1) Пристосування вимови суміжних приголосних і голосних звуків,

внаслідок чого властивості одного звука частково поширюються на

інший. 2) А. о к а — здатність ока виразно бачити предмети на різ-

ній відстані. 3) А. фізіологічна — пристосування до дії подраз-

ника, сила якого повільно наростає. 4) А. гістологічна — зміна

форми та співвідношення тканинних елементів (клітин) у процесі

пристосування до нових умов існування.

АКОМПАНЕМЕНТ (італ. accompagnamento, від accompagnare —

супроводжувати) — 1) Супровід основної партії (солістів) або голо-

вної мелодії (соло) вокального чи інструментального твору. Викону-

ється оркестром, ансамблем або на окремому інструменті. 2) Пере-

носно — дії, події, явища, що супроводять що-небудь, створюють

тло для того, що відбувається.

А-КОНТО (італ. a conto — в рахунок) — в рахунок платежу.

АКОРД (від італ. accordo — узгодженість, співзвучність) — сполучен-

ня різних за висотою тонів, що сприймаються в звуковій єдності.

19

АКбРДНИЙ

АКОРДНИЙ (від італ. accordo — згода) — узгоджений, здійснюва-

ний за угодою; а-на оплата — різновидність прямої відрядної

оплати праці, яку встановлюють не за відпрацьований час, а за об-

сяг виконаної роботи.

АКРЕДИТАЦІЯ, АКРЕДИТУВАННЯ (франц. accreditation, від лат.

accredo — довіряю) — у міжнародному праві сукупність дій, пов'я-

заних з призначенням і вступом на посаду глави дипломатичного

представництва або постійного представника держави при будь-

яких міжнародних організаціях.

АКРЕДИТИВ (франц. accreditif, від лат. accreditivus — довірчий) —

1) Платіжний документ, за яким одна кредитна установа дає розпо-

рядження іншій згідно із заявкою клієнта і за його рахунок сплати-

ти певну суму грошей пред'явникові. А. відкличний — акреди-

тив, який банк-емітент може змінити або скасувати без попере-

днього повідомлення отримувача коштів. А. покритий — акре-

дитив, за яким банк-емітент попередньо надає валютні кошти у

розпорядженнябанку-постачальника. А. циркулярний — інст-

рукція, яку банк дає своїм агентам щодо оплати витрат клієнта до

обумовленої максимальної суми. 2) Вірча грамота.

АКРЕДИТбВАШ ІНВЕСТОРИ (від лат. accredo — довіряю і інвес-

тор) — інвестори, які відповідають кваліфікаційним вимогам щодо

компетентності у питаннях фінансів.

АКРИДИ [від грец. аирц (анрібоф — сарана] — біол. підряд сарано-

вих комах ряду прямокрилих.

АКРОБАТ (грец. аиро|3атп<;, від &хро|3атєсо — ходжу навшпиньках) —

1) Спортсмен-гімнаст, який займається акробатикою. 2) Артист,

який виступає в жанрі акробатичного циркового мистецтва.

АКРОБАТИКА (англ. acrobatics, франц. acrobatic, від грец.

<5сироратт)<;, з йкроратйш — ходжу навшпиньках) — 1) Вид фізичних

вправ типу гімнастичних. 2) Вид спорту, який об'єднує численні

групи фізичних вправ (напр., складні стрибки, балансування тощо).

3) Жанр циркового мистецтва.

АКРОПОЛЬ (грец. ахрбтгоАІд, від йхро<; — верхній і тгоХІд — місто) —

розташована на височині укріплена частина давньогрецького міста.

Був фортецею і притулком громадян у воєнний час. На А. звичайно

будували храми божеств — покровителів даного міста.

АКРОСТИХ [від грец. йхро<; — крайній і аті'? (апхбф — ряд] — вірш,

у якому перші (іноді останні або середні) літери кожного рядка

утворюють слово або речення, найчастіше ім'я того, кому А. при-

свячується.

АКРОТЕРІЙ (від грец. аирштпрюу — вершина, виступ) — скульпту-

рна прикраса над кутами або на вершині фронтону архітектурної

споруди.

АКРОФОНІЯ (від грец. axpo? — крайній і ...фонія) — складноскоро-

чені слова з початкових літер словосполучення, які читаються не за

назвою літер, а як звичайне слово, напр.: вуз, СНІД.

20

АКТИВАЦІЯ

АКСЕЛЕРАТОР (від лат. accelero — прискорюю) — регулятор кіль-

кості палива, що надходить у циліндри автомобільних та інших дви-

гунів внутрішнього згоряння, за допомогою якого змінюється

швидкість або навантаження в роботі двигуна.

АКСЕЛЕРАЦІЯ (від лат. acceleratio — прискорення) — 1) Більш

раннє або швидке формування якогось органа в період ембріонально-

го розвитку порівняно з іншими чи зародком у цілому. 2) Приско-

рений фізичний розвиток дітей і молоді.

АКСЕЛЬБАНТ (нім. Achselband, від Achsel — плече і Band — стріч-

ка, тасьма) — наплічний шнур з металевим наконечником. Прина-

лежність парадної офіцерської форми деяких родів військ, військо-

вих музикантів.

АКСЕСУАР (від франц. accessoire — допоміжний, другорядний) —

1) Річ, приналежна до чогось; невід'ємна частина чого-небудь.

2) Дрібні предмети бутафорії або реквізиту, що є другорядними

сценічними деталями спектаклю. 3) Допоміжні деталі в художньому

зображенні.

АКСІАЛЬНИЙ (від лат. axis — вісь) — осьовий.

АКСІОЛОГІЯ (від грец. &^іа — цінність і ...логія) — вчення про цін-

ності.

АКСІОМА (грец. а^іозца — значуще, прийняте положення, від

ufrow — вважаю гідним) — 1) Твердження певної теорії, що при-

ймається без доведення як вихідне, таке, що є підставою для дове-

дення інших тверджень (теорем) цієї теорії. 2) Переносно — неза-

перечна істина, що не потребує обгрунтування.

АКСОНОМЕТРІЯ (від грец. u^tcv — вісь і ...метрія) — спосіб зобра-

ження предметів на кресленні, при якому на площину зображень

проектуються і предмет, і осі прямокутної системи координат, до

яких віднесено зображуваний предмет.

АКТ (лат. actus, від ago — приводжу в рух) — 1) Офіційний доку-

мент, запис, протокол. Інтерпретаційний а. — документ,

який містить роз'яснення, тлумачення умов, положень контракту,

документів ревізії тощо з позиції їх відповідності правовим нормам.