Питання для самоконтролю знань:

1. Який з методів аналізу економічних явищ і процесів є найважливішим?

2. Назвіть одиниці виміру абсолютних величин.

3. Що є алгебраїчною формою відносних величин.

4. Дайте визначення відносних величин виконання плану, структури, порівняння.

5. Чому середні величини називають важливим засобом економічного аналізу?

6. В чому полягає суть методу статистичних групувань?

7. Сфера використання методу аналітичних групувань.

Після вивчення матеріалу студент повинен знати:

• суть методів економічного аналізу абсолютних, відносних і середніх величин, групування;

• визначення цих методів, одиниці виміру і сферу застосування, алгебраїчну формулу відносних величин, види відносних величин (виконання плану, структури, порівняння);

• алгебраїчні формули арифметичної простої, гармонійної простої і зваженої середньої геометричної, їх застосування в економічному аналізі;

• визначення, завдання методу статистичних групувань, типи групувань, сферу застосування цього методу.

Після вивчення матеріалу студент повинен вміти: визначати середні величини, групувати показники, укладати аналітичні таблиці, здійснювати перевірку даних таблиць.

2.4. Індексний метод в економічному аналізі. Задачі аналізу основних фондів

План

1. Індексний метод.

2. Аналіз ефективності використання ОФ:

2.1. Задачі аналізу ОФ.

2.2. Аналіз динаміки вартості ОФ.

2.3. Аналіз складу і структури ОФ.

2.4. Аналіз наявності і руху ОФ, стану і ефективності використання.

Список використаних джерел:

1. Костюк, В.О. Техніко-економічний аналіз діяльності підприємств міського господ-дарства Текст: навч. посібник / В.О Костюк. – Х: ХДАМГ, 2002, стор. 24, 25, 72, 80.

Методичні рекомендації

Аналізуючи основні фонди, насамперед треба визначити динаміку їх вартості за декілька років. При цьому корисно зіставити темпи їх зміни з динамікою зростан-ня вартості продукції (послуг) або обсягів виробництва в натуральному виразі. Останній показник повинен мати вищі темпи зростання порівняно з основними фондами.

Основні фонди є одним з найважливіших факторів розвитку виробництва. Їх стан і ефективність використання безпосередньо впливають на кінцеві результати виробничо–експлуатаційної діяльності підприємств у всіх галузях. Більш повне використання основних фондів дає можливість збільшити випуск продукції (послуг), зменшити її собівартість, одержати додатковий прибуток за рахунок економії засобів виробництва.

Збільшення обсягу основних виробничих фондів, удосконалення їх якісного складу виступають передумовою поліпшення умов праці, підвищення її продуктив-ності. У зв’язку з цим при вивченні господарської діяльності підприємств важливе значення надається глибокому і всебічному аналізу їх основних виробничих фондів. У ході аналізу треба вивчити динаміку основних фондів за ряд періодів, забез-печеність ними виробництва, їх склад і структуру, наявність і рух, технічний стан, ефективність використання основних фондів і виробничого обладнання, визначити їх вплив на кінцеві показники роботи підприємства.

Основними прийомами аналізу основних виробничих фондів і виробничої потужності є: порівняння, метод ланцюгових підстановок, визначення абсолютних і відносних відхилень.

У результаті аналізу необхідно виявити упущення у використанні основних виробничих фондів і виробничої потужності і на основі результатів аналізу розробити заходи з поліпшення їх використання, організувати ефективний контроль для впро-вадження цих заходів в життя. Тобто повинна бути розроблена така система управління використання виробничої потужності і основних виробничих фондів, за якої б виявлені недоліки більше не повторювалися б або були зведені до мінімуму, і за рахунок цього забезпечено підвищення ефективності підприємницької діяльності в цілому.

У ході аналізу треба вивчити склад і структуру основних фондів. Це здій-снюють за різними ознаками. Залежно від поставлених завдань у практиці аналітичної роботи широко використовують групування основних фондів за виробничим призначенням, формами власності, галузями народного господарства, натурально – предметним складом, за територіальною ознакою, формою підпорядкування підприємств тощо. Велике значення для економічного аналізу має класифікація основних фондів за їх натурально – предметним складом. Це такі групи: будівлі, споруди, передавальні пристрої, машини і обладнання, транспортні засоби, інструмент, виробничий і господарський інвентар тощо.

Згідно з класифікацією основних фондів необхідно проаналізувати їх структуру, тобто частку окремих груп у їх загальній вартості. Структура основних фондів висвітлює особливості окремих підприємств галузей господарства, залежить від специфіки їх виробничо–експлуатаційного процесу, рівня його механізації і автоматизації. Результати розрахунків звести у таблицю (табл. 1).

Таблиця 1 ‑ Оцінка складу і структури основних фондів

Групи основних фондів	На початок звітного періоду		На кінець звітного періоду		Відхилення ( +, - )
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Б7удівлі
Споруди
Передавальні пристрої
Машини і обладнання
Транспортні засоби
Інструмент
Виробничий і господарський інвентар тощо
Разом		100,0		100,0

Для характеристики наявності і руху основних фондів, їх відтворення, як правило, за рік, необхідно побудувати і проаналізувати відповідний баланс руху основних фондів, який відображає такі вартісні показники: наявність основних фондів на початок року, величину їх надходження в звітному році – всього, в тому числі введених у дію нових основних фондів, величину вибуття в звітному році – всього, в тому числі ліквідованих, наявність основних фондів на кінець року і їх наявність на кінець року за мінусом зносу (залишкова вартість). Для наочного представлення цифрових даних та їх аналізу можна використати наведену нижче таблицю (табл. 2), що характеризує наявність і рух основних фондів.

Для вивчення руху основних фондів використовують показники надходь-ження, оновлення і вибуття, які виступають узагальнюючою характеристикою інтенсивності цього процесу. Загальний коефіцієнт надходження розраховують як відношення повної вартості основних фондів, що надійшли в звітному періоді на підприємство, в загальному обсязі основних фондів на кінець року.

Коефіцієнт вибуття основних фондів свідчить про те, яка частка основних фондів, наявних на початок звітного року, вибула за цей період внаслідок зносу.

Ці показники доцільно проаналізувати за ряд періодів, а також в розрізі окремих видів основних фондів. Якщо індекс коефіцієнта оновлення основних фондів випереджає індекс коефіцієнта їх вибуття , то це свідчить про те, що на даному підприємстві йде покращення виробничих умов за рахунок зростання його технічної бази. Ефективність використання основних фондів підвищується в тому випадку, коли, за інших рівних умов, абсолютна велична коефіцієнта оновлення їх активної частини буде перевищувати абсолютну величину коефіцієнта оновлення усіх засобів праці.

Таблиця 2. ‑ Наявність і рух основних фондів, тис. грн.

Наявність основних фондів на початок року	Надійшло в звітному році		Вибуло в звітному році		Наявність на кінець року	Наявність основних фондів на кінець року за мінусом зносу (залишкова вартість)
	всього	В тому числі введено в дію нових основних фондів	всього	В тому числі ліквідовано основних фондів

У процесі аналізу актуальним є вивчення технічного стану основних фондів, що важливо для науково обґрунтованого планування їх відтворення.

Для характеристики технічного стану основних фондів використовують коефіцієнти зносу і придатності засобів праці.

У свою чергу, коефіцієнт придатності розраховують як відношення залишко-вої вартості основних фондів до їх повної вартості, або як різницю між 100 % і коефіцієнтом зносу. Наведені коефіцієнти вивчають у динаміці за ряд періодів. Доцільно також визначити і аналізувати їх за окремими групуваннями засобів праці, які мають різний ступінь зносу.

У процесі економічного аналізу фактичні значення наведених показників порівнюють з плановими, з даними попередніх періодів, аналогічними показниками інших підприємств, зокрема підприємств–конкурентів, що дозволяє певною мірою встановити, чи є аналізоване підприємство конкурентоспроможним. При цьому можна використати наступну аналітичну таблицю ( табл. 3 )

Аналізуючи стан основних фондів, розраховують коефіцієнт спрацювання (зносу) основних фондів і вивчають його динаміку за декілька років. Як допоміжні можна застосувати коефіцієнти вибуття, оновлення основних засобів, показники вікового складу устаткування. Повсюдне погіршення цих показників свідчить про серйозні проблеми з оновленням устаткування на підприємствах країни, відсутністю коштів для фінансування цих потреб. До того ж, спрацьовані основні засоби зумовлюють застосування застарілих технологічних процесів, що спричиняє неконкурентоздатність продукції (послуг) більшості підприємств.

Розглядаючи рівень спрацювання основних засобів, мають на увазі насам-перед їхнє фізичне зношення. Проте не слід забувати ще й про моральне старіння фондів, яке набагато погіршує становище.

Таблиця 3 ‑ Показники руху, технічного стану основних фондів, ефективності використання, %

Показники	Базисний період	Звітний період		Виконання плану, %	Темпи зростання
		За планом	Фактично		За планом	Фактично
Коефіцієнт надходження
Коефіцієнт вибуття
Коефіцієнт зносу
Коефіцієнт придатності
Фондовіддача грн./грн.
Фондоємність продукції грн./грн.