Міністерство освіти і науки України

ДВНЗ «Чернівецький індустріальний коледж»

Методичні вказівки

до самостійного вивчення

дисципліни „Економіка та організація електротехнічної служби підприємства ”

для спеціальності 5.05070104

„Монтаж і експлуатація електроустаткування підприємств та цивільних споруд”

Розробив викладач Т.В.Федорова

Тема №1 Поняття, функції і структура ринку

План вивчення

1. Поняття ринку, його функції

2. Типи ринку

3. Сутність інфраструктури

Ринок є цариною прояву економічних відносин між людьми, які виникають у процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання. Це сфера товарного обігу і зв’язана з ним сукупність товарно-грошових відносин, яка виникає між виробниками та споживачами у процесі купівлі-продажу товарів.

Функції ринку:

1. спеціальна із забезпечення руху товарів;

2. регулятивно-контрольна;

3. стимулююча;

Основні типи ринків:

• ринок споживачів;

• ринок виробників;

• ринок проміжних продавців (посередників);

• ринок громадських установ;

• міжнародний ринок.

Інфраструктура ринку становить сукупність організацій, які мають різні напрямки діяльності, забезпечують ефективну взаємодію учасників ринку, оборот товарів, їх просування зі сфери виробництва у сферу споживання. (Комерційні інформаційні центри, біржі, банки, транспортні і складські мережі, тощо).

Література

1. Економіка підприємства: Підручник/За заг. ред. С.Ф.Покропивного. -вид. 2-ге, перероб. та доп. – К., КНЕУ, 2005.-258с.,іл..

2. Економіка підприємства: Навч. посіб. Друге видання, виправлене і доповнене – К.: „Каравелла”;Львів: „Новий світ-2000”, 2001.-298 с

Питання для самоконтролю

1. Яке значення має ринок у економічній системі?

2. Яку роль відіграє інфраструктура ринку?

3. Що розумієте під структурою ринку?

Тема №2 Сутність і функції процесу управління

План вивчення

1. Сутність управління, функції та значення

2. Методи управління, їх характеристика

3. Організаційні структури управління підприємствами

Сучасне управління – це особлива сфера економічних відносин, що має свою логіку розвитку.

Управління – це діяльність, спрямована на координацію роботи інших людей (трудових колективів).

Функції управління:

1. Планування - процес визначення мети діяльності, передбачення майбутнього розвитку;

2. Організація - це процес формування структури системи, розподіл завдань, повноважень і відповідальності між працівниками фірми;

3. Мотивація - це, власне, причина, яка спонукає членів трудового колективі до спільних погоджених дій, аби забезпечити досягнення мети;

4. контролююча функція - запобігання появі зовнішніх перешкод і відхилень від очікуваних результатів діяльності системи.

Методи управління - це способи впливу на окремих працівників і трудові колективи в цілому, які необхідні для досягнення цілей фірми (підприємства):

1. економічні методи - реалізують матеріальні інтереси через використання товарно-грошових відносин;

2. соціально-психологічні - реалізують мотиви соціальної поведінки людини (творчий характер праці, суспільне визнання, моральне заохочення);

3. організаційні методи - базуються на мотивах примусового характеру.

Типи організаційних структур управління:

1. лінійна;

2. функціональна;

3. лінійно-функціональна;

4. дивізіональна;

5. матрична.

Література

С.Ф.Покропивний:стор.58-68

І.М.Бойчик:стор.22-27

Питання для самоконтролю

1. У чому проявляється необхідність управління підприємствами?

2. У чому сутність методів управління підприємствами, їх взаємодія?

Тема №3 Кадрова політика і система управління персоналом

План вивчення

1. Сучасна кадрова політика підприємства

2. Система управління персоналом на підприємстві

3. Загальна характеристика процесу оцінки персоналу

Сучасна кадрова політика підприємства (фірми) має бути спрямована на ринкові умови господарювання. Головна її мета – забезпечення робочих місць, посад персоналом відповідальних професій та спеціальностей.

Функції кадрової політики:

• набір формування необхідних категорій персоналу;

• підготовка персоналу до професійної діяльності;

• оцінка персоналу;

• мотивація дотримання належного режиму трудової діяльності та високої продуктивності праці;

• постійний моніторинг безпеки праці;

• забезпечення соціальної захищеності персоналу підприємства.

Під системою управління розуміють багатовекторну діяльність відповідних відділів підприємства, галузевих органів та органів центральної виконавчої влади.

Розрізняють зовнішні та внутрішні джерела набору.

До зовнішніх належать:

• державні бюро з працевлаштування, регіональні біржі праці;

• комерційні підприємства з працевлаштування;

• об'яви в пресі, на радіо, телебаченні;

Внутрішні джерела набору:

• підготовка робітників через учнівство на підприємстві;

• просування по службі своїх працівників;

• регулярне інформування колективу працівників про наявні вакансії.

Під оцінкою персоналу розуміють цілеспрямоване порівняння певних характеристик працівників з відповідними параметрами, вимогами, еталонами. Застосовуються зовнішня оцінка та самооцінка. Зовнішньою вважають оцінку діяльності працівника керівником фірми, трудовим колективом та споживачами продуктів праці. Самооцінка здійснюється самим працівником і базується на власному управління. Оцінка персоналу базується на принципах: об’єктивності; усебічності; обов’язковості; систематичності.