
- •Які особливості підвищення кваліфікації персоналу за кордоном?
- •2. Охарактеризуйте стратегічне планування персоналу.
- •3. Охарактеризуйте теорію мотивації персоналу.
- •4. Назвіть умови виникнення конфліктних ситуацій в трудовому колективі?
- •5. Охарактеризуйте правові аспекти управління персоналом?
- •6. Охарактеризуйте управління плинністю кадрів та трудовою дисципліною.
- •7. Розкрийте склад та структура персоналу.
- •8 Розкрийте як проводиться планування та формування кадрів на підприємстві..
- •9. Розкрийте Сутність поняття кар’єри, види, характеристика
- •10. Поняття кар’єри і ії види.
- •11 Атестація в системі оцінки персоналу, її організація і проведення.
- •12 Поняття вивільнення персоналу, його причини, види, організаційні процедури
- •13 Професіограма: ії функції в визначенні якісної потреби в персоналі, основні розділи
- •14 Сутність трудової адаптації працівників, ії види та організація процесу адаптації.
- •15 Сутність, цілі, задачі та етапи кадрового планування.
- •16 Відрядна і погодинна системи оплати праці: переваги і недоліки з погляду мотивації.
- •17 Державне регулювання заробітної плати
- •18 Кадрова політика: Ії сутність, фактори та види.
- •1 9 Форми і системи заробітної плати в Україні
- •20. Створення сприятливих умов праці
- •21 Американський підхід до управління персоналом
- •22 Поняття плинності кадрів, її причини, мотиви, наслідки та показники плинності кадрів.
- •23 Технології роботи рекрутінгових агентств.
- •24 Поняття персоналу організації, його характеристики.
- •25 Сучасна роль служби управління персоналом в розробці та реалізації кадрової політики, вимоги до співробітників кадрових служб і їхні основні функції.
- •26 Сутність, цілі, задачі та етапи кадрового планування. – Див 15
- •27Державне регулювання процесу звільнення персоналу.
- •28 Компенсаційний пакет та його складові.
- •29 Атестація в системі оцінки персоналу, її організація і проведення ------ див. 11
- •30.Методи групового тиску та засоби його подолання.
4. Назвіть умови виникнення конфліктних ситуацій в трудовому колективі?
Конфлікт виникає тільки там, де два чи більше суб’єктів не тільки усвідомлюють розбіжність інтересів, але й активно протидіють один одному. Об’єктивно наявна розбіжність цілей та інтересів, узята сама по собі, так само, як і усвідомлення такої протилежності окремими індивідами (чи групами), ще не створюють реальних умов для розгортання конфлікту.
Передумовою для розгортання конфлікту є створення в соціальній системі (виробничому колективі)
Переростання потенціалу напруженості в реальну, тобто відкрито виявлену напруженість, що матеріалізується в соціальних очікуваннях, позиціях індивідів (чи груп), у їхніх конкретних соціальних діях, означає, що сформувався суб’єкт конфліктної дії, здатний ініціювати конфліктну ситуацію.
Суб’єктом вважається соціальна група (чи індивід), що усвідомлює свій нерівноправний стан порівняно з іншою групою з приводу реального доступу (володіння) до матеріальних чи духовних благ, влади, впливу тощо. Але суб’єкт конфліктної ситуації формується тоді, коли індивідом чи групою усвідомлено або хоча б відчутно реальний факт нестачі якогось важливого життєвого ресурсу, що складає об’єкт конфлікту. Крім того, для виникнення конфлікту потрібні активні дії з боку його суб’єкту, які спрямовано на досягнення його цілей і які створюють інцидент (рис. 1.4).
Для виникнення конфлікту необхідна наявність компонентів:
потенційної напруженості (1) у даній конфліктній системі, викликаної наявним об’єктом конфлікту
переходу потенційної напруженості в реальну (3) та виникнення на цій основі конфліктної ситуації
усвідомлення соціальними групами протилежності своїх інтересів і формування суб’єкта конфлікту
створення інциденту (6) для зав’язання реальної конфліктної взаємодії (7) [4, c. 63].
Розходження людей у поглядах, розбіжність сприйняття й оцінок тих чи інших подій дуже часто призводять до спірної ситуації. Якщо ситуація, що склалася, становить перешкоду для досягнення поставленої мети хоча б одного з учасників взаємодії, то виникає конфліктна ситуація. Будь-якому конфліктові передує спірна ситуація, проте далеко не всяка спірна ситуація веде до конфлікту [16]. Схему перетворення спірної ситуації на конфлікт представлено на рис. 1.5.
Для переростання наявної суперечності в конфліктну ситуацію необхідні:
значимість ситуації для учасників конфліктної взаємодії;
перешкода з боку одного з учасників досягненню цілей його опонентом (навіть якщо це суб’єктивне, далеке від реальності, сприйняття одним з учасників);
перевищення рівня особистої чи групової терпимості до наявної перешкоди хоча б в однієї зі сторін.
Конфліктна ситуація обов’язково передбачає суперечливі позиції сторін із будь-якого приводу, прагнення до протилежних цілей, використання різних засобів для їх досягнення, розбіжність інтересів, бажань тощо. Наприклад, проведення атестації перед майбутнім скороченням штатів, визначення кандидатури на престижне підвищення кваліфікації [16, c. 29].
Конфліктні ситуації, що існують у значній кількості, переходять у конфлікт лише у разі порушення балансу інтересів учасників взаємодії та за певних умов. Конфліктна ситуація — це умова виникнення конфлікту. Для переростання такої ситуації в конфлікт необхідними є зовнішній вплив, поштовх чи інцидент.
Інцидент (привід) характеризує активізацію дії однієї зі сторін, що зачіпає, нехай навіть ненавмисно, інтереси іншої сторони. Як інцидент можуть виступати і дії третьої сторони. Наприклад: висловлювання колеги, коли у вас відбулася складна розмова з керівництвом [16, c. 31].
Інцидент може виникнути випадково, незалежно від бажання учасників, унаслідок об’єктивних причин (випуск бракованої продукції) або як результат неграмотної взаємодії (без урахування психологічних особливостей іншої сторони).