- •Реферат
- •6.1.1 Транспортування основної та утокової пряжі з центрального складу у снувальний відділ 32
- •Введення
- •Розділ 1. Вибір технологічного плану ткацтва
- •Розділ 2. Вхідні данні до проектування
- •Середньодобовий об’єм переробки пряжі
- •Маса ниток на пакуваннях ткацького виробництва (з врахуванням спрягомих довжин)
- •Розділ 3. Визначення складу і розмірів вантажопотоків
- •Розділ 4. Вибір і обґрунтування обладнання та підйомно-транспортних засобів по всіх переходах ткацького виробництва
- •Технічна характеристика візка-ялинки
- •Технічна характеристика електротягача ат-60
- •Технічна характеристика візка тун-8
- •Розділ 5. Визначення параметрів складів та їх обладнання
- •5.1 Центральний склад
- •5.2 Зберігання напівфабрикатів на проміжних складах
- •Технічна характеристика стелажів
- •5.3 Склад не розбракованої тканини
- •Розділ 6. Визначення основних параметрів і кількості підлогового внутрішньофабричного транспорту
- •6.1 Акумуляторний тягач ат-60
- •6.1.1 Транспортування основної та утокової пряжі з центрального складу у снувальний відділ
- •6.1.2. Надходження основи з пробірного відділу в ткацький цех
- •6.1.3 Транспортування тканини з ткацького цеху на склад не розбракованої тканини з використанням візка то-4
- •6.1.4 Транспортування тканини з бкв на склад розбракованої тканини
- •Розділ 7. Визначення основних параметрів і кількості підвісних видів внутрішньофабричного транспорту
- •7.1 Транспортування (переміщення) снувальних валиків електротягачем
- •7.2. Транспортування ткацьких навоїв електротягачем
- •Розділ 8. Характеристика електричного тягача вкм-911
- •Розділ 9. Техніка безпеки
- •Висновок
- •Список літератури
Розділ 1. Вибір технологічного плану ткацтва
Для бавовняно-поліефірної тканини «Зірниця джинсова» арт. 3516, кручена основна пряжа – з машин ПК-100 і утокова пряжа з машин БД-200 надходить у склад, де зберігається на ящиках-піддонах. Пакування крученої нитки основи надходять у снування, де з великого числа мотальних пакувань перемотують на одне загальне пакування нитки основи, утворюючи в такий спосіб снувальний валик.
Далі снувальний валик надходить у шліхтувальний відділ, де піддається обробці, що полягає в просочуванні пряжі спеціальним клеючим составом шліхтою. Шліхта, покриваючи тонкою плівкою нитки і склеюючи окремі волокна, збільшує гладкість пряжі і підвищує її міцність до стираючого впливу приладів ткацького верстату.
Після проходження шліхтувальної машини, де поєднують основу з окремих снувальних валиків, утворюється ткацький навій.
Основна пряжа, навита на ткацький навій на шліхтувальній машині, перш ніж надійти на переробку на верстаті, проходить останню стадію прив'язування чи пробирання. У даному технологічному плані ткацтва прив’язується 90 % основ, а пробирається 10 % основ, тому що в порівнянні з прив'язуванням це більш трудомістка операція. Пробирання застосовується у випадках зміни асортименту тканин, які виготовляються в цеху, або при поломці з’ємних приборів ткацького верстата.
Далі ткацький навій надходить на ткацький верстат. Уток надходить безпосередньо в ткацький цех, тому що пакування з машин БД 200 цілком задовольняють необхідні вимоги.
Знята з верстатів тканина надходить в обліково-сортувальний відділ ткацької фабрики. Тут роблять облік виробництва тканини, як окремих ткачів, так і загального виробництва по змінах. Визначають сортність тканини і виявляють пороки її зовнішнього вигляду.
Далі готова сурова тканина відправляється замовнику.
План ткацтва у виді схеми представлений на рисунку 1.1.
Рис. 1.1. Технологічний план ткацтва для тканини арт. 3516 «Зірниця джинсова»
Розділ 2. Вхідні данні до проектування
Проектування підйомно-транспортних систем ткацького виробництва ведеться на базі даних про обсяг переробки ниток фабрикою (табл.1.1) і масі ниток на пакуваннях ткацького виробництва (табл.1.2), значення яких розраховані у курсовому проекті з дисципліни «Основи проектування текстильних виробництв.
Маса основних й утокових ниток, що потрапляють на центральний склад за добу (розраховуються окремо для основи і утоку), кг:
|
(2.1) |
де
— двозмінний обсяг ниток, що переробляють,
кг;
— годинний об’єм виготовлення тканини,
м;
— двозмінний фонд часу, год;
—
потреба ниток по
основі й утоку (окремо) на 100 м погонної
довжини суворої тканини з відходами,
кг
Маса основних й утокових ниток з урахуванням відходів (табл.2.1) по всіх переходах ткацького виробництва, кг:
|
(2.2) |
де W – відсоток виходу напівфабрикату.
Таблиця 2.1
Середньодобовий об’єм переробки пряжі
Технологічний процес |
Основа |
Уток |
||||||
Маса пряжі, яка поступає, кг |
Відходи, % |
Вихід напівфабрикату, % |
Маса пряжі, яка виходить, кг |
Маса пряжі, яка поступає, кг |
Відходи, % |
Вихід напівфабрикату, % |
Маса пряжі, яка виходить, кг |
|
Зберігання (центральний склад) |
3509,35 |
0 |
100 |
3509,35 |
4253,36 |
0 |
100 |
4253,36 |
Снування |
3509,35 |
0,018 |
99,982 |
3508,72 |
— |
— |
— |
— |
Шліхтування |
3508,72 |
0,35 |
99,63 |
3496,36 |
— |
— |
— |
— |
Пробирання |
349,64 |
0,0019 |
99,628 |
349,63 |
— |
— |
— |
— |
Прив’язування |
3146,72 |
0,102 |
99,526 |
3143,44 |
— |
— |
— |
— |
Ткацтво |
3493,07 |
0,17 |
99,36 |
3486,75 |
4253,36 |
0,11 |
99,89 |
4248,61 |
Облік і розбракування |
3486,75 |
0 |
100 |
3486,75 |
4248,61 |
0 |
99,89 |
4248,61 |
Довжина тканини в рулоні Lтк.р , яка відправляється з фабрики, приймаємо 1000 м.
Маса рулону тканини, знятого з верстата, кг:
|
(2.3) |
де
;
— маса відповідно ниток основи й утоку
в 100 м погонної довжини суворої
тканини
без обліку відходів, кг;
тк.р – довжина тканини в рулоні, м.
Маса розбракованого рулону тканини, яка відправляється з фабрики:
|
(2.4) |
де Lтк.р — довжина розбракованої тканини у рулоні, м.
Кількість рулонів не розбракованої тканини:
|
(2.5) |
де Мдо і Мду — маса основних і утокових ниток, які переробляються за добу, кг;
Мр — маса рулону не розбракованої тканини, кг.
Приймаємо 130 рулонів не розбракованої тканини.
Кількість рулонів розбракованої тканини:
|
(2.6) |
Приймаємо 16 рулонів розбракованої тканини.
Таблиця 2.2
