Гра „я дарую тобі...”

Грає пара учасників. Останні „обмежуються” роллю уважних спостерігачів.

Суть гри: двоє вихованців, сидячи один напроти одного, можуть протягом декількох хвилин дарувати найнеймовірніші подарунки. Проте при цьому дотримуються наступних умов:

• на початку кожної репліки обов'язково звучить подяка: „Спасибі, Валера (Марина, Ігор….) за подарунок...”;

• обов'язково перераховуються всі вже подаровані речі та додається нова. Наприклад, після четвертого обміну подарунками можна почути наступне: „Спасибі тобі, Свєто! Я тобі подарував стіл, ти мені подарувала квітку, я тобі подарував віник, ти мені подарувала посудомийну машину, я подарував тобі вічне свято, ти мені – молодильне яблуко, я тобі подарував Земну кулю, ти мені подарувала острів скарбів, а я тобі подарував...”.

Група спостерігачів стежить за тим, хто перший допустить дві помилки підряд; хто краще запам’ятовує інформацію; хто у пошуках подарунків йде нетрадиційним шляхом та разом визначає лідера, готує приз і переможцю, і переможеному.

Гра вчить не боятися прямого контакту, вмінню імпровізувати, зосередженості та доброзичливості, сприяє розвитку уявлення.

Гра „повний комплект”

Підготуйте картки з назвами літературних творів та іменами їх головних героїв (варіант: казкові події пригоди та герої казки, історична подія та її учасники тощо).

Завдання: кожен учасник отримує картку або з назвою літературного твору, або з ім'ям героя. За командою ведучого всі двічі голосно читають те, що написано на картках. Мета гри полягає у тому, щоб якнайскоріше об'єднати героїв із назвою твору (подію з учасниками).

Питання до обговорення: чи легко знайти „свою людину”? Що або хто заважає „возз'єднанню”? Які ще завдання можна було б запропонувати?

Гра „зберемося разом”

Учасники діляться на невеликі групи по 6-8 осіб. Ведучий пропонує найрізноманітніші завдання:

• вишикуватися в ряд відповідно до алфавіту за першою літерою імені;

• вишикуватися в ряд відповідно до алфавіту за останньою літерою імені (прізвища, за другою літерою і т.д.);

• знайти свій спосіб побудови групи.

Яка група швидше реагує на завдання? Яка знайшла найцікавіший спосіб самокласифікації? Тощо.

Гра „скульптори”

Завдання: сьогодні ви – скульптори. Як говорять учені, найбільш податливий матеріал – це сама людина. Оберіть собі пару. Перед кожним із вас та сама „глиба мармуру” (ваш друг), з якої можна виліпити дуже багато чого. Для розминки спочатку створіть із „глиби” скульптуру людини, що мріє (займається спортом…). Спасибі! А зараз – таку композицію, якій можна дати назву „Щаслива людина”, „Монстр з фільму жахів”.

Отже, скульптори вже розігріли свою уяву та готові створити абсолютно оригінальний твір, який ви назвете... Чудово! Поміняймося ролями: тепер „матеріал” стане скульптором, творцем і навпаки. Нові творці можуть робити зі своїми колишніми скульпторами все що завгодно. Тільки не забудьте назвати ваше творіння.

Нове завдання: додайте своїй скульптурі загрозливу позу, а потім включіть себе в цю скульптурну композицію. Тільки зверніть увагу: якщо ваш партнер – втілення загрози, то ви повинні грати роль жертви. Придивіться: чи не нагадує вам ця скульптурна композиція одну з можливих життєвих (домашніх, шкільних та ін.) ситуацій?

Тепер ті, хто був у позі загрози, відійдіть убік (жертви, залишайтеся на місці!) і подивіться, як перелякано та жалібно виглядають ваші „люди-скульптури”. Допоможіть їм: підстройтеся, немов захищаючи, обіцяючи безпеку... Чудово! „Жертви”, відійдіть та подивіться, якими дбайливими та турботливими можуть бути ваші „творці” (батьки, педагоги…). Поверніться до них і востаннє створіть скульптуру, яку ми поставимо у вас вдома, у вашій школі як символ співдружності батьків та дітей, вчителя та учня. Дякую всім!

Гра зводиться до невербальної форми людської взаємодії. У першій частині „скульпторам” надається можливість виплеснути негативні емоції (створюючи загрозливих монстрів), а потім учасники без допомоги слів, використовуючи міміку та жести вгадують настрій іншої людини, підстроюються та приймають позицію партнера.