- •Питання до екзамену з психології
- •Загальне поняття про психіку.
- •Наукове розуміння психіки як відображення навколишньої дійсності.
- •3.Поняття про наукові методи вивчення психіки, їх характеристика.
- •Нервовi процеси в корi великих пiвкуль мозку, їх динамiка.
- •5. Форми розвитку психіки.
- •6. Структура свiдомостi, її суспiльно-iсторичний характер.
- •7. Поняття iнди вiд, особистiсть, iндивiдуальнiсть.
- •9. Поняття про групи, їх види. Група – спільність людей, об’єднаних за певною ознакою ( місце проживання, навчання, інтереси і т. Д.)
- •10. Поняття дiяльностi. Структура дiяльностi.
- •11 .Поняття про умiння, навички, звички. Процес утворення умiнь, навичок, звичок.
- •12. Характеристика видiв дiяльностi людини
- •13. Поняття про увагу, її фiзiологiчнi основи. Значення уваги в життi людини.
- •16. Поняття про вiдчуття, їх значения в життi людини.
- •17. Види вiдчуттiв, їх характеристика.
- •Дистантні відчуття
- •Контактні відчуття
- •Глибинні відчуття
- •20. Види I властивостi сприймань.
- •21. Поняття про пам’ять, її фiзiологiчнi основи.
- •23. Процеси пам’ятi.
- •26. Поняття про мислення.
- •27. Види мислення, х взасмозв’язок.
- •28. Операцiї мислення.
- •29. Форми мислення.
- •30. Проблемнi ситуацi, розв’язання мислительних задач.
- •33. Поняття про уяву, її значення в життi людини
- •34. Види уяви
- •38. Форми переживання почуттiв.
- •39. Поняття про волю, її значення в життi людини.
- •42. Психологiчна характеристика типiв темпераменту.
- •43. Поняття про характер.
- •44. Структура характеру
- •45. Поняття про здiбностi, їх зв’язок
- •48. Предмет та завдання вiкової психологiї.
- •49. Поняття вiку.
- •50. Особливостi психiчного розвитку дитини
- •51. Особливостi психiчного розвитку
- •52. Криза першого року життя.
- •53. Особливостi розвитку пiзнавальнї
- •56. Поняття готовностi дитини до шкiльного нанчання,
- •57. Анатомо-фiзiологiчнi особливостi молодшого школяра.
- •59. Анатомо-фiзiологiчна перебудова органiзму пiдлiтка
- •60. Особливостi взаємин пiдлiтка
- •61. Анатомо-фiзiологiчнi особливостi розвитку
- •62. Особливостi особистостi старшого школяра.
48. Предмет та завдання вiкової психологiї.
Вікова психологія - це галузь психологічної науки, що вивчає закономірності розвитку та функціонування психіки людини на всіх етапах її індивідуального життя тобто онтогенезу. Предметом дослідження вікової психології є вікова динаміка, закономірності, фактори, умови, механізми становлення, формування та розвитку особистості. Вікова психологія вивчає загальні закономірності, особливості виникнення і розвитку психічних процесів і властивостей і зумовлену віком динаміку співвідношень між ними; причини та закономірності переходу від одного вікового періоду до наступного; становлення різних видів діяльності (гри, навчання, праці, спілкування). В її загальній структурі виокремлюють психологію дитинства, до якої входять психологія новонародженого, немовляти, раннього дитинства, дошкільного періоду, молодшого школяра, підлітка, юнака, психологію дорослості — психологію дорослої людини, Як навчальний курс вікова психологія охоплює такі теми: вікова психологія як галузь психологічної науки; виникнення і розвиток вікової психології; теоретичні основи вікової психології; початок людського життя; психічний і особистісний розвиток дитини від народження до вступу в школу; психологія молодшого школяра; психологія підлітка; психологія ранньої і зрілої юності; рання дорослість; зрілий дорослий вік; старість.
Завданнями вікової психології є:
розвиток психічно здорової особистості та дослідження особливостей відхилень у психічному здоров'ї людини;
дослідження психології старих людей та особливостей їхньої життєдіяльності;
розвиток обдарованих дітей (їхніх здібностей, особистісних якостей, окремих психічних функцій);
з'ясування індивідуальних відмінностей дітей, відкриття їхніх творчих здібностей;
дослідження сенситивних періодів у розвитку особистості та окремих психічних функцій;
створення психологічних умов для забезпечення саморозвитку;
вивчення відхилень у психічному та особистісному розвитку;
дослідження взаємин дітей і дорослих;
з'ясування особливостей впливу масової культури та засобів масової інформації на психічний та особистісний розвиток дітей;
забезпечення психологічних умов розвитку цілісної та гармонійної особистості дитини, підлітка та юнака.
49. Поняття вiку.
Критерiї вiкової перiодизацi. У житті людини виокремлюють дошкільний, шкільний вікові періоди і період соціальної зрілості — дорослість. Кожен із них складається з відповідних вікових етапів, які характеризуються певними особливостями. Критеріями розвитку дитини - є анатомічні, фізіологічні, психологічні, педагогічні, фізичні показники стану організму. До анатомічних належать розвиток кісткової, м'язової, серцево-судинної та статевої систем. Фізіологічні охоплюють показники діяльності органів дихання, кровообігу, залоз внутрішньої секреції, нервової системи. Психологічні показники відображають особливості сприйняття, пам'яті, уяви, мислення, мовлення, темпераменту, характеру. Показниками фізичного розвитку є зріст, вага, обсяг грудної клітки, стан м'язів. Педагогічні критерії визначають можливості розумового, морального, трудового, естетичного, фізичного виховання дитини.
Сучасна психологія вирізняє такі періоди загального дитинства: - немовля (від народження до року; окремо акцентується на першому місяці як періоді народженості); - переддошкільне (раннє) дитинство (від 1 року до З років); - дошкільне дитинство (від 3 до 6 років); - молодший шкільний вік (від 6 до 11—12 років); - середній шкільний вік (підлітковий) (від 12 до 15 років); - старший шкільний вік (юнацький) (від 15 до 18 років). Педагогічна вікова періодизація, що виходить із завдань виховання дітей на різних етапах дошкільного дитинства і відображає практику їхнього навчання і виховання у дошкільних закладах, зумовлює поділ дитинства на ранній вік (від народження до 2 років), молодший дошкільний вік (від 2 до 4 років), середній дошкільний вік (від 4 до 5 років), старший дошкільний вік (від 5 до 6— 7 років). Особливо важливий останній рік дошкільного дитинства, який передує навчанню в школі. Програми виховання дітей у дошкільних закладах складені за окремими роками життя або віковими періодами для конкретизації завдань, змісту і методів виховання і навчання.