Словник іншомовних слів

Словник іншомовних слів / Уклад.: С. М. Моро-

С48 зов, Л. М. Шкарапута. — К.: Наук, думка, 2000. —

680 с. — (Словники України).

ISBN 966-00-0439-7

УКЛАДАЧІ

C. M. МОРОЗОВ, Л. М. ШКАРАПУТА

Словник містить близько 10 000 слів, запозичених українською мо-

вою з інших мов головним чином у 18—20 ст., а також утворених з

іншомовних елементів, переважно з давньогрецької та латинської мов.

До словника включено загальновживану лексику, розповсюджені спе-

ціальні терміни, а також термінологічні словосполучення, що вживаю-

ться у різних галузях знань, актуальну інтернаціональну лексику, яка

поповнила українську мову у 80— 90-х роках 20 ст.

У словнику подано довідку про походження наведених одиниць,

написання слів та їх наголошення узгоджено з новим українським

правописом.

Тлумачення багатьох слів переглянуто відповідно до сучасного їх

розуміння.

Словник розрахований на широке коло читачів.

"

Рекомендовано до друку вченою радою

факультету соціології та психології Національного університету

ім. Тараса Шевченка

Ш.

Редакція філології, художньої літератури

та словників

Редактори Є. І. Мазніченко, Л. П. Марченко, Л. С. Шорубалка

^4602030000 - 018

2000

ISBN 966-00-0439-7

© С. М. Морозов, Л. М. Шкарапута, 2000

© Ідея та назва серії "Словники України"

Т. П. Гуменюк, В. А. Широков, 1999

ПЕРЕДМОВА

Словник іншомовних слів — науково-популярне довідкове ви-

дання, розраховане на найширші кола читачів. Перед його упоряд-

никами стояло завдання у невеликій за обсягом книжці дати пояс-

нення й етимологічну довідку щодо найуживаніших слів та термінів

іншомовного походження, які ввійшли до лексичного складу укра-

їнської літературної мови.

Від часу виходу в світ такої фундаментальної праці, як "Слов-

ник іншомовних слів" за редакцією академіка НАН України

О. С. Мельничука (видавництво редакції Української радянської

енциклопедії АН УРСР), минуло понад чверть століття, і він давно

вже зник не лише з книгарень, а й з багатьох бібліотек.

У житті української спільноти за цей період сталися докорінні

зміни. Розпався Союз РСР, і український народ одностайно висло-

вився за незалежність своєї держави. Суверенній Україні властиві

відкритість політики, широкі міжнародні зв'язки у сфері науки,

культури, торгівлі, розвиток засобів масової інформації та кому-

нікації.

Поруч з активізацією національних мовних засобів у повсяк-

денне життя помітним потоком вливається інтернаціональна лек-

сика, а також слова і терміни мов інших народів, особливо англо-

мовних, їх можна зустріти на шпальтах газет і журналів, почути у

радіо- й телепрограмах та й у щоденному спілкуванні, побачити на

рекламних щитах і вивісках крамниць. Часом удрукованих видан-

нях одне й те саме іншомовне за походженням слово виступає у різ-

ному написанні. Зокрема це буває наслідком неврахування чинного

нині правопису.

Схвалений Академією наук України, Міністерством освіти і

Міністерством культури України, Український правопис (4-те ви-

дання, виправлене й доповнене, Київ, Наукова думка, 1993 р.) вніс

значні зміни в написання саме іншомовних слів: щодо усунення

подвоєння приголосних (мецо-сопрано, бароко, лібрето, фортиси-

мо), вживання літери є на початку слова (єна, Ємен), передачі ла-

тинських літер і, у та німецького дифтонга еи в загальних назвах

(параноя, секвоя, конвеєр, феєрверк), поширення так званого "пра-

вила дев'ятки" на частину географічних назв (Корсика, Мексика,

III

ПЕРЕДМОВА

Алжир, Вашингтон, Лейпциг, Чикаго, Чилі, Крит, Мавританія, Мад-

рид, Цюрих, Аргентина, Бразилія, Сардинія, Сирія, Скандинавія, Ти-

бет, деякі інші та похідні від цих назв), написання в словах францу-

зького походження у, я нею після шиплячих (брошура, журі, пара-

шут), а також у словах парфуми, парфумерія.

Упорядники словника ставили сво'ш завданням, окрім довідки

про походження іншомовних слів та їх витлумачення, дати читачеві

інформацію про сучасний стан з їхнім написанням та наголошен-

ням. Взявши за основу реєстр Словника іншомовних слів за редак-

цією акад. О. С. Мельничука (далі СІСМ), автори намагалися по

змозі, зважаючи на обсяг словника, доповнити його актуальною ле-

ксикою, яка набула поширення в українській мові останнім часом,

особливо протягом останнього десятиріччя. Ретельно фіксувалися і

відбиралися слова іншомовного походження з різних галузей нау-

ки, техніки, мистецтва, а також на позначення побутових реалій

цього періоду, такі як банкомат, бодибілдинг, брифінг, ваучер, вінд-

серфінг, вотум, гамбургер, гриль, дайджест, джек-пот, дилер, диске-

та, ексклюзивний, електорат, євро, зомбі, імідж, інновація, інтер-

нет, кайф, кілер, кліп, клонування, компакт-диск, консалтинг, консу-

мент, контролінг, конфекція, ксерокс, курсор, кутюр'е, лейбл, лізинг,

макіяж, мануальний, менталітет, міленіум, модем, моніторинг, ост-

арбайтери, от кутюр, офшор, памперси, папараці, пейджер, плеєр,

плотер, полтергейст, принтер, рейтинг, рекетир, ріелтер, саміт,

сертифікація, сканер, скейтборд, скотч, спонсор, термінал, тиней-

джер, ток-шоу, транш, траст, трилер, уфологія, файл, факс, хакер,

хіт, шейпінг, шопінг, шоу-бізнес тощо.

Деякі лексеми спеціально залучені з огляду на складність їхньо-

го правописного відтворення: диск-жокей, дистриб'ютор, копірайт,

мас-медіа, от кутюр, рок-н-рол, ф'юнерсний, халі-галі, хепі-енд та ін.

Мова не стоїть на місці: чимало варіантів (правописних, фонетич-

них, словотвірних) СІСМа, таких як слайд і слейд, уїк-енд і уїкенд,

свінг і суїнг, поп-арт і попарт та ін., зараз вживається переважно в

одній певній формі. В такому разі у пропонованому словнику пода-

ється усталеніший варіант. Проте нові лексеми можуть наводитися

у різному написанні (лайфо і ліфо, он-лайн і онлайн тощо), оскільки

відбір саме тієї або іншої форми слова — тривалий процес у мові.

При доборі реєстру словника упорядники залишили поза спис-

ком частину наведених у СІСМі слів, значення яких зрозуміле кож-

ній освіченій людині; фіксація у словнику несла б лише інформа-

цію про їхнє походження: акуратний, поліклініка, портрет, пошта

(поштамт є), силос, солідний, сосиска, туризм тощо. Не наводяться,

як правило, також загальновідомі слова, похідні від поданих у слов-

нику термінів. Так, при наявному секта немає сектант, сектантс-

тво, при спіритизм — спірит. У той же час регулярне похідне слово

IV

ПЕРЕДМОВА

може наводитися, якщо його семантика ширша за значення твірно-

го слова.

Упорядники намагалися по змозі показати розвиток значення

іншомовного слова на українському грунті, зокрема шляхом мета-

форизації та метонімізації, і, як правило, залишали такі слова в ре-

єстрі. Слово фал, наприклад, у СІСМі має дві значеннєві рубрики,

тоді як у даному словнику показані ще два його нових значення:

3) Трос-шланг, яким користується космонавт при виході у відкри-

тий космос і 4) Трос, який кріпиться до катера і за який тримається

спортсмен на водних лижах. У статті факел фіксується метафоричне

значення: 4) Переносно — те, що несе в собі істину, знання, освіту,

свободу.

Усього в словнику вміщено близько 10 000 слів і термінів.

БУДОВА СЛОВНИКА

І. Статті в словнику складаються з реєстрового слова (слова-за-

головка), етимологічної довідки і дефініції (короткого тлумачення).

За потреби наводяться також додаткові пояснення та посилання на

статті, що містять слова-заголовки, тією чи іншою мірою співвідно-

сні реєстровому.

Реєстрове слово набране великими літерами напівжирним

шрифтом з наголосом, іноді з двома (при варіантності наголошен-

ня): КУНТУШ, ФАРФОР тощо. У складних словах, що пишуться

через дефіс, наголошуються обидві частини: АЛЬМА-МАТЕР, ДА-

ЛАЙ-ЛАМА (але ОН-ЛАЙН, УЇК-ЕНД). Побічний наголос не по-

значається, напр.: ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЯ, а не ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЯ,

ЖИРОСИСТЕМА, а не ЖЙРОСИСТЕМА.

Заголовок може складатися з двох слів, як правило, правопис-

них, фонетичних або словотвірних варіантів (БААЛ і ВААЛ, БІВУ-

АК і БІВАК, ГІДАЛЬГО і ІДАЛЬГО, ІНФЛУЕНЦА і ІНФЛЮЕН-

ЦА, АПРОБУВАННЯ і АПРОБАЦІЯ, ДРЕНАЖ і ДРЕНАЖУ-

ВАННЯ, ДИЛЕТАНТИЗМ і ДИЛЕТАНТСТВО тощо). У цьому ви-

падку обидва слова набираються великими літерами напівжирним

шрифтом з наголосом і наводяться через кому. На відповідному

місці за абеткою дається посилання від другого слова на перше,

напр. ВЕДАЇЗМ див. Ве.дизм (далі йдуть статті ВЕДЖВУД..., ВЕ-

ДИ... і ВЕДИЗМ, ВЕДАЇЗМ...).

Іноді в реєстрі вміщене словосполучення. Якщо другий його

складник — іншомовне слово, наведене в словнику, то все слово-

сполучення набирається великими літерами напівжирним шриф-

том і з наголосами: ВЕСТИБУЛЯРНИЙ АПАРАТ, ДІАТОНІЧНА

ГАМА. Коли ж другий член реєстрового словосполучення — укра-

їнське слово або іншомовне, але не включене в реєстр, то воно на-

ПЕРЕДМОВА

бирається звичайним (світлим) шрифтом малими літерами вроз-

бивку і без наголосу: ВАЛЬПУРГІЄВА н і ч, ІНФОРМАЦІЙНА

мережа, БУЛЬВАРНА література. Словосполучення, що

містяться в тексті статті, подаються світлим шрифтом^ урозбивку,

переважно із скороченням, напр.: ГЕТЕРОТРОФНИЙ ...; г - н і

організми; АРМАДА ... 2) Н е п е р е м о ж н а а.; АРІАДНА ...

2) Переносно — нитка Аріадни. Коли реєстровий іменник

згадується в тексті статті, то він скорочується до першої літери, не-

залежно від його числа і відмінка в даному контексті, напр.:

БУМЕРАНГ ... Деякі види Б., описавши замкнену криву, повер-

таються до метальника; ВЕБЕР ... 1 В. — магнітний потік, рівно-

мірне зменшення якого до нуля за 1 с спричинює виникнення в

контурі провідника, що охоплює цей потік, електрорушійної сили в

1 вольт.

Реєстрові слова подані переважно в однині. Заголовок наводи-

ться у множині, якщо це відповідає загальноприйнятій практиці:

АЛЬДЕГІДИ, АНАБОЛІКИ, БРИДЖІ, ФЕРМЕНТИ тощо. Така

система приводить зрідка до введення в реєстр двох форм того са-

мого слова — в однині та множині, напр.: АМФІБІЇ ... — клас хре-

бетних тварин, які на c/иадн личинки дихають зябрами, а в доросло-

му віці — легенями... і АМФІБІЯ ... — бойова або транспортна ма-

шина (танк, автомобіль), здатна пересуватися суходолом, водою або

під водою; літак, пристосований для зльоту й посадки на воді й су-

ходолі.

Підхід до наведення у словнику омонімів продовжує традицію

СІСМа: у спільній статті вміщуються похідні від одного й того са-

мого іншомовного слова, навіть якщо їхні значення дуже далекі.

Омоніми в пропонованому словнику — це запозичення з різних

мов, а також утворення від різних слів однієї мови, їх оформлено за

допомогою маленької порядкової цифри справа вгорі. Посилання

на такі слова також даються із цифровими позначками: БУХТА1

(нім. Bucht, від biegen — гнути, згинати) — придатна для стоянки

суден затока, яку захищають від хвиль острови або миси; БУХТА2

(гол. bocht) — канат, укладений вертикально кругами або вісімками

(у формі циліндра); ГІПЕРБОЛА1 (від грец. итерроХІ^ — перебільшен-

ня) — стилістична фігура, в якій перебільшено певну ознаку, щоб

посилити виразність мови... і ГІПЕРБОЛА2 (від грец. иттерроЛаХАш —

жену, через щось перекидаю, від итгєр — через і pdAAw — жену, ки-

даю) — плоска крива, що є геометричним місцем точок площини,

для кожної з яких різниця віддалей від двох даних точок цієї пло-

щини (фокусів Г.) є сталою величиною. Окремі значення полісеміч-

ного (багатозначного) запозиченого слова нумеруються; після циф-

ри ставиться дужка. За потреби номер значення може наводитися у

дефініції іншого реєстрового слова: МАТ ' — завершальне поло-

VI

ПЕРЕДМОВА

ження в шаховій партії (4), при якому король, що перебуває під

ударом фігури (5) противника, не може захиститися.

II. В етимологічній довідці, взятій у дужки (як правило — кру-

глі), після заголовка статті дається іншомовне слово або слова, від

яких походить реєстрове слово, переважно з першоджерелом і пе-

рекладом, напр.: БРОКАТ (нім. Brokat — парча, від італ. broccato, з

лат. brocchus — виступний, опуклий). Якщо значення реєстрового

слова і наведеного в етимологічній довідці іншомовного слова

значною мірою збігаються, переклад не наводиться: ГРИФОН

(франц. griffon, від лат. gryphus, з грец. уриф)- Проте нерідко ці зна-

чення відрізняються надто істотно. В такому разі дається букваль-

ний переклад твірного слова із відповідною позначкою: БЕРЕ

(франц. beurre, букв. — масляний) — група сортів груші з плодами

видовженої форми і таким соковитим м'якушем, що ніби тане в

роті (як масло); ГРИЗЛІ (англ. grizzly, букв. — сірий) — бурий вед-

мідь, поширений на Алясці; ЕКСЛІБРИС (лат. ex libris, букв. — з

книг) — художньо виконана позначка на книзі з ім'ям її власни-

ка.

Для слів, що за походженням є складними, етимологічна довід-

ка може формуватися по-різному в залежності від того, чи містить

твірне слово продуктивний у словоскладанні компонент (афіксоїд).

Щоб уникнути зайвих повторень, найчастіше вживані з них виділя-

ються в окремі статті: АВТО..., АРХІ..., ВЕЛО..., ГЕО..., ДИЗ...,

ЕКС..., ЄВРО..., ІЗО...; БЕТА-..., ГАММА-...; ...АНТРОП, ...ГЕ-

НЕЗ, ...ГРАФ, ...ЛОГІЯ, ...МАН, ...ФІЛІЯ та багато ін. Реєстровий

афіксоїд подається в них без наголосу. Довідка, в якій виступають

подібні компоненти, оформляється так: ГРАФОМАНІЯ (від гра-

фо... і ...манія). Якщо ж компоненти складного слова (або один з

них) не введені в реєстр, то наводиться їхня етимологія: АМБІВА-

ЛЕНТНИЙ (від лат. ambo — обидва і valentia — сила, міць); АНТИ-

БІОТИКИ (від анти... і грец. (ЗІсопибІ; — життєвий). Етим9логічна

довідка може включати слова, наведені в реєстрі: ДИСБАЛАНС (від

дис... і баланс). Як правило, в етимологічній довідці даються поси-

лання не більше ніж на два компоненти слова: ГЕОМОРФОЛОГІЯ

(від гео... і морфологія), а не (від гео..., морфо... і ...логія). Проте мо-

жуть зустрітися трикомпонентні посилання, напр., наводиться

БІОГЕОЦЕНОЗ із етимологією: від біо..., грец. уїї — земля і ...ценоз

(слова геоценоз у реєстрі немає).

Якщо твірна основа латинського або грецького слова, наведе-

ного в етимологічній довідці в називному відмінку, не ясна, то до-

датково у круглих дужках подається його родовий відмінок. У тако-

му разі етимологічна довідка в цілому береться у квадратні дужки,

напр.: ВЕЛОСИПЕД [франц. velocipede, від лат. velox (velocis) —

швидкий і pes (pedis) — нога]. Квадратні дужки необхідні і тоді, ко-

VII

ПЕРЕДМОВА

ли слово-заголовок утворене з частин іншомовних слів, напр.:

МОПЕД [від мо(тоцикл) і (велоси)пед].

Іншомовні слова в етимологічних довідках пишуться латинсь-

кими або грецькими літерами, якщо мови, з яких ці слова походять,

мають відповідну графіку. В решті випадків іншомовні слова пишу-

ться українськими літерами, напр. ДЖІУ-ДЖЙТСУ (япон. дзюдзю-

цу), або в етимологічній довідці лише називається мова, з якої сло-

во походить, напр.: ДЖИХАД (араб. — священна війна, війна за

віру; букв. — старанність, заповзяття); АРА, АР АРА (з мови тупі-гу-

арані). Латинські та грецькі дієслова, а також їх переклад українсь-

кою мовою в етимологічній довідці даються у формі першої особи

однини; дієслова, взяті з інших мов, наводяться й перекладаються в

інфінітиві.

До слів, що походять від імен, географічних назв і т. ін., пояс-

нення наводиться, як правило, в кінці тлумачення. Напр.: АРАУКА-

РІЯ — ряд хвойних деревних рослин. Поширені у Південній Аме-

риці й Австралії. Дають цінну деревину, насіння більшості видів їс-

тівне. Деякі види вирощують як декоративні. Від назви чилійської

провінції'Арауко; ВЕРНЬЙР... Від прізвища французького винахід-

ника П. Верньє (1580—1637); КбБАЛЬТ (від лат. cobaltum, з нім.

Kobold — гірський дух, гном, який нібито шкодить гірникам)... Ети-

мологічна довідка може не наводитися, якщо тлумачення містить

слово, що є реєстровим і, отже, його походження вже розглянуте,

напр.: БРОНХІТ — запалення слизової оболонки бронхів (вище бу-

ло: БРОНХИ (від грец. (Зроухое — дихальне горло, трахея).