8 Розкрийте як проводиться планування та формування кадрів на підприємстві..

Процес підбору кадрів - це їх вивчення з метою визначення придатності висунутих кандидатів для виконання функціональних обов'язків на певній посаді.

Він включає в себе наступні основні види робіт:

- Збір інформації про можливих кандидатів;

- Оцінку необхідних якостей кандидатів та складання характеристики на кожного з них;

- Зіставлення сукупності якостей кандидатів і що пред'являються до них вимог;

- Порівняння характеристик кандидатів на одну посаду і вибір більш відповідного за якостями працівника;

- Призначення кандидата на посаду;

- Перевірка протягом певного часу виконання цим працівником покладених на нього функцій та прийняття рішення про доцільність його призначення на цю посаду.

Така послідовність робіт забезпечує, на мою думку, необхідний при нинішніх умовах науковий рівень процесу підбору кадрів. Визначення придатності кандидата для висунення на керівну посаду вимагає розробки професіограми, тобто Переліку якостей, якими повинен володіти керівник відповідно до посади, на яку він висувається.

У нашому суспільстві робота з кадрами здійснюється за певним планом. Ведеться планова підготовка молодих фахівців у навчальних закладах для всіх галузей народного господарства та їх планомірне розподіл з урахуванням потреб кожної галузі.

Протягом довгого часу багато підприємств і організації займалися підбором кадрів лише у міру необхідності, використовуючи для цього короткострокові прогнози потреби в кадрах управління. Плани роботи з кадрами складалися звичайно на рік, у рідких випадках на кілька років і лише за деякими напрямками цієї роботи. Планувалося головним чином підвищення кваліфікації фахівців і господарських керівників, спеціальна підготовка господарських керівників ні по галузях, ні по народному господарству в цілому планами не охоплювалася.

Посилення уваги до довгострокового планування і прогнозування створює більш сприятливі умови і для розробки довгострокових планів роботи з кадрами управління. При цьому дуже важливо добитися того, щоб ці плани були тісно пов'язані з масштабами та темпами розвитку виробництва. Довгострокове перспективне планування має стати основною формою планування системи роботи з кадрами управління, так як воно дозволяє врахувати довготривалі наслідки прийнятих у цій області рішень. Подальший розвиток планування роботи з кадрами управління - це і вдосконалення системи показників планів.

З цих причин до теперішнього часу ще зберіг значення такий порядок підбору кадрів управління, як запрошення керівників зі сторони. Звичайно, це дає можливість залучати до управління вже сформованих, підготовлених керівників, які без зволікання можуть приступити до виконання нових обов'язків по керівництву на пропонованому ділянці роботи. Слід також взяти до уваги ту обставину, що на невеликих підприємствах не завжди є можливості для висування керівників на вакантні посади з числа працівників підприємства, що обумовлено нечисленністю резерву кадрів, недостатніми можливостями для підвищення їх кваліфікації і перепідготовки, а також цілим рядом інших факторів. Безумовно, для таких підприємств краще підбирати кадри управління за допомогою запрошення керівників зі сторони.

Підбір керівника з боку може бути виправданий у тому випадку, якщо на підприємстві потрібно зовсім інший підхід до вирішення управлінських завдань, корінна перебудова організації виробництва, а іноді і взаємин у колективі. Керівник з боку вільний від усталених, консервативних поглядів на традиційні на даному підприємстві прийоми і методи вирішення управлінських завдань і на нього не буде чинити тиск характер склалися в колективі взаємин.

Правильність підбору кадрів управління, і господарських керівників, перш за все, може бути забезпечена при створенні наукової системи вивчення, підбору та підготовки резерву господарських керівників. Але для цього необхідно докорінно змінити планування, формування, організацію роботи з резервом. Таку перебудову доцільно проводити одночасно з заходами щодо складання та реалізації довгострокових і перспективних планів удосконалення управління промисловістю в цілому, а також генеральних схем управління галузями промисловості.