — у р-

н і н г.

ПЕДЕРАСТІЯ (грец. тгаїбєраотіа, букв. — любов до хлопчиків) —

статеве збочення — мужолозтво, гомосексуальні (див. Гомосексуа-

лізм) відносини між особами чоловічої статі.

ПЕДИКУЛЬбЗ (від лат. pediculus — воша) — вошивість.

ПЕДИКІОР [франц. pedicure, від лат. pes (pedis) — нога і сига — до-

гляд] — догляд за нігтями пальців ніг, видалення мозолей і рогових

нашарувань на ногах. Див. також Манікюр.

ПЕДІАТРІЯ [від грец. кейс, (тгшббе) — дитина та ...іатрія] — наука

про дитячі хвороби; розділ медицини, який вивчає особливості дитя-

чого організму і розробляє питання запобігання дитячим хворобам

та лікування їх.

428

ПЕЛІКАН

...ПЕДІЯ (від грец. тгаїббїа — виховання, навчання, освіта, культу-

ра) — У складних словах відповідає поняттям "розділ", "наука",

напр.: логопедія, ортопедія.

ПЕДОЛОГІЯ ' [від грец. ІгаТс (тгшбое) — дитина і ...логія] — сукуп-

ність психологічних, біологічних, соціологічних концепцій розвитку

людини.,

ПЕДОЛОГІЯ 2 (від грец. ireSov — Грунт і ...логія) — наука про грун-

ти; ґрунтознавство.

ПЕДОФІЛІЯ [грец. тгсш; (тгшббд) — дитина і ...філія] — патологічний

статевий потяг чоловіка до дітей.

ПЕЗЕТА див. Песета.

ПЕЗО див. Песо.

ПЕЙДЖЕР (англ. pager, від page — викликати) — портативний без-

дротовий пристрій для приймання та запису інформації.

ПЕЙЗАЖ (франц. paysage, від pays — країна, місцевість) — 1) літе-

ратурозн. Опис, зображення природи засобами художнього слова.