
- •2 Вибір двигуна. Кінематичний розрахунок привода
- •3 Вибір матеріалу зубчатих передач. Визначення допустимих напружень
- •4 Розрахунок зубчатої передачі
- •Задача №5 розрахунок пасової передач
- •5.1 Проектний розрахунок
- •5.2 Перевірочний розрахунок
- •19 Таблична відповідь до задачі 5
- •6. Навантаження валів редуктора
- •7 Розробка креслення загального виду редуктора
- •9 Перевірочний розрахунок підшипників
Задача №5 розрахунок пасової передач
5.1 Проектний розрахунок
5.1.1 Вибраємо переріз паса
Вибір перерізу паса виконується по номограмі (див. рис 5.2…5.4, (1)) в залежності від потужності, яка передається ведучим шківом, Р1, кВт, яка дорівнює Рном = 7,5 кВт , та його частоти обертання п1, об/хвил, яка дорівнює пном = 870 об/хвил. Вибираємо пас перерізу Б .
5.1.2 Визначаємо мінімально допустимий діаметр ведучого шківа, вибраного перерізу паса: d1min = 125 мм.
5.1.3 Задаємось розрахунковим діаметром ведучого шківа на 1…2 порядку вищого за d1min. d1 = 140 мм.
5.1.4 Визначаємо діаметр відомого шківа d2, мм:
d2 = d1* u* (1 - ε); (5.1)
де: u = 2,25 – передаточне число пасової передачі (див. табл. 2.5);
ε – коефіцієнт ковзання, ε = 0, 01…0,02.
d2 = d1* u* (1 - ε) = 140*2,76*(1-0,01) = 382,536 мм
Приймаємо d2 = 400 мм.
5.1.5 Визначаємо фактичне передаточне число uФ та перевірити його відхилення Δu від заданого u:
uФ = d2/d1 * (1 - ε); (5.2)
uф = (400/100) * 0,99 = 2,85
δu = (uФ – u)/u* 100% ≤ 3%. (5.3)
δu = (2,85-2,76)/2,76 * 100% = 3 %
5.1.6 Визначаємо приблизну міжосьову відстань а, мм:
а ≥ 1,5(d2 + d1) (5.4)
де: h(H) – висота перерізу клинового пасу (див. табл. К 31,(1)).
а = 1,5* (400+140) = 810 мм
5.1.7 Визначаємо розрахункову довжину паса l, мм:
l = 2a + (π/2) *(d1 + d2) + (d1 - d2)2/4a; (5.5)
l = 2*810 + (3,14/2)*(400+140) + (400-140)²/4*810 = 2488 мм
Округлюємо значення l до найближчого стандартного значення по табл. К 31, (1): l = 2500 мм
5.1.8 Уточнюємо значення міжосьової відстані по стандартній довжині
(5.6)
а=1/8{2*2500 – 3,14*(400+140) + √ [2*2500 – 3,14*(400+140)]² - 8(400-140)² } =
= 815 мм
5.1.9 Визначаємо кут охоплення пасом ведучого шківу α1, град.:
α1 = 180º - 57º (d1 - d2)/a ≥ 1200 (5.7)
α1 = 180º - 57º* (400-140)/815 = 162º ≥120º
5.1.10 Визначаємо швидкість пасу V , м/с:
V = π d1 n1/60 103 ≤ [V] (5.8)
де:
d1 та n1 – діаметр ведучого шківа, мм (див. п. 3), та його частота обертання, об/хв. (див. табл. 2.5)
[V] – допустима швидкість, м/с, [V] = 25 м/с – для клинових пасів; [V] = 40 м/с – для вузьких та полі клинових пасів.
V = 3,14*140*870/60000 = 6,37 м/с ≤ 25 м/с
5.1.11 Визначаємо частоту пробігу пасу U, с-1:
U = V/l ≤ [U], (5.9)
де: [U] – допустима частота пробігу пасу, [U] = 15 с-1.
U = 2500/637 = 0, 39 1/с ≤ 30 1/с
5.1.12 Визначаємо допустиму потужність, що передається одним клиновим пасом [Pn], кВт,
[Pn] = [P0] · СP · Сα · Сl · СZ, (5.10)
де: [P0] – допустима приведена потужність, що передається одним клиновим пасом, кВт (див табл. 5.5, (1)). [Ро] = 2,? кВт
С – поправочні коефіцієнти (див. табл. 5.2, (1)).
Ср = 1, Сα = 0,89, Сl = 1, Сz = 0,95
[Рп] = 2,7*0,95*1*0,94*1 = 2,41кВт
5.1.13 Визначити кількість клинових пасів:
Z = PНОМ / [Pn] – для клинових пасів , (5.11)
де:
PНОМ – номінальна потужність двигуна, Рном = 7,5 кВт (див. табл. 2.5)
[Pn] – допустима потужність, що передається пасами, [Рп] = 2,41кВт (див. п. 12).
Z = 7,5/2,41 = 3
Приймаємо Z = 3
5.1.14 Визначаємо силу попереднього натягу F0 , Н:
F0 = 850 PНОМ Сl / V Z СP Сα , (5.12)
де: значення PНОМ, кВт див. табл. 2.5; V , м/с, див. п. 10, Z див. п. 14, СP, Сα, Сl, СZ див табл. 5.2(1).
F0 = 850*7,5*1/3*6,37*0,94*1 = 354,88 Н
5.1.15 Визначаємо колову силу, що передається комплектом клинових пасів Ft, Н:
Ft = PНОМ 103/ V ; (5.13)
де: значення PНОМ, кВт, та V , м/с, див. п. 14.
Ft = 7500/6,37 = 1177 Н
5.1.16 Визначаємо силу натягу ведучої F1 та відомої F2 віток, Н:
F1 = F0 + Ft/2Z; (5.14)
F2 = F0 - Ft/2Z; (5.15)
де: значення F0 та Ft, Н; Z див пп. 10, 14, 15.
F1 = 354 + 1177/2*3 = 551,11 Н
F2 = 354 - 1177/2*3 = 158,65 Н
5.1.17 Визначаємо силу тиску пасів на вал FОП, Н:
FОП = 2 F0 Z sin α1/2; (5.16)
Fоп = 2*354 *3*sin 162º/2 = 2103,06 Н