3. Що розуміють під суспензійним ефектом?

Внаслідок того що рН поводять майже завжди потенціометричним методом, суспензійний ефект є одним із гловних чинників, який ускладнює вимірювання та інтерпретацію одержаних результатів. За Орловим, сутність цього явища полягає у виникненні між електродом порівняння і суспензією сольового містка; між сольовим містком і суспензіює грунту виникає дифузний потенціал. Це зумовлю до збільшення потенціалу, внаслідок чого, за умови аналізу кислих ґрунтів, водні витяжки характ. значно вищими значеннями рН, ніж водні суспензії. Щоб зменшити вплив суспензійного ефекту, рекомендують проводити вимірювання рН після відстоювання суспензії. Розбавлення суспензії часто зумовлює до збільшення рН.

4. На які види поділяють потенційну кислотність?

Потенціальна кислотність є результатом взаємодії грунту з розчином солей або основ. Вона дає змогу одержати уяву про загальний вміст у гуртах кислотних компонентів. Виявлена пряма залежність: чим більшою є потенціальна кислотність, тим вищою є кислотність актуальна. Розрізнають обмінну та гідролітичну кислотність. Обмінна кислотність виявляється у процесі взаємодії грунту з з розчинами нейтральних солей. При цьому відбувається еквівалентний обмін катіона нейтральної солі на іони гідрогену і алюмінію, які наявні у вбирному комплексі. Зазвичай обмінну кислотність визначають, застосовуючи 1М розчин KCl. Ступінь кислотності оцінюють за величиною рН сольової витяжки або суспензії. Гідролітична кислотність появляється унаслідок взаємодії грунту з розчином гідролітично лужної солі. Для цього використовують 1М розчин СН₃СООNa. Отже, гідролітична кислотність-характеризує загальну кількість кислотних компонентів, включаючи компоненти, які зумовлюють обмінну кислотність, і ті,які витісняються із рН-залежних позицій ГВК; ця кислотність проявляється при занчно вищих, ніж обмінна, значення рН.

5. Що таке вапняковий потенціал?

Показником активної кислотності у багатьох випадках є велична, яку називають вапняковий потенціал. Його обчислюють за формулою рН_СаСl2 +1 *lg a_Cа²⁺

2

Вапняковий потенціа майже не залежить від розбавлення суспензії і концентрації солей. Він відносно стабільний та найголовніше характерний для більшості грунтів.

6. Що таке лужність грунтів?Її види та способи оцінки?

Лужність грунтів традиційно повязують з аніонами слабких мінеральних (S^2-,PO₄^3-,H₂BO^3- та інші) і відносно силтніших, передусім органічних кислот.Ці аніони проявляють властивості акцепторів протонів або основ; за взаємодії з водою вони приймають від неї протон і у розчині зявляються гідроксид-іони. Види лужності: 1)Актуальна лужність, або активність ОН^- -іонів у рідких фазах грунтів, оцінюють вимірюванням рН у різних грунтових системах:грунтових системах, насичених водою грунтових пастах,воднихз грунтових суспензіях за співвідношення грунт: вода – 1:1; 1:2,5.За отсаннм проводять ві стандартні визначення. Аналізуючи засолені грунти, співвідношення становить 1:5. 2) Карбонатна лужність. Карбонатні іони наявні у грунтах у формі легкорозчинних солей(Na₂CO₃, NaHCO₃), а також важкорозчинних сполук СаСО_3. Відповідно до розчинності сполук, карбонатні іони здатні переходити із твердих фаз грунту у грунтовий розчин, а в умовах проведення аналізу – у рідкі фази паст і суспензій. У карбонатно-кальцієвій системі за умови зменшення Р_СО2 спостерігається зростання рН і зхменшення карбонатної лужності.Збільшення зумовлює до зниження рН. В умовах аналізу грунтів зі зростання співвідношення води і грунту, унаслідок переходу від пасти до суспензії(1:5), спостерігається зростання рН і зменшення карбонатної лужності. 3) Такожє боратна лужність зумовлена присутністю у розчині борат-іонів та сульфідна лужність.Її можна спостерігати у грунтах за домінування у них відносних умов середовища, за умов тривалого зберігання зразків у стані польової вологи у герметично закритому скляному посуді.