10. Що таке біофільні елементи?

Біофільні – це елементи які концентруються у живих організмах – C, H, O, N, P, S, Cl, I, B, Ca, Mg, K,Na, V, Mn, Fe, Cu.

11. Які елементи зачислено до групи повітряних мігрантів за а.І. Перельманом?

Повітряні мігранти містять як пасивні елементи (інертні гази He, Ne, Ar, Kr, Xe, Rn), так і активні, тобто ті, які утворюють хімічні сполуки в умовах біосфери (О, Н, С, N, I)

12. Які елементи належать до групи водних мігрантів за а.І. Перельманом?

Водні мігранти, за Перельманом поділено на декілька підгруп. Критеріями виділення зазначених підгруп є рухомість елементів окисно-віднових умов, наявність сірководню. До рухомих і дуже рухомих належать Cl, Br, S, Ca, Na, Mg, Sr, Ra, F, B. Слаборухомі катіони і аніони утворюють K, Ba, Rb, Li, Be, Cs, Ti, Si, P, Ge, Sn, Sb, As. У відновному глейовому середовищі рухомими є Fe, Mn, Co. Рухомими і слаборухомими в окисній і глейовій обстановці та інертними у відновному сірководневому середовищі будуть такі елементи, як Zn, Cu, Ni, Pb, Cd. Малорухомими у більшості природних ситуацій будуть такі елементи: Al, Ti, Cr, Bi, W, лантаноїди. Проте для конкретного аналізу хімічних процесів у грунтах подана класифікація є недостатньою.

13. У який ряд розміщуються хімічні елементи за ступенем біофільності?

За ступенем біофільності Перельман розмістив хімічні елементи у такий ранжований ряд: найвищим ступенем біофільності володіє С, високим – N, H, середнім – O, Cl, S, P, B, Br та ін., низьким – Fe, Al. Групування елементів за ступенем біофільності допомагає виявити реальну участь живих організмів у міграції хімічних елементів.

14. Що таке коефіцієнт біологічного вбирання (накопичування)?

Властивість рослин вибірково вбирати хімічні елементи називаю ть коефіцієнтом біологічного вбирання та обчислюють як відношення вмісту певного елемента в золі рослин до його вмісту у літосфері або у тому грунті, на якому ця рослина виросла. Умовність коефіцієнта біологічного вбирання (накопичення) для оцінки біогенної міграції елементів визначається неоднаковою доступністю рослинам хімічнирх елементів, представлених у грунті різними сполуками.

15. Охарактерезуйте способи розрахунку даних з елементного складу грунту.

Найпоширенішим способом вираження результатів аналізу валового елементного складу грунту є обчислення його у відсотках вищих оксидів елементів, які містяться у досліджуваному грунті. Цей спосіб застосовують переважно для обчислення вмісту макроелементів.

Відомим способом вираження елементного складу у разі дослідження хімічної будови індивідуальних компонентів грунту, їхньої трансформації, закономірності міграції та акумуляції є обчислення результатів аналізу у молях на певну масу або об’єм грунту.

16. У яких формах перебувають головні хімічні елементи у грунті?

Елементи можуть міститися у воді, оксидах, гідроксидах, первинних і вторинних мінералах, гумусових речовинах тощо. Різноманітність форм сполук будь-якого з хімічних елементів є однією з найважливіших умов відносної стійкості хімічного стану грунтів і доступності елементів живлення рослин.

17. Яка залежність існує між гранулометричним і елементним складом грунтів?

Елементний склад грунту і його гранулометричних фракцій використовують як додаткову діагностичну ознаку, ідентифікуючи індивідуальні грунтові мінерали, передусім у тонко дисперсних фракціях.

18. Поясніть, що таке «мольні відношення елементів»?

Мольні відношення елементів – відношення відсоткового вмісту елементів до їхньої молекулярної маси. Приклад відношення таких пар SiO₂ : Fe₂O₃, С : Н.

19. Поясніть, що таке «мольна частка»?

Мольна частка – це відношення кількості молей певного елемента до загальної кількості молей усіх елементів певного грунту.

20. Поясніть, що таке «мольні відсотки»?

Мольний відсоток – мольна частка, виражена у відсотках від 0 до 100%.

Розділ 3.

1. На які групи поділяють усі грунтово-хімічні процеси?

1. Процеси трансформації органічних і мінеральних компонентів грунту – об’єднують хімічні реакції розкладання, синтезу і перебудови різноманітних речовин, які містяться у грунті

2. Процеси переміщення речовини – охоплюють внутрішьогрунтову міграцію речовин і міграцію з переміщенням речовин через умовну межу грунту – довкілля.

3. Складні специфічні процеси формування індивідуальних горизонтів та профілю грунту – це цілісне спефічне явище, яке розвивається під впливом багатьох часткових процесів і реакцій.