- •Питання до екзамену з психології
- •Загальне поняття про психіку.
- •Наукове розуміння психіки як відображення навколишньої дійсності.
- •3.Поняття про наукові методи вивчення психіки, їх характеристика.
- •Нервовi процеси в корi великих пiвкуль мозку, їх динамiка.
- •5. Форми розвитку психіки.
- •6. Структура свiдомостi, її суспiльно-iсторичний характер.
- •7. Поняття iнди вiд, особистiсть, iндивiдуальнiсть.
- •9. Поняття про групи, їх види. Група – спільність людей, об’єднаних за певною ознакою ( місце проживання, навчання, інтереси і т. Д.)
- •10. Поняття дiяльностi. Структура дiяльностi.
- •11 .Поняття про умiння, навички, звички. Процес утворення умiнь, навичок, звичок.
- •12. Характеристика видiв дiяльностi людини
- •13. Поняття про увагу, її фiзiологiчнi основи. Значення уваги в життi людини.
- •16. Поняття про вiдчуття, їх значения в життi людини.
- •17. Види вiдчуттiв, їх характеристика.
- •Дистантні відчуття
- •Контактні відчуття
- •Глибинні відчуття
- •20. Види I властивостi сприймань.
- •21. Поняття про пам’ять, її фiзiологiчнi основи.
- •23. Процеси пам’ятi.
- •26. Поняття про мислення.
- •27. Види мислення, х взасмозв’язок.
- •28. Операцiї мислення.
- •29. Форми мислення.
- •30. Проблемнi ситуацi, розв’язання мислительних задач.
- •33. Поняття про уяву, її значення в життi людини
- •34. Види уяви
- •38. Форми переживання почуттiв.
- •39. Поняття про волю, її значення в життi людини.
- •42. Психологiчна характеристика типiв темпераменту.
- •43. Поняття про характер.
- •44. Структура характеру
- •45. Поняття про здiбностi, їх зв’язок
- •48. Предмет та завдання вiкової психологiї.
- •49. Поняття вiку.
- •50. Особливостi психiчного розвитку дитини
- •51. Особливостi психiчного розвитку
- •52. Криза першого року життя.
- •53. Особливостi розвитку пiзнавальнї
- •56. Поняття готовностi дитини до шкiльного нанчання,
- •57. Анатомо-фiзiологiчнi особливостi молодшого школяра.
- •59. Анатомо-фiзiологiчна перебудова органiзму пiдлiтка
- •60. Особливостi взаємин пiдлiтка
- •61. Анатомо-фiзiологiчнi особливостi розвитку
- •62. Особливостi особистостi старшого школяра.
21. Поняття про пам’ять, її фiзiологiчнi основи.
Значення пам’ятi в життi людини.
Пам'ять - одна з найважливіших функцій головного мозку.
Пам’ять – це психофізіологічний процес, під час якого людина здатна фіксувати у мозку, зберігати і відтворювати у потрібний момент раніше закладену інформацію, минулий досвід, дії. Залежно від часу, протягом якого зберігається інформація, розрізняють: оперативну, короткочасну та довготривалу пам’ять.
Оперативна –це збереження інформації після її запам’ятовування на час, потрібний на виконання певного завдання; здійснюється на рівні рецепторів.
Короткочасна – це запам’ятовування і збереження інформації на короткий термін( від кількох секунд до кількох хвилин) після одноразового та дуже нетривалого сприймання. Якщо інформація не повторюється, то вона зникає з пам’яті, не залишаючи відчутних слідів. Довготривала пам’ять забезпечує тривале збереження знань, образів, переживань, які запам’ятовуються після багаторазового повторення і відтворення.
Глибинна пам’ять, що зберігає найважливіше і найпотрібніше.
Пам'ять складається з трьох процесів:
1) запам 'ятовування, або закріплення, інформації (фіксація);
2) збереження, або утримання, інформації (ретенція);
3) відтворення інформації (репродукція).
Значення пам’яті в житті людини:
Без пам’яті наші дії визначалися б лише інстинктами. Ми нічого не могли б навчитися, тому залишалися у стані новонародженності.
Пам’ять збагачує наші знання.
Пам’ять пов’язана з важливістю інформації для людини, з інтересами людини.
Запам’ятовування пов’язане з емоційним станом до того, що він запам’ятовує.
22. Види пам’ятi та їх взасмозв’язок. Людська пам'ять тримає в собі два види інформації:
1)видову, нагромаджену в процесі еволюції протягом багатьох тисячоліть, що виявляється безумовними рефлексами та інстинктами і передається спадково;
2) набуту в процесі життя кожної людини, що реалізується в умовних рефлексах. Пам'ять людини має морфо-функціональні передумови для засвоєння необмеженого обсягу інформації. Існують такі форми пам'яті:
1) генетична – зберігає інформацію, яка передається по спадковості від батьків і представлена безумовними рефлексами та інстинктами;
2) рухова, або моторна –це пам'ять на позу, положення тіла, професійні та спортивні звички;
3) емоційна – визначає відтворення певного чуттєвого стану при повторному впливі ситуації, в якій цей емоційний стан виник вперше. Це пам'ять почуттів;
4) словесно-логічна, або змістова – це запам'ятовування, збереження і відтворення прочитаних або почутих думок у словесній формі;
5) зорова та слухова пам'ять є образною, тому що інформація сприймається і фіксується через відповідні органи чуттів.
Емоції і почуття, так само як і психічні процеси, забезпечують відображення та пізнання навколишнього світу. Пізнаючи світ, людина по-різному сприймає предмети і явища. Одні події викликають захоплення, інші - печаль, гнів тощо.
Емоції—психічні стани і процеси в людини та вищих тваринах. В емоціях виявляється позитивне або негативне ставлення людини до навколишнього світу.
Розрізняють:
Первинні – переживання, пов'язані із задоволенням або незадоволенням фізіологічних потреб( страх, тривога, радість, гнів)
Вторинні – у людини формуються внаслідок її соціальності і усвідомлення власного ''Я''. Ці емоції непов'язані з життєво важливими потребами ( образа, провина, почуття сорому, заздрість, пихатість.
Залежно від переважання першої чи другої сигнальної системи, людей поділяють на типи : художній ( домінує перша сигнальна система, образне мислення), розумовий (переважає друга сигнальна система, словесне мислення, здатність до абстрагування ) і середній тип, для якого характерна ознака взаємна зрівноваженість обох сигнальних систем і до якої належать більшість людей.