Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Відповіді до теоретичних питань по ККР МЕПР.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
137.14 Кб
Скачать

23 Технології роботи рекрутінгових агентств.

Рекрутинг – це діяльність з підбору та відбору необхідних фахівців для компанії – замовника. Звернення в агентство з підбору персоналу у порівнянні з публікацією оголошення в ЗМІ або за доп інших методів пов’язані з більш значними витратами. Але при цьому компанія отримує послуги, що володіють тим чи іншим набором переваг: економія роб часу, можливість знаходж «важких» фахівців, конфіденційність пошуку, гарантія безкошт заміни спеціаліста.

Агентства, зайняті цією роботою, повинні мати бездоганну репутацію і вагу на ринку, володіти специф для конкр ринку прийомами.

Ці агентства завжди беруть передоплату за попередні роботи (підбір, презентація та організація зустрічей з кандидатом), яка часто складає від 60 до 75% загальної вартості замовлення. За допомогою передоплати замовник отримує можливість почати переговори на предмет переходу на роботу до його компанії з топ-менеджерами інших орг.

Для проведення даного виду пошуку агентство повинно володіти готовою інфраструктурою і високопрофесійними консультантами та аналітиками, що спеціалізуються на прямому пошуку. Послуги з підбору персоналу через ці компанії відрізняються високою вартістю. Звичайно оплата послуг визначається в розмірі 15-30% від річного заробітку працівника, включаючи очікувані премії і бонуси.

Технологія рекрутингу, заснована на використ станд методу пошуку  складається з шести етапів:

1) Повний опис вакансії. Викладається суть позиції, вимоги до кандидата, коло його обов’язків і компенсаційний пакет.

2) Одночасно з описом вакансії клієнтові направляється договір, в якому описуються умови роботи за проектом. Після підписання договору агенство працює над виконанням заявки.

3) Далі розробляється стратегія пошуку, що включає аналіз попередніх замовлень на аналогічні вакансії, пошук кандидатів у комп’ютерній базі даних, відбір резюме, що поступили, і так далі.

4) При необхідності інформація про вакансії дається в пресі у виданнях, орієнтованих на потенційних кандидатів по даній вакансії. Інформація про вакансії також може виноситися на сайт агентства або інші сайти.

5) Об’єднавши результати вищеперелічених напрямів пошуку і провівши відбір претендентів за допомогою співбесід, рекрутери складають повну і вичерпну вибірку найбільш кваліфікованих і професійних кандидатів, найбільш точно відповідають вимогам даної вакансії. Цей перелік надається клієнту для проведення фінального туру співбесід та остаточного відбору.

6) Відповідно до побажань клієнта консультант рекрутингової компанії готовий брати участь у переговорах між клієнтом і кандидатами. Консультант має право обговорювати з клієнтом кожного з наданих кандидатів, давати свої рекоменд і допомагати здійснювати остаточний вибір.

24 Поняття персоналу організації, його характеристики.

Персонал  — (Від лат. persona — особистість) — колектив працівників або сукупність осіб, що здійснюють трудові функції на основі трудового договору (контракту).

Управління людьми являє собою компонент упраления будь-якою організацією, поряд з управлінням матеріальними і природними ресурсами. Проте за своїми характеристиками люди істотно відрізняються від будь-яких інших використовуваних організаціями ресурсів, отже, кадрові служби організацій повинні дуже ретельно підходити до питання про наймання персоналу. Однією з головних завдань є виявлення невідповідності між професійними знаннями і навичками (компетенціями), якими повинен володіти персонал організації для реалізації її цілей (сьогодні й у майбутньому), і тими знаннями, навичками і характеристиками якими він володіє в дійсності [4].

У результаті, роботи кадрових служб організація або одержує висококваліфікований персонал, або безініціативних, сірих виконавців.

При переході до ринку відбувається повільний відхід від ієрархічного управління, жорсткої системи адміністративного впливу, практично необмеженої виконавчої влади до ринкових відносин, що базуються на економічних методах. Стає необхідним принципово новий підхід до пріоритетів. Головне всередині організації - працівники, а за її межами - споживачі продукції. Необхідно повернути свідомість працюючого до споживача, а не до начальника; до прибутку, а не до марнотратства; до ініціативи, а не до бездумного виконання. Слід перейти до соціальних норм, що базуються на здоровому економічному сенсі, не забуваючи про моральність.

Традиційно вважалося, що основою розвитку підприємства є капіталовкладення, інвестиції, впровадження більш досконалих технологій, а персоналу відводитися роль акуратного виконавця. Сучасна концепція розвитку виробництва полягає в тому, що максимальна продуктивність, якість і конкурентоспроможність можуть бути досягнуті тільки за участю кожного співробітника у вдосконаленні виробничого процесу спочатку на своєму робочому місці, а в подальшому на підприємстві в цілому. Залучення персоналу до процесу вдосконалення виробництва створює творчу обстановку і є потужним мотиватором персоналу до праці, що дозволяє кожному співробітнику максимально реалізувати свій досвід і творчі здібності. [5]

Що ж ми розуміємо під визначенням персонал? Персонал - категорія працівників, об'єднаних за ознакою приналежності до організації (апарату, відділу, служби й т.д.) або до професії (управлінський, адміністративний, інженерний, технічний персонал тощо)