2) Переносно — існування за рахунок чужої праці; дармоїдство.

ПАРАЗИТОЛОГІЯ (від паразити і ...логія) — комплексна біологічна

наука, що вивчає паразитів та спричинювані ними хвороби люди-

ни, тварин і рослин.

ПАРАЛАКС (від грец. тгараХХа?І<; — відхилення) — 1) Позірне змі-

щення розглядуваного об'єкта, зумовлене зміною точки спостере-

ження. 2) астр. П. світила — кут, під яким спостерігач бачив би

зі світила перпендикулярний до напряму спостереження радіус Землі

(добовий п.), екваторіальний її радіус (горизонтальний

п.) або піввісь земної орбіти (річний п.).

ПАРАЛЕЛЕПІПЕД (грец. тгараХХгІХєтгітгебоу, від тгарйХХпХое — пара-

лельний і етгіїгсбоу — площина) — шестигранник, гранями якого є

паралелограми, або призма, основами якої є паралелограми.

ПАРАЛЕЛІЗМ (від грец. 7rapaXXr)Xiajj6c — зіставлення, порівняння) —

1) Рівновіддалення прямих ліній і площин — однієї відносно іншої.

2) Наявність паралельних явищ, дій, паралельність. 3) У поетиці —

стилістична фігура, зіставлення двох явищ шляхом паралельного їх

зображення. 4) Повний збіг, дублювання, схожість характерних рис.

ПАРАЛЕЛОГРАМ (грец. тгараХХлХоуращаоу, від ІтарйХХг|Хо<; — пара-

лельний і ураццп — лінія) — чотирикутник, сторони якого попарно

паралельні.

ПАРАЛЕЛЬ (від грец. irapdcXXnXog — який проходить поруч, парале-

льний) — І) Кожна з прямих ліній, паралельних даній. 2) Лінія пере-

тину поверхні земної кулі або небесної сфери площиною, паралель-

ною до площини екватора. Див. також Меридіан. 3) Зіставлення,

порівняння.

419

ПАРАЛЕЛЬНИЙ

ПАРАЛЕЛЬНИЙ (грец. тгараХХпХсх;) —1) матем. Який не перетина-

ється з чим-небудь при необмеженому продовженні, рівнобіжний;

п-ні прямі — прямі лінії, що лежать в одній площині і не пере-

тинаються. 2) фіз. При якому початки всіх провідників з'єднуються

в одній точці, а кінці — в іншій. 3) Супутній, відповідний; п - н а ва-

люта— грошова система з двома або кількома валютами, які є

однаково, без обмежень, законним платіжним засобом, без вста-

новленого законом співвідношення вартості між валютними ме-

талами.

ПАРАЛІЗУВАТИ (франц. paralyser, від грец. тгараХиотс — розслаб-

лення) — позбавляти можливості рухатись, діяти; ослабляти прояв

чого-небудь.

ПАРАЛІЧ (від грец. тгарйХиок; — розслаблення) — 1) Втрата люди-

ною чи твариною здатності рухатися внаслідок ураження централь-

ної або периферичної нервової системи', випадіння функції якогось

органа внаслідок ураження нервової системи. 2) Переносно — втра-

та здатності до дії, стан повного застою, бездіяльності.

ПАРАМЕТР (від грец. тгарамєтрєш — розмірюю, відмірюю) — 1) Ве-

личина, що зберігає стале значення лише за умов даної задачі. 2) Ве-

личина, що нею характеризують якусь властивість, стан, розмір або

форму пристрою, певного тіла тощо.

ПАРАМНЕЗІЯ (від пара... і грец. nvncne — пам'ять, згадка) — розлад

пам'яті, при якому події, що відбуваються в даний момент, здають-

ся вже пережитими колись.

ПАРАНГОН (франц. parangon, букв. — взірець) — діамант, перли-

на, дорогоцінний камінь без вад, дефектів.

ПАРАНДЖА (від араб, фаранджійя — верхній одяг) — одяг мусуль-

манських жінок у Середній Азії, що вкриває жінку з голови до ніг.

ПАРАНОЯ (грец. irapavoia — божевілля, безумство) — психічна

хвороба, що характеризується стійким маренням без галюцинацій.

Здатність до правильного мислення зберігається у хворого в усіх

питаннях, крім тих, що стосуються його марення.

ПАРАПЕТ (італ. parapetto, від рагаге — захищати і petto — груди) —

1) Невисока стінка, шо огороджує балкон, ґанок, міст, набережну,

покрівлю будинку тощо. П. називають також балюстраду, перила.

2) військ. Стінка або вал, що захищає від куль (бруствер).

ПАРАПСИХОЛОГІЯ (від пара... і психологія) — розділ психології,

що ставить своїм завданням вивчення незвичайних психологічних

явищ — яснобачення, телепатії тощо.

ПАРАТИФИ (від пара... і тиф) — гострі інфекційні захворювання

людини й тварин, що спричинюються паратифозними бактеріями.

П. за проявом подібні до черевного тифу, але мають ряд специфіч-

них особливостей.

ПАРАТУБЕРКУЛЬОЗ (від пара... і туберкульоз) — хронічна інфек-

ційна хвороба великої рогатої худоби, шо її спричинює паратубер-

кульозний мікробактер; нерідко призводить до повного виснажен-

420

ПАРИТЕТ

ня і смерті тварин. Інша назва — паратуберкульозний

ентерит.

ПАРАФ (франц. paraphe, від грец. тгараурасрш — приписую, впи-

сую) — 1) Розчерк у підпису. 2) Скорочений підпис, ініціали.

ПАРАФАЗІЯ [від пара... і грец. сраак; (срраак;) — мова] — хворобли-

вий розлад мови, який полягає в неправильному вживанні одних

слів замість інших.

ПАРАФІН (від лат. parum — мало, трохи і affmis — суміжний, при-

четний) — суміш твердих вуглеводнів; біла або жовтувата маса без

запаху. Застосовують у паперовій, текстильній, поліграфічній, ла-

кофарбовій та інших галузях промисловості.

ПАРАФРАЗ, ПАРАФРАЗА (від грец. тгарасрраок; — опис, виклад) —

1) Переказування якогось висловлювання, тексту своїми словами.

2) Інструментальна п'єса віртуозного характеру на оперні теми або

народні мелодії.

ПАРАФРЕНІЯ (від пара... і грец. cpp^v — розум) — захворювання,

при якому раннє недоумство поєднується з параноєю.

ПАРАФУВАННЯ (від параф) — підписання міжнародного докумен-

та ініціалами уповноважених осіб, що брали участь у його вироб-

ленні, на підтвердження попередньої (до офіційного підписання) до-

мовленості.

ПАРАШУТ (франц. parachute, від італ. para — відвертай і франц.

chute — падіння) — пристрій з куполом, що розкривається у вигляді

великої парасольки, для стрибків з літака, спуску вантажів.

ПАРВЕНЮ (франц. parvenu, від parvenir — досягти успіху) — зне-

важлива назва людини незнатного походження, що пробилася у

вищі верстви і прагне наслідувати аристократичні манери; вискоч-

ка.

ПАРЕЗ (від грец. Ігарєак; — розслаблення) — неповний параліч, що

характеризується ослабленням рухової діяльності (здебільшого рук,

ніг, м'язів обличчя).

ПАРЕНХІМА (від пар... і грец. єухимод — соковитий) — 1) У рослин —

основна тканина, що складається з клітин різної форми, проте

більш-менш однакового розміру, становить основну масу органів і

виконує різні функції. 2) У безхребетних тварин — сполучна ткани-

на, що заповнює проміжки між органами. 3) У хребетних тварин і

людини — специфічні клітинні елементи органа, що виконують йо-

го основну функцію.

ПАРИРУВАТИ (нім. parieren, франц. рагег) — 1) спорт. Відбива-

ти удар, захищатися. 2) Переносно — відбивати напади, швидко

й влучно спростовувати докази супротивника у суперечці, дис-

кусії.

ПАРИТЕТ (нім. Paritat, від лат. paritas — рівність) — 1) Рівність сто-

рін у їх взаємовідносинах. 2) Співвідношення валют різних країн,

вимірюване співвідношенням золотого вмісту або купівельною

спроможністю.

421

ПАРІ

ПАРІ (від франц. рагі — заклад, застава) — умова між двома особа-

ми, що побилися об заклад; зобов'язання, яке має виконати той,

хто виявиться неправим (програє парі).

ПАРЇС (грец. Парид) — 1) У давньогрецькій міфології троянський

царевич, якого кинули батьки і вигодувала ведмедиця. Виділявся

силою і вродою. За допомогою Афродіти П. викрав дружину спар-

танського царя Єлену, що стало приводом для троянської війни.

2) Переносно — вродливий, зніжений молодик-спокусник.

ПАРІЯ (від тамільського парайян) — 1) Людина, яка належить до

касти "парайян", однієї з нижчих каст "недоторканних" у Півден-

ній Індії. 2) Переносно — пригноблена, безправна людина.

ПАРКЕТ (франц. parquet) — лицьовий шар підлоги, складений з

окремих обструганих дошечок-планок, а також самі ці планки.

ПАРКИ (лат. Рагсае) — у давньоримській міфології богині долі, у да-

вніх греків мойри.

ПАРКІНСОНІЗМ — хворобливий стан, що виникає при ураженні

глибоких відділів головного мозку (при атеросклерозі судин мозку,

енцефаліті, деяких отруєннях тощо). Від прізвища англійського

лікаря Дж. Паркінсона (1755—1824).

ПАРЛАМЕНТ (англ. parliament, франц. parlement, від франц. parler —

говорити) — 1) У Франції до буржуазної революції кінця 18 ст. най-

вищий судовий орган. 2) Виборний (повністю або частково) законо-

давчий орган. 3) Переносно — найменування найвищого представ-

ницького органу будь-якої країни.

ПАРЛАМЕНТАРИЗМ — система правління, при якій за конститу-

цією законодавча влада належить виборному парламентові.

ПАРЛАМЕНТЕР (франц. parlementaire, від parler — говорити) —

особа, уповноважена провадити переговори з військовим команду-

ванням супротивної воюючої сторони на театрі воєнних дій; корис-

тується недоторканністю.

ПАРМЕЗАН (франц. parmesan) — сорт італійського сиру із збира-

ного М9лока. Від назви м. Парма.

ПАРНАС (грец. Паруасгстбд) — 1) За давньогрецькою міфологією го-

ра — одне з місць перебування Аполлона і муз. 2) Переносно — світ

поезії й поетів. Звідси вираз "зійти на Парнас" — стати поетом.

ПАРОДІЯ (від грец. тгаршбіа — жартівлива переробка) — 1) Жанр

сатиричної і гумористичної літератури, заснований на перебільше-

но комічному наслідуванні твору якогось автора або літературного

напряму. 2) Невдале, лише зовнішнє наслідування, яке спотворює

суть того, що є об'єктом наслідування.

ПАРОДОНТбЗ [від пар... і грец. ббоид (656vroc) — зуб] — захворю-

вання тканини, що оточує корінь зуба.

ПАРОКСИЗМ (від грец. тгароЬхтцбд — збудження, подразнення) —

1) Раптове, звичайно періодичне, виникнення або посилення ознак

хвороби на відносно короткий проміжок часу. 2) Переносно — гос-

тра форма переживання якогось почуття (гніву, сміху тощо).

422

________________________________________________________ПАРЧА

ПАРбЛЬ (від франц. parole — слово, промова) — встановлене на

певний строк секретне слово або речення, знання якого дає право

пройти до військового об'єкта чи території, що охороняється, або

до приміщення конспіративної організації.

ПАРОНІМИ (від пар... і грец. б\о>ца — ім'я, назва) — слова, різні за

значенням, але близькі за звучанням (напр. чисельний і численний).

ПАРОТИТ [від пар... і грец. oug (wrog) — вухо] — запалення привуш-

ної слинної залози. Спричинюється проникненням патогенних мік-

робів.

ПАРСЕК [від пар(алакс) і сек(унда)] — одиниця віддалі в астрономії;

позначається пк. 1 П. дорівнює 3,26 світлового року (30,86 -1012км).

ПАРТЕНОГЕНЕЗ (від грец. тгар9?уо<; — незайманий і ...генез) — од-

на з форм статевого розмноження тварин і рослин, при якій жіночі

статеві клітини (яйцеклітини) розвиваються без запліднення.

ПАРТЕР (франц. parterre, від par — по і terre — земля) — 1) Частина

зали для глядачів, розташована нижче рівня сцени; місце в цій час-

тині. 2) Відкрита частина парку, прикрашена квітниками, фонтана-

ми тощо. 3) спорт. Положення борця, при якому він стоїть на ко-

лінах і опирається на килим руками.

ПАРТИЗАН (франц. partisan, від італ. partigiano — прихильник) —

особа, яка, не входячи до складу регулярних збройних сил, добровіль-

но бере участь у ,збройній боротьбі, здебільшого у ворожому тилу.

ПАРТИКУЛЯРИЗМ (від лат. particularis — окремий, частковий) —