2. Алгоритм дій фахівців скс щодо соціального захисту бездоглядних дітей.

Моніторинг виконання плану та вирішення питання влаштування дитини після притулку, супровід дитини після притулку протягом місяця

Рис. В.1.2. Алгоритм соціального захисту бездоглядних дітей у притулках

Додаток Г

Карта соціальних зв’язків дитини

– чоловік або хлопець	–домашня тварина (собака, кіт)
– жінка або дівчина	– символічна особа
↑↓ – зближення або віддалення	– померла особа
Лінії зв’язків:
––– – контакт	+ – позитивне ставлення (відносини)
╫ – конфлікт ─║─ – розрив зв’язку	– – негативне
	± – амбівалентне

Додаток Д

Фрагменти методичних матеріалів

реабілітаційно-корекційно-розвивальних занять з вихованцями притулків

Додаток Д.1.

Соціально-педагогічні ігри на розвиток взаємодії у дітей притулків

Соціально-педагогічні ігри допомагають дитині, що потрапила у притулок:

- краще пізнати себе, зрозуміти свою відмінність від інших;

- знайти й укріпити нові способи, засоби та шляхи взаємної підтримки у груповій взаємодії (підтримуючі слова та невербальні форми спілкування, створення ситуацій, в яких дитина не боїться проявити себе, має можливість виглядати такою, якою вона сама бажає);

- розвивати такі здібності, які одночасно вчать і ролі лідера, і ролі рядового учасника у ситуаціях групового прийняття рішень;

- розвивати здібність до відкритої взаємодії зі світом, зберігаючи при цьому свою індивідуальність.

Мета наданих нижче ігор полягає у тому, щоб створити умови для повноцінного спілкування бездоглядних дітей, підлітків; змоделювати такі ситуації, в яких у дітей:

• знімається страх перед самостійним висловлюванням;

• розвивається готовність прийняти та надати допомогу в потрібній ситуації;

• формуються навички аналізувати свої вчинки та події, що відбуваються, усвідомлювати своє ставлення до світу;

• формується вміння цінувати свою та чужу роботу;

• закріплюється відчуття радості від спільної праці та творчості.

Заняття будуються таким чином, що кожен учасник „проживає” різні ситуації, визначаючи свої здібності до лідерства, підтримки, творчості, визнанню заслуг іншого, переконанню, примушенню, умінню відстоювати свою позицію та ін. Тут можна „пізнати” себе як партнера зі спілкування, відкрити в собі найрізноманітніші сторони особистості (і ті, які допомагають встановити контакт, і ті, які заважають цьому).

Одна з найважливіших якостей ведучого ігор на взаємодію полягає в готовності до імпровізації. Тому йому варто дотримуватись наступних правил:

Будьте дорослим і дитиною; будьте мудрим і непередбачуваним.

Не шкодуйте добрих слів для своїх вихованців, але й не потакайте їм у всьому.

Не зневіряйтеся, якщо щось вийшло не так, як ви задумали.

Не чиніть опір, коли раптом виявите, що діти хочуть вас чому-небудь навчити.

Не бійтеся творити та помилятись.

Не забувайте дякувати долі за те, що до вас йдуть діти.

Хай вам буде цікаво!

ПРИКЛАДИ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИХ ІГОР