Valse melancolique або історія однієї гірської шарітки

(Сценарій творчого заходу, присвяченому письменниці Ользі Кобилянській. На матеріалі роману Валерії Врублевської «Шарітка з Рунгу»)

Дійові особи:

Ольга Кобилянська

Софія Окуневська

Євгенія Кобилянська

Євген Озаркевич

Наталія Кобринська

Осип Маковей

Юліан Кобилянський

Гуцул Василь

«Царівна»

Кавалер

Вчителька

Дівчина 1

Дівчина 2

Шкільна подруга Ольги

Диктор

До участі у виставі долучаються й інші особи, але заради економії часу про них, як осіб, що не є рушіями дії, у сценарії не згадано.

Сцена 1. Вступ. Школа

Сцена обладнана як шкільна класа (2 парти, 4 стільці). Стоїть проекційна дошка. Учні забавляються, адже перерва. Аж раптом дзвоник. До класи входить вчителька.

Вчителька: Добрий день! Прошу сідати. Сьогодні ми з Вами будемо говорити про одну з ключових письменниць Буковини кінця ХІХ століття… (бачить, що учні її не слухають) Тож як Ви думаєте, про кого власне буде йти мова?

Учні схаменулися.

Дівчина 1: Чи то про Йвана Франка?

Дружній сміх.

Вчителька (суворо до учнів): Господи, чи мене хтось слухає? Хіба Франко буковинський письменник?! Люди, будьте уважнішими. Заняття наше сьогодні буде присвячено творчому доробку Ольги Кобилянської. Тож запишіть «Життєвий і творчий шлях Ольги Кобилянської».

Дівчина 2 (розчаровано): У! Знов вірші!

Вчителька: Рації не маєш, адже Кобилянська – письменниця-прозаїк! Я думаю, що можна почати. Серед письменників життєвий і творчий шлях яких…

Всі полишають сцену. Відбивка.

Сцена 2. Intro et libreto

Сцена розподілена на три «виміри» (в глибині): ліворуч – «мала» Ольга бавиться з дівчиною поза ними «царівна» із кавалером, у центрі – за столом сидить батько Кобилянської, праворуч – подруга Ольги. Сцена розігрується послідовно: лівий край, правий та центр. Герої, які стоять у глибині під час свого виступу підходять до краю сцени.

Диктор: У родині Кобилянських було семеро дітей. Ольга народилася 27 листопада за старим стилем, або 9 грудня за новим, 1863 року в містечку Ґура-Ґумора на Буковині, в будинку під номером 129.

Відбивка.

Диктор: Ольга від перших літ життя була страшенно цікава до всього, що її оточувало. Посадять на траві – перебирає кожну травинку, досліджуючи, яка вона. Поставлять біля лави – пальчиком обводить узори на струганому дереві.

Відбивка.

Вперед висувається ліва частина дії. Ольга бавиться з подругою. Потім сідає на краєчку (слідкувати за текстом диктора!)

Диктор: Час від часу батьки робили візити знайомим. Одного разу взяли з собою шестирічну Ольгу. Їй так сподобалось в гостях! Такі пишні, просторі були кімнати, такі м’які фотелі та канапи… Чудувалося дитя, аж раптом до кімнати зайшли двоє…

2.1. «Царівна»

До кімнати входять «Царівна» та її кавалер.

«Царівна»: О, яка гарна вакація! Чи як-то пан думає?

Кавалер: Маєте рацію моя люба. Кохановські – люди респектабельні, візит до них своєрідна честь для нас.

Вони оглядають кімнату, а раптом фокусуються на Ользі.

«Царівна» (з огидою): Чи пан бачив щось подібно бридкого?

Кавалер тупиться очима долу. Ольга стрепенулась та збігає. «Царівна» та кавалер покидають сцену.