
- •Питання до екзамену з психології
- •Загальне поняття про психіку.
- •Наукове розуміння психіки як відображення навколишньої дійсності.
- •3.Поняття про наукові методи вивчення психіки, їх характеристика.
- •Нервовi процеси в корi великих пiвкуль мозку, їх динамiка.
- •5. Форми розвитку психіки.
- •6. Структура свiдомостi, її суспiльно-iсторичний характер.
- •7. Поняття iнди вiд, особистiсть, iндивiдуальнiсть.
- •9. Поняття про групи, їх види. Група – спільність людей, об’єднаних за певною ознакою ( місце проживання, навчання, інтереси і т. Д.)
- •10. Поняття дiяльностi. Структура дiяльностi.
- •11 .Поняття про умiння, навички, звички. Процес утворення умiнь, навичок, звичок.
- •12. Характеристика видiв дiяльностi людини
- •13. Поняття про увагу, її фiзiологiчнi основи. Значення уваги в життi людини.
- •16. Поняття про вiдчуття, їх значения в життi людини.
- •17. Види вiдчуттiв, їх характеристика.
- •Дистантні відчуття
- •Контактні відчуття
- •Глибинні відчуття
- •20. Види I властивостi сприймань.
- •21. Поняття про пам’ять, її фiзiологiчнi основи.
- •23. Процеси пам’ятi.
- •26. Поняття про мислення.
- •27. Види мислення, х взасмозв’язок.
- •28. Операцiї мислення.
- •29. Форми мислення.
- •30. Проблемнi ситуацi, розв’язання мислительних задач.
- •33. Поняття про уяву, її значення в життi людини
- •34. Види уяви
- •38. Форми переживання почуттiв.
- •39. Поняття про волю, її значення в життi людини.
- •42. Психологiчна характеристика типiв темпераменту.
- •43. Поняття про характер.
- •44. Структура характеру
- •45. Поняття про здiбностi, їх зв’язок
- •48. Предмет та завдання вiкової психологiї.
- •49. Поняття вiку.
- •50. Особливостi психiчного розвитку дитини
- •51. Особливостi психiчного розвитку
- •52. Криза першого року життя.
- •53. Особливостi розвитку пiзнавальнї
- •56. Поняття готовностi дитини до шкiльного нанчання,
- •57. Анатомо-фiзiологiчнi особливостi молодшого школяра.
- •59. Анатомо-фiзiологiчна перебудова органiзму пiдлiтка
- •60. Особливостi взаємин пiдлiтка
- •61. Анатомо-фiзiологiчнi особливостi розвитку
- •62. Особливостi особистостi старшого школяра.
9. Поняття про групи, їх види. Група – спільність людей, об’єднаних за певною ознакою ( місце проживання, навчання, інтереси і т. Д.)
Види груп:
За кількістю:
Малі (2 – 30-40 чол.) -Здійснюється безпосередній контакт між її членами в процесі досягнення поставленої мети.
Великі ( від 40 чол.) - Безпосередній контакт може здійснюватися не між усіма членами групи, можуть бути і незнайомі між собою люди.
За формою існування:
Умовні ( відмінники коледжу, фермери району) -Її члени не взаємодіють як єдине ціле.
Контактна (малі групи) - Її члени вступають у реальні взаємовідносини, виконують спільну діяльність.
За способом творення:
Офіційні (формальні) - Є офіційно визнаною (наказ, розпорядження), визначається її склад, термін існування.
Неофіційні (неформальні) -Виникає на основі спільних інтересів, симпатій. Тісний контакт між її членами. Її склад може змінюватися.
За рівнем згуртованості:
Дифузна (конгломерат) (лат. – скупчення) -Майже не згуртована, існує недовго, склад її членів випадковий, мета діяльності не спільна, а однакова.
Асоціація (кооперація) (лат. – з’єднання, співпраця) -Відносно згуртована, має постійним основний склад, існує відносно тривало, майже завжди є розподіл ролей, що допомагає ефективніше здійснювати спільну діяльність. Мета діяльності однакова, а мотиви різні.
Колектив – є спільна мета, яка має соціально-прийнятне спрямування, спільна діяльність, спільні інтереси, домінування збігу мотивів діяльності.
Корпорація – досить згуртована, але її діяльність має асоціальне спрямування. Вона є замкнутою, ізольованою від інших груп.
Серед різних видів груп виділяють референтну (еталонну) групу – це група, норми якої є зразком для особистості. Члени референтної групи користуються повагою і на їх думку орієнтуються інші члени групи.
Міжособистісні взаємовідносини – стосунки, які виникають між членами групи в процесі їх взаємодії.
Ділові
Особистісні
Гуманні
Асоціальні
Нейтральні
Група і окрема особистість в цій групі впливають одне на одного.
Особистість знаходиться під впливом групи і починає до неї пристосовуватися.
Конформізм – зовнішня згода особистості з групою при внутрішній незгоді. (для уникнення конфліктів особистість підкоряється групі)
Нонконформізм – зовнішня незгода з думкою групи при внутрішній незгоді. ( так починається відчуженість особистості від групи, ізольованість. Назріває конфлікт між групою і особистістю або внутрі самої особистості. Для уникнення конфлікту поступається вся група одній особистості. Так починається підкорення всієї групи однією людиною).
Гармонійні стосунки
Статус – ставлення до особистості з боку членів групи.
Він може бути високим, низьким і середнім (соціометричні зірки, високо статусні, середньо статусні, низько статусні, ізольовані, відторгнуті, ізгої). Під впливом статусу у людини формується самооцінка (завищена, занижена, адекватна).
В групі є лідери – особистості, які здатні впливати на окрему особистість чи на групу, має високий статус в групі (формальні, неформальні). Для визначення неформальних лідерів, вивчення неформальної структури групи, між особистісних взаємин та статусу кожного члена групи використовують метод соціометрії. Соціометрична матриця – таблиця результатів соціометрії. Соціограма – графічне позначення мікрогруп.
Референтометрія – виявлення референтної групи (думки яких людей є значущими для особистості стосовно оцінки її якостей, думок, способів поведінки).